Ухвала

від 13.05.2008 по справі 6/438-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                            

230-31-77

УХВАЛА

"13" травня 2008 р.                                                                       

Справа № 6/438-07

Господарський суд Київської області у складі судді

Маляренка А.В.,  скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

на дії

органів Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного

управління юстиції

по справі за позовом  Малого приватного підприємства

„Луч”, м. Біла Церква

до Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про відшкодування збитків і неустойки         

                                                                                         Суддя               Маляренко А.В                   

Представники:

від скаржника: ОСОБА_2(довіреність

від 12.10.2007р.)

від відділу ДВС: не з'явились

обставини

справи:

Рішенням господарського  суду 

Київської області від 09.10.2007 року по справі № 6/438-07 позовні

вимоги Малого приватного підприємства „Луч” щодо стягнення з суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

заборгованості у розмірі 37 447 грн.50 коп

На виконання вищезазначеного

рішення господарським судом Київської області 20.12.2007 року було видано наказ

на примусове виконання рішення на стягнення з рахунку суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Малого приватного

підприємства „Луч” 25315 грн. прямих збитків та 11644,90 грн. 90 коп.

неустойки, всього 36 959,90  (тридцять

шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. та  витрати на оплату інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу у розмірі 118 гривень.

До господарського суду Київської

області звернулась зі скаргою суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 від 15.02.2008 року на дії Міського відділу Державної

виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції , в якій

просить суд визнати недійсною постанову органу ВДВС від 06.02.2008р. про

стягнення виконавчого збору., оскільки боржником суму боргу було сплачено.

В судовому засіданні представник

скаржника підтримав свої вимоги, які викладені у скарзі і просить суд її

задовольнити.

Представник відділу ДВС

Білоцерківського МУЮ в судові засідання не з'явився, без поважних причин не

з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно

та належним чином, що підтверджується реєстром відправки вихідної

рекомендованої кореспонденції суду від 17.04.08р. за № 717 та від 25.04.08 за №

741.

          Розглянувши скаргу та додані до неї

документи, заслухавши пояснення представника скаржника суд вважає, що скарга

задоволенню не підлягає  з наступних

підстав.

Постановою від 24.12.2007 року було

відкрите виконавче провадження по виконанню стягнення з СПД ОСОБА_1.Для

добровільного виконання постанови було встановлено 7-ми денний строк з моменту

її одержання.

СПД ОСОБА_1. було сплачено 37

447,50 грн., про що свідчать квитанції про сплату:

-          №63_3 від 15.01.2008р. на суму 10

000,00 грн.;

-          №26 від 22.01.2008р. на суму 10

000,00 грн.;

-          №14 від 29.01.2008р. на суму 10 000,00

грн.;

-          №51 від 05.02.2008р. на суму 7 447,50

грн.

Оскільки зобов'язання перед

стягувачем було виконано після закінчення встановленого строку для

добровільного виконання , державним виконавцем міського ВДВС Білоцерківського

МРУЮ Криволапом О.С. було  винесено

постанову від 06.02.2008р. про стягнення з боржника виконавчого збору  у розмірі 3 744,75 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України

„Про виконавче провадження” (надалі -по тексту - Закон) під виконавчим

провадженням слід розуміти сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих

на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на

підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом.

Частина 2 ст.24 Закону України „Про

виконавче провадження” зазначає, що державний виконавець у 3-денний строк з дня

надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття

виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для

добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень

про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про

примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням

з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій,

передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.46

вищезазначеного Закону, У разі невиконання рішення у строк, установлений для

добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка

затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби,

якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі

10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке

передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення

немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з

боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий

збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника

- громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян - з боржника - юридичної особи.

Згідно з пунктом 4.16.2 Інструкції

про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції

України від 15 грудня 1999 року N 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15

грудня 1999 р. за N 865/4158, постанова про стягнення виконавчого збору,

зокрема, виноситься після завершення добровільного строку та встановлення, що

рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Враховуючи викладене, аналіз згаданих

положень Закону та Інструкції про проведення виконавчих дій дозволяє зробити

висновок, що державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого

збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття

виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне

виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до

початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти

боржника.

Таким чином, вищезазначеними діями

відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ вимоги чинного законодавства, яке стосується

виконавчого провадження не порушував.

З урахуванням наведено скарга

задоволенню не підлягає. 

Враховуючи викладене  та керуючись 

ст. ст. 86, 1212  ГПК

України, господарський суд,                  

                                        ухвалив:

          В задоволенні скарги відмовити.

Суддя                                                                                                                     

Маляренка А.В.