Рішення

від 15.04.2008 по справі 9/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 р.   Справа № 9/26   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Олейняш  Еліні Михайлівні розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу

за позовом  Приватного підприємства   "Автобум", вул.  Новгородська,34а, м. Івано-Франківськ,76008

до відповідача Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ,76018

про  визнання права

За участю представників сторін:

Від позивача: Шургот Оксана Василівна, ( довіреність   № 26/11  від 26.11.07 року)

Від  відповідача:Кедик Надія Степанівна, ( довіреність № 1085/05-17/07-в  від 24.01.06 року)

СУТЬ СПОРУ:   Заявлено вимогу про визнання за ПП "Автобум" права на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. У відповідності до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 283 від 17.08.2006 року приватному підприємству "Автобум" надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську. Для виконання дозволених робіт  позивачу  було надано шестимісячний термін.

В період з серпня 2006 року по січень 2007 року приватним підприємством "Автобум" проведено всі роботи зі  збору матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки з метою будівництва  і  05 лютого 2007 року подана заява в Івано-Франківську міську раду з клопотанням щодо затвердження вказаних матеріалів та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво будинку.

Позивач вказує, що  до цього часу відповідачем не прийнято рішення по суті розгляду  заяви.

Представник позивача зазначив, що така бездіяльність відповідача є незаконною з огляду на наступні правові підстави.                                                                                                     У відповідності до пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Складання   проектів   відведення   земельних  ділянок виконується у дві стадії:

- попереднє погодження місця розташування об'єкта;

- складання проекту відведення земельної ділянки.

Попереднє погодження місця розташування об'єкта проводиться з місцевими радами, власниками землі або землекористувачами, землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами та органами у справах будівництва, архітектури та житлової політики. В погоджених висновках повинні вказуватись наявні сервітути та обмеження щодо використання земельних ділянок. Матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта є складовою частиною до проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки складається після подання всіх вищевказаних документів щодо попереднього погодження місця розташування об»єкту і затверджується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Позивач вказує, що всі роботи із попереднього погодження  ним виконані .

          Висновки всіх служб є позитивними, а також наявний акт  вибору земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську,  який  отримано 02 жовтня 2006 року, акт підписаний всіма членами комісії.

          З огляду на вказане,  позивач вважає, що  у відповідача відсутні будь-які підстави для відмови в затверджені матеріалів погодження місця розташування об'єкта та в наданні згоди на складання проекту відведення земельної ділянки.

          Обов'язок юридичних осіб щодо одержання відповідного рішення органу місцевого самоврядування з метою проведення робіт із затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкту і складання проекту відводу земельної ділянки визначено також статтею 186 Земельного кодексу України, де вказано, що прогнозні матеріали, техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель, проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

Обов'язковість землеустрою при встановленні та зміни меж об'єктів землеустрою, наданні, земельних ділянок; встановленні в натурі (на місцевості) меж земель, організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою передбачена і статтею 20 Закону України «Про землеустрій».

Позивач  вказує, що згідно із статтею 70 Закону України «Про землеустрій» спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом.

У відповідності до ст.22 Закону України «Про землеустрій» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради,    районної, Київської або  Севастопольської  міської держадміністрації, до повноважень  яких   належить   надання у користування або передача у власність земельних ділянок або на підставі судового рішення.

Згідно із пунктом 3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами   відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 5 статті 123 ЗК України сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання про відведення земельної ділянки у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Порядок вирішення подібних спірних питань визначено також і п.п. 16,17 ЗК України, де вказано, що у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Представник відповідача  Івано-Франківської міської ради позовні вимоги заперечив та просив суд в їх задоволенні відмовити.  В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача   вказав наступне. Позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради 02.03.2007 року про затвердження матеріалів попереднього погодження та надання  дозволу  на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена процедура регламентована ст. 151 ЗК України та Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженим постановою Кабінету  Міністрів України N 427 від 31.03.2004 року.

          На сесію Івано-Франківської міської ради питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську  не виносилось і відповідно, міська рада не приймала жодних рішень.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

          Представник відповідача вказав,  що не підлягають  задоволенню вимоги позивача щодо затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції міської ради, а тому суд не вправі встановлювати зазначені факти.

Відповідно до ч. 16 ст. 151 ЗК України у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.

Згідно ч. 17 ст. 151 ЗК України у разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта,  рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Позивачем не оспорювалось в судовому порядку відмова Івано-Франківської міської ради у погодженні місця розташування об'єкта.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що  відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 283 від 17.08.2006 року приватному підприємству "Автобум" надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську. Для виконання дозволених робіт  позивачу  було надано шестимісячний термін.

          В період з серпня 2006 року по січень 2007 року приватним підприємством "Автобум" проведено всі роботи зі  збору матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки з метою будівництва  і  05 лютого 2007 року подана заява в Івано-Франківську міську раду з клопотанням щодо затвердження вказаних матеріалів та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво будинку.

Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31 березня 2004 року визначено  механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів.  Вибір   земельних   ділянок   проводиться    до    початку проектування об'єктів.

Приватним підприємством "Автобум" виконано  всі роботи із попереднього погодження та отримано:

-  погодження управління земельних ресурсів - висновок №1838 від 06.10.2006 року;

- погодження управління архітектури і містобудування - висновок № 2/3-3/1979 від 06.09.2006 року;

- погодження управління культури - висновок № 911/1 -7  від 10.11.2006 року;

- погодження ДП «Культурна спадщина Прикарпаття»- висновок № 53/06-в від 06.11.2006 року;

- погодження Головного державного санітарного лікаря м.  Івано-Франківська –висновок  № 445 від 14.12.06 року;

- погодження ДУ охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області - висновок № 13-7/160 від 22.01.2007року;

Суд дослідив вищевказані докази  та встановив, що висновки всіх служб є позитивними, оформленими відповідно до вимог законодавства.                                                                                  Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31 березня 2004 року визначено, що з метою проведення таких робіт проводиться комісійна робота, кінцевим результатом якої є акт.

Пункт  7  вищевквазаного Порядку встановлює, що  акт  вибору  земельних  ділянок  для  розміщення  об'єктів підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

В матеріалах справи наявний акт вибору земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську  від  02 .10. 2006 року,  який  підписаний всіма членами комісії та скріплений печаткою.

          За наведених обставин суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні будь-які підстави для відмови в затверджені матеріалів погодження місця розташування об'єкта та в наданні згоди на складання проекту відведення земельної ділянки.

          Відповідно до п. 3 ст. 124  Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

          Пункт 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року вказує, що проект  відведення  земельної  ділянки  розробляється   на підставі     рішення сільської,    селищної,   міської   ради,   районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок або на підставі судового рішення.

          Проект відведення земельної ділянки складається після подання всіх визначених чинним законодавстом  документів щодо попереднього погодження місця розташування об»єкту і затверджується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

          Пункти 3, 5 ст. 123  Земельного кодексу України вказують, що юридична особа,  зацікавлена в одержанні земельної ділянки у  постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.  Відповідна  районна  державна  адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Однак, всупереч вимогам  земельного законодавства відповідачем не прийнято рішення  по суті розгляду.

Ст. 19 Конституції України вказує, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено  законодавством.    Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

       Відповідно до ст. 70  Закону  України "Про землеустрій" спори, що  виникають при здійсненні землеустрою,  вирішуються судом.

            Відповідно до п. 16 ст. 151 Земельного кодексу України у  разі  відмови  власника  землі  або  землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 17  ст.   151 Земельного кодексу України у  разі  задоволення  позову  щодо   оскарження   відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

          За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення прав позивача, а отже, обгрунтованість позовних вимог. Позов підлягає задоволенню.

          Щодо заперечень відповідача, то слід зазначити наступне.

          Статя 2 Закону України “Про судоустрій України” встановлює, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

          Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України “Про судоустрій України” усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

          Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України  однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

          Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України  передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового  права та інтересу.

          Таким чином, звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів гарантовано законодавством України .

          При цьому, частиною 3 ст.16 Цивільного кодексу України , передбачається,  що суд при дослідженні і встановленні дійсних обставин справи може відмовити особі (позивачу) у захисті, не застосовуючи  жоден із перерахованих у вказаній нормі способів, у випадку зловживання своїми правами.

          Відповідачем  не доведено жодної  із визначених ст. 13 Цивільного кодексу України  форм зловживання правом, яке вчинено б позивачем.

          Натомість, саме недотримання відповідачем норм Констетуції України , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та норм земельного законодавства призвело до порушення прав позивача.

          За наведених обставин  заперечення відповідача безпідставні.

          Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

                    Керуючись ст.  19, 124 Конституції України, ст. 123, 124, 151 Земельного  кодексу України,  ст. 70  Закону  України "Про землеустрій",  Порядком  розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року , Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженим постановою Кабінету  Міністрів України N 427 від 31.03.2004 року,  ст.  49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов задоволити.

          Визнати право  приватного підприємства  "Автобум", вул.  Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ 76018  ( код 32605917)  права на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Молодіжній, поруч будинку № 42 в м. Івано- Франківську.

                    Стягнути з відповідача Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018  на користь позивача приватного підприємства "Автобум", вул.  Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ 76018  ( код 32605917):  85 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                            Фанда Оксана Михайлівна

                                                  рішення виготовлено та підписано 16.04.08 року.          

Виготовлено в АС "Діловодство суду"  Олейняш Е.М.