Постанова

від 11.05.2011 по справі 20/114-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 20/114-10

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Черкащенко М.М. - головую чий

Кривда Д.С.

Студенець В.І.

за участю представників:

позивача Коваль А.Є., представник

відповідача ОСОБА_2, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської міської ради Київської області

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р оку

у справі № 20/114-10 господарського суду Київської області

за позовом Броварської міської ради Київської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про звільнення самовільно за йнятої ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 17. 09.2010 року (суддя Бабкіна В.М.) у сп раві № 20/114-10 позовні вимоги задо волено у повному обсязі - зобо в' язано Фізичну особу-підпр иємця ОСОБА_1 звільнити са мовільно зайняту земельну ді лянку загальною площею 0,0338 га в м. Бровари, по вул. Возз' єдна ння в районі розміщення парк у „Перемога”, шляхом знесенн я самовільно збудованої буді влі, привівши її у придатний д ля використання стан.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 15.12.2010 року (судді: Пашкіна С.А. - головуючий, Баранець О. М., Калатай Н.Ф.) рішення господ арського суду Київської обла сті від 17.09.2010 року у справі № 20/114-10 с касовано. У позові відмовлен о.

Не погоджуючись з постанов ою суду апеляційної інстанці ї, Броварська міська рада Киї вської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить постанову у сп раві скасувати, рішення суду першої інстанції залишити б ез змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушен ня судом апеляційної інстанц ії норм матеріального та про цесуального права.

Відзив на касаційну скарг у не надано.

Відводів складу суду не зая влено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши ная вні матеріали справи та дово ди, викладені у касаційній ск арзі, колегія суддів вважає, щ о касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарс ького процесуального кодекс у України судом касацій ної інстанції є Вищий господ арський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України перегля даючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарсь кими судами першої та апеляц ійної інстанції, рішенням ві д 24.05.2001 року № 207 „Про припинення права користування, оформлен ня права користування, надан ня земельних ділянок суб' єк там підприємницької діяльно сті” виконавчий комітет Бров арської міської ради Київськ ої області вирішив оформити приватному підприємцю ОСО БА_1 право тимчасового кори стування земельною ділянкою площею 131,7 кв.м. по вул. Возз' єд нання (парк „Перемога”) на умо вах оренди на один рік для обс луговування павільйону, який належить згідно договору ку півлі-продажу від 19.02.2001 (землі к омерційного призначення).

26.03.2002 року виконавчим комітет ом Броварської міської ради як Орендодавцем та відповіда чем як Орендарем укладено до говір оренди земельної ділян ки, за умовами якого відповід но до рішення виконкому Бров арської міської ради Київськ ої області від 24.05.2001 року № 207 та в ід 18.12.2001 року № 465 Орендодавець пе редає, а Орендар приймає в тим часове користування на умова х оренди земельну ділянку пл ощею 388,0 кв.м., розташовану в м. Бр овари згідно з планом землек ористування.

26.12.2006 року Броварською місько ю радою як Орендодавцем та ві дповідачем як Орендарем укла дено договір оренди земельно ї ділянки, за умовами якого ві дповідно до рішення сесії Бр оварської міської ради Київс ької області від 31.08.2006 року № 88-07-05 Орендодавець надає, а Оренда р приймає в строкове платне к ористування земельну ділянк у площею 0,0388,0 га, для обслуговув ання павільйону та грального майданчику, яка знаходиться по вул. Возз' єднання в район і розміщення парку „Перемога ” м. Бровари терміном до 09.08.2007 ро ку.

Рішенням Броварської місь кої ради Київської області в ід 26.11.2009 року № 1309-75-05 термін корист ування відповідачем земельн ою ділянкою площею 0,0388 га для о бслуговування павільйону та грального майданчику по вул . Возз' єднання в районі розм іщення парку „Перемога” прод овжено до 01.03.2010 року.

Рішенням № 1469-81-05 від 15.04.2010 року п озивач відмовив відповідачу у продовженні терміну корис тування земельною ділянкою п лощею 0,0338 га для обслуговуванн я павільйону та грального ма йданчику по вул. Возз' єднан ня, в районі розміщення парку „Перемога” в зв' язку з недо цільністю розміщення павіль йону на землях рекреаційного призначення.

Приписом № 363 від 29.04.2010 року гол овного спеціаліста Спеціаль ного відділу контролю за ста ном благоустрою за зовнішнім дизайном міста Броварської міської ради Київської облас ті відповідача зобов' язано демонтувати та вивезти паві льйон по вул. Возз' єднання в районі розміщення парку „Пе ремога” в зв' язку з відсутн істю чинного договору оренди земельної ділянки до 10.05.2010 року .

Скасовуючи рішення суду п ершої інстанції та відмовляю чи у задоволенні позову, апел яційний господарський суд за значив, що є неправомірним ві днесення земельної ділянки д о самовільно зайнятої її осо бою, яка орендувала цю землю н а законних підставах, з тих пі дстав, що орендодавець відмо вився продовжити їй термін о рендного користування на нас тупний строк.

Крім того, як зазначено судо м апеляційної інстанції, від повідач як власник торгового павільйону має право на земе льну ділянку, на якій розміще но його майно, та земельну діл янку, необхідну для його обсл уговування, одна лише відсут ність погодження позивача на продовження терміну орендно го користування відповідаче м цією земельною ділянкою не може кваліфікуватися як сам овільне зайняття її особою, м айно якої знаходиться на цій земельній ділянці.

У пункті 2 роз'яснення Вищо го арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рі шення" зазначено, що, у відпові дності з статтею 4 Господарсь кого процесуального кодексу України рішення з господарс ького спору повинно приймати сь у цілковитій відповідност і з нормами матеріального і п роцесуального права та факти чними обставинами справи, з д остовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського су ду має ґрунтуватись на повно му з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посил аються особи, що беруть участ ь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обст авин, що мають суттєве значен ня для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердж ення цих обставин; 3.3. яка право ва кваліфікація відносин сто рін, виходячи з фактів, устано влених у процесі розгляду сп рави, та яка правова норма під лягає застосуванню для виріш ення спору (пункт 3 Роз'яснення ).

Відповідно до статті 99 Гос подарського процесуального кодексу України в апеляційн ій інстанції справи перегляд аються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділ і.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 Кодексу встановл ено, що у процесі перегляду сп рави апеляційний господарсь кий суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Д одаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунту вав неможливість їх подання суду першої інстанції з прич ин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі .

Відповідно до статті 105 Госп одарського процесуального к одексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський с уд приймає постанову.

У постанові мають бути зазн ачені, зокрема, обставини спр ави, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими а пеляційна інстанція відхиля є ті чи інші докази, мотиви зас тосування законів та інших н ормативно-правових актів, у р азі скасування або зміни ріш ення місцевого господарсько го суду - доводи, за якими апел яційна інстанція не погодила сь з висновками суду першої і нстанції

Однак, прийнята у справі п останова не відповідає вимог ам статті 105 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, а також вимогам, викладеним в роз'ясненні Вищого арбітра жного суду України від 10.12.1996 рок у №02-5/422 "Про судове рішення" зі з мінами та доповненнями.

Відповідно до статті 116 Зем ельного кодексу України гром адяни та юридичні особи набу вають права власності та пра ва користування земельними д ілянками із земель державної або комунальної власності з а рішенням органів виконавчо ї влади або органів місцевог о самоврядування в межах їх п овноважень, визначених цим К одексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельни х ділянок, що перебувають у де ржавній або комунальній влас ності, здійснюється на підст аві рішення відповідного орг ану виконавчої влади або орг ану місцевого самоврядуванн я чи договору купівлі-продаж у права оренди земельної діл янки (у разі продажу права оре нди) шляхом укладення догово ру оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Кодексу).

Право власності на земель ну ділянку, а також право пост ійного користування та право оренди земельної ділянки ви никають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Кодексу).

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки під лягають поверненню власника м землі або землекористувача м без відшкодування затрат, п онесених за час незаконного користування ними.

У статті 1 Закону України “П ро державний контроль за вик ористанням та охороною земел ь” зазначено, що самовільне з айняття земельної ділянки - б удь-які дії, які свідчать про ф актичне використання земель ної ділянки за відсутності в ідповідного рішення органу в иконавчої влади чи органу мі сцевого самоврядування про ї ї передачу у власність або на дання у користування (оренду ) або за відсутності вчиненог о правочину щодо такої земел ьної ділянки, за винятком дій , які відповідно до закону є пр авомірними.

Як встановлено судами, ста ном на час звернення з позово м у справі, відповідач викори стовує спірну земельну ділян ку за відсутності відповідно го рішення ради та договору о ренди.

Крім того, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 377 ЦК т а статті 120 ЗК до особи, яка набу ла право власності на житлов ий будинок, будівлю або спору ду, переходить право власнос ті або право користування зе мельною ділянкою, на якій роз ташоване відповідне нерухом е майно, без зміни її цільовог о призначення, в обсязі та на у мовах, встановлених для попе реднього землевласника (земл екористувача).

Право користування (в т. ч. на правах оренди) земельною діл янкою, на якій знаходиться не рухомість, переходить до наб увача об'єктів нерухомості в иключно за умови, що в момент ї х відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами з емельного законодавства Укр аїни, таке право було і воно на лежним чином посвідчене.

У вирішенні спорів про прав о власника об'єкта нерухомос ті на земельну ділянку, на які й він розташований, судам слі д враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нер ухомості не є підставою для а втоматичного виникнення пра ва власності чи укладення (пр одовження, поновлення) догов ору оренди земельної ділянки .

Реєстрація права власност і на будівлю і споруду автома тично не тягне переходу прав а користування земельною діл янкою під нею, оскільки в наве дених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права вл асності на землю при переход і права власності на об'єкт не рухомості на підставі догово ру відчуження.

Таким чином, судам необхідн о досліджувати умови договор у купівлі-продажу об'єкта та н аявність у особи-відповідача визначених законом правовст ановлюючих документів на зем лю. При вирішенні даної катег орії спорів суди мають з'ясов увати правовий режим об'єкті в, що є предметом спору, зокрем а, чи підпадають вони під кате горію нерухомого майна, а якщ о так, то чи було проведено дер жавну реєстрацію права власн ості на них відповідно до чин ного на той час законодавств а.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України зазн ачає, що судом апеляційної ін станцій при прийнятті постан ови по суті спору наведеним п равовим положенням юридично го аналізу в контексті спірн их правовідносин надано не б уло, в той час, як у даному випа дку необхідно було враховува ти вказані норми в комплексі .

В той же час рішення суду пе ршої інстанції прийнято у ві дповідності з нормами матері ального та процесуального пр ава, та підлягає залишенню бе з змін, відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського проц есуального кодексу України.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Брова рської міської ради Київсько ї області задовольнити.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 15.12.2010 року у справі № 20/114-10 господарського суду Київс ької області скасувати.

Рішенням господарського с уду Київської області від 17.09.20 10 року у даній справі залишити без змін.

Головуючий М. Черкащенко

Судді Д. Кривда

В . Студенець