Рішення

від 03.04.2008 по справі 23/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/30

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.04.08 р.                                                                               Справа № 23/30                               

за позовом: Приватного підприємства ”Струм” м. Макіївка

до відповідача: Приватного підприємства ”Руал” м. Донецьк  

про  стягнення 10 161, 74 грн.  

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 03.04.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 09.04.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, приватне підприємство ”Струм” м. Макіївка, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, приватного підприємства ”Руал” м. Донецьк, 5 681 грн. боргу,             1 974, 09 грн. інфляційних, 394, 94 грн. 3% річних та 2 111, 71 грн. пені.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 16 від 01.03.2005р. щодо оплати поставленого йому паливно-мастильного матеріалу;

-          накладну № 462 від 01.11.2005р. на суму 6 181 грн., за якою відповідачу поставлено дизельне паливо, податкову накладну № 462 від 01.01.2005р. та рахунок № 462 від 01.11.2005р.;    

-          часткову оплату відповідачем отриманого дизельного палива в розмірі 500 грн., внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 5 681 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу (далі - ЦК України)                 1 974, 09 грн. інфляційних та 394, 94 грн. 3% річних, а на підставі п.4.2. договору № 16 від 01.03.2005р. - 2 111, 71 грн. пені;  

-          ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 692, 712 ЦК України.

          Через канцелярію суду 01.04.2008р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 5 681 грн. боргу, 1 932, 06 грн. інфляційних, 408 грн. 3% річних та 2 084, 78 грн. пені (всього 10 105, 84 грн.).

          Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не представив. Особа, яка з'явилась у судове засідання 03.04.2008р. і представилась директором відповідача - гр. Агишев Р.А., не надала суду відповідних документів, які б посвідчували її посадове становище, тому до участі в засіданні в якості представника відповідача суд цю особу не прийняв.                

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

        Сторони уклали між собою договір поставки № 16 від 01.03.2005р. (далі - договір від 01.03.2005р.), згідно умов якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити покупцю, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, масло моторне).   

        В пункті 1.4. договору від 01.03.2005р. зазначено, що товар передається покупцю від постачальника за накладними, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 1.3. вищевказаного договору закріплено, що оплата здійснюється протягом 15 банківських днів після отримання товару.

В рамках договору № 16  за накладною № 462 від 01.11.2005р. позивач поставив відповідачу дизельне паливо на загальну суму 6 181 грн. Підпис в накладній № 462 від 01.11.2005р. в графі ”Прийняв” збігається з підписом в договорі поставки № 16 від 01.03.2005р., який від імені відповідача підписано директором ПП  ”Руал” гр. Агишевим Р.А. Тому, незважаючи на відсутність відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, суд робить висновок, що факт отримання відповідачем товару підтверджено.     

В порушення вимог ст.692 ЦК України та п.1.3. договору № 16 від 01.03.2005р. відповідач 01.03.2006р. перерахував позивачу за дизельне паливо лише 500 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 681 грн.   

Як  визначено  положеннями  ст.193 Господарського  кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. Відповідно до ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.   

Відповідач не подав суду доказів сплати суми боргу в розмірі 5 681 грн., тому незважаючи на п.5.1. договору № 16 від 01.03.2005р., ця сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.      

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної статті позивач за період з 18.11.2005р. по 29.02.2008р. нарахував відповідачу 1 932, 06 грн. інфляційних та 408 грн. 3% річних. Враховуючи зміст  п.1.3 договору № 16 від 01.03.2005р., суд вважає, що граничний строк оплати отриманого товару - 18.11.2005р., і тому інфляційні та річні повинні нараховуватись з 19.11.2005р. Таким чином загальна сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача становить                   1 929, 6 грн., а сума річних - 393, 07 грн. В частині стягнення 2,46 грн. інфляційних та                  14,93 грн. річних суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.          

Умовами договору (п.4.2) сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу. На підставі цього пункту договору позивач за період з 18.11.2005р. по 31.12.2007р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 084, 78 грн.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання згідно ст.611 ЦК України є сплата боржником неустойки. Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ця стаття визначає лише спосіб обчислення пені, а не строк для її нарахування).

Разом з тим, за правилами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що останній строк виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати товару - 18.11.2005р., суд вважає, що позивач має право вимагати стягнення пені лише за період з 19.11.2005р. по 19.05.2006р. Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 547, 49 грн. В частині стягнення з відповідача залишку суми пені суд позивачу відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

В частині стягнення з відповідача 55,9 грн. суд провадження у справі припиняє у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

На підставі ст.ст. 173, 193, 202, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 536, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80,              ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                            В И Р I Ш И В :

Стягнути з приватного підприємства ”Руал” (м. Донецьк, вул. Економічна, б.34;                м. Донецьк, вул. Економічна, б.2, р/р 26001309183003 у Донецькому РУ ВАТ КБ ”Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 24650625) на користь приватного підприємства ”Струм” (м. Макіївка, вул. Труда, 78, р/р 26008301527187 у ЦМВ ”Промінвестбанку” м. Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 25107331) - 5 681 грн. боргу, 1 929 грн. 60 коп. інфляційних, 393 грн. 07 коп. 3% річних, 547 грн. 49 коп. пені,  85 грн. 83 коп. витрат на сплату держмита та 99 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити позивачу в частині стягнення 2,46 грн. інфляційних, 14,93 грн. річних та 1 537, 29 грн. пені у зв'язку з необґрунтованістю.          

Припинити провадження у справі щодо стягнення 55 грн. 90 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

Суддя                                                                         Забарющий М.І.