Постанова

від 03.04.2008 по справі 30/279

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/279

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 квітня 2008 р.                                                                                    № 30/279  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого,

Рибака В.В.,Мележик Н.І.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиШевченківської районної у м. Києві ради

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року

у справі господарського суду  м. Києва

за позовомОСББ “Катерина”

до Шевченківської районної у м. Києві ради,Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

провизнання договору оренди недійсним,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Лавриненко Т.М.,

- відповідача:Гальченко Р.О., Марусиченко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Катерина” звернулось до господарського суду з позовом до Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №1072/2 від 15.12.2005 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.08.2007 року до участі у справі залучено в якості другого відповідача - Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року 19.12.2007 року рішення місцевого господарського суду від 29.10.2007 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди приміщень № 1072/2 від 15.12.2005 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Шевченківська районна у м. Києві рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2007 року з даної справи залишити без змін.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15 грудня 2005 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №1072/2, а саме: мансарди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 6, загальною площею 133,2 кв.м.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач обґрунтував свої доводи тим, що спірний договір є недійсним, оскільки враховуючи, що всі допоміжні приміщення, в тому числі і мансарда загальною площею 133,2 кв. м в будинку 6 по вул. Пирогова у м. Києві, належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку по вул. Пирогова, бум. Києві, а тому Шевченківська районна у м. Києві рада не мала прав для передачі в оренду спірного майна Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Катерина", посилаючись на норми Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду". Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 р. у справі №4-рп/2004.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно зі ст.19 Закону України „Про об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку" спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо) перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Виходячи зі   змісту  ст.   1   Закону  України   „Про   об'єднання співвласників багатоквартирного  будинку" допоміжні  приміщення  багатоквартирного  будинку - приміщення,   призначені   для   забезпечення   експлуатації   будинку   та   побутового обслуговування мешканців будинку (сходинкові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підваїш. шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004 р. у справі №4-рп/2004 дано офіційне тлумачення положення п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду".

Вказаним рішенням встановлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 р. мансардний поверх (мансарда, поверх у горищному просторі) - поверх, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги мансардного поверху.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що  мансарда загальною площею 133,2 кв. м., яка розташована на горищі будинку 6 по вул. Пирогова у м. Києві належить на праві спільної часткової власності власникам квартир зазначеного будинку в силу закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що  оскаржувана постанова апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року у справі № 30/279 залишити без змін.

Головуючий                                                                        М. Черкащенко

Судді:                                                                                 В. Рибак

                                                                                           Н. Мележик