Рішення

від 26.05.2009 по справі 2-72/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа № 2-72/09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого судді: Попової О.М., при секретарі: Жданової Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» в особі Луганського регіонального відділення про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди та за зустрічним позовом Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» до ОСОБА_1 про зобов’язання передати документи, СУД,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, з наступними уточненнями в обгрунтування якого зазначив, що в період часу з 16.05.2006р. по 14.10.2006р. він перебував з відповідачем в трудових правовідносинах працюючи на посаді директора Луганського регіонального відділення Аграрної біржі. Наказом відповідача від 03.10.06р. за № 40/1-К від 03.10.2006р. позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі його заяви від 14.09.2006р.

В порушення вимог ст. 47 КЗпП України відповідачем в день звільнення ОСОБА_1, останньому не було видано трудову книжку, а також в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, не було здійснено остаточний розрахунок, а саме не виплачено позивачеві заборгованість по заробітній платі за період часу з травня 2006р. по вересень 2006р. на загальну суму 5522, 57грн. та не виплачено компенсацію за 8, 5 днів невикористаної відпустки в сумі 414, 2грн.

Посилаючись на положення ст. 117 КЗпП України, позивач вважає, що окрім вищевказаної заборгованості з відповідача на його користь повинен бути стягнений середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку в сумі 33615, 68грн.

Також, ОСОБА_1 вказав, що вищевказані порушення його трудових прав, допущені з вини відповідача, призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, у зв’язку з чим ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування завданої моральної шкоди, розмір якої визначив у сумі 10000грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені уточненні позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Проти позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, відповідач заперечував посилаючись на ухилення позивача від участі в перевірці порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності у відділенні, неповернення позивачем ввірених йому матеріальних цінностей, ухилення позивача від отримання трудової книжки. На думку відповідача вказані обставини свідчать про те, що затримка розрахунку при звільненні позивача сталась саме з його вини та через його навмисні протиправні дії, у зв’язку з чим позивач не міг зазнати моральних страждань та не має передбачених ст. 117 КЗпП України підстав для стягнення з

відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, зазначив, що трудова книжка була видана 03.11.2008 року.

Крім того, в ході судового розгляду справи відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому посилаючись на те, що позивачем під час звільнення не було передано документи про господарську діяльність регіонального відділення, просив суд примусити позивача повернути до Аграрної біржі документи фінансової звітності, бухгалтерські звіти, розрахунково-платіжні відомості.

Позивач ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги не визнав вказавши на те, що не отримував від відповідача жодних повідомлень про необхідність з’явитися для передачі Аграрній біржі документів, матеріальних цінностей та отримання трудової книжки. Також позивач зазначив, що не отримував від відповідача жодних повідомлень про необхідність прийняти участь в перевірці фінансово-господарської діяльності відділення. Позивач зазначив, що перевірка діяльності відділення проводилась після його звільнення, а тому він не повинен був приймати участь в її проведенні. Матеріальні цінності позивачем були повернуті відповідачу в повному обсязі.

Окремо позивач вказав на неконкретність позовних вимог Аграрної біржі та звернув увагу суду на те, що відповідач не вказує які конкретно документи він вимагає витребувати від нього та не надає жодних доказів того, що у відділенні взагалі складались які-небудь фінансово-господарські та звітні документи.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ДСБУ «Аграрна біржа».

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» в особі Луганського регіонального відділення про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» до ОСОБА_1 про зобов’язання передати документи, повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийняти на роботу до ДСБУ «Аграрна біржа» на посаду директора Регіонального відділення згідно до наказу відповідача від 16.05.2006р. № 22.

Згідно до наказу відповідача № 56 від 05.06.06р. «Про передачу матеріально-технічного обладнання регіональним відділенням Аграрної біржі» та акту передачі-приймання матеріальних цінностей від 22.06.06р. відповідачем було передано ОСОБА_1 матеріально-технічні цінності загальною вартістю 317850грн.

За період часу з травня 2006р. по вересень 2006р. позивачеві було нараховано але не виплачено заробітну плату на загальну суму 5522, 57грн.

14.09.2006р. ОСОБА_1 звернувся на адресу відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням.

Наказом відповідача від 03.10.2006р. № 40/1-К позивач був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак в порушення вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України, відповідач не видав позивачеві в день звільнення належним чином оформлену трудову книжку та не провів з позивачем остаточний розрахунок з виплати заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористані 8, 5 днів відпустки. Трудову книжку було видано позивачу тільки 03.11.2008 року.

Враховуючи вищевказане та приймаючи до уваги те, що відповідач визнав позов ОСОБА_1 в цій частині, суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ДСБУ «Аграрна біржа» на його користь заборгованості з виплати заробітної плати за період часу з травня по вересень 2006р. в сумі 5522, 57грн. та компенсації за невикористані 8, 5 днів відпустки в сумі 414, 2грн.

Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що невиплата належних позивачеві сум при звільненні позивача відбулася з вини відповідача, суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період часу з 12.11.06р. по 12.02.08р. в сумі 33615, 68грн.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині з посиланням на те, що позивач не з’являвся на неодноразові виклики відповідача, несвоєчасно повернув товарно-матеріальні цінності та ухилився від проведення перевірки фінансово-господарської діяльності регіонального відділення судом до уваги не приймаються оскільки, відповідач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів того, що письмові виклики, що містяться в матеріалах справи були дійсно надіслані на адресу позивача та отримані позивачем. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після отримання заяви позивача про звільнення, відповідачем не було видано наказ про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації регіонального відділення. За таких обставин, позивач не мав можливості до моменту свого звільнення в передбаченому чинним законодавством порядку передати матеріальні цінності регіонального відділення.

Як видно з матеріалів справи, перевірка фінансово-господарської діяльності регіонального відділення ДСБУ «Аграрна біржа» проводилась його працівниками 20.09.07р. тобто задовго після звільнення позивача та не могла мати значення для вирішення питання про виплату позивачеві належних йому сум при звільненні.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що судом встановлено факт порушення відповідачем трудових прав позивача, зважаючи на невиправдану тривалість вказаних порушень, які привели до моральних страждань позивача, втрати його нормальних життєвих зв’язків, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд визнає обгрунтованими доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди, однак суд вважає з урахуванням суми заборгованості по зарплаті адекватною та співрозмірною спричиненій позивачу моральної шкоді суму 2000 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Заявлені відповідачем зустрічні позовні вимоги про примушення позивача передати звітні та фінансово-господарські документи, суд визнає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду жодних доказів того, що регіональним відділенням велась господарська діяльність. За вказаних обставин суд не має підстав для висновку про те, що в розпорядженні позивача можуть матись які-небудь звітні та фінансово-господарські документи, зокрема: фінансові, бухгалтерські звіти, розрахунково-платіжні відомості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на вказане та приймаючи до уваги те, що спір судом вирішено на користь позивача, на його користь з відповідача повинні бути стягнуті також понесені та документально підтверджені судові витрати. Враховуючи те, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 1200грн. документально підтверджені, суд визнає за необхідне включити вказану суму до складу судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 58-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, СУД,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» в особі Луганського регіонального відділення про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» в особі Луганського регіонального відділення на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період з травня по вересень 2006р. в сумі 5522, 57грн., заборгованість з виплати компенсації за невикористану відпустку в сумі 414, 2грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 12.11.2006р. по 12.02.2008р. в сумі 33615, 68грн., у відшкодування завданої моральної шкоди 2000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1200грн., а всього 41552, 45 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» до ОСОБА_1 про зобов’язання передати документи - відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрна біржа» в особі Луганського регіонального відділення в дохід держави судовий збір в сумі 395, 52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає сили після закінчення цього строку.