Ухвала

від 10.05.2011 по справі 15/188-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/188-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

У Х В А Л А

"10" травня 2011 р.                                                                 Справа № 15/188-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І.  при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні   скаргу публічного акціонерного  товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби  по справі                        

за позовом:    публічного акціонерного  товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції м. Сімферополь АР Крим

до: відповідача-1 - відділу державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції смт. Верхній Рогачик Херсонської області

відповідача-2 - головного управління Державного казначейства України в Херсонській області м. Херсон

про стягнення 279139грн. 00коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - уповноважена особа Карпюк І.О.

від відповідача-1 - не прибули

від відповідача-2 -  головний спеціаліст юр. відділу Полякова А.Л.

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби - не прибули

                                               в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.  

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008року  рішення скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: стягнути за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції м.Сімферополь - 279139грн. 00коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої відділом державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції смт.Верхній Рогачик Херсонської області, 2791грн. 39коп. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.09.2008року судом видано наказ.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2009року  здійснено процесуальне правонаступництво позивача ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"  на публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".  З урахуванням зазначеної ухвали 29.12.2009року судом видано новий наказ.

19.04.2011року від позивача надійшла скарга на дії  державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, якою він просить визнати дії держвиконавця Каращук К.Л. неправомірними, визнати незаконною постанову від 25.03.2011року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати держвиконавця  провести всі дії з примусового виконання наказу суду від 29.12.2009року.  

          Позивач вважає, що постанова від 25.03.2011року про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що в наказі суду не зазначено адресу боржника,  винесена незаконно, виходячи з наступного.

          Відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про місцезнаходження боржника можуть бути зазначені лише в тому випадку, коли боржником є фізична або юридична особа, а в наказі суду від 29.12.2009року кошти стягуються з Державного бюджету України, тому і адреса його не зазначалася. Позивач вважає, що державний виконавець повинен був діяти відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження"  та Порядку виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ № 609, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 09.07.2008року, якими передбачений порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з Державного бюджету України.

Представник відповідача-1 та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги,  в засідання суду не прибули і витребуваних судом доказів не надав з невідомих причин, однак відповідно до  ст.  121-2 ГПК України це  не  є  перешкодою  для розгляду скарги  по  суті.

За таких  підстав скарга  позивача на дії  ВДВС розглядається по  суті без  участі відповідача-1 та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, за наявними  в справі доказами.

          Відповідач-2 відзиву на скаргу не надав, в засіданні суду його представник проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що юридичною особою, яка здійснює виконання рішень про стягнення коштів з Державного бюджету, є Державне казначейство України, а виконання рішення повинно здійснюватись відповідно до п. 10-12 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008року № 609 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ".

Розглянувши скаргу  заявника,   заслухавши представника позивача та відповідача-2, суд  дійшов висновку, що скарга позивача задоволенню не підлягає з  урахуванням  наступного.

Відповідно до  статті 121-2 ГПК України  скарги на дії чи  бездіяльність  органів державної  виконавчої  служби  щодо  виконання рішень, ухвал, постанов господарських  судів можуть  бути  подані стягувачем, боржником або  прокурором протягом  10 днів  з дня вчинення оскаржуваної  дії, або з дня, коли зазначеним особам  стало  про  неї  відомо, або  з  дня коли  дія мала бути  вчинена.

Позивач отримав спірну постанову 04.04.2011року відповідно до штемпелю канцелярії вхідної кореспонденції на листі відділу примусового виконання рішень від 29.03.2011року № 3628-0-33-11/25-8.

Скаргу про визнання незаконною постанови відділу примусового виконання рішень від 25.03.2011року позивач надіслав до господарського суду 14.04.2011року відповідно до поштового штемпелю на конверті.

Таким чином, позивач звернувся зі скаргою  у встановлений  статтею 121-2 ГПК України 10-денний строк від дня отримання постанови  від 25.03.2011 року, тому скарга підлягає розгляду по  суті.

          Відповідно до п. 10-12 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008року №609 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

          Рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". У разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

          В наказі господарського суду від  29.12.2009року зазначено "Стягнути за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України", тобто найменування юридичної особи-боржника зазначено - Державне казначейство України.

          Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

          З огляду на викладене, якщо б державний виконавець відкрив би виконавче провадження, то він повинен був відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, надавши йому строк до семи днів для самостійного виконання рішення. Ці дії неможливо виконати в даному випадку, оскільки в наказі суду від  29.12.2009року не зазначено адреси боржника.

          Згідно  з ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, якщо він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

          Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено вимоги до виконавчого документу, зокрема, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

          Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Таким чином, державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження , оскільки наказ суду від 29.12.2009року не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ньому не зазначено місцезнаходження боржника.

Враховуючи  вищевикладене, скарга публічного акціонерного  товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби  задоволенню  не  підлягає.

       Керуючись  ст.ст. 86, 121-2  ГПК України, суд -

                                          у х в а л и в:

1. В задоволенні скарги публічного акціонерного  товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови від 25.03.2011року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання ВДВС  провести всі дії з примусового виконання наказу суду від 29.12.2009року, відмовити.

          Суддя                                                                     З.І. Ємленінова