Рішення

від 05.03.2008 по справі 9/565

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2008 р.

Справа № 9/565

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1с. Жовтневе

Кам'янець-

                    Подільського району   

до      Приватного підприємця ОСОБА_2 с. Жовтневе

Кам'янець-

        Подільського району

         про  визнання договору суборенди нерухомого майна

від 18.09.07 №19/2      недійсним.

  Треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору :

- на стороні позивача - фізична

особа-підприємець ОСОБА_5, с.Жовтневе

Кам'янець-Подільського району,

- на стороні відповідача

-Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Хім” м.Кам'янець-

Подільський

Суддя         Олійник

Ю.П

          Представники  :

Від позивача     -  

ОСОБА_3. за дов. від 28.02.08 ,

Від відповідача

-ОСОБА_4. - за  дов. від 15.11.07,

         Від Третіх осіб :   ОСОБА_3. -представник

ОСОБА_5за  дов. від 7.02.08,

                                        ОСОБА_4.- представник ТОВ „

Альфа-хім”  за дов. від 20.02.08

       У судовому засіданні , за погодженням

представників  сторін, оголошено вступну

і  резолютивну частини рішення згідно ст.

85 ГПК України. 

Суть спору:  Позивач у    позовній   

заяві   просить визнати недійсним

укладений з відповідачем договір від 18.09.07 №19/2 суборенди майна, що

складається з магазину та комплексу обслуговування автотранспорту площею 320

кв.м. за адресою м. Кам'янець-Подільський, вул. Др. народів, 1. Зокрема,

відповідач приховав відсутність на автомийці 

очисних споруд та оборотної системи водопостачання, розетки трьохфазного

струму не обладнані заземленням, у виробничому приміщенні відсутня вентиляція,

мережі електроенергії, тепло- та водопостачання не розділені для ведення

окремого обліку, орендар не є споживачем електроенергії, тепло- та

водопостачання на переданному об'єкті. Вважають, що при укладенні договору не

були визначені всі його істотні умови,визначені ст. 284 ГК України ,  не зазначено, яке саме приміщення передається

в оренду, не визначена вартість кожного виду майна, що передається в суборенду,

орендар не погодив договір з власником майна, який повинен був проставити на

договорі відповідну відмітку. Крім того, на даний об'єкт орендар уклав

аналогічний договір про передачу в суборенду з приватним підприємцем ОСОБА_5 з

метою отримання подвійної орендної плати. Відповідно правочин підлягає  визнанню недійсним з моменту його вчинення.

У доповненнях до позовних вимог

позивач посилається також на ст.ст. 180 та 181 ГК України . Звертається увага

на ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України , згідно якого  необхідна згода другого з подружжя стосовно

цінного майна.  Крім того, як на  підставу позову посилається на  ст.ст. 203 , 207, 215 ЦК України, оскільки  вважає, що спірний договір підписаний не

відповідачем, а іншою невстановленою особою, так   як відрізняються підписи на договорі  та   

інших документах.

У зв'язку із зазначеним  позивачем заявлено клопотання про

призначення  судової почеркознавчої  експертизи 

для вирішення питання   про те ,

чи відповідачем або іншою особою вчинено підпис у спірних договорах оренди.  Судом відмовлено у клопотанні , оскільки  згідно ст. 41 

ГПК України  судова експертиза

призначається для  роз'яснення питань, що

виникають при  вирішені господарського

спору  і потребують  спеціальних знань. Натомість суд не вбачає

необхідності зазначеного , враховуючи, що представником відповідача  підтверджується підписання  договорів саме відповідачем . Крім того,

враховується, що Постановою прокуратури м.Кам'янець-Подільський від 21.12.07

відмовлено  у порушені кримінальної

справи  відносно відповідача по ч. 2 ст.

15- ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 364 КК України.

       Відповідач у відзиві на позов та його

представник у судовому засіданні  

позовні вимоги заперечують, оскільки зазначені позивачем підстави можуть

бути лише підставами для розірвання договору, а не для визнання його недійсним.

Посилається на те, що в самому договорі зазначено про належний технічний стан

об'єкта та відповідність його пожежним та санітарно-технічним нормам і

суборендар немає жодних претензій до орендаря з приводу стану об'єкта  оренди. Крім того, актом Державної

приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом

об'єкта від 17.03.06 підтверджується, що на об'єкті виконані згідно з

державними будівельними нормами всі роботи, змонтоване та випробуване

обладнання, створені безпечні умови з охорони праці, пожежної безпеки,

екологічних та санітарних норм. Комунікації холодного та гарячого

водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, енергопостачання

та зв'язку забезпечують нормальну експлуатацію об'єкта. За заявою позивача були

проведені заміри опору ізоляції та встановлено, що заземлення виконано згідно

вимог ПУЄ і ПТБ. Зазначене свідчить про відсутність обману на позивача при

укладенні договору. Крім того, 05.09.07 власник майна надав письмову згоду на

передачу майна в суборенду.  Ініціатива

укладення двох договорів оренди (з позивачем та його дружиною) виходила від

самого позивача для зменшення суми орендної плати та виходячи з того, що об'єкт

оренди включає в себе магазин та комплекс обслуговування автотранспорту, а у

позивача  наявний лише патент на

торгівельну діяльність, а у дружини -на технічне обслуговування та ремонт

автомобілів.

Враховуючи , що винесене по справі

рішення  може вплинути на права та

інтереси  суборендаря за договором 19/2

щодо користування орендованим майном, судом згідно ст. 27 ГПК України залучено

до участі у  справі фізичну особу-підприємця

ОСОБА_5 в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на  стороні позивача.

Представник  останнього  у 

судовому    засіданні  посилається на ст.ст. 180, 181 ГК

України  та на  ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України ,

згідно якої  необхідна згода другого з

подружжя стосовно цінного майна.

Враховуючи, що винесене рішення по

справі  може вплинути на права та

інтереси безпосереднього власника майна (орендодавця ) за договором оренди №04

від 01.04.06, судом згідно ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача, ТзОВ «Альфа-Хім»м. Кам'янець-Подільський. Останнім  у поясненнях зазначається, що дійсно

1.04.06  укладено з відповідачем договір

оренди , надано згоду  на передачу майна

в суборенду. Звертається увага на те, що технічний стан об'єкта оренди  відповідає 

нормам, що підтверджується  Актом

державної  приймальної комісії по

прийняттю  в експлуатацію від 17.03.06.

Крім того, посилається на відмову   у

порушенні  кримінальної справи

Прокуратурою м. Кам'янець-Подільський .

Розглядом матеріалів справи

встановлено наступне.

Згідно договору оренди  № 4 від 1.04.06  між ТОВ „ Альфа-хім” ( Третя особа ) та

відповідачем , Третя особа передає, а 

відповідач  приймає  в 

тимчасове користування  приміщення

під магазин  та комплекс по

обслуговуванню  автотранспорту  на АЗС . Згідно п.7.7 договору  з письмового дозволу  орендодавця орендар має право передавати  орендоване приміщення та майно  в суборенду.

5.09.07 листом № 05\09   ТОВ „Альфа-хім” ( Третя особа )  надало згоду на передачу відповідачем майна в

суборенду.

         18.09.07 між відповідачем (орендарем)

та позивачем (суборендарем) укладений договір суборенди №19/2, згідно якого

орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування магазин,

комплекс обслуговування автотранспорту площею 320,0кв.м. та обладнання, яке є

невід'ємною частиною автозаправочної станції , що знаходиться за адресою м.

Кам'янець-Подільський, вул. Др. Народів, 1. 

Згідно п.п. 1.1, 1.2 , 1.3, 1.4 , 3.4., 5.1. види та кількість майна, що

передається в оренду,  визначаються у

переліку, що є невід'ємною частиною договору. Стан орендованого майна на момент

передачі в суборенду задовільний і повністю відповідає протипожежним та

санітарно-технічним нормам. Фактичний технічний стан об'єкта, що орендується

цілком задовольняє суборендаря, який немає жодних претензій до орендаря.

Приймання-передача майна оформляється актом приймання-передачі, в якому

зазначається стан майна, що передається. Майно вважається переданим з моменту

підписання акту приймання-передачі. Розмір орендної плати становить 2500,00

дол. США в місяць.

        Позивачем та відповідачем складено акти

прийому-передачі майна від 19.09.07, зокрема,  

приміщення магазину , приміщення автомийки, приміщення шиномонтажу , СТО

та майна,  як додатки №1 та № 2  до договору .

         Аналогічний договір від 18.09.07 №19/1

суборенди майна, що складається з магазину та комплексу обслуговування

автотранспорту  відповідачем укладено

з  фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_5 ( Третьою особою). Позивачем та

Третьою особою складено акти прийому-передачі майна від 19.09.07, зокрема,   приміщення магазину , приміщення автомийки,

приміщення шиномонтажу , СТО та майна, 

як додатки №1 та № 2  до договору,

які також аналогічні актам прийому-передачі майна від 19.09.07 по спірному

договору .

За поясненням сторін спірний

договір №19/2 від 18.09.07  укладено

хронологічно пізніше  укладення     договору від 18.09.07 №19/1 між  відповідачем та Третьою особою на стороні

позивача. Про це також свідчать порядкові номери договорів.

         Як вбачається з акту Державної

приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом

об'єкта від 17.03.06  (п.п.8,9) на

об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи,

змонтоване та випробуване обладнання, створені безпечні умови з охорони праці,

пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. Комунікації холодного та

гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання,

енергопостачання та зв'язку забезпечують нормальну експлуатацію об'єкта.

Згідно рішення господарського суду

Хмельницької області  від 10.01.08 по

справі № 8\8287  за позовом відповідача

до позивача та Третьої особи на стороні позивача вирішено стягнути з останніх

по 17675 грн. основного боргу по договорах суборенди. На момент вирішення спору

рішення не набрало чинності , оскільки 

оскаржено.

Досліджуючи  надані сторонами  докази , аналізуючи наведені  міркування 

та  заперечення, оцінюючи  їх 

в  сукупності  , судом 

враховується  наступне.

1. Згідно ст. 42 ГК України

підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний

ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання

(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та

одержання прибутку.

Згідно ст. 179 ГК України

господарські   договори    укладаються    за   

правилами, встановленими Цивільним 

кодексом України з урахуванням особливостей,     передбачених      ГК України,      іншими нормативно-правовими актами щодо

окремих видів договорів.

При цьому згідно ст. 638 ЦК України

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх

істотних умов договору.

        Посилання позивача  на невизначеність сторонами істотних умов

договору судом до уваги не приймається, оскільки  об'єкт оренди визначено у п.1.1. спірного

договору та додатках № 1 та № 2 до договору , відновлення орендованого майна та

умови його повернення  визначені у п.п.

6.5, 6.6, 8, 9.5 договору.  Щодо порядок

використання амортизаційних відрахувань, то останній поширюється згідно ст. 284

ГК України на договора оренди, а не суборенди. Судом враховується, що сторони

по договору не є юридичними особами, 

визначення  чистого доходу у них

відбуваться згідно статті 13 Декрет  

Кабінету Міністрів України від 26.12.1992  № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»

як різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і

документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням

доходу.  Крім того, нормами п.8.5  ст. 8 Закону України „Про оподаткування

прибутку підприємств” від 28.12.94 із змінами і доповеннями  врегульовано 

суб'єкта використання амортизаційних відрахувань основних  фондів, 

наданих   в   лізинг (оренду). Відповідачем та Третьою

особою на стороні відповідача 

спростовано доводи  позивача про

те, що відповідач  не погодив договір з

власником майна, оскільки надано лист ТОВ „ Альфа-хім” ( Третя особа ) № 05\09

від  5.09.07 , яким  надано згоду на передачу відповідачем майна в

суборенду. Крім того, посилання позивача  

на   умови неукладеності договору

суборенди не може бути підставою для визнання договору недійсним.

2. Згідно ст. 16 ЦК України

способами захисту цивільних прав та інтересів визначено, крім    іншого, визнання правочину недійсним.

Згідно п.3 ст.215 ЦК України, якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом,але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Позивачем у судовому засіданні не

доведено обставин про те, що спірний договір було укладено під впливом обману.

При цьому судом враховується, що згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України вчинення правочину  під впливом обману  передбачає умови, коли одна із сторін

правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин , які  мають істотне значення. Відповідно  навіть сам по собі факт  передачі 

об'єкту з недоліками , не зазначеними в 

договорі , ще не дає підстав 

вимагати визнання договору недійсним. Крім того, посилання позивача на

приховування відповідачем недоліків зданого в суборенду майна  спростовуються п.п.  1.2 , 1.3, 1.4 , 3.4. спірного договору ,

згідно яких стан орендованого майна на момент передачі в суборенду задовільний

і повністю відповідає протипожежним та санітарно-технічним нормам, фактичний

технічний стан об'єкта, що орендується цілком задовольняє суборендаря, який

немає жодних претензій до орендаря. До того ж 

згідно ч.3 ст. 767 ЦК України, 

яка застосовується спірних взаємовідносин згідно ч. 3 ст. 774 ЦК

України,  саме наймач зобов'язаний у  присутності 

наймодавця  перевірити

справність  речі, а якщо  наймач 

у  момент  передання 

речі в його володіння не переконається у її справності,  річ вважається такою, що передана йому в

належному стані.

        Щодо посилань позивача на ч. 3 ст. 65

Сімейного кодексу України, то останні безпідставні, враховуючи те, що норми

зазначеної статті регулюють  відносини

щодо права подружжя  на  розпоряджання 

майном,  що  є 

об'єктом   права   спільної  

сумісної  власності  подружжя, натомість за спірним договором  в суборенду передавалось майно Третьої особи

на стороні відповідача.

Необґрунтовані  також посилання позивача на те, що спірний

договір підписано не відповідачем , враховуючи, що представником відповідача,

який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від відповідача,   підтверджується підписання  договорів саме відповідачем . Крім того,

враховується, що Постановою прокуратури м.Кам'янець-Подільський від 21.12.07

відмовлено  у порушені кримінальної

справи  відносно відповідача по ч. 2 ст.

15- ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 364 КК України.

3. Однак,  судом враховується наявність інших правових

підстав, на   які посилається позивач ,

для   визнання спірного договору

недійсним, зважаючи на наступне.

Згідно п. 3 ст.774 ЦК України

до  договору піднайму застосовуються

положення про договір найму.

         Згідно п.1 ст. 759 ЦК України за

договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати

наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  Відповідно за договором піднайму наймач

передає або зобов'язується передати майно у користування іншій особі за плату

на певний строк  за згодою наймодавця.

         При цьому згідно п.1 ст. 761 ЦК України

право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові

права. Судом враховується також, що згідно ст. 11 ЦК України підставами

виникнення цивільних прав та обов'язків, є 

саме  договори.      

          Згідно договору найму від 01.04.06

відповідач, як наймач, набув право тимчасового користування  приміщенням під магазин  та комплексу по обслуговуванню  автотранспорту  на АЗС . Однак, матеріалами справи

підтверджується ,  що  за 

договором  суборенди від 18.09.07

№19/1 між відповідачем та третьою особою на стороні позивача відповідач

передав, а  третя особа на стороні

позивача прийняла у строкове платне користування магазин, комплекс

обслуговування автотранспорту площею 320,0кв.м. та обладнання, яке є

невід'ємною частиною автозаправочної станції , що знаходиться за адресою м.

Кам'янець-Подільський, вул. Др. Народів, 1. 

Відповідно, за договором №19/1 

відповідач передав своє право володіння і тимчасового користування

вищезазначеним майном третій особі, тому об'єкт договору (майно)  вибуло з його володіння і користування ,

оскільки  перейшло у користування третьої

особи на стороні позивача, про що складено і 

первинні бухгалтерські документи - 

акти приймання передачі від 19.09.07 як додатки до цього договору .

За таких обставин , відповідач на

момент підписання спірного договору №19/2 , не маючи у володінні та

користуванні речі (магазину, комплекс обслуговування автотранспорту площею

320,0кв.м. та обладнання, яке є невід'ємною частиною автозаправочної станції ,

що знаходиться за адресою м. Кам'янець-Подільський, вул. Др. Народів, 1)  не вправі був передати позивачу право

тимчасового користування  відсутнім у

нього майном .

Судом враховується, що за

поясненням сторін спірний договір №19/2 від 18.09.07  укладено хронологічно пізніше  укладення 

договору від 18.09.07 №19/1 між 

відповідачем та Третьою особою на стороні позивача. Про це також

свідчать порядкові номери договорів.

Тому окільки право тимчасового

користування  вищезазначеним майном  належало за договором №19/1 третій особі на

стороні позивача , цей договір  не

визнано у встановленому порядку  судом

недійсним, позивач не набув передбачених договором №19/2 прав  . У зв'язку з цим у момент  укладання спірного правочину права позивача є

порушеними, а спірний договір не відповідає ст. 761 ЦК України.

          Враховуючи вищезазначені обставини ,

що заперечують дійсність спірного договору 

№19/2 від 18.09.07, позовні вимоги обґрунтовані , відповідають чинному

законодавству та підлягають задоволенню. Відповідно укладений між сторонами

договір суборенди нерухомого майна від 18.09.07 №19/2 підлягає  визнанню судом недійсним.   При цьому судом враховується , що позивачем

у позовних вимогах не ставилось питання по застосування наслідків недійсності

правочинів та фактичне не виконання сторонами обов'язків за спірним

договором. 

             У зв'язку із задоволенням позову,

судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 45,

47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу

України,  СУД

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця

ОСОБА_1с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району   до  

Приватного підприємця ОСОБА_5с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району   про 

визнання договору суборенди нерухомого майна від 18.09.07 №19/2   недійсним 

задовольнити.

Визнати недійсним договір суборенди

нерухомого майна від 18.09.07 №19/2, укладений між приватним підприємцем

ОСОБА_1с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району та  Приватним підприємцем ОСОБА_5с. Жовтневе

Кам'янець-Подільського району.

Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_5с. АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)  на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1с. АДРЕСА_2, код НОМЕР_2)   85,00 грн. /вісімдесят п'ять  гривень 00 коп./ державного мита та

118,00грн. /сто вісімнадцять гривень 00 коп./ витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу . Видати наказ.

                              Суддя