Постанова

від 11.03.2008 по справі 23/261

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 березня 2008 р.                                                                                   

№

23/261 

Вищий  господарський 

суд  України  в 

складі  колегії  суддів:

Бернацької

Ж.О. -головуючий,

Самусенко

С.С.,

Мележик

Н.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства “Київенергобуд” на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 27 вересня 2007 року  в справі

господарського суду міста Києва № 23/261 за позовом відкритого акціонерного

товариства “Київенергобуд”, м. Київ до: 1) фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

м. Київ, 2) комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, м. Київ за участю

третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права

власності та зобов'язання вчинити певні дії

за

участю представників сторін:

від

позивача відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"  - Менюка С.А.,  Куркова А.В.,

від

відповідачів: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: не з'явилися, комунального

підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об'єкти нерухомого майна” - не з'явилися,

від

третіх осіб: ОСОБА_2 - не з'явилися, ОСОБА_3: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - не

з'явилися, ОСОБА_5 - не з'явилися, ОСОБА_6 - не з'явилися, ОСОБА_7: ОСОБА_7,

ОСОБА_9,

ОСОБА_8

- не з'явилися, Дарницької районної у м. Києві державній адміністрації - не

з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

- відкрите акціонерне товариство “Київенергобуд” у 2007 році звернувся до

господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання права власності

на будинок № 86 по проспекту Науки в м. Києві за позивачем та зобов'язання

комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” зареєструвати за

позивачем право власності на спірне майно та видати свідоцтво про право

власності на вказану нерухомість; зобов'язання фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 укласти з позивачем договір оренди приміщення.    

Позов

обґрунтовано тим, що позивач звернувся до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про укладення договору оренди приміщення. Проте, останній відмовився мотивуючи

тим, що позивач не є власником приміщення. 

Рішенням

господарського суду м. Києва від 18 червня 2007 року у справі №23/261 (суддя Демидова

А.М.) позов задоволено частково;

визнано

за ВАТ "Київенергобуд" право власності на нежитлові приміщення

будинку № 86 по проспекту Науки в м. Києві, а також на квартири, розташовані у

цьому будинку та на які не зареєстровано право власності за фізичними або

юридичними особами: №№1, 4, 6, 10-14, 25, 29, 30, 34, 36 -39, 44, 46, 47, 49,

50, 53, 55, 56, 59, 60; зобов'язано Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності зареєструвати за ВАТ

"Київенергобуд" право власності на об'єкти нерухомого майна: всі

нежитлові приміщення та квартири №№1, 4, 6, 10 -14, 25, 29, 30, 34, 36-39, 44,

46, 47, 49, 50, 53, 55, 56, 59, 60 будинку №86 по проспекту Науки в м. Києві; в

частині визнання права власності на інші квартири у будинку № 86  по проспекту Науки в м. Києві, на які

зареєстровано право власності Київським міським бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, у позові відмолено;

в іншій частині провадження у справі припинено; стягнуто з Київського міського

бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на користь

відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" 42, 5 грн.

державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2007 року у справі

№23/261 (судді: Андрієнка В.В. - головуючий, 

Малетич М.М., Студенець В.І.) залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дарницьку району у м. Києві державну адміністрацію

до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 року в справі

№23/261 (судді: Андрієнка В.В. - головуючий, Малетич М.М., Студенець В.І.)

рішення господарського суду міста Києва від 18 червні 2007 року в справі

№23/261 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено

повністю; стягнуто з відкритого акціонерного товариства

"Київенергобуд" до державного бюджету України 42, 5 грн. державного

мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Постанову

мотивовано тим, що надані позивачем документи не підтверджують, те що він є

власником спірного приміщення. При цьому, іншими особами надано документи про

власність на частину спірного приміщення.

Не

погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі рішення

з посиланням на те, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Вислухавши

представників сторін, третіх осіб обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів вважає, що 

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом

першої інстанції встановлено, що 20 січня 1989 року виконавчим комітетом

Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 33, яким,

враховуючи численні скарги мешканців, які проживають у відомчому будинку № 86

по проспекту Науки в м. Києві, на те що даний будинок підлягає капітальному

ремонту, вирішено БМУ Київської ТЕЦ-6 у 1989-1990 роках відселити 147 сімей з

будинку № 86 по проспекту Науки в м. Києві, дозволити БМУ Київської ТЕЦ-6 після

закінчення капітального ремонту використати даний будинок для заселення

робітників БМУ згідно  черги квартирного

обліку.

Ватутинською

районною державною адміністрацією м. Києва 23 вересня 1993 року зареєстровано

державне підприємство будівельно монтажний трест “Київенергобуд”, яке створено

Міністерством енергетики та електрифікації України, до складу якого ввійшло

шість структурних підрозділів, в тому числі: БМУ-1 та БМУ-2 тресту

“Київенергобуд”.

Прийомною

комісією 24 листопада 1994 року складено акт по прийому в експлуатацію

закінченого будівництвом (капітального ремонту) об'єкту жилого будинку на 60

квартир у будинку № 86 по проспекту Науки в м. Києві.

Рішенням

АТ “Київенергобуд” 23 грудня 1994 року затверджено акт приймальної комісії по

прийому в експлуатацію після капітального ремонту будинку на 60 квартир по

проспекту Науки, 86 в м. Києві.

Комісією

15 березня 1994 року складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу

Тресту “Київенергобуд”, затверджений Міністерством енергетики та електрифікації

України, відповідно до якого балансова вартість основних засобів склала

3071670000 крб.

Міністерством

енергетики та електрифікації України 15 березня 1994 року видано наказ № 64,

яким згідно Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств”

затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу Тресту “Київенергобуд”

станом на 1 листопада 1993 року.

Ватутинською

районною державною адміністрацією міста Києва 22 березня 1994 року

зареєстровано відкрите акціонерне товариство “Київенергобуд”, засноване шляхом

корпоратизації державного підприємства тресту “Київенергобуд”.

Затверджено

статут відкритого акціонерного товариства “Київнергобуд” та визначено його

правонаступником корпоратизованого тресту “Київенергобуд”.

Згідно

витягу відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке передано до

статутного фонду АТ “Київенергобуд” станом на 1 листопада 1993 року,

підписаного начальником управління форм власності і цінних паперів Міненерго

України, до цього витягу включено будинок 

№ 86 по проспекту Науки в м. Києві з вартістю майна 208938 тис. крб.

Трестом

“Київенергобуд” 25 лютого 1992 року укладено договір по дольовій участі в

житловому будівництві з орендним підприємством “Укренергомонтаж”, за яким

останнім прийнято дольову участь у реконструкції 2 квартир  № 25, 43 у будинку № 86 по проспекту

Науки  в м. Києві.

Орендним

підприємством “Укренергомонтаж” 6 вересня 1993 року укладено договір купівлі -

продажу квартири № 25 у будинку № 86  по

проспекту Науки в м. Києві з МУ “Київ-2”. При завершенні будівництва орендне

підприємство “Укренергомонтаж” зобов'язується передати МУ “Київ-2” вказану

квартиру.

АТ

“Київенергобуд” 15 липня 1994 року з МУ “Київ-2” складено акт, яким АТ

“Київенергобуд” згідно вказаного договору передано, а МУ “Київ-2” прийнято

квартиру № 25 у будинку 86 по проспекту Науки в м. Києві.

Трестом

“Київенергобуд” 22 липня 1992 року укладено договір № 46 про дольову участь в

житловому будівництві з Чорнобильським монтажним управлінням тресту

“Южтеплоенергомонтаж”, за яким останній вступає, а трест “Київенергобуд”

приймає в дольову участь з реконструкції гуртожитку тресту “Київенергобуд” по

проспекту Науки, 86 в м. Києві. Чорнобильське монтажне управлінням тресту

“Южтеплоенергомонтаж” зобов'язується виконати в повному обсязі роботи з

реконструкції 20 квартир, а трест “Київенергобуд” зобов'язується при здачі

будинку в експлуатацію передати Чорнобильському монтажному управлінню тресту

“Южтеплоенергомонтаж” за актом 15 квартир.

21

листопада 1994 року укладено доповнення до вказаного договору, за яким

Чорнобильським монтажним управлінням тресту “Южтеплоенергомонтаж” перерахувано

АТ “Київенергобуд” 25 листопада 1994 року за платіжним дорученням № 659 кошти у

сумі 222795796800 крб. в рахунок погашення заборгованості по дольовій участі в

реконструкції будинку  №  86 по проспекту Науки в м. Києві, а АТ

“Київенергобуд” зобов'язано після цього передати Чорнобильському монтажному

управлінню тресту “Южтеплоенергомонтаж” 14 квартир №№ 1, 3, 5, 7, 8, 10, 11,

12, 13, 14, 16, 17, 18, 20 у будинку № 86 

по проспекту Науки в м. Києві, про що 1 лютого 1995 року складено

загальний акт.

Чорнобильським

монтажним управлінням ВАТ “Южтеплоенергомонтаж” 1 грудня 1994 року укладено

договір купівлі-продажу з громадянкою ОСОБА_7, за яким продано квартиру

АДРЕСА_1. На виконання вказаного договору зазначеними особами складено акт

прийому-передачі вказаної квартири.

АТ

“Київенергобуд” 1 квітня 2003 року,  28

травня 2003 року направлено листи відповідно № 01-127, № 01-163, в яких

повідомив, що квартира № 14 належить ОСОБА_7 на праві власності.

Чорнобильським

монтажним управлінням відкритого акціонерного товариства “Южтеплоенергомонтаж”

29 вересня 1992 року укладено договір № 59 по дольовій участі в жилому

будівництві з Печерським монтажним управлінням відкритого акціонерного

товариства “Южтеплоенергомонтаж”, за яким останній приймає дольову участь у

реконструкції гуртожитку  по проспекту

Науки, 86 в м. Києві. Печерське монтажне управління відкритого акціонерного

товариства “Южтеплоенергомонтаж” зобов'язується виконати в повному обсязі роботи

з реконструкції 10 квартир, а трест “Київенергобуд” зобов'язується при здачі

будинку в експлуатацію передати Чорнобильському монтажному управлінню тресту

“Южтеплоенергомонтаж” за актом 7 квартир, які 5 грудня 1994 року передано та

прийнято.

Дарницькою

районною у місті Києві державною адміністрацією 14 квітня 1995 року прийнято

розпорядження № 168, яким, керуючись Житловим кодексом України та Правилами

обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих

приміщень в Україні, вирішено затвердити спільне рішення адміністрації та

профкому Печерського монтажного управління відкритого акціонерного товариства

“Южтеплоенергомонтаж” про надання жилої площі громадянам ОСОБА_3 та його сім'ї

з 4-х осіб, ОСОБА_2 та його сім'ї 3-х осіб, згідно пільгової черги по категорії

учасників бойових дій. На підставі вказаного розпорядження 16, 18 травня 1995

року вказаними особами отримано ордери на жилі приміщення № 2221 та № 2222.

Головним

управлінням житлового забезпечення 19 січня 1998 року видало громадянину

ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

АТ

“Київенергобуд” 18 травня 1999 року видано довідку про оплату повної вартості

квартир № 8, 10, 11, 14 у будинку 86 по проспекту Науки в м. Києві

Чорнобильським монтажним управлінням тресту “Южтеплоенергомонтаж”  згідно 

договору дольової участі.

Московською

районною державною адміністрацією міста Києва 15 лютого 2000 року прийнято

розпорядження № 131, яким затверджено 

списки інвесторів, якими вкладено власні кошти в реконструкцію жилого

будинку № 86  по проспекту Науки, 86 в м.

Києві, в тому числі: Чорнобильське монтажне управління тресту

“Южтеплоенергомонтаж” по квартирах 1, 3, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 17,

18, 20.

На

даний час другим відповідачем зареєстровано право власності фізичних осіб

-мешканців на квартири  № № 2, 3, 5, 7,

8, 9, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 31, 32, 33, 35,

40, 41, 42, 43, 45, 48, 51, 52, 54, 57 у будинку № 86  по проспекту Науки в м. Києві.

Відкрите

акціонерне товариство “Київенергобуд” 4 червня 2007 року звернулось до фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 з пропозицією укладення договору оренди приміщення,

яке останній займає у будинку № 86 по проспекту Науки в м. Києві.

Фізичною

-особою підприємцем ОСОБА_1 5 червня 2007 року надано відкритому акціонерному

товариству “Київенергобуд” відповідь про відсутність наміру укладення з ним

договору оренди приміщення, у зв'язку із тим, що позивач  не є власником будинку.

Згідно

статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

При

цьому,  обставини справи, які відповідно

до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно

до пунктів 2, 4, 5, 6 Положення "Про порядок корпоратизації

підприємств", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 508

від 5 липня 1993 року, засновник у тижневий термін затверджує склад комісії;

засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох

третин загальної кількості її членів; рішення приймаються простою більшістю

голосів; протокол засідання комісії оформляється протягом трьох днів і

підписується головою комісії.  

Апеляційна

інстанція правильно дійшла висновку, що позивачем не доведено належними

доказами включення до його статутного фонду жилого будинку № 86  по проспекту Науки, 86 в м. Києві з всіма

його квартирами та нежилими приміщеннями, оскільки протокол засідання комісії з

корпоратизації № 3 від 20 грудня 1993 року, про який вказано у акті оцінки

вартості цілісного майнового комплексу тресту “Київенергобуд” та результати

інвентаризації майна цілісного майнового комплексу тресту “Київенергобуд”

(інвентаризаційні відомості тощо), підписано членами вказаної комісії,

позивачем суду не надано.

При

цьому, з акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу тресту

“Київенергобуд” від 15 березня 1994 року не вбачається передачі до статутного

фонду відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” будинку № 86 по проспекту

Науки в м. Києві з всіма його квартирами та нежилими приміщеннями, а витяг

відомості результатів інвентаризації, підписаний начальником управління форм

власності і цінних паперів Міненерго України Завгороднім Ю.С., особою доказів

повноважень якого також суду не надано, без дати її підписання, не може бути

належним доказом передачі вказаного будинку з огляду на вищевказані правові

норми.

Відповідно

до пункту 6 Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств",

пункту 16 Положення "Про порядок корпоратизації підприємств”,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 5 липня 1993

року, корпоратизація підприємств здійснюється в порядку, встановленому вказаним

положенням, розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених

відповідно до цього положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості

об'єктів приватизації та оренди.

Згідно  пункту 42 Методики оцінки вартості об'єктів

приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 717 від 8

вересня 1993 року, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на

вартість майна державного жилого фонду, який приватизується відповідно до

Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

В

силу статті 1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”,

приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків) та

належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.)

державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд

-це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який

знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні

державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно

до статтей  4, 6, 127 Житлового кодексу

України,  житловий фонд включає жилі

будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний

житловий фонд). Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного

проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових

жилих приміщень і гуртожитків. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені

або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.

Як

встановлено судом апеляційної інстанції, жилий будинок № 86 по проспекту Науки

в м. Києві використовувався як відомчий жилий будинок для проживання

працівників БМУ Київської ТЕЦ-6, за рішенням виконавчого комітету Київської

міської ради народних депутатів від 20 січня 1989 року № 33 поставлено на

капітальний ремонт з подальшим використанням для заселення працівників БМУ згідно  черги 

квартирного обліку.

Жилий

будинок  № 86 по проспекту Науки в м.

Києві в будь-якому разі не підлягав включенню до складу цілісного майнового

комплексу тресту “Київенергобуд” при проведенні його корпоратизації та передачі

у власність відкритому акціонерному товариству “Київенергобуд”.

Таке

включення прямо суперечить вищевказаним нормам права, тому посилання позивача

на акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу тресту “Київенергобуд” від

15 березня 1994 року, витяг відомості результатів інвентаризації і наказ

Міністерства енергетики та електрифікації України від 15 березня 1994 року №

64, правильно встановлено апеляційною інстанцією, що не можуть прийматись судом

до уваги та бути підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно

до статті 52 Житлового кодексу України, жилі приміщення у будинках відомчого

житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і

профспілкового комітету підприємства, затвердженим виконавчим комітетом

районної у місті ради.

З

матеріалів справи вбачається, що за договорами дольової участі позивачем іще у

1995 році передано орендному підприємству “Укренергомонтаж”, МУ “Київ-2” та

Чорнобильському монтажному управлінню тресту “Южтеплоенергомонтаж” 15 квартир

№№ 1, 3, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 20, 25 у будинку № 86 по

проспекту Науки в м. Києві. Після цього позивач втратив навіть право управління

цими квартирами.

Вказані

квартири, які знаходились у державній власності і відносились до державного

житлового фонду передано в найм фізичним особам для проживання. Зокрема,

квартири № 10, 13 у подальшому надано за спільним рішенням адміністрації і

профспілкового комітету Печерського монтажного управління відкритого

акціонерного товариства “Южтеплоенергомонтаж”, затвердженим розпорядженням Харківської  районної державної адміністрації № 168 від 19

квітня 1995 року, громадянам в порядку пільгової черги на житло.

Таким

чином, позивачем, який не був та не міг бути власником будинку №  86 по проспекту Науки  в м. Києві передано в порядку дольової участі

15 квартир, що належали до державного житлового фонду, у відання підприємствам,

які приймали участь у капітальному ремонті вказаного будинку, і дані квартири

надано громадянам в порядку державної пільгової черги для проживання, якими

отримано право на подальшу приватизацію цих квартир відповідно до Закону

України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Тому

апеляційна інстанція правильно дійшла висновку про помилковість висновків

місцевого господарського суду про набуття та існування у позивача права

власності на будинок № 86 по проспекту Науки в м. Києві: на квартири  №№  1,

3, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 20, 25.

Відповідно

до статті 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво- або

багатоквартирному жилому будинку належать на праві спільної сумісної власності

приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне,

електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,

яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені

для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих

приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно

рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року,

допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища і т. ін.) передаються

безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир

(кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності

на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема

створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є

співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками

приватизованих квартир.

Як

вбачається з матеріалів справи на час прийняття судом рішення право власності

на квартири №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25,

26, 27, 28, 31, 32, 33, 35, 40, 41, 42, 43, 45, 48, 51, 52, 54, 57 у жилому

будинку № 86 по проспекту Науки в м. Києві належали фізичним особам -мешканцям

вказаного будинку. Інші неприватизовані квартири знаходились у державній

власності, віднесено до державного житлового фонду, та перебувають у наймі

інших фізичних осіб - мешканців вказаного будинку.

Таким

чином, право власності на приміщення загального користування, опорні

конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за

межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також

споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників

квартир, також належить на праві спільної сумісної власності фізичним особам

-власникам та наймачам вказаних квартир.

Відповідно

до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та

організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою

підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних

прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим

кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно

до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

В

силу статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є

підприємства та організації, які подали позов або в інтересах яких подано позов

про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже,

виходячи із змісту наведених норм, необхідною умовою для звернення особи до

господарського суду із позовом є порушення або оспорення прав і охоронюваних

законом інтересів цієї особи іншою особою -відповідачем.

Матеріали

справи не містять доказів про порушення права власності позивача з боку

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Так само відсутні докази оспорення ним

вказаного права. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції

відповідачем надано заяву, в якій він висловив письмову згоду на укладення з

позивачем договору оренди нежилих приміщень, яку залучено судом до матеріалів

справи.

Також

апеляційною інстанцією взято до уваги те, що у листі від 4 червня 2007 року

позивач звернувся до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з пропозицією щодо

укладення договору оренди нежилого приміщення площею 31,7 кв. м., яке

використовувалось останнім. Будь-яких правовідносин щодо користування або

володіння жилими приміщеннями, розташованими у цьому ж будинку, між сторонами

не виникало. В той самий час у поданому до суду позові відкрите акціонерне

товариство “Київенергобуд” просить суд визнати право власності на весь будинок,

у т.ч. жилі приміщення -квартири.

Як

вбачається з наявних у справі доказів, жилі приміщення -квартири, що розташовані

у будинку № 86 по проспекту Науки у м. Києві та право власності на які визнано

місцевим господарським судом за позивачем, знаходяться у володінні фізичних

осіб.

Що

стосується доводів касаційної скарги про порушення при прийнятті оскаржуваної

постанови норм матеріального та процесуального права, то зазначені доводи свого

підтвердження не знайшли.

Постанова

апеляційного господарського прийнята з додержанням вимог матеріального та

процесуального законодавства, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи

наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119,

11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” залишити без

задоволення.

Постанову

Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 року в справі

господарського суду міста Києва № 23/261 залишити без змін.

Головуючий:

Ж.

Бернацька

Судді:

С.

Самусенко

Н.

Мележик