Постанова

від 19.03.2008 по справі 20-7/240-10-8/062-11/083-5/635

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/240-10-8/062-11/083-5/635

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 березня 2008 р.                                                                                    № 20-7/240-10-8/062-11/083-5/635  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

     Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  в м. Києві  касаційне подання

Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України

на   постанову Севастопольського  апеляційного господарського  суду  від 06.12.2007 року

у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Технохімкомплект"

провизнання права власності та визнання договору дійсним,

УСТАНОВИВ :

У жовтні 2004 року позивач звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з його придбанням на підставі договору від 03.09.2004 року від нотаріального посвідчення якого відповідач ухиляється.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив визнати право власності на спірне нерухоме майно та  визнати дійсним договір від 03.09.2004 року укладений з відповідачем на суму 349225 грн.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 17.11.2004 року позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 21.06.2005 року відмовлено Військовому прокурору Військово-Морських Сил України в прийнятті подання про перегляд рішення господарського суду м.Севастополя від 17.11.2004 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.08.2005 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2005 року зазначену постанову апеляційного суду залишено без змін.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 15.11.2007 року за клопотанням прокурора забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано  та  в клопотанні про вжиття  заходів забезпечення  позову  відмовлено.

У касаційному поданні перший заступник прокурора вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відзиви на касаційне подання від сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є подання прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 17.11.2004 року, яким позов ВАТ "Кримзалізобетон" до ТзОВ "Технохімкомплект" про визнання договорів купівлі-продажу від 03.09.2004 року дійсними та визнання права власності на придбане за цими договорами нерухоме майно задоволено.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У той же час, апеляційний господарський суд не приймаючи рішення по суті господарського спору в порушення вимог ст.82 ГПК України вийшов за межі розгляду процесуального питання про забезпечення позову, обґрунтувавши  відсутність підстав для забезпечення позову висновками, які свідчать про вирішення спору по суті.

Разом з тим, застосувавши заходи забезпечення позову за клопотанням прокурора, який вніс подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не врахував того, що позов у цій справі було заявлено не прокурором, і він вступив у дану справу не в інтересах позивача.

До того ж, судам обох інстанцій слід було мати на увазі, що забезпечення позову застосовується, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

За таких обставин, судові рішення попередніх інстанцій щодо розгляду питання про забезпечення позову не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського  процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 06.12.2007 року та ухвалу господарського суду м.Севастополя від 15.11.2007 року скасувати, і справу №  20-7/240-10-8/062-11/083 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий  суддя                                                                      В. Перепічай

Судді                                                                                          І. Вовк

                                                                                                    П. Гончарук