Рішення

від 18.03.2008 по справі 32/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.08                                                                                                        

Справа № 32/69

    Господарський суд Львівської області у

складі судді  Сухович Ю.О. при секретарі

судових засідань Бурці С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємця

ОСОБА_1, м.Стрий Львівська область

До  відповідача  Підприємства

«Перемишлянський кооперативний ринок»Перемишлянської РССТ, м.Перемишляни

Львівська область

Про   стягнення   3 409,02 

грн.

Представники

сторін:

від

позивача:  ОСОБА_2. -представник (довіреність від

17.09.2007р. № 6512)

від

відповідача:

ОСОБА_3. -директор.

          Права   та  

обов”язки   сторін   передбачені ст.ст. 20,22   ГПК  

України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про

технічну фіксацію судового процесу не надходило.

          Суть спору: Господарським судом Львівської

області розглядається позовна заява  Приватного 

підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівська область до підприємства

«Перемишлянський кооперативний ринок» Перемишлянської РССТ, м.Перемишляни

Львівська область про стягнення 3 409,02 грн. заборгованості, в т.ч. 2 463,32

грн. основного боргу, 660,17 грн. пені, 258,40 грн. інфляційних нарахувань,

27,13 грн. 3% річних.

Ухвалою

господарського суду від 03.03.2008р. порушено провадження у справі та

призначено  розгляд справи на

10.03.2008р.

В

судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних

вимог в зв»язку із сплатою відповідачем суми основного боргу, в підтвердження

вищенаведеного долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення від

07.03.2008р. № 1817 на суму 2 463,32 грн.

Відповідач

позов визнав, подав клопотання з проханням не стягувати штрафні санкції в зв»язку

з важким матеріальним становищем, в підтвердження  чого представив довідку про наявну у нього

дебіторську заборгованість.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін,  господарський суд

Львівської області   в с т а н о в и в:

Між

ПП ОСОБА_1. (продавець) та підприємством «Перемишлянський кооперативний

ринок»Перемишлянської РССТ (покупець) 01.10.2006р. було укладено  договір купівлі продажу       № 699 (далі по тексту -договір), згідно

якого продавець зобов»язується продати (передати у власність), а покупець

прийняти та оплатити пиво, безалкогольні напої та мінеральну воду (далі по

тексту - продукція) в кількості узгодженій сторонами згідно замовлення.

З

гідно п.1.2  договору ціна, вартість та

розгорнутий асортимент продукції, види тари та її ціна вказується в накладній,

яка є невід»ємною частиною договору. Накладна виписується на підставі

замовлення.

За

умовами п.7.4 договору відповідач зобов»язаний проводити оплату за отриману

продукцію в семиденний строк з моменту фактичного отримання товару.

Позивач

згідно умов вищевказаного договору поставив відповідачу продукцію згідно

накладних № 8992 від 02.08.2007р. на суму 3123,65 грн.; № 10336 від

30.08.2007р. на суму 1800,05 грн.; № 11781 від 04.10.2007р. на суму 1074,58

грн. та № 11782 від 04.10.2007р. на суму 1074,58 грн. 

Загалом

поставлено продукції на суму 7072,86 грн. Відповідач частково сплатив борг за

отриману продукцію, залишок боргу станом на день подання позовної заяви

становить 2 463,32 грн.

          Як вбачається із  матеріалів справи, пояснень представника

позивача, зобов”язання по договору  ним

виконані.

          Відповідач зобов»язань по договору

щодо сплати за отриману продукцію станом на день подання позову не виконав.

За

правилами ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором  або законом.

          Згідно ст. 599 Цивільного кодексу

України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його

виконанням, проведеним належним чином.

Статтею

611 ЦК України передбачено, що порушення боржником взятих на себе зобов'язань

призводить до настання певних правових наслідків, встановлених договором або

законом. 

В

силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин

несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері

господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на

підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

          Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено,

що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором, або законом.

Згідно

з розрахунком наданим позивачем сума інфляційних нарахувань становить 258,40

грн. , 3% річних від простроченої суми 

27,13 грн.

           Крім того за порушення термінів

розрахунків, передбачених п.4.8 та п.7.4 договору, позивач, згідно умов п.8.3

договору нарахував відповідачу пеню в сумі 660,17 грн.

           Суд вважає підставним нарахування

позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Однак,

відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського

кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України за рішенням суду розмір неустойки

може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір

збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи

вищенаведене, клопотання відповідача в обґрунтування якого він вказує на важкий

фінансово-господарський стан підприємства та долучені на його підтвердження

докази  господарський суд вважає за

доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь

позивача до 160,17  грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на вище викладене,

враховуючи подану позивачем заяву, позовні 

вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних, пені є

обґрунтованими, не спростованими і такими, що підлягають до задоволення.

          Судові витрати покладаються на

відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

  Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.526,

599,625 ЦК України  ст.ст. 33, 43,

49,  п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.

Позов задоволити частково.

        2. Стягнути з підприємства

«Перемишлянський кооперативний ринок»Перемишлянської РССТ, вул.Базарна, 3

м.Перемишляни Львівська область (р/р 26005301127 в Ощадбанку м.Пекремишляни,

МФО 385220, ЄДРПОУ 23955718) на користь Приватного підприємця

ОСОБА_1,АДРЕСА_1(р/р НОМЕР_1в  ПІБ

м.Стрий, МФО 325503, ЄДРПОУ НОМЕР_2) 

160,17 грн. пені,        258,40

грн. інфляційних нарахувань, 27,13 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита,

118 грн. витрат на  інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.  

    Наказ видати згідно ст.116 ГПК України

після набрання рішенням законної сили.

3.           В частині стягнення основного

боргу  в сумі 2 463,32 грн. провадження у

справі

припинити.

4.          В частині стягнення 500  грн. пені відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили згідно

ст.85 ГПК України та може бути оскаржене в

апеляційному

порядку згідно розділу ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                     

                       Сухович

Ю.О.