Постанова

від 25.09.2008 по справі 9/565

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 вересня 2008 р.                                                                                   

№

9/565 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого     

Грейц

К.В.,

суддів:

Глос

О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ПП

ОСОБА_1.

на

постанову

Житомирського

апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р.

у

справі

№9/565

господарського

суду

Хмельницької

області

за

позовом

СПД-ФО

ОСОБА_2.

до

СПД-ФО

ОСОБА_1.

за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

на

стороні позивача - СПД-ФО ОСОБА_3.; на стороні відповідача -ТОВ

"Альфа-Хім"

про

визнання

договору суборенди нерухомого майна від 18.09.2007 р. №19/2 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Хмельницької області від 05.03.2008 р. у справі №9/565

(суддя Олійник Ю.П.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного

господарського суду від 05.06.2008 р. (судді: Зарудяна Л.О., Вечірко І.О.,

Ляхевич А.А.), позов ПП ОСОБА_2. до ПП ОСОБА_1. про визнання договору суборенди

нерухомого майна від 18.09.2007 р. №19/2 недійсним задоволено: визнано

недійсним договір суборенди нерухомого майна від 18.09.2007 р. №19/2, укладений

між ПП ОСОБА_2. та ПП ОСОБА_1.; стягнуто з ПП ОСОБА_1. на користь ПП ОСОБА_2.

85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

У

касаційній скарзі ПП ОСОБА_1. просить скасувати рішення господарського суду

Хмельницької області від 05.03.2008 р., постанову Житомирського апеляційного

господарського суду від 05.06.2008 р. у справі №9/565 та прийняти нове рішення,

яким відмовити у позові ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання договору суборенди

нерухомого майна від 18.09.2007 р. №19/2 недійсним, посилаючись на порушення

господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та

процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 215, ст.ст. 759, 766 Цивільного кодексу

України, оскільки на момент укладання договору суборенди від 18.09.2007 р.

№19/2 відповідач правомірно володів предметом суборенди і мав повноваження на

укладання угод щодо розпорядження ним. 

Клопотання

відповідача (телеграма від 24.09.2008 р. №1510) про відкладення розгляду

касаційної скарги у зв'язку з хворобою відповідача, задоволенню не підлягає,

оскільки відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального

кодексу України касаційна інстанція перевіряє правильність застосування

господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та

процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи,

при цьому касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково

перевіряти докази.

Відповідно

до розпорядження в.о.Голови судової палати Першикова Є.В. від 24.09.2008 р.

№02-12.2/373 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у

складі: головуючого -судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.

Позивач,

відповідач та треті особи не скористалися своїм процесуальним правом на участь

своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши

матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським

судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі

встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського

суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Відповідно

до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція

виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та

апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими

судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Згідно

з договором оренди від 01.04.2006 р. №4, укладеним між ТОВ

"Альфа-Хім" (третя особа) та ПП ОСОБА_1. (відповідач), третя особа

передає, а відповідач  приймає в

тимчасове користування приміщення під магазин 

та комплекс по обслуговуванню 

автотранспорту на АЗС. Згідно п. 7.7 договору з письмового дозволу

орендодавця орендар має право передавати орендоване приміщення в суборенду.

05.09.2007  р. листом №05/09 ТОВ "Альфа-Хім"

(третя особа) надало згоду на передачу відповідачем у суборенду приміщення

магазину та комплексу обслуговування автотранспорту.

18.09.2007

р. між відповідачем (орендарем) та позивачем (суборендарем) було укладено

договір суборенди №19/2 нерухомого майна, згідно з якоким орендар передає, а

суборендар приймає у строкове платне користування магазин, комплекс

обслуговування автотранспорту площею 320,0 кв.м та обладнання, яке є

невід'ємною частиною автозаправочної станції, яка знаходиться за

адресою:АДРЕСА_1

Господарськими

судами встановлено, що 18.09.2007 р. відповідачем вже було укладено аналогічний

договір суборенди №19/1 того ж самого нерухомого майна з фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_3 (третьою особою).

Як

встановлено господарськими судами та не заперечується відповідачем, спірний

договір від 18.09.2007 р. №19/2 укладено хронологічно пізніше укладення

договору від 18.09.07 №19/1 між відповідачем та третьою особою на стороні

позивача.

Приватний

підприємець ОСОБА_2., вважаючи, що відповідач, який уклав з позивачем договір

суборенди нерухомого майна №19/2 після укладання договору суборенди того ж

самого майна з третьою особою ОСОБА_3., мав намір шляхом обману отримати

орендну плату за одне й те ж майно в подвійному розмірі (з позивача і з третьої

особи), чим порушив права позивача, звернулася до господарського суду з

позовною заявою до ПП ОСОБА_1. про визнання недійсним з моменту його вчинення

договору суборенди №19/2 нерухомого майна від 18.09.2007 р., яке є невід'ємною

частиною автозаправної станції, за адресою: АДРЕСА_1, укладений між позивачем

та відповідачем.

Задовольняючи

позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди від 18.09.2007 р.

№19/2, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що

відповідач за наявності діючого договору на оренду спірного майна від

18.09.2007 р. №19/1 (згідно з яким спірне майно відповідачем вже було передано

в оренду третій особі ОСОБА_3.) не мав права передавати те ж саме майно в

оренду іншій особі (позивачу), у зв'язку з чим порушив норми ст.ст. 759, 761,

774 Цивільного кодексу України.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських

судів першої та апеляційної інстанцій про наявність  підстав для задоволення позову є законними та

обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно

до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція перевіряє застосування господарськими судами  першої та апеляційної інстанцій норм

матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних

обставин справи.

Відповідно

до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування

іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не

встановлено договором або законом; строк договору піднайму не може перевищувати

строку договору найму; до договору піднайму застосовуються положення про

договір найму.

За

договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати

наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759

Цивільного кодексу України).

Відповідно

до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має

власник речі або особа, якій належать майнові права.

Господарськими

судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не

заперечується, що 18.09.2007 р. (до укладання спірного договору №19/2 з

позивачем) відповідачем було укладено договір суборенди №19/1 нерухомого майна

з третьою особою ОСОБА_3., згідно з яким відповідач передав третій особі у

строкове платне користування магазин, комплекс обслуговування автотранспорту

площею 320,0 кв.м та обладнання, яке є невід'ємною частиною автозаправної

станції, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто те ж саме майно, яке є

предметом спірного договору суборенди нерухомого майна №19/2 (укладеного

між відповідачем і позивачем).

З

огляду на викладене, висновки господарських судів попередніх інстанцій про

порушення відповідачем вимог чинного законодавства (ст.ст. 759, 761, 774

Цивільного кодексу України) при укладанні з позивачем спірного договору

суборенди нерухомого майна за наявності діючого договору суборенди цього ж

майна від 18.09.2007 р. №19/1, укладеного в той же день між відповідачем та

третьою особою ОСОБА_3. (згідно з яким те ж саме майно вже було передано в

суборенду третій особі), є законним та обґрунтованим.

Доводи

касаційної скарги про перебування позивача у шлюбі із третьою особою та її

обізнаність про укладання двох договорів суборенди нерухомого майна не

спростовують висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій про

порушення вимог чинного законодавства при укладанні між позивачем і

відповідачем договору суборенди нерухомого майна, яке вже було передано

відповідачем в суборенду третій особі на підставі договору суборенди нерухомого

майна від 18.09.2007 р. №19/1.

Таким

чином, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з

дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти,

на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117

Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність

застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору,

спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом

апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. 

З

огляду на викладене, підстав для скасування постанови Житомирського

апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р. у справі №9/565 не

вбачається.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119,

ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу ПП ОСОБА_1. на постанову Житомирського апеляційного господарського суду

від 05.06.2008 р. у справі №9/565 залишити без задоволення, а постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 р. у справі

№9/565 -без змін.

Головуючий

К.Грейц

 Судді:

 О.Глос

 С.Бакуліна