ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2011 р.
Справа № 30/18-10-399
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Могил С.К.. –головуючого,
Бернацької Ж.О. –доповідача,
Борденюк Є.М.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011
у справі
№ 30/18-10-399
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой"
про
стягнення 504341,00 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Добринська Г.В.,
від відповідача : не з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" 504341,00 грн., з яких 426409,09 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 68311,25 грн. пеня, 9620,64 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу № UА59L-08-01 від 07.10.2008, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2010 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 426409,09 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 68311,25 грн. пені, 9620,64 грн. 3% річних, 5100,00 грн. витрат з оплати державного мита. та 236, 00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Судове рішення мотивовано наявністю заборгованості відповідача по оплаті лізингових платежів, що підтверджується матеріалами справи.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 (колегія суддів: Коршун Н.М. –головуючий, доповідач, Авдєєва П.В., Корсак В.А.) у справі № 30/18-10-399 рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 скасовано з підстав порушення норм процесуального права. Позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 426409,09 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 68311,25 грн. пені, 9620,64 грн. 3% річних, 5100,00 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Товариство Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 у справі № 30/18-10-399 в частині стягнення 21646,26 грн. пені.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Главстрой" (лізингоодержувач) 07.10.2008 укладений договір фінансового лізингу № UA59L-08-01. За умовами договору лізингодавець зобов’язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у договорі на загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами. Строк дії лізингу становить 36 місяців (пункту 6.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору, характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем за цим договором, зазначені в специфікації, що є додатком № 1 до цього договору. Згідно специфікації, предметом договору є бульдозер Caterpillar, модель D6T.
Згідно пункту 3.2 договору, вартість предмету лізингу становить з ПДВ - 350045,82 дол. США, що еквівалентно 1704548,12 грн.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що продавцем предмету лізингу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Цеппелін Україна".
Лізингоодержувач сплачує всі платежі, зазначені в договорі за курсом на дату платежу у національній валюті України. Лізингоодержувач провадить сплату частини загальної суми лізингових платежів щомісячно в порядку і розмірах, зазначених у додатку № 3 до договору. Перший із зазначених періодичних лізингових платежів повинен бути здійснений: не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі предмету лізингу лізингоодержувачу, якщо дата передачі - з 1 по 15 число включно; не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі, якщо дата передачі –після 15 числа місяця.
Наступні періодичні лізингові платежі будуть здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати (пункти 4.2, 4.6 договору).
Між сторонами погоджений та підписанй текст загальних умов договору фінансового лізингу № UA59L-08. Згідно пунктів 17.2, 17.2.1, 17.3 загальних умов договору фінансового лізингу № UA59L-08, лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору та розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснив у строк, встановлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу та не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором. У випадку відмови лізингодавця від виконання договору згідно пункту 17.2 загальних умов, лізингодавець зобов'язаний повідомити про це лізингоодержувача в письмовій формі. У зазначеному повідомленні лізингодавець зазначає відповідну підставу розірвання такого договору з переліку, наведеного в пункті 17.2 загальних умов, а також вимагає повернення предмета лізингу з вказівкою дати, місця та способу повернення предмета лізингу, передбаченого таким договором.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (покупець) 07.10.2008 укладений договір № С/С/272-08 купівлі-продажу обладнання. За умовами договору, продавець зобов’язався продати та поставити, а - покупець прийняти та оплатити продукцію (обладнання) –бульдозер Caterpillar, модель D6T. Купівля-продаж обладнання за цим договором здійснюється з метою його передачі лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу № UA59L-08-01 від 07.10.2008.
Між сторонами 10.10.2008 укладена додаткова угода № 1 до договору фінансового лізингу, якою сторони встановили загальний графік платежів та узгодили зобов’язання лізингоодержувача перерахувати лізингові платежі в терміни та в суми, що вказані в даній додатковій угоді на умовах, зазначених у договорі фінансового лізингу UA59L-08-01 від 07.10.2008. В разі, якщо день платежу випадає на вихідний або святковий день, платіж повинен бути здійснений заздалегідь. Сторони підписали акт № 96 прийому-передачі обладнання –бульдозеру гусеничного Катерпіллар D6T.
Між сторонами 18.06.2009 укладена додаткова угода № 3 до договору фінансового лізингу, якою сторони встановили, що лізингоодержувач передає лізингодавцеві на зберігання предмет лізингу 18.06.2009 та з цієї дати припиняється нарахування відсотків за його користування та виплата вартості предмету лізингу до його повернення від лізингодавця до лізінгоотримувача. Також сторони узгодили, що технічний стан предмету лізингу, що передається, буде описаний у письмовій формі у вигляді акту огляду технічного стану.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 23.12.2009 направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Главстрой" повідомлення № 307/12 про відмову від договору фінансово лізингу № UA59L-08-01 від 07.10.2008 з вимогою про підтвердження повернення предмету лізингу 28.12.2009 шляхом підписання акту про повернення із зазначенням ступеня зносу та оціночної вартості предмета лізингу, сплату несплачених лізингових платежів в сумі 53278,51 дол. США (424576,45 грн.) за січень-червень 2009 року та пені в сумі 8143,76 дол. США.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Главстрой" 08.10.2008 сплачено авансовий платіж в сумі 342414,82 грн. (70009,16 дол. США) та комісійну винагороду в сумі 6848,30 грн. (1400,18 дол. США). Часткова сплата відповідачем лізингових платежів здійснена на загальну суму 193355,05 грн. (28712,97 дол. США) за жовтень-грудень 2008 року. За період з січня по травень 2009 року, згідно графіку підлягала оплаті сума в розмірі 53274,50 дол. США (426409,09 грн.), яка не оплачена відповідачем.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором лізингу. Відповідно до частин 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
За обставин невиконання відповідачем грошових зобов’язань господарський суд встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, та застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 426409,09 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за весь час прострочення у розмірі 9620,64 грн.
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України, у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до пункту 14.8 загальних умов до договору фінансового лізингу, у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач зобов’язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням загальних умов) і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд не застосував вимоги статті 232 Господарського кодексу України і стягнув пеню за весь час прострочення, а не за шість місяців як передбачено вказаною нормою, постанова в цій частині підлягає зміні з присудженням до стягнення пені у розмірі 47762,89 грн. В решті постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 у справі № 30/18-10-399 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 у справі № 30/18-10-399 змінити в частині заявлених вимог про стягнення пені. Присудити до стягнення пеню у розмірі 47762,89 грн. У решті –постанову залишити без змін.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з урахуванням цієї постанови.
Головуючий, суддя
Могил С.К.
Судді:
Бернацька Ж.О.
Борденюк Є.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2011 |
Оприлюднено | 18.05.2011 |
Номер документу | 15225782 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бернацька Ж.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні