Рішення

від 12.03.2008 по справі 4/442

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/442

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя  

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 Позивач, Спільне українсько-швейцарське підприємство “Хільмак”, звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України з позовною заявою про визнання відповідача - Міністерство оборони України таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання від Спільного українсько-швейцарського підприємства “Хільмак” за договором про спільну діяльність у будівництві житла від 23.08.2006р. за №227/ДБ-18СПЗ, відстрочення виконання зобов'язання Спільним українсько-швейцарським підприємством “Хільмак” за додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006р. та зобовов'язання відповідача - укласти додаткову угоду до договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. 227/ДБ-18СПЗ.

          Відповідач - Міністерство оборони України вважає, що саме позивач не виконував свої зобов'язання за договором, тому просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

          Третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд „Нові технології” також вважає, що позивач прострочив виконання свого зобов'язання з власної вини. Свої пояснення третя особа виклала письмово за № 25/02-01 від 26.02.2008р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників позивача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2006р. між Міністерством оборони України  (відповідачем), в особі директора Департаменту  будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України Ісаєнко Д.В., що діє на підставі наказу  №722 від 28.12.2005 р. та Спільним українсько-швейцарським підприємством “Хільмак” (позивачем) був укладений договір №227/ДБ-18 СПЗ про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 30га, яка розташована с. Молодіжне, Овідіопольського району, Одеської області (військове містечко №1).

29.08.2006 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № ДУ-1/18СПЗ до Договору №227/ДБ-18СПЗ.          

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. сторони домовились, що вартість  частки Сторони-1 (Міністерства оборони України) в  спільній діяльності становить 17 000000 грн.

Згідно п. 3 Додаткової угоди, СП “Хільмак”  мало перерахувати грошові кошти (передати квартири та/або оплачені майнові права на квартири), передбачені у п.2 Додаткової угоди, у розмірі та у такий спосіб:

Квартири (оплачені майнові права на квартири) площею 6 500 кв.м. на сумму 16850000 грн.  Сторона-2 (СП “Хільмак”) повинна була перерахувати Стороні-1 (Міністерству оборони України) із розрахунку опосередкованої вартості спорудження житла, рекомендованої Мінбудом станом на 28.04.2006 р. в погодженому Стороною-1 населеному пункті до 09.09.2006 р.  

Грошові кошти у сумі 150000 грн. Сторона-2 мала перерахувати до 09.09.2006 р. на рахунок, вказаний Стороною-1 за окремим договором. Тобто, СП “Хільмак” мало перерахувати Міністерству оборони України  в строк до 09.09.2006 р. 16 850 000 грн. або передати оплачені майнові права на квартири загальною площею 6 500 кв.м., крім того, 150 000 грн. позивач мав перерахувати  відповідачу на рахунок, вказаний останнім за окремим договором.

Як зазначено в поясненнях позивача, останній не мав можливості належним чином виконати свої зобов'язання за Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. через відсутність в платіжних реквізитах, що містяться в розділі “Юридичні адреси”, істотної умови, а саме коду бюджетної класифікації  спеціального рахунку Міністерства оборони України  на оплату вказаних в п. 3 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ грошових коштів.

Крім того, розпорядженням Кабінету    Міністрів України від 22.09.2006 р. за №491-р “Деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних Сил”, Міністерству оборони та підприємствам, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. №1919 “Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил” проводять реалізацію військового майна, було зупинено з 23.09.2006 р. до формування Державного департаменту надлишкового майна та земель укладення договорів, пов'язаних з відчуженням, реалізацією та передачею, у тому числі в оренду, військового майна, майна державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони, та із спільною забудовою під житло територій колишніх військових містечок.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією узгодити та надати рахунок для перерахування грошових коштів, передбачених п.2,3 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ. Але відповіді на листи або рахунок з вказівкою коду бюджетної класифікації позивач не отримав.

          Отже, через наведене позивач був позбавлений права на виконання своїх зобов'язань за Додатковою угодою  №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р.

          Суд вважає підстави, викладені позивачем в позовній заяві та поясненнях обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково через наступне:

Суд приймає до уваги, що відсутність належним чином оформленого рахунку на сплату грошових коштів, зазначених в п. 3 Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ, а також зупинення з 23.09.2006 р. до формування Державного департаменту надлишкового майна та земель укладення договорів, пов'язаних з відчуженням, реалізацією та передачею, у тому числі в оренду, військового майна, майна державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідача, та із спільною забудовою під житло територій колишніх військових містечок унеможливили виконання позивачем зобов'язання за додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. щодо перерахування грошових коштів, вказаних в пунктах 2, 3 Додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, саме через ненадання відповідачем  рахунку на  сплату грошових коштів з зазначенням коду бюджетної класифікації, позивач не мав можливості виконати зобов'язання за Додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ.

Оскільки для узгодження графіка платежів, надання рахунку з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу, звільнення земельної ділянки від будівель та споруд, а також для виконання інших, передбачених Договором № 227/ДБ-18СПЗ та Додатковою угодою №ДУ-1/18СПЗ заходів сторонам потрібен час, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо відстрочення йому виконання зобов'язання за Додатковою угодою  №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. на термін дії основного Договору №227/ДБ-18СПЗ від 23.08.2006 р., тобто до 30.08.2009 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами  цивільного  законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не   міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не  вчинив дії, до вчинення яких боржник не  міг виконати свій обов'язок, виконання  зобов'язання  може  бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача відносно скасування Договору від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ та Додаткової угоди  №ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р., оскільки відповідач  не  надав доказів щодо розірвання або припинення Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ та  Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. Крім того, суд дійшов висновку, що невиконанню позивачем обов'язків, передбачених пунктами 2,3 Додаткової угоди, сприяв саме відповідач.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача –Міністерство оборони України укласти додаткову угоду до договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006р. 227/ДБ-18СПЗ задоволенню не підлягає з наступних підстав:

          В силу ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

          В інших випадках, згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Доводи третьої особи щодо підтримки заперечень відповідача фактично повторюють аргументи викладені останнім. Такі доводи не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки вони не є підтвердженням обставин, якими сторони керувалися під час укладення Договору.

          Матеріалами справи встановлено, що третя особа, а саме ЗАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний  фонд «Нові технології» не є стороною Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ та  Додаткової угоди № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р.

          За обставин викладених вище, позовна заява Позивача підлягає задоволенню частково.

          12.03.2008р. в засіданні суду, за згодою сторін, відповідно до ст.85 ГПК України, суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85  ГПК України, Господарський  суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву Спільного українсько-швейцарського підприємства “Хільмак” (65029, м. Одеса, вул. Ковалевського,30, код ЄДРПОУ 14368399)  задовольнити частково.

          Визнати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський про-кт, 28-А, код ЄДРПОУ 00034022)  таким, що прострочив виконання зобов'язання за Додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ.

Відстрочити виконання зобов'язання Спільним Українсько-швейцарським підприємством „Хільмак” (65029, м. Одеса, вул. Ковалевського,30, код ЄДРПОУ 14368399)   за Додатковою угодою № ДУ-1/18СПЗ від 29.08.2006 р. до Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ на термін дії Договору про сумісну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 23.08.2006 р. за №227/ДБ-18СПЗ. Міністерству оборони України надати Спільному Українсько-швейцарському підприємству “Хільмак”  рахунок для перерахування грошових коштів з вказівкою коду бюджетної класифікації платежу та спеціального рахунку Міністерства оборони України після набрання чинності рішенням суду.

          В решті частині вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.І. Борисенко

Рішення підписано: 28.03.2008р.