Рішення

від 26.04.2011 по справі 16/165-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 16/165-10

          Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О.  розглянув

                 позов  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

                    до     1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване управління № 630”,

                                 м. Сквира

                             2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецмонтаж», м. Сквира

                    про       стягнення  17 660,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_2, довіреність № 1865 від 19.03.2010 р., представник;

від відповідача 1 – ОСОБА_3, довіреність № 3 від 04.01.2011 р., представник

від відповідача 2 не з‘явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Київ звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 2658 від 16.11.2010 р. (вх. № суду 5437 від 25.11.2010 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київське спеціалізоване управління № 630", м. Сквира про відшкодування шкоди в розмірі 17 660,63 грн. в порядку регресу та судові витрати.

     Ухвалою господарського суду Київської області  від 29.11.2010 р. порушено провадження у справі № 16/165-10 за зазначеним позовом.  

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, а саме, що 24.09.2007 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Попудренка при повороті ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, який було застраховано в ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту. ЗАТ “Галактика” було виплачено страхове відшкодування у розмірі 17 660,63 грн. Відповідно до довідки Управління ДАІ Головного управління МВС України в м. Києві вих. № 10/130 від 09.10.2007 р. автомобіль НОМЕР_1 належить відповідачу ТОВ «Київське спеціалізоване управління № 630». Право вимоги до відповідача в порядку регресу згідно договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Позивач звернувся до суду із клопотанням від 01.02.2011 р. про заміну первісного відповідача –ТОВ «Київське спеціалізоване управління № 630»на належного відповідача – ТОВ «Спеціалізоване управління № 630», м. Сквира, оскільки відповідно до довідки  Управління ДАІ Головного управління МВС України в м. Києві вих. № 10/30227вх від 29.12.2010 р. автомобіль НОМЕР_1 належить ТОВ «Спеціалізоване управління № 630».

Зазначене клопотання позивача судом задоволено, ухвалою суду від 01.02.2011 р. замінено первісного відповідача –ТОВ «Київське спеціалізоване управління № 630»на належного відповідача –ТОВ «Спеціалізоване управління № 630», м. Сквира.

В судовому засіданні 15.03.2011 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 22.03.2011 р., в судому засіданні 22.03.2011 р. оголошувалась перерва до 29.03.2011 р.  

Представник відповідача –ТОВ «Спеціалізоване управління № 630» надав відзив на позовну заяву в якому з позовом не погоджується з підстав, викладених у відзиві, а саме, що автомобіль «ГАЗ-53»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП знаходився в оренді у ТОВ «Київспецмонтаж», на підтвердження чого надав договір оренди (найму) транспортного засобу № 03/09-07 від 03.09.2007 р. та акт передачі-приймання майна в оренду від 03.09.2007 р.

Позивач в судовому засіданні 29.03.2011 р. усно заявив клопотання про залучення до участі у справі відповідача 2 –Товариство з обмеженою відповідальністю «Київспецмонтаж», м. Сквира.

Ухвалою суду від 15-29.03.2011 р. залучено до участі у справі відповідача 2 –ТОВ «Київспецмонтаж», м. Сквира.

Відповідач 2 в судові засідання 12.04.2011 р. та 26.04.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані документу суду не надав,   хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 15-29.03.2011 р. (зазначена ухвала отримано відповідачем 2, що підтверджується підписом представника відповідача 2 на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.04.2011 р.) та ухвалою від 12.04.2011 р. Ухвала суду від 12.04.2011 р. була повернута поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином відповідач 2 вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

        Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача 2, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 15-29.03.2011 р. та від 12.04.2011 р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.2011 р. Неявка в судове засідання представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду спору по суті.  

 Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, присутніх в судових засіданнях, господарський суд  

встановив:

24 вересня 2007 р. в м. Києві по вул. Попудренка водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при повороті ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів та травмування пасажира ОСОБА_5 та завдання матеріальних збитків, що підтверджується довідкою № 10/130 від 09.10.2007 р. управління ДАІ Головного управління МВС України в м. Києві.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.11.2007 р. у справі № 3-5372/07 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, але у зв‘язку з тим, що на час розгляду справи у суді закінчились строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі було закрито. Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_4 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав.  

Автомобіль «ГАЗ-53» державний номерний знак НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ТОВ «Спеціалізоване управління № 630»(відповідач 1), що підтверджується довідкою управління ДАЇ Головного управління МВС України в м. Києві вих. № 10/30227вх від 29.12.2010 р. та підтверджується відповідачем 1.

Однак, 03.09.2007 р. між ТОВ «Спеціалізоване управління № 630»(«орендодавець», надалі - відповідач 1) та ТОВ «Київспецмонтаж» («орендар», надалі – відповідач 2) було укладено Договір оренди (найму) транспортного засобу, відповідно до умов якого відповідач 1 передає належний йому на праві власності, а відповідач 2 приймає на умовах платного тимчасового користування транспортний засіб (вантажний автомобіль) марки ГАЗ-53 державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 03.09.2007 р. вантажний автомобіль ГАЗ-52 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було передано відповідачем 1 відповідачу 2, що підтверджується актом передачі-приймання, який підписаний сторонами та засвідчений відбитками печаток сторін.

Відповідно до п. 1.4 зазначеного Договору оренди, після підписання уповноваженими представниками сторін акту передачі-приймання в оренду, відповідач 2 здійснює самостійну підприємницьку діяльність та стає суб‘єктом відповідальності, в тому числі і перед третіми особами. З моменту передачі предмета оренди відповідачу 2, відповідач 2 (при наявності таких обставин) зобов‘язується самостійно відшкодовувати шкоду завдану предметом оренди як джерелом підвищеної небезпеки (п. 1.5 Договору оренди).

Відповідач 2 в судові засідання не з‘явився, відзиву на позов не надав, факту укладення зазначеного Договору оренди транспортного засобу та отриманні в оренду автомобіля «ГАЗ-53»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не спростував.

Як зазначив відповідач 1 у своєму відзиві вих. № 78 від 22.03.2011 р. на момент скоєння ДТП (24.09.2007 р.) водій ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з відповідачем 1 –ТОВ «Спеціалізоване управління № 630».        

Відповідач 2 в судові засідання не з‘явився, не спростував своїх правовідносин з водієм ОСОБА_4.

Також відповідачем 2 не було надано доказів того чи був застрахований автомобіль «ГАЗ-53»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 чи цивільно-правова відповідальність водія.

Автомобіль Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.12.2006 р.), був застрахований у ЗАТ “Страхова компанія “Галактика”, що підтверджується договором № 01/04-066-00109 від 12.12.2006 р. добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту). Відповідно до зазначеного договору страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов‘язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_2.

На момент ДТП автомобілем НОМЕР_2 керував ОСОБА_6 на підставі довіреності від 08.08.2007 р., виданої власником автомобіля ОСОБА_5 (нотаріально посвідчена), власник –ОСОБА_5 знаходився в автомобілі НОМЕР_2 та зазнав травм, що підтверджується постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.11.2007 р. та довідкою управління ДАІ Головного управління МВС України в м. Києві від 09.10.2007 р.

Власник автомобіля НОМЕР_2 звернувся до ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” із заявою з вимогою відшкодувати завдану шкоду.  

Оцінювачем було проведено визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП. За результатами оцінки було складено звіт № 489 від 25.10.2007 р. відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 21 760,78 грн.

ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” складений страховий акт № 2073/07 від 07.11.2007 р. відповідно до якого страхове відшкодування становить 17 660,63 грн.

16 листопада 2007 р. платіжним дорученням № 2109 на суму 17 660,63 грн. ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” виплатило власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5 17 660,63 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 01/04-066-00109 від 12.12.2006 р.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” від 07.03.96 р. № 85/96-ВР та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.      

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об‘ємі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов‘язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.    

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.   

Відшкодувавши збитки, завдані третьою особою, ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” на підставі положень ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст.ст. 993, 1191 ЦК України стало в межах сплаченої суми стороною – кредитором у зобов‘язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_5

Тобто, ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення, стало кредитором у деліктному зобов‘язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Крім того, 20.08.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” був укладений Договір про відступлення права вимоги № 00108, відповідно до п. 1.1 якого ЗАТ “Страхова компанія “Галактика” (“Довіритель”) передає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (“Повірений”), а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку № 1 до цього Договору.    

Відповідно до ч. 1 ст. 513 та ч. 1 ст. 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов‘язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов‘язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Зміна кредитора у зобов‘язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов‘язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги, повірений (позивач) одержує право (замість довірителя) зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків довірителю за справами вказаними у Додатку № 1 до цього Договору, в розмірі виплаченого відшкодування Довірителем.

Згідно п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги за цим Договором позивач набуває право вимагати від осіб, винних у заподіянні збитків довірителю відшкодування шкоди, шляхом, обраним самим повіреним без письмового узгодження із Довірителем.

Таким чином, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникло право вимоги до ТОВ “Київспецмонтаж»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України “Про страхування” та ст.ст. 993, 1191 ЦК на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків, оскільки відповідач 2 відповідно до Договору оренди користувався автомобілем «ГАЗ-53»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП, а відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.    

Статтею 515 ЦК України встановлено, що заміна кредитора не допускається у зобов‘язаннях, нерозривно пов‘язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов‘язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров‘я або смертю. Інших заборон щодо заміни кредитора у зобов‘язані законодавством не встановлено.

Доказів того, що Договір про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. у встановленому законодавством порядку визнаний недійсним до суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми відшкодування 17 660,63 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з відповідача 2. Щодо позовних вимог до відповідача 1 суд відмовляє позивачу в позові.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача 2.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»відмовити повністю.

2. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецмонтаж»задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київспецмонтаж” (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 66, ідент. код 33370321) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 04053, АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_4 (р/р НОМЕР_3 у філії “Розрахунковий центр”ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 320649) матеріальну шкоду в сумі 17 660 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 63 коп., 176 (сто сімдесят шість) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                                  Христенко О. О.