Рішення

від 27.04.2011 по справі 2-206-10

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-443

2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року Мелітопольсь кий міськрайонний суд Запор ізької області в складі:

головуючого - судді Гор бачової Ю.В.

при секретарі - Шоренко К.С.

за участю :

позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБ А_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їх пре дставника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у м.Мелітополя цивільну спра ву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Ме літопольського міського нот аріального округу Запорізьк ої області ОСОБА_6, про виз нання договорів дарування н едійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася д о суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договору даруван ня житлового будинку по АД РЕСА_2, договору дарування ж итлового будинку по АДРЕСА _3, та договору дарування ква ртири АДРЕСА_1. Свої вимо ги позивачка обґрунтовує ти м, що вказані договори дарува ння були укладені 24 жовтня 2008 року її батьком, ОСОБА_7, який на той час тяжко хворів на злоякісну пухлину мозку, у зв' язку з чим постійно з находився у стані депресії, не усвідомлював значення с воїх дій та не міг керувати ними.

В судовому засіданні пози вачка ОСОБА_1 позов підтр имала та пояснила суду, поме рлий ОСОБА_7, був її батьк ом. Разом вони не проживали, ос кільки давно, ще коли вона б ула дитиною, батько розірвав стосунки з її матір' ю та ств орив нову родину. Незважаючи на це, в неї з батьком були нор мальні стосунки, батько пос тійно спілкувався з нею, прих одив на дні її народження. З а життя батько її запевняв, щ о вона без спадщини не залиш иться. Однак, коли у листопад і 2008 року її батько помер, вона дізналася, що 24 жовтня 2008 року , майже перед смертю, батько уклав договори дарування, за якими подарував належні й ому на праві власності житло вий будинок у с. Костянтинівк а та квартиру у м. Мелітополі дочці ОСОБА_4, а належний йому житловий будинок в м. М елітополі подарував дружин і, ОСОБА_3 За життя, батьк о не говорив їй про свої нам іри подарувати належне йому нерухоме майно відповідачк ам. Вона знала про те, що бать ко з жовтня 2008 року хворів, а пі сля його смерті дізналася, що він помер від злоякісної пу хлини головного мозку. Позив ачка вважає, що ці факти свід чать про те, що відповідачі с користалися його станом здо ров' я та змусили його уклас ти договори дарування, а тому вважає, що, хворіючи на злояк існу пухлину мозку, ОСОБА_ 7 на час укладення договор ів дарування не міг контро лювати свої дії та керувати н ими.

Крім того, ОСОБА_1 вказу є, що під час хвороби вона бать ка не бачила та спілкувалас я з ним по телефону. В ході роз мов, батько просив її зустріт ися та скаржився на те, що йог о примушують укласти догово ри дарування.

Представник позивачки, О СОБА_2, підтримав позовні ви моги та просив їх задовольни ти, оскільки вважає, що при та кій хворобі, як злоякісна пу хлина мозку, померлий ОСО БА_7 не міг керувати своїми діями під час укладання до говорів дарування.

Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позов не визнали , вказуючи, що ОСОБА_7, хоча і хворів на захворювання м озку, але він проходив лікува ння та на час укладення догов орів був у здоровому розсудк у, ніяких психотропних препа ратів чи препаратів, які міс тять наркотичні речовини, в ін не вживав. Рішення про да рування їм житлових будинкі в та квартири він приймав св ідомо та добровільно. До 05 ли стопада він був при свідом ості, а в день смерті, ІНФО РМАЦІЯ_1, він впав в кому т а помер.

Так, відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що прожив ала з ОСОБА_7 у житловому будинку по АДРЕСА_2, разо м з їх сумісними дітьми, дочк ою - ОСОБА_4 та сином ОСО БА_9, та її дочкою від першо го шлюбу, ОСОБА_10 З серпня 2008 року, після випадку втрат и свідомості на роботі, чоло вік став інколи скаржитися на погане самопочуття. 10 жовт ня 2008 року вони пройшли томог рафію голови, де у ОСОБА_7 виявили об' ємне утворення лівої лобної долі. З 12 по 17 жовт ня 2008 року ОСОБА_7 перебува в на стаціонарному лікуванн і в Запорізькій обласній клі нічній лікарні, де встановил и діагноз об' ємне утворення лівої лобної долі, але досто вірно не встановили, що це є зл оякісна пухлина мозку. З 20 по 2 9 жовтня 2010 року ОСОБА_7 пер ебував на стаціонарному лік уванні в неврологічному ві дділенні Мелітопольської м іської лікарні №2. Після випи ски з лікарні , ОСОБА_7 ста в на облік до невропатолога з а місцем проживання. В періо д хвороби, ОСОБА_7 інколи с каржився на головні болі, але наркотичні або психотропні препарати йому не призначал и. На час укладення договорі в дарування, ОСОБА_7 був у свідомості та розумів значе ння своїх дій. Він знав, що в нь ого пухлина мозку та хоча і н е було достовірно встановлен о, що пухлина є злоякісною, але він допускав це, а тому свідом о запропонував владнати пит ання з нерухомістю саме за йо го життя. До нотаріуса вони ї здили у денний час, коли ОС ОБА_7 не проходив процедур и у лікарні та міг відлучат ися на деякий час.

Відповідачка ОСОБА _4 пояснила, що вона є дочкою померлого ОСОБА_7 та прож ивала разом з батьком та мат ір' ю у будинку по АДРЕСА_2 , де мешкає і на даний час. В она підтвердила, що 24 жовтня 2008 року батько уклав договори дарування, за якими подарува в їй житловий будинок АДРЕС А_3, та квартиру АДРЕСА_1 . На час укладення зазначених договорів дарування ОСОБ А_7 був у нормальній свідомо сті, розумів значення своїх дій, адекватно реагував на за питання. До того ж, батько і д о хвороби обговорював в роди ні питання щодо дарування не рухомості, яка була зареєстр ована на його ім' я. Також, ві дповідачка ОСОБА_4 зазна чила, що у жовтні, незадовго д о укладення договорів дарува ння, він звертався до іншого п риватного нотаріуса, у якого посвідчував довіреність на управління належним йому ав томобілем на інших дітей.

Представник відповід ачів, ОСОБА_5, заперечував проти задоволення позову, в казуючи на те, що позивачка бе зпідставно звинувачує відп овідачів у примушуванні до в чинення договорів дарування , а також вважає, що відповідач кою взагалі не надано доказі в, які б свідчили про те, що пом ерлий ОСОБА_7 не розумів з начення своїх дій під час ук ладання договорів даруванн я, укладених 24 жовтня 2008 року. До того ж він зазначає, що позива чка не навідувалася до хворо го батька та не бачила у яком у стані він знаходився, а то му не може стверджувати, що він був у безпорадному стані та не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. П редставник відповідачів вв ажає логічним те, що померлий ОСОБА_7 розпорядився на лежним йому на праві власно сті нерухомим майном саме за своє життя, знаючи про свою х воробу. Так, житловий будинок по АДРЕСА_2, ОСОБА_7 поб удував разом з дружиною, ОС ОБА_3, в ньому вони жили, рост или дітей та в ньому після см ерті ОСОБА_7 продовжує про живати його дружина, ОСОБА_ 3, та діти. Зважаючи на це, пре дставник відповідачів вваж ає логічним, що померлий прий няв саме таке рішення та под арував цей будинок дружині ОСОБА_3 Щодо інших договорі в дарування, за якими ОСОБА _7 подарував квартиру у м. Мел ітополі та житловий будинок в с. Костянтинівка своїй до чці ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 вважає, що таке рішен ня ОСОБА_7 є також цілком л огічним, оскільки ОСОБА_4 допомагала доглядати хвору м ати ОСОБА_7, від якої він от римав у спадок дану квартир у. До того ж, договори про утри мання квартири були укладен і на ім' я ОСОБА_4 ще задов го до того, як ОСОБА_7 захв орів, що свідчить про те, що йо го намір залишити квартиру д очці ОСОБА_4 виник ще до йо го хвороби. Що стосується жит лового будинку в с.Костянтин івка, представник ОСОБА_5 зазначає, що позивачка ОСОБ А_1 не приймала участі в йог о утриманні, не допомагала об робляти земельну ділянку при будинку. Цим займалася саме родина ОСОБА_7, а тому є лог ічним волевиявлення померл ого щодо дарування цього буд инку дочці ОСОБА_4

Третя особа, приватни й нотаріус ОСОБА_6 запере чувала проти заявлених позив ачкою вимог та підстав, викла дених нею у позові, пояснивши суду, що за минуванням велик ого проміжку часу, вона не па м' ятає обставин посвідчен ня нею договорів дарування к вартири та житлових будинків , укладених між ОСОБА_7 та відповідачами, однак, якщо б психічний стан здоров' я о днієї з сторін викликав сум ніви, вона ніколи не посвідчи ла б ці договори, оскільки при посвідченні договорів, вона бачить перед собою сторони д оговору, перевіряє їх особи з а документами, та бачить адек ватність їх поведінки, що сві дчить про психічний стан сто рін в момент укладання дого вору.

Вислухавши сторони т а їх представників, допитавш и свідків та дослідивши мате ріали справи, суд вважає, що з аявлені позивачкою вимоги не підлягають задоволенню з на ступних підстав.

Так, судом встановлен о, що 24 жовтня 2008 року ОСОБА_7 було укладено три договори дарування, за якими він подар ував житловий будинок по АДРЕСА_2 своїй дружині О СОБА_3, а житловий будинок АДРЕСА_3 та квартиру АДР ЕСА_1 подарував своїй дочці ОСОБА_4 Вказані договор и дарування були посвідчен і приватним нотаріусом Мел ітопольського міського нота ріального округу Запорізько ї області ОСОБА_6

Сторонами визнається той факт, що вказані договор и дарування були укладені ОСОБА_7 під час його хвороби на пухлину головного мозку т а на той час він перебував на стаціонарному лікуванні в н еврологічному відділенні Ме літопольської лікарні №2 з ді агнозом: «об' ємне утворенн я каллезного тіла».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСО БА_7 помер, про що свідчить ви дане свідоцтво про смерть.

Згідно протоколу патолог оанатомічного розтину, причи ною смерті явилося: «Глиобла стома лівої лобної долі з обш ирними некрозами та кровови ливами. Захворювання усклад нилося набряком та набухання м головного мозку з дислокац ією та ущемленням стволу».

Згідно відповіді головног о лікаря Мелітопольської м іської лікарні №1, наданої на адвокатський запит, причин ою смерті ОСОБА_7, померл ого ІНФОРМАЦІЯ_1, стали а ) набряк головного мозку; б) з лоякісне новоутворення ліво ї лобної долі головного моз ку.

Позивачка стверджує, що сам е злоякісна пухлина головно го мозку, на яку страждав О СОБА_7 на час підписання до говорів дарування, свідчить про те, що на час укладання д оговорів він не міг усвідомл ювати значення своїх дій та керувати ними.

Позивачка вказувала, що її доводи можуть підтвердити свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_ 13

Однак, при допиті вказаних свідків в судовому засідан ні було встановлено, що вони не бачили та не спілкувалис я з ОСОБА_7 під час його х вороби. Так, свідок ОСОБА_13 , яка є першою дружиною ОСОБ А_7 та матір' ю позивачки, о станній раз бачила ОСОБА_7 на дні народження позивачк и у червні 2008 року. Про те, що в ін помер від злоякісної пух лині мозку вона дізналася в ід позивачки. Свідок ОСОБА _12 показав, що він є другом п омерлого ОСОБА_7, вони ра зом працювали. В серпні 2008 року ОСОБА_7 будучі на роботі, став погано себе почувати т а втратив свідомість. Після цього випадку він не бачив, що б ОСОБА_7 втрачав свідом ість. На початку жовтня 2008 ро ку ОСОБА_7 не вийшов на р оботу, після цього він його н е бачив, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ві н дізнався про те, що ОСОБА_ 7 помер. Крім того, він пові домив суду, що останнім часо м в нього виникли з ОСОБА_7 неприязні стосунки, а тому він з ним не спілкувався.

Відповідачі ствердж ували, що хоча ОСОБА_7 і ст раждав на захворювання голо вного мозку, але мав адекват ну поведінку та розумів зн ачення своїх дій та міг керу вати ними. На підтвердження своїх доводів, вони просили допитати свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9, ОСОБА_14

Зазначені відповідачами свідки підтвердили, що під час хвороби ОСОБА_7 мав ясний розум та адекватну пов едінку.

Так, свідок ОСОБА_10, дочк а відповідачки ОСОБА_3 від першого шлюбу, пояснила, що в она протягом хвороби ОСОБ А_7 постійно спілкувалася з ним, їздила з матір' ю та ОСОБА_7 до Запорізької обла сної клінічної лікарні. Вес ь час хвороби у ОСОБА_7 не проявлялися будь-які ознак и погіршення свідомості. Він самостійно керував автомобі лем. Вона бачила ОСОБА_7 в день укладення договорів да рування, він нормально себе почував та його дії не викли кали сумніву, що він розуміє значення своїх дій та може к ерувати ними. Також у жовтні , до укладення договорів дар ування, ОСОБА_7 видав їй та її брату, ОСОБА_9, довірен ість на право керування авто мобілем. Зазначену довіреніс ть посвідчували у нотаріуса м.Мелітополя ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_9, пояснив, щ о померлий ОСОБА_7 є його б атьком. У жовтні 2008 року батьк о захворів, в нього виявили п ухлину мозку. За час хвороби батько іноді скаржився на г оловні болі, але свідомості не втрачав та наркотичні пре парати не приймав. Втрата сві домості батьком відбулася тільки один раз, у серпні 2008 ро ку, та більше такого не повто рювалося. Також свідок ОСОБ А_9 підтвердив, що батько про тягом всього часу хвороби в ів себе адекватно, його психі чний стан не викликав в нього сумнівів, що він розуміє знач ення своїх дій та керує ними с амостійно. Він підтвердив, що у жовтні 2008 року батько оформ ив довіреність на нього та на сестру, ОСОБА_10 у нотаріус а ОСОБА_18, а пізніше оформи в договір дарування будинку, в якому вони мешкають, на мат ір, а кватиру в м. Мелітополі та житловий будинок в с. Костя нтинівка, які залишилися бат ькові у спадок, оформив на с естру ОСОБА_4. Рішення про укладення договорів дарува ння батько приймав самостій но, без будь якого примусу.

Свідок ОСОБА_14, який є су сідом родини ОСОБА_7, поя снив, що за тиждень до смерті ОСОБА_7 він приходив до н ього за порадою. Оскільки О СОБА_7 раніше займався гази фікацією їхнього району, то п ідказав йому, як завести газ в будинок. При цьому свідок підтвердив, що ОСОБА_7, хоч а і був хворим, але мислив ясн о та його поради у подальшом у допомогли йому у газифікац ії будинку.

Крім того, судом були допи тані свідки ОСОБА_15, ОСО БА_16 та ОСОБА_17, які пояс нили наступне.

Свідок ОСОБА_15, яка є лік арем неврологічного відділе ння Мелітопольської міської лікарні №2, пояснила, що за мин уванням часу вона не пам' ят ає хворого ОСОБА_7, що прох одив лікування у неврологі чному відділенні в жовтні 2008 р оку, але користуючись виписк ою з історії хвороби, вона поя снила суду, що ОСОБА_7 пров одилося симптоматичне лікув ання, в нього спостерігалися головні болі, оскільки новоу творення у головному мозку спричиняло підвищення внут річерепного тиску. Нарковмис ні та психотропні препарати хворому ОСОБА_7 не признач алися, йому вводили препарат и, які знижували внутрічереп ний тиск. Свідомість хворого була ясна, оскільки хвороба н е впливала на його інтелекту альні здібності.

Свідок ОСОБА_16, яка є лік арем-невропатологом Мелітоп ольської міської поліклінік и №1, пояснила, що хворий ОСО БА_7 звернувся до неї після виписки зі стаціонару в жовт ні 2008 року. Вона поставила йо го на облік. При спілкуванні з хворим ОСОБА_7, вона відз начала, що його свідомість бу ла ясною, він адекватно реагу вав на запитання. Необхіднос ті в призначенні наркотични х чи психотропних препаратів для лікування ОСОБА_7 не б уло.

Свідок ОСОБА_17, патолого анатом, яка здійснювала розт ин трупу ОСОБА_7, пояснила , що при розтині трупу нею бул о встановлено, що у лівій ло бній долі головного мозку п омерлого ОСОБА_7 знаходи лося злоякісне новоутворе ння, яке і стало причиною йо го смерті.

В ході розгляду справи за к лопотанням позивачки судом було призначено посмертну судову медико-психіатричну експертизу, на вирішення яко ї були поставлені питання, чи міг ОСОБА_7, померлий ІН ФОРМАЦІЯ_1 за своїм станом здоров' я розуміти значенн я своїх дій та керувати ними під час укладення договорі в дарування 24 жовтня 2008 року, а також, чи міг ОСОБА_7 за своїм станом здоров' я, в пе ріод з 20 жовтня по 29 жовтня 2008 ро ку, обходитися без застосува ння лікарських препаратів, щ о містять психотропні та н аркотичні речовини.

Згідно виводів експертизи (Акт № 966 від 30 грудня 2010 року), О СОБА_7 на час підписання дог оворів дарування 24 жовтня 2008 р оку проявляв ознаки астеніч ного синдрому, внаслідок зло якісної пухлини головного м озку, але ступінь виразу дан ого синдрому встановити не є можливим у зв' язку з від сутністю опису психічного с тану в медичній документаці ї. Необхідність призначення наркотичних та психотропни х препаратів вирішує лікуюч ий лікар виходячи із стану хворого, дані препарати при значені не були, тому ОСОБА _7, міг обходитися без них.

Таким чином, аналізуючи на дані сторонами докази, суд в важає, що позивачкою не нада но жодних доказів, які свідч ать про те, що ОСОБА_7 на ч ас укладання договорів дар ування 24 жовтня 2008 року не усв ідомлював значення своїх ді й та не міг керувати ними. С ам факт його хвороби на злоя кісну пухлину головного моз ку суд не може прийняти як д оказ доводів позивачки, оск ільки вони не підтверджені іншими доказами.

Як свідчать досліджені в судовому засіданні медичні документи, а це є виписки з і сторії хвороби ОСОБА_7 за час його перебування на обс теженні в нейрохірургічном у відділенні Запорізькій об ласній клінічній лікарні, н еврологічному відділенні М елітопольської міської лік арні №2, хворому ОСОБА_7 не призначалися психотропні т а нарковмисні препарати. У вк азаних документах зазначало ся, що хворий був адекватний. Ц е також підтвердили допитан і в якості свідків лікарі ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а так ож свідки ОСОБА_14, ОСОБ А_9 та ОСОБА_10О,

Суд ставиться критично до с тверджень позивачки про те, щ о батько через тяжку хворобу знаходився у депресивному стані та через це не міг усві домлювати значення своїх дій , оскільки позивачка не бачи ла батька протягом хвороби та їх спілкування відбувал ося рідко та тільки за телеф оном. У зв' язку з цим, суд сп риймає такі ствердження пози вачки, як її припущення.

Згідно положень ст.60 ЦПК Укр аїни, кожна сторона зобов'яз ана довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень. Доказування не може ґрун туватися на припущеннях.

На підставі виклад еного, суд вважає, що позивачк ою не доведені обставини, вик ладені у позові, а тому суд відмовляє у його задоволен ні.

У зв' язку з тим, що по зивачці було відстрочено сп лату судового збору до прий няття рішення по справі, суд н а підставі ст.88 ЦПК України, вв ажає, що з позивачки підлягає стягненню на користь держав и судовий збір в сумі 8 грн. 50 ко п., як за вимоги не матеріальн ого характеру.

Відповідно до вимог ст. 214 Ц ПК України, підлягають скасу ванню прийняті судом заходи забезпечення позову, оскіл ьки відпали підстави для їх застосування.

На підставі викладеного т а керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволе нні позову ОСОБА_1 до О СОБА_3 та ОСОБА_4, третя о соба: приватний нотаріус Мел ітопольського міського нот аріального округу Запорізьк ої області ОСОБА_6, про виз нання договорів дарування н едійсними.

Стягнути з ОСОБА_1 на к ористь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. (на р/р №3141253 7700013, ЕДРПОУ 34676932 банк ГУДКУ в Запо різькій області, МФО 813015).

Скасувати заходи забезпеч ення позову прийняті відпові дно до ухвал Мелітопольськог о міськрайонного суду № 2-4948/09 в ід 20 жовтня 2009 року, № 2-4947/09 від 20 жовтня 2009 року та № 2-4946/09 від 20 ж овтня 2009 року, а саме, зняти а решт з квартири №105 по пр. 50-ти річчя Перемоги, 53 в м.Мелітопо лі, житлового будинку № 12 по ву л.Партизанська в с.Костянтин івка та житлового будинку № 40-а по вул.Пішанській в м. Мелі тополі.

На рішення може бути подан а апеляційна скарга до апеля ційного суду Запорізької обл асті через Мелітопольський м іськрайонний суд протягом 10 д нів з дня проголошення ріше ння. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час п роголошення судового рішенн я, можуть подати апеляційну с каргу протягом 10 днів з дня от римання копії цього рішення.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скар гу не було подано. У разі подан ня апеляційної скарги рішенн я, якщо його не скасовано, наби рає законної сили після розг ляду справи апеляційним судо м.

СУДДЯ Ю.В.Горбачова