16/392
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2007 № 16/392
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
від позивача -не з'явились;
від відповідача -Рудюк В.В. (дов. № 321 від 21.08.2006 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівтрансгаз", м. Київ
на ухвалуГосподарського суду м.Києва від 19.10.2006
у справі № 16/392 (Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівтрансгаз", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торс", м. Київ
про стягнення 100542,8 грн.
Суть ухвали і скарги:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року, яка прийнята у справі № 16/392 (суддя – О.М. Ярмак) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз” (надалі – Позивач, Товариство № 1) до товариства з обмеженою відповідальністю “Торс” (надалі – Відповідач, Товариство № 2) про стягнення 100 542 грн. 80 коп. був залишений без розгляду (л.с. 100).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз”, не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу та прийняти по справі нове рішення (л.с. 104-107).
Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Торс”, у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Позивачем в апеляційній скарзі, а тому просить залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 020 від 14.02.2007 року (л.с. 125-126) та наданих усних поясненнях.
Київський апеляційний господарський суд відхиляє подане товариством з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз” письмове клопотання від 24.02.2007 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засіданні 26.02.2007 року з причин термінового відрядження (л.с. 128) з наступних підстав. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи – це по-перше. По-друге, відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України достатність наявних у справі доказів для розгляду господарської справи по суті оцінюється господарським судом відповідно до ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Щодо посилання скаржника на неможливість явки представника Позивача в судове засідання по розгляду його апеляційної скарги у зв'язку із відрядженням, апеляційний суд зазначає, що до визначеного клопотання в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не додано жодного належного доказу на підтвердження викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи обставин (відрядження представника Товариства № 1 – Б.Я. Павлюха в м. Пирятин Полтавської області). До того ж, відповідно до ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб є керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. При цьому, апеляційний суд також звертає увагу на те, що в судовому засіданні 12.02.2007 року розгляд скарги Позивача вже відкладався за клопотанням Відповідача (л.с. 121-124).
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення Позивача про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги останнього, що підтверджується ухвалою від 12.02.2007 року (л.с. 123-124), апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Позивача без участі представників останнього.
Заслухавши усні пояснення представника Відповідача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз” звернулосьдо господарського суду м. Києва із позовом від 07 липня 2006 року, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торс” 100 542 грн. 80 коп. вартості виконаних робіт (л.с. 2-5). Позивач обґрунтовував свої вимоги невиконанням з боку Товариства № 2 в повному обсязі зобов'язань щодо оплати фактично виконаних Товариством № 1 підрядних робіт по укладеному між сторонами договору № 10\05-11 від 02.11.2005 року (надалі – Договір); виконуючи ж роботи з будівництва лінія мережі відповідно до проектної документації мала проходити через земельну ділянку, належну на правах оренди фізичній особі, яка відмовила Позивачу в дозволі на використання для будівництва його землі, тоді як відповідно до умов Договору вирішення спорів та розбіжностей із власниками земельних ділянок, де має проводитись будівництво, не входить до зобов'язань та компетенції Позивача. Товариство № 1 вважає, що з Товариства № 2 має бути стягнено 100 542 грн. 80 коп. вартості виконаних робіт згідно ст.ст. 16, 525, 526, 530, 837, 853 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (л.с. 3-6).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року позов товариства з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз” до товариства з обмеженою відповідальністю “Торс” про стягнення 100 542 грн. 80 коп. був залишений без розгляду.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що Позивачем не виконані вимоги суду щодо надання витребуваних документів: доказів настання строків оплати, актів приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та графіку виконання робіт, - що перешкоджає об'єктивному вирішенню спору. При цьому, місцевий суд керувався нормами п. 5 ст. 81 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) (л.с. 100).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою, у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства № 1 без задоволення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Позивач в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, як в суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.
Так, скаржник посилається на те, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог до Відповідача, якому Позивачем були надані всі належні та необхідні документи для проведення розрахунків із Товариством № 1. Вказані посилання не підтверджуються доказами у справі та викладені без врахування норм господарського процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна інстанція вважає доводи скаржника неналежними з наступних підстав.
Так, згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тобто, наявність поданих Позивачем доказів у даній справі не є безумовним підтвердженням та обґрунтованості заявлених ним вимог до Відповідача, а достатність та допустимість таких доказів у справі вирішується відповідно до вимог ст. 43 ГПК України. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Саме керуючись означеними статтями місцевий суд ухвалами від 18.07.2006 року, від 08.08.2006 року, від 12.10.2006 року (л.с. 1, 57, 64, 78) призначив та неодноразово відкладав розгляд справи у судовому засіданні та витребував у сторін у справі, зокрема, у Позивача, документи. Згідно ухвали від 12.10.2006 року (л.с. 78) у Товариства № 1 були витребувані докази настання строків оплати, акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), графік виконання робіт (додаток № 2 до договору). З огляду матеріалів справи, наданих сторонами у справі до прийняття вказаної ухвали та поданих документів після її прийняття вбачається, що, зокрема, вказаних витребуваних судом документів - графіку виконання робіт (який відповідно до п. 11.1 Договору є додатком № 2 до договору) ні Товариством № 1, ні Товариством № 2 надано у справі не було, а наявні у справі акт приймання виконаних робіт за березень 2006 року (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних робіт за березень 2006 року (форма КБ-3) складені та підписані Товариством № 1 в односторонньому порядку (л.с. 79-80, 85). При цьому, апеляційна інстанція враховує викладені Відповідачем в заяві № 336\2006 від 19.10.2006 року обставини щодо визначених вище та поданих Товариством № 1 документів (л.с. 96), а також умови проведення оплати по Договору відповідно до п. 3.5 останнього - щодо підписання сторонами вказаних документів (л.с. 31). У зв'язку із вищевикладеним та враховуючи визначені обставини та норми ГПК України слід зробити висновок про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали правомірно застосовані норми п. 5 ст. 81 ГПК України та позовні вимоги Товариства № 1 залишені без розгляду.
Також, апеляційний суд зазначає, що викладені в апеляційній скарзі обґрунтування позовних вимог до Відповідача не є належним обґрунтуванням неправомірності залишення позовних вимог Товариства № 1 без розгляду та прийняття оскаржуваної ухвали.
При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України залишення без розгляду позову не забороняє повторне звернення Товариства № 1 із таким позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення його без розгляду.
Таким чином, Позивачем не доведена неправомірність залишення без розгляду його вимог до Відповідача про стягнення спірної суми та прийняття оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 1, 22, 28, 33, 34, 38, 43, 69, 77, 81, 91, 94, 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, ---
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року у справі № 16\392 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Макарівтрансгаз” без задоволення.
2. Справу № 16\392 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Пантелієнко В.О.
05.03.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2007 |
Оприлюднено | 23.04.2008 |
Номер документу | 1553671 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коваленко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні