Постанова

від 05.06.2008 по справі 9/565

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" червня 2008 р.                                                          

Справа № 9/565

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                   

         ,

за участю представників сторін:

від позивача: підприємця ОСОБА_1.,

від відповідача: ОСОБА_3. -

представника за довіреністю від 15.11.2007р.,

від третіх осіб:

- Суб"єкта підприємницької

діяльності - фізичноїособи    ОСОБА_1:

підприємця ОСОБА_4,

- Товариства  з обмеженою відповідальністю

"Альфа-Хім":

ОСОБА_3.  - представника за  довіреністю 

від 20.02.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу

Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2, с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району

Хмельницької області

на рішення господарського суду

Хмельницької  області

від "05" березня 2008 р.

у справі № 9/565 ( суддя Ю.П. Олійник )

за позовом Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району Хмельницької області

до Суб"єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2, с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району

Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору :

- на стороні позивача -  Суб"єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи

ОСОБА_4 с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району Хмельницької області;

- на стороні відповідача -

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хім",

 м. Кам"янець-Подільський

про визнання договору суборенди

нерухомого майна від 18.09.07р.№19/2 недійсним

з оголошеною в судовому

засіданні  27.05.2008р.  перервою до 05.06.2008р. згідно зі ст. 77 ГПК

України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Хмельницької області від 05.03.2008 р.у справі №9/565 позов

Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1( с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району Хмельницької області ) до Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району Хмельницької області ); треті особи, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору : - на стороні позивача -  Суб"єкт підприємницької діяльності -

фізична особа ОСОБА_4 ( с. Жовтневе Кам"янець-Подільського району

Хмельницької області );    - на стороні

відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хім"

(  м. Кам"янець-Подільський ) про

визнання договору суборенди нерухомого майна від 18.09.07р. №19/2 недійсним

задоволено.

Визнано

недійсним укладений між сторонами у справі договір суборенди нерухомого майна

від 18.09.07р. №19/2.

Стягнуто з

відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись

з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав

апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав,

наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в

задоволенні його вимог.

Апеляційну

скаргу мотивовано, зокрема тим, що :

- помилковим є

висновок суду першої інстанції про те, що предмет суборенди на дату укладення

оспорюваного договору був уже переданий третій особі на підставі договору

суборенди №19/1, а відтак вибув із володіння і користування відповідача і

останній не міг повторно розпорядитися ним;

- договори

№№19/1,19/2 були вчинені 18.09.2007 р.;

- спірний

договір не реальний, а консенсуальний, який породив у відповідача

обов"язок виконати договір на майбутнє;

- передача

орендованого майна позивачу й третій особі - підприємцю ОСОБА_4 відбулася

19.09.2007 р., про що свідчать підписані сторонами спору акти

приймання-передачі;

- на момент

укладення договору суборенди №19/2 відповідач правомірно володів предметом

суборенди та мав належні повноваження на укладення угод щодо розпорядження ним,

а факту передачі майна ні третій особі, ні будь-якій іншій особі ще не було;

- закон,

зокрема ст.766 ЦК України не передбачає такого наслідку непередання майна

наймачеві як визнання недійсним договору, зобов"язання за яким не були

виконані;

- позивач мав можливість

заявити вимогу (або позов до суду) про розірвання договору суборенди;

- позивач й

третя особа - підприємець ОСОБА_4. наполягали на укладенні двох договорів

суборенди;

- без

реагування залишились надіслані рекомендованою кореспонденцією на адреси позивача

й третьої особи вимоги про погашення заборгованості зі сплати орендних платежів

за договорами №№19/1,19/2; рішенням господарського суду Хмельницької області

від 10.01.2008 р. заборгованість за договорами суборенди була стягнута у

примусовому порядку.

У судовому

засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її

задовольнити.

Позивач у

письмовому відзиві від 26.05.2008 р. та від 04.06.2008 р. на скаргу проти її

доводів й вимог заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим,

просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник

третьої особи на стороні відповідача - ТзОВ "Альфа-Хім" в засіданні

апеляційного суду скаргу підтримав ( більш детально позицію вказаної особи

викладено в письмових поясненнях б/н з приводу апеляційної скарги ).

Третя особа на

стороні позивача - підприємець ОСОБА_4. в засіданні суду проти доводів й вимог

скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив

залишити його без змін, а скаргу - без задоволення  ( більш детально позицію вказаної особи

викладено в письмових поясненнях від 26.05.2008 р. та відзиві від 04.06.2008 р.

на апеляційну скаргу ).

Заслухавши

пояснення представників сторін й третіх осіб, дослідивши матеріали справи,

перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права,

обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її

задоволення з огляду на таке.

Матеріали

справи свідчать, що СПД - ФО ОСОБА_1. подала до господарського суду

Хмельницької області позовну заяву, в якій просить з посиланням, зокрема на

приписи ст.ст.215,216,230,236,767 ЦК України визнати недійсним укладений з

підприємцем ОСОБА_2 ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) договір

від 18.09.07 №19/2 суборенди майна, що складається з магазину та комплексу

обслуговування автотранспорту площею 320 кв.м., за адресою: м.

Кам'янець-Подільський, вул. Др. народів, 1. Позивач зазначив, що відповідач

приховав відсутність на автомийці очисних споруд та оборотної системи

водопостачання, розетки трьохфазного струму не обладнані заземленням, у

виробничому приміщенні відсутня вентиляція, мережі електроенергії, тепло- та

водопостачання не розділені для ведення окремого обліку, орендар не є споживачем

електроенергії, тепло- та водопостачання на переданому об'єкті. Позивач вважає,

що при укладенні договору ст. 284 ГК України не були визначені всі його істотні

умови, не зазначено, яке саме приміщення передається в оренду, не визначена

вартість кожного виду майна, що передається в суборенду, орендар не погодив

договір з власником майна, який повинен був проставити на договорі відповідну

відмітку. Крім того, на даний об'єкт орендар уклав аналогічний договір за №19/1

про передачу в суборенду з приватним підприємцем ОСОБА_4 з метою отримання

подвійної орендної плати ( а.спр.2,3 ).

У доповненнях

до позовних вимог позивач посилається також на ст.ст. 180 та 181 ГК України;

звертає увагу на ч. З ст. 65 Сімейного кодексу України, згідно з якою необхідна

згода другого з подружжя стосовно цінного майна. Крім того, як на підставу

позову посилається на ст.ст. 203 , 207, 215 ЦК України, оскільки вважає, що

спірний договір підписаний не відповідачем, а іншою невстановленою особою,

так   як відрізняються підписи на договорі

та    інших документах (а.спр.38,39).

У зв'язку із

зазначеним позивачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої

експертизи для вирішення питання про те , чи відповідачем або іншою особою

вчинено підпис у спірних договорах оренди.

Апеляційний суд

вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні

вищезазначеного клопотання, оскільки згідно зі ст. 41 ГПК України судова

експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні

господарського спору і потребують спеціальних знань, а в даній ситуації колегія

суддів  не вбачає необхідності

призначення експертизи, оскільки представником відповідача підтверджується

підписання договорів саме відповідачем .

З врахуванням

того , що винесене по справі рішення може вплинути на права та інтереси

суборендаря за договором №19/1 щодо користування орендованим майном, а також

безпосереднього власника майна (орендодавця ) за договором оренди №04      від 01.04.06 р. судом першої інстанції

згідно зі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі підприємця ОСОБА_4 в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача, та ТзОВ "Альфа-Хім" (м. Кам'янець-Подільський ) в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача ( ухвала від 07.02.2008 р. -а.спр.33).

Розглянувши

позовні вимоги по суті, місцевий господарський суд прийняв рішення, яким (як

вже зазначалось раніше ) позовні вимоги задовольнив, зазначивши що спірний

договір не відповідає ст.761 ЦК України.

Апеляційний суд

погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно з

договором оренди № 4 від 1.04.06 р., укладеним між ТОВ ,, Альфа-хім" (

третя особа на стороні відповідача ) та відповідачем , третя особа передає, а

відповідач приймає в тимчасове користування приміщення під магазин та комплекс

по обслуговуванню автотранспорту на АЗС . Згідно з п.7.7 договору з письмового

дозволу орендодавця орендар має право передавати орендоване приміщення та майно

в суборенду (а.спр.43,44 ).

З"ясуванням

наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що ТОВ

,,Альфа-хім"  надало згоду на

передачу відповідачем майна в суборенду ( копія листа за          №05/09  від 

05.09.07р. знаходиться на а.спр.21, оригінал оглянуто в засіданні

апеляційного суду 05.06.2008 р.).

18.09.07 р. між

відповідачем (орендарем) та позивачем (суборендарем) укладений договір

суборенди №19/2, згідно з яким орендар передає, а суборендар приймає у строкове

платне користування магазин, комплекс обслуговування автотранспорту площею

320,0кв.м. та обладнання, яке є невід'ємною частиною автозаправочної станції ,

що знаходиться за адресою:  м.

Кам'янець-Подільський, вул. Др. Народів, 1. Згідно з п.п. 1.1, 1.2 , 1.3, 1.4 ,

З.4., 5.1. види та кількість майна, що передається в оренду, визначаються у

переліку, що є невід'ємною частиною договору. Стан орендованого майна на момент

передачі в суборенду задовільний і повністю відповідає протипожежним та

санітарно-технічним нормам. Фактичний технічний стан об'єкта, що орендується

цілком задовольняє суборендаря, який немає жодних претензій до орендаря.

Приймання-передача майна оформляється актом приймання-передачі, в якому

зазначається стан майна, що передається. Майно, що орендується, вважається  переданим в оренду з моменту підписання акту

прийому-передачі. Розмір орендної плати становить 2500,00 дол. США в місяць.

Позивачем та

відповідачем складено акти прийому-передачі майна від 19.09.07р., зокрема,

приміщення магазину , приміщення автомийки, приміщення шиномонтажу , СТО та

майна, як додатки №1 та № 2 до договору (а.спр.10,11).

Судом

встановлено, що аналогічний договір від 18.09.07р. №19/1 суборенди майна, що

складається з магазину та комплексу обслуговування автотранспорту відповідачем

укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( третьою особою у справі на

стороні позивача ). Позивачем та вказаною третьою особою складено акти

прийому-передачі майна від 19.09.07р., зокрема приміщення магазину , приміщення

автомийки, приміщення шиномонтажу , СТО та майна, як додатки №1 та № 2 до

договору, які також аналогічні актам прийому-передачі майна від 19.09.07 р. по

спірному договору (а.спр.45-48 ).

Слід зазначити,

що спірний договір №19/2 від 18.09.07 р. укладено хронологічно пізніше, ніж

договір №19/1 від 18.09.07р.  між

відповідачем та третьою особою на стороні позивача. Про це свідчать порядкові

номери договорів, пояснення представників сторін в засіданні апеляційного суду

27.052008 р.

Спірний договір

слід визнати недійсним з огляду на таке.

Відповідно до

ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема

договори.

Договором

піднайму ( суборенди) є договір, на підставі якого наймач передає об"єкт

найму в користування третій особі.

Укладення

такого договору можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено

договором або законом (ч.1 ст.774 ЦК України).

Згідно з ч. 3

ст.774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір

найму. У відносинах піднайму наймач отримує відносно піднаймача всі права та

обов"язки наймодавця. В свою чергу, піднаймач має права й обв"язки

наймача.

Згідно з ч.1

ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у 

користування за плату на певний строк. 

Отже, предметом

договору найму (оренди) є передача однією особою                 ( наймодавцем) майна в

тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату.

Таким чином,

при укладенні договору найму (піднайму) наймач отримує право користування та

володіння орендованим майном.

Частиною 1 ст.

761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі

або особа, якій належать майнові права.

Уклавши договір

суборенди за №19/1 від 18.09 2007 р., предметом якого є передача й прийняття у

строкове платне користування магазину, комплексу обслуговування автотранспорту

площею 320,0кв.м. та обладнання, яке є невід'ємною частиною автозаправочної

станції, що знаходиться за адресою:  м.

Кам'янець-Подільський, вул. Др. Народів, 1, з підприємцем ОСОБА_4, орендар -

підприємець ОСОБА_2 вже використав своє право, надане йому ст.ст.774, 759, 761

ЦК України, на передачу вказаного майна в користування за плату, а тому

об"єктивно не міг передати те ж саме майно в користування іншій особі за

наявності діючого договору №19/1 від 18.09.2007 р., оскільки таких прав вже не

мав.

Колегія суддів

погоджується з судом першої інстанції, що оскільки право тимчасового

користування згаданим вище майном вже належало за договором №19/1 підприємцю

ОСОБА_1 і цей договір не визнано у встановленому порядку судом недійсним, то

позивач не набув передбачених договором №19/2 прав.

Фактично у

даному випадку виникла ситуація, при якій одне й те ж саме майно  передано в оренду різним особам, що виключає

можливість використання орендованого майна особою, з якою такий договір

укладено пізніше, тобто порушується право цієї особи на користування

орендованим майном, передбачене ст.759 ЦК України.

Отже, при

укладенні договору №19/2 від 18.09.2007 р. допущені порушення ст.ст.759, 761,

774 ЦК України.

Статтею 16 ЦК

України  визначено, що способом захисту

цивільних прав та інтересів, зокрема є визнання правочину недійсним.

Відповідно до

ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,

але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на

підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом

недійсним ( оспорюваний правочин ).

Згідно з ч.1

ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1

ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що

договір суборенди №19/2 суперечить вимогам цивільного законодавства, судова

колегія вважає, що місцевий суд правомірно визнав вказаний договір недійсним,

задовольнивши позовні вимоги підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до

ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до

ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами,

встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,

передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів

договорів.

При цьому,

згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі

досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На думку

судової колегії, сторонами досягнуто згоду з істотних умов договору суборенди.

Так, об'єкт

оренди визначено у п. 1.1. спірного договору та додатках № І та № 2 до договору

, відновлення орендованого майна та умови його повернення визначені у п.п. 6.5,

6.6, 8, 9.5 договору. Щодо порядку використання амортизаційних відрахувань, то

останній поширюється згідно зі ст. 284 ГК України на договори оренди, а не

суборенди. Апеляційним судом враховується, що сторони по договору не є

юридичними особами, визначення чистого доходу у них відбувається згідно зі ст.

13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про

прибутковий податок з громадян" як різниця між валовим доходом (виручка у

грошовій та натуральній формах) і документально підтвердженими витратами,

безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

За таких

обставин безпідставними є посилання підприємця ОСОБА_1. в позовній заяві на

невизначеність сторонами істотних умов договору ( аналогічного висновку дійшов

і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись ).

Викладені в

позовній заяві доводи про те, що відповідач не погодив договір з власником

майна спростовуються листом ТОВ ,, Альфа-хім" № 05/09 від 5.09.07 р., про

який йшлося вище ( а.спр.21 ). Недоречними є посилання позивача  на протилежне         ( про це зазначив і суд першої

інстанції ).

Крім того,

позивачем не доведено те, що спірний договір було укладено під впливом обману.

При цьому, апеляційним судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України

вчинення правочину під впливом обману передбачає умови, коли одна із сторін

правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне

значення. Відповідно навіть сам по собі факт передачі об'єкту з недоліками , не

зазначеними в договорі, ще не дає підстав вимагати визнання договору недійсним.

Посилання

позивача на приховування відповідачем недоліків зданого в суборенду майна

спростовуються п.п. 1.2 , 1.3, 1.4 , 3.4 спірного договору , згідно з якими

стан орендованого майна на момент передачі в суборенду задовільний і повністю

відповідає протипожежним та санітарно-технічним нормам, фактичний технічний

стан об'єкта, що орендується цілком задовольняє суборендаря, який немає жодних

претензій до орендаря. До того ж згідно з ч.3 ст. 767 ЦК України, яка

застосовується до спірних взаємовідносин відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України,

саме наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі, а

якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її

справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Щодо посилань

позивача на ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України, то останні безпідставні,

враховуючи те, що норми зазначеної статті регулюють відносини щодо права

подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної

власності подружжя, натомість за спірним договором в суборенду передавалось

майно третьої особи на стороні відповідача.

Необґрунтованими

є також посилання позивача на те, що спірний договір підписано не

відповідачем;  підписання договорів

підтверджується саме відповідачем .

Аналогічних

висновків дійшов і суд першої інстанції, з якими не можна не погодитись.

Підсумовуючи

вищевикладене, слід зазначити, що відсутні підстави для скасування оскарженого

рішення, а тому його необхідно залишити без змін.

Безпідставними

є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що згідно з рішенням

господарського суду Хмельницької області від 10.01.08 р. у справі № 8/8287 за

позовом підприємця ОСОБА_2 до підприємців ОСОБА_1., ОСОБА_1 за участю третьої

особи - ТОВ "Агрохім" вирішено стягнути з відповідачів по 17675 грн.

основного боргу по договорах суборенди. На момент вирішення спору рішення не

набрало чинності , оскільки оскаржено.

Інші посилання

відповідача й доводи апеляційної скарги не є переконливими, а тому її слід

залишити без задоволення.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Хмельницької області від 05.03.2008р. у справі №9/565

залишити без змін, а апеляційну скаргу 

Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_2 (с. Жовтневе

Кам"янець-Подільського району)  -

без задоволення.

2. Справу

№9/565 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

Віддрук. 6 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4,5 - третім особам

6 - в наряд