Постанова

від 12.04.2011 по справі 2а-771/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-771/08 Голов уючий у 1-й інстанції: Бойко В.М .

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційни й адміністративний суд у скл аді:

голо вуючого - судді Ключко вича В.Ю.,

судді в Губсь кої О.А.,

Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку пис ьмового провадження в м. Києв і апеляційну скаргу Прокурор а Ленінського району м. Вінни ці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2008 року у справі за поз овом ОСОБА_1 до начальника Головного управління праці та соціального захисту насел ення Вінницької обласної дер жавної адміністрації про зоб ов' язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ленінсько го районного суду м. Вінниці в ід 16 грудня 2008 року позов ОСОБ А_1 до начальника Головного управління праці та соціаль ного захисту населення Вінни цької обласної державної адм іністрації про визнання відм ови протиправною та зобов' я зання вчинити дії задоволено .

Не погоджуючись із прийнят им судовим рішенням, прок урор Ленінського району м. Вінниці який діє в інтереса х держави в особі Головного у правління праці та соціально го захисту населення Вінниц ької обласної державної адмі ністрації подав апе ляційну скаргу, в якій просит ь скасувати оскаржувану пост анову, як таку, що винесена з н еправильним застосуванням н орм матеріального права, що п ризвело неправильного виріш ення справи.

У зв'язку з неприбуттям жо дної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, х оча вони були належним чином повідомлені про дату, час і мі сце судового засідання, коле гія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, від повідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС Украї ни.

В апеляційній скарзі прок урор просить поновити строк на апеляційне оскарження пос танови суду. В обґрунтування клопотання, заявник посилає ться на те, що про існування ос каржуваної постанови, прокур атурі стало відомо 27.10.2009 року пі д час перевірки інформації Г оловного управління праці та соціального захисту населен ня Вінницької обласної держа вної адміністрації про оскар ження рішень судів щодо пере дачі автомобілів членам сіме й померлих інвалідів.

Статтею 37 Закону України « Про прокуратуру»передбачен о, що право внесення апеляцій ного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ух вали і постанови судів надає ться прокурору і заступнику прокурора в межах їх компете нції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді перш ої інстанції.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, про існув ання оскаржуваної постанови прокуратурі Ленінського рай ону м. Вінниці стало відомо 27.1 0.2009 року, а апеляційну скаргу п одано 05.11.2009 року та враховуючи т е, що прокурор не брав участі в розгляді справи в суді першо ї інстанції, не був повідомле ний про можливість вступу у с праву, в матеріалах справи ві дсутні дані про те, що суд перш ої інстанції направляв копію оскаржуваного судового ріше ння прокурору, тому колегія в изнає поважними причини проп уску прокурором Ленінського району м. Вінниці строку на ап еляційне оскарження постано ви Ленінського районного суд у м. Вінниці від 16 грудня 2008 ро ку та вважає, що немає правов их підстав окремо вирішувати питання щодо поновлення про пущеного строку.

Дослідивши матеріали спр ави, заслухавши суддю-допові дача та перевіривши доводи а пеляційної скарги, колегія с уддів вважає, що апеляційну с каргу слід задовольнити, а по станову суду першої інстанці ї - скасувати, виходячи з нас тупного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідка ми розгляду апеляційної скар ги на постанову суду першої і нстанції суд апеляційної інс танції скасовує її та ухвалю є нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції пору шено норми матеріального або процесуального права, що при звело до неправильного виріш ення справи.

Задовольняючи позовні ви моги, суд першої інстанції ке рувався п. 37 постанови Кабінет у Міністрів України від 08.09.1997 р. № 999 «Про затвердження Порядк у забезпечення інвалідів авт омобілями», згідно з яким піс ля смерті інваліда автомобіл ь, яким він був забезпечений б езплатно або на пільгових ум овах, залишається його сім'ї т а знімається з обліку в орган ах соціального захисту насел ення. Перереєстрація автомоб іля на ім'я одного з членів сім 'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ни м, проводиться Державтоінспе кцією з дозволу органу соціа льного захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.

Колегія суддів не погоджує ться з таким висновком суду п ершої інстанції з огляду на н аступне.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено судо м апеляційної інстанції, 23.10.2006 р оку дід позивача ОСОБА_2 н абув право користування на а втомобіль «AUDI A 61.8»2003 року випуск у, кузов № НОМЕР_1, як адресн у гуманітарну допомогу з-за к ордону. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2. помер. Після смерт і діда позивач звернувся до Г оловного управління праці та соціального захисту населен ня Вінницької обласної держа вної адміністрації про видач у довідки на переоформлення автомобіля на своє ім'я.

Листом від 28.08.2008 року Головне управління праці та соціаль ного захисту населення Вінни цької обласної державної адм іністрації повідомило позив ача, що автомобіль підлягає п оверненню органам соціально го захисту населення та відм овило у видачі довідки на пер ереєстрацію.

Позивач вважає таку відмов у протиправною та просить зо бов'язати начальника управлі ння видати дозвіл на перереє страцію автомобіля.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999 «Про затвердженн я Порядку забезпечення інвал ідів автомобілями»після сме рті інваліда автомобіль, яки м він був забезпечений Голов ним управлінням соціального захисту або управлінням вик онавчої дирекції, строк експ луатації якого більше ніж 10 ро ків, залишається члену сім'ї, я кий на час смерті інваліда пр оживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєст рації інваліда.

В результаті вивчення мате ріалів справи колегією судді в встановлено, що строк експл уатації автомобіля марки «AUDI A 61.8»2003 року випуску, кузов № НО МЕР_1, отриманого ОСОБА_2 . 23.10.2006 року, на момент його смерт і був меншим 10 років

Відповідно до частин 2, 3 стат ті 195 КАС України суд апеляцій ної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалис я у суді першої інстанції, з вл асної ініціативи або за клоп отанням осіб, які беруть учас ть у справі, якщо визнає обґру нтованим ненадання їх до суд у першої інстанції або необґ рунтованим відхилення їх суд ом першої інстанції. Суд апел яційної інстанції може дослі дити також докази, які дослід жувалися судом першої інстан ції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інс танції може встановити нові обставини, якщо вони не встан овлювалися судом першої інст анції у зв'язку із неправильн им застосуванням норм матері ального права.

Суд апеляційної інстанції дослідив докази, подані апел янтом разом з апеляційною ск аргою.

Прокурор Ленінського райо ну м. Вінниці разом з апеляцій ною скаргою подав копію заяв и - зобов' язання інваліда (а.с . 28), яким було надано автомобіл ь, на який заявила право позив ач, в якій зазначено, що вищевк азаний автомобіль отриманий інвалідом як гуманітарна до помога без права відчуження лише для користування та є де ржавною власністю.

З наведеного вбачається, що інвалід отримав вказаний ав томобіль у користування.

Крім цього, судом першої інс танції при винесенні оскаржу ваного рішення було застосов ано п. 37 Постанови Кабінету Мі ністрів України від 08.09.1997 р. № 999 « Про затвердження Порядку заб езпечення інвалідів автомоб ілями», що на момент розгляду справи втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 рок у № 999 «Про затвердження Поряд ку забезпечення інвалідів ав томобілями».

Виходячи з цього, застосува нню в даному випадку підляга є п. 16 Постанови Кабінету Міні стрів України від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження Порядку за безпечення інвалідів автомо білями», згідно з яким після с мерті інваліда автомобіль, я ким він був забезпечений Гол овним управлінням соціально го захисту або управлінням в иконавчої дирекції, строк ек сплуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім 'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрова ний за місцем проживання і ре єстрації інваліда.

Оскільки судом апеляційно ї інстанції було встановлено , що строк експлуатації автом обіля, здійснити перереєстра цію якою вимагала позивач, ст ановить менше 10 років, колегія суддів приходить до висновк у, що остання не має права на о тримання вказаного автомобі ля.

Крім цього, пунктом 41 Постан ови Кабінету Міністрів Украї ни від 19.07.2006 року № 999 «Про затвер дження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»вст ановлено, що за бажанням інва лідів головні управління соц іального захисту можуть забе зпечувати їх автомобілями, в везеними в Україну і визнани ми в установленому порядку г уманітарною допомогою, без п рава продажу, дарування, пере дачі (в тому числі за довірені стю) іншій особі. Автомобілям и, отриманими головними упра вліннями як гуманітарна допо мога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних пре дставників недієздатних інв алідів), діти-інваліди (за бажа нням їх законних представник ів), які перебувають на обліку , забезпечуються безоплатно в порядку черговості.

Після смерті інваліда авто мобіль, отриманий як гуманіт арна допомога, повертається (вилучається) головному упра влінню соціального захисту і здається підприємству, що зд ійснює заготівлю та переробк у металобрухту, або видаєтьс я в порядку черговості інвал іду, який перебуває на обліку . Такий інвалід знімається з о бліку на десятирічний строк, визначений починаючи з дати отримання автомобіля попере днім інвалідом, з урахування м строку його експлуатації п омерлим.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, суд а пеляційної інстанції приход ить до висновку, що відмова ві дповідача у видачі позивачу довідки для здійснення перер еєстрації є законною та обґр унтованою.

Підсумовуючи встановлені у справі обставини, колегія с уддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляц ійній скарзі знайшли своє пі дтвердження, суд першої інст анції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм ма теріального та процесуально го права, що призвело до непра вильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів приходить д о висновку про задоволення а пеляційної скарги Прокурора Ленінського району м. Вінниц і та скасування постанови Ле нінського районного суду м. В інниці від 16 грудня 2008 року з по становленням нового рішення у справі про відмову у задово ленні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу П рокурора Ленінського району м. Вінниці - задовольнити.

Постанову Ленінського рай онного суду м. Вінниці від 16 гр удня 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, як ою у задоволенні позову ОСО БА_1 до начальника Головног о управління праці та соціал ьного захисту населення Вінн ицької обласної державної ад міністрації про зобов' язан ня вчинити дії - відмовити п овністю.

Постанова набирає законн ої сили через п'ять днів після направлення її копій особам , які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосер едньо до Вищого адміністрати вного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А..

Петрик І.Й.