Рішення

від 26.04.2011 по справі 5020-120/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

26 квітня 2011 року справа № 5020-120/2011

За позовом Федеральног о державного унітарного підп риємства «13 судноремонтний з авод Чорноморського флоту»М іністерства оборони Російсь кої Федерації

(вул. Килен-балка, м. Севастоп оль, 99004)

до відповідачів - Това риства з обмеженою відповіда льністю «Севморсервис-центр »

(вул. Шмідта, б. 3, кв. 24, м. Севаст ополь, 99008),

Товариства з обмеженою від повідальністю «Полізон - плю с»

вул. Хрустальова, 165, м. Севаст ополь, 99045)

про застосування наслідкі в недійсності правочину,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА _1 - юрисконсульт юридичног о відділу, довіреність від 18.01.2 011 (довіреність у справі),

Від відповідачів - 1). не з' явився 2). ОСОБА_2 - пред ставник по довіреності від 17.1 1.2010 (копія довіреності у справі )

Суть спору:

Федеральне державне у нітарне підприємство «13 судн оремонтний завод Чорноморсь кого флоту»Міністерства обо рони Російської Федерації зв ернулось до господарського с уду міста Севастополя із поз овом до Товариства з обмежен ою відповідальністю «Севмор сервис-центр»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полізон - плюс»про застосув ання до відповідачів наслідк ів недійсності договору купі влі-продажу № КП-1 від 20.04.2007: про з обов' язання відповідачів п овернути майно, передане на в иконання недійсного договор у за правилами реституції.

21.02.2011 позивач передав через к анцелярію суду заяву № 31-15/323 від 18.02.2011, в якій просив суд з метою з абезпечення позову накласти арешт на плавучий док «Равел ін»рік побудови - 1979, місце по будови - м. Миколаїв, порт при писки - м. Севастополь.

23.02.2011 позивач передав через канцелярію суду уточнення п озовних вимог № 31-15/335 від 22.02.2011, в якому уточнив, що просит ь застосувати до відповідачі в наслідки недійсності догов ору купівлі-продажу № КП-1 від 20.04.2007 - двосторонню реституці ю, зобов' язавши ТОВ «Полізо н - плюс»повернути ТОВ «Севмо рсервис-центр»плавучий док « Равелін»рік побудови - 1979, мі сце побудови - м. Миколаїв, по рт приписки - м. Севастопол ь та стягнути з ТОВ «Севморсе рвис-центр»на користь ТОВ «П олізон - плюс»сплачену варті сть майна у розмірі 100 000,00 грн., а також покласти на відповідач ів судові витрати.

Представник позивача у су довому засіданні уточнені по зовні вимоги підтримав у пов ному обсязі та просив їх задо вольнити, а також надав суду п ояснення № 15-39 від 22.04.2011 на відзив , в якому з доводами відповіда чів не погодився.

Також, представник позивач а підтримав вищевказану заяв у № 31-15/323 від 18.02.2011 і просив її задов ольнити.

Перший відповідач явку св ого представника у засідання суду не забезпечив.

Представник другого відпо відача у судовому засіданні з позовними вимогами не пого дився, зокрема, з мотивів, викл адених у відзиві на позовну з аяву, залученому до матеріал ів справи, і просив у позові ві дмовити.

Також, представник другого відповідача надав суду допо внення від 26.04.2011 до відзиву на п озовну заяву, в якому ТОВ «Пол ізон - плюс»проти задоволенн я вищевказаної заяви позивач а № 31-15/323 від 18.02.2011 заперечувало, вк азавши, що вважає її необґрун тованою, внаслідок відсутнос ті у ТОВ «Полізон - плюс»будь-я ких зобов' язань перед позив ачем.

Стосовно заяви позивача № 3 1-15/323 від 18.02.2011, в якій він просив су д з метою забезпечення позов у накласти арешт на плавучий док «Равелін»рік побудови - 1979, місце побудови - м. Миколаї в, порт приписки - м. Севастоп оль, суд вважає за необхідне з азначити наступне.

На день розгляду справи, пр аво власності на вказане май но зареєстроване за Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Полізон - плюс», яке не м ає жодних зобов' язань перед позивачем.

Таким чином задоволення ви щевказаної заяви позивача мо гло б спричинити порушення п рав ТОВ «Полізон - плюс»як вла сника цього майна, у зв' язку з чим у задоволенні цієї заяв и судом відмовлено.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників учасників проце су, суд

В С Т А Н О В И В :

20.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севморсервіс-центр»(продав ець) та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Полізо н-Плюс» (покупець) був укладен ий договір купівлі-продажу № КП-1.

Відповідно до п. 1.1. цього дог овору продавець продає належ не йому на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2005, а пок упець купує товар: плавучий д ок «Хмільник», проект 1240, рік по будови - 1979, м. Ленінград, місце знаходження - м. Севастополь , ВАТ «Персей».

Всього продавець продає, а п окупець купує товар на суму 100 000,00 грн.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя від 18.05.20 10 у справі № 5020-5/659-3 /372 (арк. справи - 9-14) встановлено , що 16.09.2008 Севастопольським морс ьким торговельним портом зар еєстровано право власності Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Полізон-Плюс»на плавучий док, про що у Державн ому судновому реєстрі вчинен о запис під № 312.

У цьому ж рішенні судом вста новлено, що назва судна (плаву чого дока) змінена з «Хмільни к»на «Равелін»та зроблено ви сновок про тотожність плавуч ого дока «Хмільник»та плавуч ого дока «Равелін».

Постановою Вищого господа рського суду України від 12.10.2010 у справі № 5020-5/659-3/372 в изнано недійсним вищевказан ий договір купівлі-продажу п лавучого доку «Хмільник»від 20.04.2007, укладеного між ТОВ «Севм орсервіс-центр»та ТОВ «Поліз он-Плюс», з посиланням на недо тримання сторонами договору законодавчих вимог щодо обо в' язкового нотаріального п освідчення такого виду догов ору.

Позивач звернувс я до суду з даним позовом та, з урахуванням уточнення позов них вимог, просив суд застосу вати до відповідачів наслідк и недійсності договору купів лі-продажу № КП-1 від 20.04.2007 - двос торонню реституцію, зобов' я завши ТОВ «Полізон - плюс» пов ернути ТОВ «Севморсервис-цен тр»плавучий док «Равелін»рі к побудови - 1979, місце побудов и - м. Миколаїв, порт приписки - м. Севастополь та стягнути з ТОВ «Севморсе рвис-центр»на користь ТОВ «П олізон - плюс»сплачену варті сть майна у розмірі 100 000,00 грн.

Суд вважає уточнені позовн і вимоги такими, що задоволен ню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 216 Цивільно го кодексу України недійсний правочин не створює юридичн их наслідків, крім тих, що пов' язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала н а виконання цього правочину.

Позивач у позовній заяві по силається на те, що Вищим госп одарським судом України у по станові від 13.10.2009 у справі № 5020-5/659 в становлено, що Товариство з о бмеженою відповідальністю « Севморсервис-центр» є боржни ком Федерального державного унітарного підприємства « 13 судноремонтний завод Чорно морського флоту»Міністерст ва оборони Російської Федера ції.

Однак, у вказаній постанові таких обставин не встановле но, а лише зазначено, що позива ч мотивує цими обставинами с вої вимоги. До того ж у цій пос танові зазначено, що судами п опередніх інстанцій таке пос илання позивача відхилене, о скільки спірний договір був укладений між відповідачами 20.04.2007, тоді як спірна заборгова ність виникла лише 01.08.2007, тобто після укладення цього догово ру.

Проте, підчас розгляду дано ї справи позивачем не було пр едставлено суду відповідног о судового рішення, доказів н абрання ним законної сили, до казів одержання Федеральним державним унітарним підприє мством «13 судноремонтний зав од Чорноморського флоту»Мін істерства оборони Російсько ї Федерації виконавчого доку менту у справі № 20-11/207, доказів з вернення до органів Державно ї виконавчої служби з привод у примусового виконання вказ аного рішення, доказів факти чного невиконання цього судо вого рішення та доказів не можливості виконання такого рішення за рахунок наявних у ТОВ "Севморсервіс-центр" акти вів, внаслідок відсутності у нього будь-яких інших активі в.

Також не надано позивачем с уду доказів того, що ТОВ "Севмо рсервіс-центр" не мало права в ідчужувати продане за догово ром майно, оскільки це б поруш ило майнові права позивача.

Згідно зі ст. 33 ГПК України к ожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.

Отже, саме позивач повинен був довести фактичну наявні сть у нього законної підстав и для пред' явлення вимоги п ро повернення відповідачів у первісний стан, який існував до укладення вищевказаного недійсного договору, чого, пр оте, не зробив, не надавши суду всіх вищезазначених доказів .

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підп риємницької діяльності (далі - підприємства та організаці ї), мають право звертатися до г осподарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських прав за зах истом своїх порушених або ос порюваних прав і охоронювани х законом інтересів, а так ож для вжиття передбачених ц им Кодексом заходів, спрямов аних на запобігання правопор ушенням.

Тобто судове рішення, прийн яте за наслідками розгляду с прави має містити дані щодо т ого, яке саме порушене чи оспо рюване право позивача віднов люється таким рішенням. Суд у хвалами від 22.03.2011 та від 12.04.2011 зобо в' язував позивача обґрунту вати яким чином та які саме права позивача мають бути ві дновлені судовим рішенням у даній справі.

Проте, позивач вимоги суду п роігнорував.

До того ж безпідставною є по зиція позивача щодо того, що у разі повернення сторін у пер вісний стан саме Федеральне державне унітарне підприємс тво «13 судноремонтний завод Ч орноморського флоту»Мініст ерства оборони Російської Фе дерації одержить належні йом у кошти, оскільки у разі повер нення вказаного майна ТОВ "Се вморсервіс-центр", воно матим е можливість розпоряджатись ним як власник.

Згідно з частиною першою ст . 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захи ст свого цивільного права у разі його порушення, нев изнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право звернутися до су ду за захистом свого особист ого немайнового або майновог о права та інтересу.

Наведене свідчить про те, щ о на день розгляду справи, поз ивачем не надано суду доказі в наявності його порушеного та такого, що підлягає поновл енню, права, у зв' язку з чим у позові повинно бути відмовл ено.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забез печення судового процесу під лягають покладенню на позива ча відповідно до вимог ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголоше ні вступна та резолютивна ча стини рішення, з повідомленн ям представників сторін про складення повного рішення 04.05 .2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повн істю.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відп овідно до вимог

статті 84 Господарського про цесуального

кодексу України та підписа но 04.05.2011.