Рішення

від 22.06.2006 по справі 11/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2006 р.Справа № 11/240

За позовом  Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі  Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький   

до Дочірнє підприємство "Адвіс - молодіжно-житловий комплекс - житлово-експлуатаційне управління" м. Хмельницький

про стягнення 233 663, 51 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача    –   не з'явився

від відповідача -   Чайка М.Й. - директор

Позивач –ВАТ „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства «Адвіс –молодіжно-житловий комплекс –житлово-експлуатаційне управління»на свою користь заборгованості за використану у відповідності до укладеного між сторонами 16.10.2001 року договору на користування електричною енергією за №1227, електроенергію в розмірі 184 816, 78 грн., а також  15 058, 62 грн. пені, 25 722, 72 грн. –інфляційних та 8 065, 39 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від  20.01.2006 року порушено провадження у справі № 11/240.  

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

В судовому засіданні 16.06.2006 року представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає  задоволенню.

Повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає частково та просить суд в зв'язку з важким фінансовим становищем зменшити розмір нарахованої позивачем пені. На підтвердження важкого фінансового становища надано суду баланс підприємства на 31.03.2006р. та  довідку про кредиторську заборгованість станом на 31.03.2006р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

16.10.2001р  між сторонами по справі укладено договір на користування електричною енергією за №1227.

У відповідності до договору, енергопостачальна компанія зобов'язувалася постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач - своєчасно сплачувати за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначенні даним договором.

Пунктом 2.6 та 2.7 договору, споживач зобов'язувався вести облік використаної електроенергії, знімати та подавати в енергопостачальну організацію показники розрахункових лічильників за встановленою формою згідно графіку; дотримуватись економічних значень споживання реактивної енергії та потужності.

Згідно п. 3.1 договору, розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі у відповідності з діючими тарифами проводяться споживачем виключно у грошовій формі платіжними дорученнями один раз на місяць до 10 числа в розмірі 100% планової оплати за поточний місяць.

Кінцевий розрахунок проводиться при оплаті першого платіжного доручення у слідуючому розрахунковому місяці на підставі одержаного рахунку. При цьому сума оплати визначається у відповідності з плановим (очікуваним) споживанням електроенергії в поточному розрахунковому періоді з врахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період.

На оплату спожитої електроенергії позивачем виставлялися відповідачу рахунки, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Свої зобов'язання за договором №1227 відповідач належним чином не виконав і, як стверджує позивач, на момент звернення (18.01.2006р.) за ним утворилася заборгованість за спожиту електроенергію в період з 01.ю12.2002р. по 30.11.2005р., в розмірі  184 816, 78 грн.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 058, 62 грн. пені, 25 722, 72 грн. –інфляційних та 8 065, 39 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору на користування електричною енергією за №1227, від 16.10.2001р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії  несе  відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством  України.  

Окрім суми основного боргу позивачем на підставі п. 3.1 договору, в межах шести місяців, за період з червня по листопад 2005 року, нараховано до стягнення з відповідача на свою користь пеню в розмірі 15 058, 62 грн.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд беручи до уваги важке фінансове становище відповідача та враховуючи наведені відповідачем обставини, що зумовили виникнення боргу, відсутність заперечень представника позивача щодо зменшення розміру суми обґрунтовано нарахованої пені, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити розмір пені та стягнути  500, 00 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд зменшити розмір інфляційних та 3% річних., однак законодавством України не передбачено випадків зменшення нарахованих до стягнення сум 3% річних та інфляційних.

Враховуючи вищевикладене, су вважає за необхідне позовні вимоги задоволити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 184 816, 78 грн. основного боргу, 500, 00 грн. пені, 25 722, 72 грн. –інфляційних та 8 065, 39 грн. 3% річних.

Судові витрати, у відповідності до ст.. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.. 26 Закону України „Про електроенергетику”, п. 7.16. Правил користування електричною енергією, ст. ст. 6, 11, 525, 526, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу  України, - суд,

вирішив:

Позов відкритого акціонерного товариства енергетичної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж  м. Хмельницький до дочірнього підприємства «Адвіс –молодіжно-житловий комплекс –житлово-експлуатаційне управління»м. Хмельницький про   стягнення 233 663, 51 грн.  задоволити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Адвіс –молодіжно-житловий комплекс –житлово-експлуатаційне управління»(м. Хмельницький, вул.. В. Чорновола, 62, код ЗКПО 23840613) на користь ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” (м. Хмельницький, вул.. Храновського, 11а, код ЄДРПОУ  22767506) – 184 816, 78 грн. основного боргу, 500, 00 грн. пені, 25 722, 72 грн. –інфляційних та 8 065, 39 грн. 3% річних, 2 191, 05 грн. –витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя