Постанова

від 26.08.2009 по справі 1-20-2009

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД УЖГОРОДСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

1-20-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року м. Ужгород

Військовий місцевий суд Уж городського гарнізону у скла ді: головуючого - підполковни ка юстиції Дацківа В.В., при се кретарі - Лакатош Г. К.,

за участю державного обви нувача - помічника військово го прокурора Ужгородського г арнізону майора юстиції Марк іва Р.Б., розглянувши у відкрит ому судовому засіданні у при міщенні військового суду кри мінальну справу відносно кол ишнього командира військово ї частини А1673 підполковника

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Рівне, укра їнця, з вищою освітою, одружен ого, маючого на утриманні одн у малолітню дитину, раніше не судимого, на військовій служ бі - з серпня 1994 року та на займа ній посаді - з вересня 2006 року п о липень 2009 року,

за обвинуваченням у вчинен ні злочинів, передбачених ст . ст. 424 ч. 1, 426 ч. 1 КК України. Судови м слідством військовий місце вий суд

ВСТАНОВИВ:

Підполковник ОСОБА_1 з 8 вересня 2006 року по 16 липня 2009 рок у проходив військову службу на посаді командира військов ої частини А1673.

Перебуваючи на вказаній по саді підсудний, як військова службова особа, був наділени й повноваженнями, пов' язани ми з виконанням організаційн о-розпорядчих та адміністрат ивно-господарських обов' яз ків і був прямим начальником усього особового складу час тини.

Відповідно до ст. 101 КПК Украї ни п/п-к ОСОБА_1, як командир військової частини був орга ном дізнання і на нього було п окладено обов' язки, передба чені ст. 4, 94, 95, 97, 98, 103 КПК України, ст . ст. 66, 67 Статуту внутрішньої сл ужби ЗС України, Наказу МО Укр аїни № 82 від 15.03.2004 року.

У тій же військовій частині з 13 вересня 2007 року проходив ві йськову службу за контрактом солдат ОСОБА_2

26 грудня 2008 року ОСОБА_2, на підставі наказу командира в ійськової частини А1673 № 271, вибу в у чергову відпустку за 2009 рік терміном на 32 доби до 26 січня 2009 року.

Проте, 27 січня 2009 року ОСОБА _2, маючи об' єктивні можлив ості для повернення з відпус тки до в/частини у встановлен ий час, діючи умисно, без поваж них причин, з наміром тимчасо во ухилитись від проходження військової служби, своєчасн о з відпустки на військову сл ужбу у в/ч А1673 не з' явився, а зн аходився поза її розташуванн ям, де до 30 січня 2009 року проводи в час на власний розсуд.

Про нез' явлення військов ослужбовця ОСОБА_2 без пов ажних причин на службу з відп устки, командир 1 механізован ої роти к-н Довгалюк С. В. 27 та 28 с ічня 2009 року на ранкових шикув аннях доповідав командиру ві йськової частини А1673 п/п-ку О СОБА_1, а 29 січня 2009 року Довгал юк доповів про вказане коман диру в/частини письмовим рап ортом, на підставі якого підс удний призначив службове роз слідування, проведення якого не контролював, внаслідок чо го розслідування не проводил ось та правове рішення коман диром не приймалось.

Того ж дня, п/п-к ОСОБА_1, до стовірно знаючи, що солдат ОСОБА_2 до в/частини з чергов ої відпустки не прибув, на про хання його матері ОСОБА_3, наказав ст. помічнику началь ника штабу з кадрів і стройов ої частини к-ну Кабанову І.В. п родиктувати матері текст зая ви від імені солдата ОСОБА_ 2 про надання останньому ві дпустки за сімейними обстави нами терміном на 15 діб, на яку о собисто наклав резолюцію з п огодженням щодо надання відп устки.

30 січня 2009 року підполковник ОСОБА_1, продовжуючи свої протиправні дії, з метою прих овати вчинення підлеглим йом у солдатом ОСОБА_2 самовіл ьного залишення військової ч астини, достовірно знаючи, що незаконна відсутність ОСО БА_2 у військовій частині тр иває вже понад три доби, умисн о, вчиняючи дії, які явно виход ять за межі прав та повноваже нь, наданих йому Статутами ЗС України за посадою, а також вч иняючи дії, які не мав права ні хто виконувати або дозволяти , видав наказ № 18, яким надав О СОБА_2 відпустку за сімейни ми обставинами терміном з 29 сі чня 2009 року по 12 лютого 2009 року.

Крім того, 13 лютого 2009 року О СОБА_2, маючи об' єктивні мо жливості для повернення з ві дпустки до військової частин и у встановлений час, діючи ум исно, без поважних причин, з на міром тимчасово ухилитись ві д проходження військової слу жби, вчасно з відпустки на вій ськову службу до в/ч А1673 не з' я вився, а знаходився поза її ро зташуванням у м. Києві понад в становлений строк, де до 18 лют ого 2009 року проводив час на вла сний розсуд, тобто триваліст ю понад три доби.

Про нез' явлення військов ослужбовця ОСОБА_2 вчасно без поважних причин з відпус тки командир 1 механізованої роти к-н Довгалюк С. В. в період з 13 по 18 лютого 2009 року доповіда в командиру в/ч А1673 підполковн ику ОСОБА_1 на ранкових ши куваннях.

18 лютого 2009 року приблизно о 11 год. Довгалюк С. В. разом із сол датом ОСОБА_2 доповів кома ндиру в/частини А1673 п/п-ку ОСО БА_1 про прибуття ОСОБА_2 у частину.

Однак підсудний, з метою при ховати вчинення підлеглим йо му солдатом ОСОБА_2 самові льного залишення військової частини, достовірно знаючи, щ о незаконна його відсутність у військовій частині тривал а з січня поточного року, служ бове розслідування по вказан ому факту не призначив, право ве рішення не прийняв, а з мето ю приховати вчинений ОСОБА _2 злочин, скерував його у вій ськовий шпиталь для проходже ння військово-лікарської ком ісії на предмет звільнення з лав ЗС України.

26 лютого 2009 року ОСОБА_2, пр одовжуючи свої злочинні дії, повторно, маючи намір тимчас ово ухилитись від проходженн я військової служби, діючи ум исно, без поважних причин, не п рибув на військову службу у в /ч А1673, а знаходився поза її роз ташуванням за місцем прожива ння у АДРЕСА_1 понад встан овлений строк, де до 11 березня 2009 року проводив час на власни й розсуд, тобто тривалістю по над 10 діб, але менше місяця.

Про нез' явлення військов ослужбовця ОСОБА_2 вчасно без поважних причин на війсь кову службу командир 1 механі зованої роти капітан Довгалю к С. В. в період з 27 лютого по 4 бер езня 2009 року доповідав команд иру в/ч А 1673 п/п-ку ОСОБА_1 на р анкових шикуваннях.

Однак підсудний, як військо ва службова особа, яка є орган ом дізнання, з метою приховат и вчинення підлеглим йому со лдатом ОСОБА_2 самовільно го залишення військової част ини, достовірно знаючи, що пов торна незаконна його відсутн ість у військовій частині тр ивала понад три доби вчинена протягом року, будучи зобов' язаним в межах своєї компете нції порушити кримінальну сп раву у випадку виявлення озн ак злочину і вжити всіх перед бачених законами заходів до встановлення події злочину, осіб винних у вчиненні злочи ну, і до їх покарання, всупереч вимог вищевказаних норматив них актів повідомлення про з лочин протоколом не оформив, службове розслідування по в казаному факту не призначив, кримінальну справу з даного приводу не порушив і військо вого прокурора про виявлений злочин не повідомив.

28 квітня 2009 року військовою п рокуратурою Ужгородського г арнізону відносно військово службовця в/ч А1673 солдата ОС ОБА_2 було порушено криміна льну справу за ознаками злоч ину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК У країни.

19 травня 2009 року військовим м ісцевим судом Ужгородського гарнізону ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчине ння злочину, передбаченого с т. 407 ч. 2 КК України, про що постан овлено обвинувальний вирок, який згідно розпорядження вк азаного суду від 4 червня 2009 рок у набрав законної сили.

Таким чином, внаслідок безд іяльності командира в/ч А1673 пі дполковника ОСОБА_1, що ви разилось у невиконанні війсь ковою службовою особою, яка є органом дізнання дій, які вон а повинна була і могла вчинит и в силу покладених на неї зак онами, військовими статутами та іншими нормативними акта ми обов' язків, а саме, що він не провів службові розслідув ання за фактами неприбуття т а незаконної відсутності О СОБА_2 на військовій службі та не прийняв правові рішенн я за вказаними фактами, було з аподіяно істотну шкоду у виг ляді порушення завдання крим інального судочинства по шви дкому і повному розкриттю зл очинів, викриттю винних та пр итягненню до відповідальнос ті кожного, хто вчинив злочин , порушенні встановленого по рядку несення військової слу жби та залишенні без відпові дного реагування найбільш се рйозні порушення військовог о правопорядку, які визнанні умисними військовими злочин ами, підриві у зв' язку з цим в ійськової дисципліни у війсь ковій частині та авторитету військової посадової особи ( командира військової частин и), а також наданні можливості винній особі - солдату ОСОБ А_2 тривалий час уникати від повідальності за вчинене кри мінально-каране діяння.

Допитаний у судовому засід анні підсудний ОСОБА_1 пов ністю визнав себе винним у пр ед' явленому йому обвинувач енні та дав показання, які від повідають викладеному в опис овій частині даної постанови , розкаюється у вчиненому.

У подальшому, так як підсудн ий повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих й ому злочинах, державним обви нувачем у судовому засіданні було заявлено клопотання ви знати недоцільним досліджен ня усіх доказів, які підтверд жують вину ОСОБА_1 у скоєн ому і яка ніким не оспорюєтьс я та обмежитись лише дослідж енням документів, які характ еризують особу підсудного і даних про його склад сім' ї. З даним клопотання погодився у судовому засіданні і сам пі дсудний та воно було задовол ене судом. При цьому учасника м процесу, у відповідності до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України було роз' яснено, що у даному випа дку вони будуть позбавлені п рава оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційн ому порядку.

Оскільки підполковник ОС ОБА_1, будучи військовою слу жбовою особою, яка є органом д ізнання, в порушення вимог ст . 4, 94, 95, 97, 98, 103 КПК України, ст. ст. 66, 67 Ст атуту внутрішньої служби ЗС України, Наказу МО України № 82 від 15.03.2004 року, з метою приховат и вчинення підлеглим йому со лдатом ОСОБА_2 самовільно го залишення військової част ини, достовірно знаючи, що нез аконна відсутність ОСОБА_2 у військовій частині трива ла вже понад три доби, умисно, вчиняючи дії, які явно виходя ть за межі прав та повноважен ь, наданих йому Статутами ЗС У країни за посадою, а також вчи няючи дії, які не мав права ніх то виконувати або дозволяти, видав наказ № 18, яким надав О СОБА_2 відпустку за сімейни ми обставинами терміном з 29 сі чня по 12 лютого 2009 року, що запод іяло істотну шкоду, яка вираз илась у порушенні встановлен ого порядку несення військов ої служби, підриві престижу (а вторитету) командира військо вої

частини, створенні атмосфе ри вседозволеності та безкар ності, суд ці дії підсудного к валіфікує за ст. 424 ч. 1 КК Україн и.

Оскільки він же, будучи війс ьковою службовою особою, яка є органом дізнання, в порушен ня вимог вищевикладених норм ативних актів, з метою прихов ати вчинення підлеглим йому солдатом ОСОБА_2 самовіль ного залишення військової ча стини, достовірно знаючи, що п овторна незаконна його відсу тність у військовій частині тривала понад три доби вчине на протягом року, будучи зобо в' язаним в межах своєї комп етенції порушити кримінальн у справу у випадку виявлення ознак злочину і вжити всіх пе редбачених законами заходів до встановлення події злочи ну, осіб винних у вчиненні зло чину, і до їх покарання, всупер еч вимог вищевказаних нормат ивних актів повідомлення про злочин протоколом не оформи в, службове розслідування по вказаному факту не призначи в, кримінальну справу з даног о приводу не порушив і військ ового прокурора про виявлени й злочин не повідомив, що запо діяло істотну шкоду у вигляд і порушення завдання криміна льного судочинства по швидко му і повному розкриттю злочи нів, викриттю винних та притя гненню до відповідальності к ожного, хто вчинив злочин, пор ушенні встановленого порядк у несення військової служби та залишенні без відповідног о реагування найбільш серйоз них порушень військового пра вопорядку, які визнанні умис ними військовими злочинами, підриві у зв' язку з цим війс ькової дисципліни у військов ій частині та авторитету вій ськової посадової особи (ком андира військової частини), а також наданні можливості ви нній особі - солдату ОСОБА_2 тривалий час уникати відпов ідальності за вчинене кримін ально-каране діяння, суд ці ді ї підполковника ОСОБА_1 кв аліфікує за ст. 426 ч. 1 КК України .

Разом з тим, підсудний ОСО БА_1 у ході судового розгляд у даної кримінальної справи звернувся до суду з прохання м долучити до матеріалів спр ави та достежити у ході судов ого слідства письмове клопот ання Ради старших офіцерів у правління в/ч А1556, де він у дани й час проходить військову, пі дтримане командиром вказано ї військової частини, про зві льнення його (підсудного) від кримінальної відповідально сті з передачею на поруки вка заному військовому колектив у.

Помічник військового прок урора Ужгородського гарнізо ну з приводу задоволення зая вленого підсудним клопотанн я заперечень не мав.

Після роз' яснення голову ючим по справі вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 пр оти закриття відносно нього кримінальної справи за даним и нереабілітуючими обставин ами не заперечував і заявив, щ о суть вимог ст. 10 КПК та ст. 47 КК України йому зрозумілі.

Вислухавши думку всіх учас ників процесу, оцінивши підс тави та докази, на які вони пос лалися у своїх виступах, та вр аховуючи інші обставини спра ви, військовий місцевий суд з находить клопотання Ради ста рших офіцерів управління в/ч А1556 про звільнення підсудног о від кримінальної відповіда льності з передачею його на п оруки такими, що підлягають з адоволеню і виходить при цьо му з наступних підстав.

Так, підполковник ОСОБА_1 органами досудового слідст ва обвинувачується у вчиненн і злочинів, передбачених: ст. 4 24 ч. 1 КК України, санкція якої п ередбачає покарання у вигляд і обмеження волі або позбавл ення волі на строк до п' яти р оків та ст. 426 ч. 1 КК України - сан кція якої передбачає покаран ня у вигляді штрафу або служб ового обмеження, або позбавл ення волі на строк до трьох ро ків.

Згідно ст. 12 ч. 3 КК України да ні злочини відносяться до зл очинів середньої тяжкості.

У відповідності до вимог с т. 47 КК України звільненню від кримінальної відповідально сті у зв' язку з передачею ос оби на поруки колективу підп риємства, установи чи органі зації за їхнім клопотанням п ідлягає особа, яка вперше вчи нила злочин невеликої або се редньої тяжкості та щиро пок аялася, за умови, що вона протя гом року з дня передачі її на п оруки виправдає довіру колек тиву, не ухилятиметься від за ходів виховного характеру та не порушуватиме громадськог о порядку.

Як слідує із матеріалів спр ави, доданих до неї у суді доку ментів та пояснень учасників судового засідання, підсудн ий ОСОБА_1 дійсно вперше в чинив злочини, які по класифі кації відносяться до злочині в середньої тяжкості, у скоєн ому щиро покаявся, визнавши с вою вину. Колектив старших оф іцерів військової частини А1 556 звернувся до суду з вмотиво ваним проханням у своєму кло потанні про звільнення ОСО БА_1 від кримінальної відпо відальності з передачею його вказаному військовому колек тиву на поруки, які зобов' яз уються здійснювати над винни м заходи виховного характеру . При цьому підсудний не запер ечує проти закриття кримінал ьної справи за вказаною підс тавою і сам просить суд засто сувати до нього дану норму За кону.

Також суд враховує й те, що ОСОБА_1 до кримінальної від повідальності притягується вперше, по місцю проходження військової служби характери зується виключно з позитивно ї сторони, від його дій тяжких наслідків не настало, на утри манні має малолітню дитину.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що випр авлення та перевиховання під полковника ОСОБА_1 можлив е без фактичного застосуванн я до нього покарання, передба ченого санкціями ст. ст. 424 ч. 1, 426 ч . 1 КК України, у зв' язку з чим в важає за доцільне звільнити його від кримінальної відпов ідальності на підставі ст. 47 К К України і кримінальну спра ву відносно нього провадженн ям закрити.

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 10, 282 КПК України , військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за вчинення злочи нів, передбачених ст. 424 ч. 1, 426 ч. 1 К К України на підставі ст. 47 КК У країни від кримінальної відп овідальності звільнити у зв' язку з передачею його на пору ки військовому колективу вій ськової частини А1556 за умови, щ о він протягом року з дня пере дачі на поруки виправдає дов іру колективу, не ухилятимет ься від заходів виховного ха рактеру та не порушуватиме г ромадського порядку.

Кримінальну справу віднос но ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 10, 282 КПК України, прова дженням закрити.

Контроль за поведінкою О СОБА_1 покласти на командув ання військової частини А1556.

Запобіжний захід - підписк у про невиїзд, до набрання пос тановою законної сили, залиш ити без зміни.

На дану постанову може бути подано апеляцію у військови й апеляційний суд Центрально го регіону через військовий місцевий суд Ужгородського г арнізону протягом 7 діб з моме нту її вине сення.