Рішення

від 09.04.2008 по справі 38/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/288

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.04.08 р.                                                                               Справа № 38/288                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Эффект” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Твінторг” м. Донецьк

про стягнення  56 639грн.63коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:  не з'явився

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Эффект” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Твінторг”                  м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 35 399грн. та штрафу у розмірі                         21 239грн.86коп., а всього   56 639грн.63коп.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №30 від 01.01.2006р., додаткову угоду №1 від 01.04.2007р. та накладні №483793 від 23.11.2006р., №485543 від 30.11.2006р., №489669 від 18.12.2006р., №490883 від 22.12.2006р.

26.10.2007р. на адресу суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 23.10.2007р. № 22-15/3285, відповідно до якого, за ідентифікаційним кодом 25104775 значиться у ЄДРПОУ як юридична особа Приватне підприємство “Твінторг” м. Донецьк за адресою: 83062, м. Донецьк, вул.Ткаченка,98, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані судом документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судових засідань, що підтверджено відмітками канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернулись конверти, направлені відповідачу за адресою згідно довідки із ЄДРПОУ з відміткою “організація не значиться”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст.75 ГПК України.

05.11.2007р. позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що у звязку з допущеною технічною опискою в резолютивній частині позовної заяви просить суд замість 135 399грн.77коп. вважати правильно 35 399грн.77коп., яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

21.11.2007р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання, в яким позивач просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.11.2007р. господарський суд призначив по справі судово-почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі №38/288.

  05.12.2007р. на адресу господарського суду надійшло клопотання експерта від 27.11.2007р. № 5932/02 про надання додаткових матеріалів, які необхідні для надання висновку судової експертизи, в якому експерт Сухорукова Л.Г. просить терміново надати наступні додаткові матеріали: оригінали досліджуваних накладних № 4855543 від 30.11.2006р., № 489669 від 18.12.2006р., №490883 від 22.12.2006р., вільні зразки підпису Сиротіної А.В. (не менш як 10-15 підписів), вилучені з місця роботи або  проживання, за період з 2002-2006р.р.(особиста справа, квитанції, т.д), експериментальні зразки підпису Сиротіної А.В. на 5 аркушах, без яких проведення судово-почеркознавчої експертизи не можливо.

Листом господарського суду від 07.12.2007р. сторін було зобов'язано терміново надати експерту додаткові документи, необхідні для надання висновку.

Листом №339/253 від 12.12.2007р. на адресу господарського суду позивач надіслав оригінали накладних, необхідних для надання висновку.

14.03.2008р. на адресу господарського суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку по матеріалам справи №38/288.

Ухвалою господарського суду  від 19.03.2008р. суд  поновив  провадження у справі №38/288 та відклав розгляд справи на 31.03.2008р.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання та необхідністю надання витребуваних судом документів.

Представник позивача у судове засідання не з'являвся, але 08.04.2008р. надіслав на адресу господарського суду клопотання згідно ст.22 ГПК України, в якому пояснив суду, що поставка продукції була здійснена на суму 60 873грн.62коп., оплата продукції на  25 473грн.73коп., борг по оплаті складає 35 399грн.89коп., яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                          ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Эффект” м. Донецьк (за договором – постачальник, далі-позивач) та Приватним підприємством “Твінторг”                  м. Донецьк (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір поставки №30 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, визначених у накладних, які є невід'ємними частинами  діючого договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити грошову суму (ціну) на умовах вищезазначеного договору.

Право власності на товар переходить з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про передачу товару (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 визначені ціни на товар, які встановлюються постачальником окремо на кожну партію товару.

Порядок розрахунків передбачено розділом 4 контракту, а саме: гроші за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті на протязі 14 календарних днів після підписання накладних покупцем (п.4.1 договору).

 Як вбачається з наданих позивачем документів за період з 23.11.2006р. по 22.12.2006р. відповідачу було зроблено поставку товару згідно накладних, які додаються до матеріалів справи, а саме :  №483793 від 23.11.2006р. на 26 349грн.93коп., №485543 від 30.11.2006р. на 9 465грн.20коп., №489669 від 18.12.2006р. на 13 544грн.56коп., №490883 від 22.12.2006р. на 11 513грн.56коп., а загалом на суму 60 873грн.62коп.,

Як стверджує позивач, вказана продукція була відповідачем сплачена в сумі                    25 473грн.73коп. та у підтвердження цього надав суду прибутковий касовий ордер від 13.07.2007р. та реєстр кредитових платіжних документів від 16.11.2006р, 20.04.2007р., 11.05.2007р. 08.05.2007р.

          Таким чином, як вважає позивач за відповідачем значиться заборгованість за поставлений товар  за укладеним договором поставки № 30 від 01.01.2006р.у розмірі 35 399грн.89коп.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі не оплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів вище строку, встановленого в п.4.1 договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.

Позивач 26.03.2007р. направив на адресу відповідача претензію № 339/70 з вимогою сплатити заборгованість та штраф відповідно до умов договору п.7.3,  відповідач визнав вказану суму боргу за договором № 30 від 01.10.2006р., але послався на неможливість перерахування суми у зв”язку з відсутністю грошових коштів.

01.04.2007р. сторонами було укладено додаткову №1 до договору №30 від 01.01.2006р., в якій ПП “Твінторг” бере на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 30%  щомісячно від суми боргу до повного його погашення.

Оскільки, до теперішнього часу відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 35 399грн.89коп. не погашена,  позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у разі несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів понад строку, встановленого пунктом 4.1 діючого договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача штрафу у розмірі  21 239грн.93коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №30 від 01.01.2006р., додаткову угоду №1 від 01.04.2007р.,  накладні №483793 від 23.11.2006р., №485543 від 30.11.2006р., №489669 від 18.12.2006р., №490883 від 22.12.2006р., претензію №339/70 від 28.03.2007р., відповідь на претензію № б/н від 02.04.2007р., клопотання від 20.11.2007р., клопотання від 12.12.2007р., клопотання від 08.04.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

З пункту 1.1 договору вбачається, що постачальник зобов'язується передати покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, визначених у накладних, які є невід'ємними частинами  діючого договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити грошову суму (ціну) на умовах вищезазначеного договору.

Дослідивши накладні №483793 від 23.11.2006р., №485543 від 30.11.2006р., №489669 від 18.12.2006р., №490883 від 22.12.2006р., які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що в них відсутнє посилання на договір поставки № 30 від 01.01.2006р., а позивач не довів, що саме ці накладні відносяться до укладеного між сторонами договору поставки.

Вказані накладні за винятком накладній № 483793 від 23.11.2006р. містять підпис з боку покупця Сиротіної  А.В.

Оскільки судом не можливо було встановити, чи належить підпис, поставлений від імені Сиротіної  А.В. на вищезазначених накладних Сиротіній Аліні Володимирівни згідно генеральної довіреності, яка знаходиться у матеріалах справи, у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, за повідомленням якої від 19.02.2008р.                         № 5932/02 було встановлено, що неможливо дати висновок за матеріалами справи №38/288, у зв'язку з непредставленням вільних та експериментальних зразків підпису Сиротіної А.В.

Крім того, у вищезазначених накладних за винятком накладній № 483793 від 23.11.2006р.  взагалі відсутні печатки підприємства відповідача.

Таким чином, суд вважає, що вимога стосовно стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором № 30 від 01.01.2006р. не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем не доведене суду, що за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар згідно вказаного договору, то підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 239грн.93коп. немає.

Між тим, слід зазначити, що у документах, наданих позивачем в якості доказів часткового погашення відповідачем заборгованості, значиться посилання на інші накладні ніж ті, що додані до позовної заяви, а саме на накладні ДПС-012476 від 21.02.2005р. ( а договір від 01.01.2006р.) № 223 від 23.11.2006р.

Враховуючи викладене суд вважає, що підстав для задоволення позову не має.

Суд вважає, що судові витрати слід віднести на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          У позовних вимогах  Товариства з обмеженою відповідальністю “Эффект” м. Донецьк до Приватного підприємства “Твінторг” м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 35 399грн. та штрафу у розмірі 21 239грн.86коп., а всього                    56 639грн.63коп., відмовити  у зв'язку з недоведеністю.

Рішення оголошено у судовому засіданні 09.04.2008року.

Рішення набирає законної сили у десятиденний строк з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі