Постанова

від 13.03.2007 по справі 18/513

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/513

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.03.2007                                                                                           № 18/513

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Отрюха  Б.В.

 суддів:                                          Верховця А.А.

                                        Тищенко  А.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Саражин О.Г. – юрист,

 від відповідача - Барановська Т.В. – юрист,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Херсонпостачзбут"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.11.2006

 у справі № 18/513 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               ЗАТ "Херсонпостачзбут"

 до                                                   Української державної інноваційної компанії

 про                                                  визнання договору іпотеки від 04.02.2006р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №18/513 від 29.11.2006р. відмовлено в позові Закритому акціонерному товариству «Херсонпостачзбут», позивачу у справі, до Української державної інноваційної компанії, відповідача у справі, про визнання договору іпотеки від 04.02.2006р. недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржує його в апеляційному порядку з мотивів неповного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи,  невірного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема він вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги факт наявності обмежень щодо предмету іпотеки. Просить рішення місцевого суду скасувати і постановити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу,  матеріали  справи,  заслухавши  пояснення   представників сторін,  колегія встановила наступне:

04.02.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки посвідчений нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською СТ. та зареєстрований в реєстрі за № 241.

Згідно з умовами  цей договір забезпечує вимогу відповідача, як іпотекодержателя, що випливають з договору № 15-49/0І/02/05 про надання кредиту від 01.02.2005 р., далі - основний договір, укладеного між відповідачем та ТОВ «Склад-Сервіс».

За умовами вищенаведеного договору ТОВ «Склад-Сервіс» зобов'язано повернути відповідачу кредит у розмірі 6 570 300 грн. поетапно, з остаточним поверненням кредиту до 01.02.2010 р.

Відповідно до цього договору відповідач має право у разі невиконання обов'язків за основним договором 15-49/0І/02/05 про надання кредиту від 01.02.2005 р., одержати задоволення за рахунок передбаченого в ст. З спірного договору майна переважно перед іншими кредиторами позивача.

Предметом іпотеки є частина цілісного майнового комплексу позивача, а саме: склади ДОК літ. «Д1, Д2, Д3», склад-стимул № 1 літ. «Н», склад-стимул №2 літ. «Н1», павільйон складу підшипників літ. «Ц», склад-павільон літ. «Л, Й», зерносховище літ. «Г», відкриті бетоновані площадки №№ 27, 28, битовий блок літ. «Д», павільйон літ. «Щ», комплекс приміщень охорони підприємства (КОПП-КПП) літ. «О»; склад метала літ. «Я», слюсарна літ. «Я1», деревообробний цех літ. « Я 3», сховище газонап. балонів літ. «Я1»; столярна літ. «Я4», побутовий блок літ. «Я5», РСПТС (бокс) літ. «К2», РСПТС (склад) літ. «К», IV гараж ПТМ літ. «К4», РСПТС (блок гаражів) літ. «К1», будівля трансформаторної підстанції ЗТП-ТП № 368 літ. «И», ЗТП-ТП №397 літ. «С», приміщення водозабірної ємкості літ. «К5»; ПКП (будівля насосної) літ. «З», ремонтно-складське приміщення технічної служби РСПТС (зарядна ПТМ) літ. «К3», стелаж-навіс СК 1000 літ. «Ш, П1, X, Ф»; автомобільна вагова літ. «Ч, Ч1», що знаходиться в м. Херсоні, Миколаївське шосе, 5 км.; предмет іпотеки належить позивачу на праві власності на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Херсонським бюро технічної інвентаризації 16.05.1997.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий суд зазначив, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України: актами цивільного законодавства г також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-ІУ в редакції, що діяла на час укладення договору, законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України. Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закон) га інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Статтею 3 Закону України „Про іпотеку» встановлено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення; іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення: нерухоме майно Зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно  з   преамбулою  Положення   про  Єдиний   реєстр  заборон   відчуження об'єктів   нерухомого   майна,   затвердженого   наказом   Міністерства   юстиції   України №31/5 від 09.06.99 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  10.06.1999  за №364/3657  це  Положення   встановлює  порядок  ведення  Єдиного  реєстру  заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесення (одержання) інформації до (з) нього.

Пунктом 1.1 цього Положення визначено, що Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешт нерухомого майна, вилучення записів про заборони, арешти, видані витяги з Реєстру заборон.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешт майна: в разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Пунктами 1,8. 1.9 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна передбачено, що витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, який свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон або про відсутність такого запису. У Реєстрі заборон формуються три види витягів: про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого майна, про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого майна на запит органу державної влади, про наявність/відсутність арешту нерухомого майна, витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту містить відомості про заборони відчуження майна, накладені нотаріусами та посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад у відповідності до чинного законодавства України; про арешти нерухомого майна, накладені судами та слідчими органами, органами державної виконавчої служби.

Оскільки договір іпотеки від 04.02.2005 р. був укладений та посвідчений нотаріусом відповідно до норм законодавства України, чинного на час укладення, в тому числі ст. 55 Закону України «Про нотаріат», а позивачем згідно зі ст. 33 ПІК України не надано документів, зокрема, витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджують наявність заборон на відчуження майна, що становить предмет спірного договору, станом на день укладення зазначеного договору, підстави для твердження позивача про наявність заборони на відчуження нерухомого майна, яке є предметом договору від 04.02.2005 р., станом на 04.02.2005 р. та про укладення спірного договору, який суперечить нормам чинного на час його укладення законодавства, відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції є невірним оскільки тільки відсутність інформації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо обтяжень предмету іпотеки не змінює статус цього майна. Постановою Вищого арбітражного суду України у справі №10/145-5/1/1/182-4/3/793 від 25.06.2001р. за заявою „Державного експортно-імпортного банку України” заборонено ЗАТ «Херсонпостачзбут» здійснювати дії щодо відчуження його майна до ухвалення судом рішення у вищезазначеній справі. Ця справа знаходиться в проваджені і на сьогоднішній день.

Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги(подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п «і» п.п.9.2.2. Статуту акціонерного товариства закритого типу «Херсонпостачзбут» до компетенції вищого органу ЗАТ відносяться  ... «прийняття рішення  про відчуження( в т.ч. заставу) майна ЗАТ, якщо вартість відчужуваного майна (майна, що передається в заставу) перевищує п'ятидесятикратний розмір Статутного фонду ЗАТ». Статутний фонд ЗАТ складає і складав на момент укладення спірного договору 60942 грн. Таким чином голова правління ЗАТ міг укласти договір застави на суму не більше 304710грн. В іншому випадку має бути прийнято відповідне рішення загальними зборами акціонерів товариства.

Договір іпотеки від 04.02.2005р. забезпечував вимоги кредитора в сумі 6570300грн., але загальні збори акціонерів ЗАТ рішення про укладання цього договору не приймали.

З цього можна зробити висновок, що договір іпотеки від 04.02.2005р. з сторони позивача підписаний неуповноваженою особою і згідно п.2 ст.203 ЦК України, це є підставою визнання вищезгаданого договору недійсним.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Постановляється нове рішення, яким позов задовольняється в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103, п.п.1,4 ст.104, ст.105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут» задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2006р. у справі № 18/513 скасувати.

3.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

4.          Визнати недійсним Договір іпотеки від 04.02.2005р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Херсонпостачзбут» та Українською державною інноваційною компанією.

5.          Стягнути з Української державної інноваційної компанії (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65Б, р/р 26508012819142 ВАТ «Державно експортно-імпортний банк України м. Київ, МФО322313, код ЄДРПОУ 00041467) на користь Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут» (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, р/р 26008360002001, Банк ХФ «Південний», МФО 352640, ЄДРПОУ 04542790) 85 грн. держмита за подання позовної заяви, 42,50 грн. – держмита за подання апеляційної скарги, 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

6.          Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7.          Матеріали справи № 18/513 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.

 19.03.07 (відправлено)