Постанова

від 02.04.2008 по справі 34/395

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/395

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 квітня 2008 р.                                                                                    № 34/395  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.,

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаНудненка Н.М. дов. №777 від 01.04.2008 р.

відповідачаСтефановича Ю.В. дов. №614 від 02.04.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вастон"

на постанову  Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р.

у справі№34/395 господарського суду  м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вастон"

доДержавного інституту "УкрНДІпроцивільсільбуд"

пропримусове виконання обов'язку в натурі

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Вастон" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного інституту (надалі ДІ) "УкрНДІпроцивільсільбуд" про примусове виконання обов'язку в натурі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 20.01.2003 р. до договору №20026 від 04.09.2000 р. стосовно розробки та передачі позивачу проектної та робочої документації  автосервісного комплексу на 45+650 км ліворуч автошляху Київ – Чоп.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.10.2007 року (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Вербицька О.В.), в позові відмовлено  з підстав необґрунтованості позовних вимог та пропуску строку позовної давності.

Доповідач: Шаргало В.І.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "Вастон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.2000 року між сторонами укладений договір №20026  на створення науково-технічної продукції, за умовами якого ТОВ "Вастон" доручив, а ДІ "УкрНДІпроцивільсільбуд" прийняв на себе зобов'язання виконати ескізний проект реконструкції  автосервісного комплексу на 45+650 км ліворуч автошляху Київ – Чоп. Товариство також зобов'язалося прийняти та оплатити цю науково-технічну продукцію.

Вказані умови договору були виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-здавання, складеним у жовтні 2000 року.

Згодом, 20.01.2003 року, сторони уклали додаткову угоду №1 до названого договору, предметом якої була розробка проекту та робочої документації автосервісного комплексу на 45+650 км ліворуч автошляху Київ –Чоп.

Додатком до названої додаткової угоди –календарним планом роботи встановлені поетапні строки виконання робіт, а саме: "01" виконання проекту названого об'єкта –15.04.2003 року, "02" передача розробленої робочої документації  - 15.07.2003 року.

28.07.2004 року ДІ "УкрНДІпроцивільсільбуд" направив ТОВ "Вастон" для підписання акт здавання-прийняття проектно-вишукувальної  продукції за договором №20026 та додатковою угодою №1. Зі змісту акта вбачалося, що інститут виконав роботи з етапу "01" - Проект. Товариство сплатило інституту за ці роботи 14 825 грн., однак зазначений акт не підписало.

Аналізуючи умови пункту 3.1 договору та зміст додаткової угоди №1 до нього, господарські суди з урахуванням положень ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, встановили, що відповідач виконавши етап "01" - Проект та надавши позивачу відповідний акт приймання-передачі з комплектом документації,  виконав свої зобов'язання.

Статтею 256  Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).  

За правилами статті 267 названого Кодексу наслідком спливу строку позовної давності у разі наявності  відповідної заяви  зацікавленої сторони є відмова у позові.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права,… за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що перебіг строку позовної давності в даному випадку почався для позивача з 28.07.2004 року,  а позов поданий ним після перебігу цього строку, а відтак з урахуванням наведеного законодавства та за наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, господарські суди  правомірно застосували наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу  України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі,  у тому числі і стосовно початку перебігу строку позовної давності, не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З огляду на наведене, колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки  місцевого та апеляційного господарських  судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. у справі №34/395 залишити без змін.      

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.