Постанова

від 12.03.2008 по справі 6/438-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 12 березня 2008 р.                                                                                   

№

6/438-07 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого

судді     

Кравчука

Г.А.

суддів

:

Мачульського

Г.М., Шаргала В.І.

за

участю представників сторін:

позивача

Сушка

О.Б. -директора, Сушко Г.В. дов. №1 від 27.11.2007 р.

відповідача

ОСОБА_1

дов. №5878 від 12.10.2007 р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні

касаційну

скаргу

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_2

на

постанову 

Київського

міжобласного апеляційного господарського суду від 11.12.2007 р.

у

справі

№6/438-07

господарського суду Київської області

за

позовом

Малого

приватного підприємства “Луч”

до

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_2

про

відшкодування

збитків та стягнення неустойки

В С Т А Н О В И В:

У

вересні 2007 року до господарського суду Київської області надійшла позовна

заява Малого приватного підприємства “Луч” до суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків і

неустойки.

Позов  мотивований збитків тим, що відповідачем

порушені зобов'язання щодо прийняття від покупця повернутого останнім товару неналежної

якості і задоволення його вимоги про заміну товару або усунення недоліків у

зв'язку з чим позивач просить суд стягнути завдані прямі збитки у сумі 25 315

грн. вартості товару та неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожній день

прострочення терміну усунення недоліків.

Рішенням

господарського суду Київської області від 09.10.2007 року (суддя -Маляренко

А.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 11.12.2007 року (судді -Мостова Г.І, Писана Т.О.,

Фаловська І.М.) позовні виоги задоволено, з суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 Доповідач: Шаргало В.І.

 на користь Малого приватного підприємства

“Луч” стягнуто 36 959,90 грн. (25 315 грн. прямих збитків та 11 644 грн. 90

коп. неустойки), державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Рішення

та постанова мотивовані статтями 202, 205, 708, 709 Цивільного кодексу України,

зокрема тим, що вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню, а в разі

необхідності перевірки якості -протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю

сторін, в інший строк та тим, що за кожен день прострочення продавця по

усуненню недоліків товару продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі 1%

вартості товару.

Не

погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач звернувся

до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись

на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та

процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу передати

на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник

посилаючись на статті 77, 90, 101, 11110 Господарського

процесуального кодексу України звертає увагу касаційної інстанції на те, що

рішення у суді першої інтаннції було прийнято за  відсутності 

відповідача через те, що її не було про нього завчасно повідомлено про

час і місце засідання суду. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної

інстанції належним чином не досліджено додатково надані докази, не надано

належної оцінки доводам скаржника.

У

поясненнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без

задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без зміни, як такі, що

відповідають обставинам справи та чинному законодавству. До пояснень позивачем

надані копії документів про добровільну сплату відповідачем боргу.

Заслухавши

в судовому засіданні пояснення представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи касаційної

скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм

матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського

суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.2006 року позивач придбав у

відповідача в приміщенні магазину “Євродім” за адресою м. Біла Церква, вул.

Ярмаркова, 43/24 комплект офісних меблів “Філадельфія”, вартістю 25 351 грн.

Оплата за меблі проведена повністю, що підтверджується відповідними, наявними у

справі документами. При розпакуванні позивачем придбаних меблів було виявлено,

що шкіра дивана має забруднення, плями, виділка шкіри не відповідає вимогам

якості, відсутній товарний ярлик і меблі не можуть бути використані за

призначенням. Про виявлені недоліки було повідомлено відповідача, тому

13.03.2007 року представники останнього забрали меблі на перетяжку,

зобов'язавшись повернути їх через 14 днів, тобто до 28.03.2007 року, однак

навіть на 09.10.2007 року недоліки усунені не були.

Крім

того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 20.04.2007 року позивач

звернувся до відповідача із письмовою заявою про розірвання договору

купівлі-продажу названого товару, а 31.05.2007 року із письмовою вимогою про

відшкодування збитків і неустойки. У відповіді на письмову вимогу від

02.07.2007 року відповідач будь-які претензії щодо меблів не визнавала.

З

вищенаведених обставин вбачається, що згідно статей 202 та 205 Цивільного

кодексу України, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно

до ст. 709 Цивільного кодексу України, вимога покупця про заміну товару

підлягає задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості -протягом

чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

 Частиною 5 ст. 709 Цивільного кодексу України

встановлено, що  за кожен день

прострочення продавця по усуненню недоліків товару продавець сплачує покупцеві

неустойку в розмірі 1% вартості товару.

З

13.03.07 року по 27.04.2007 року прострочка в усуненні недоліків складає 46

днів, і таким чином як встановили суди попередніх інстанцій, розмір неустойки

становить 11 644,90 грн.

З

урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо

неповернення коштів за неякісний товар та не усунення недоліків якості товару,

господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги в повному обсязі.

Крім

того судом касаційної інстанції встановлено, що відповідачем добровільно

сплачена позивачу сума боргу та неустойки.

Колегія

суддів не погоджується із позицією скаржника щодо того, що протягом розгляду

справи він не мав змоги реалізувати свої процесуальні права з огляду на таке.

Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі

перегляду справ апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково

поданими доказами повторно розглядає справу. 

Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу та меж

перегляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Таким чином, будучи

присутнім під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, який повторно

розглядав справу  відповідач особисто та

через представника мав змогу реалізувати свої права, передбачені статтею 22

Господарського процесуального кодексу.

Згідно

зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу

одних  доказів над іншими, збирати нові

докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо

неправильної оцінки та недостатньої перевірки апеляційним господарським судом

доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не

можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З

огляду на викладене  та виходячи з  меж перегляду справи в касаційній інстанції,

колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами

фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного

дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм

надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального

і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для

скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. у

справі №6/438-07 залишити без змін.

Головуючий  суддя  

Кравчук

Г.А.

Суддя

Мачульський

Г.М.

 Суддя

 Шаргало В.І.