Ухвала

від 20.03.2007 по справі 11-924/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-924 2007 р

Справа №11-924 2007

р.

Головуючий у 1

інстанції Заруцька Г.М.

Доповідач Самойленко A.I.

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2007 року

Апеляційний суд

Донецької області у складі:

головуючого

Самойленко А.І.

судців

Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.

з участю

прокурора Красної К.О.

захисниківОСОБА_21,

ОСОБА_22.,

потерпілих

ОСОБА_6., ОСОБА_9.

розглянув   у 

відкритому  судовому  засіданні  

в  місті  Донецьку  

справу   за апеляціями  прокурора, який брав участь у розгляді

справи  судом  першої інстанції,    захисників  

ОСОБА_21.,    ОСОБА_24.,   ОСОБА_22., засуджених ОСОБА_5,ОСОБА_1,

ОСОБА_2., ОСОБА_4на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької

області від 11 вересня 2006 року, яким ОСОБА_5,   ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця і

мешканця м.Родинське  Донецької  області, не працюючого, не судимого

засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст.187

ч.2 КК

України   -   на  

8   років   позбавлення  

волі   з   конфіскацією   всього  

майна

засудженого. На підставі ст.70 ч.І КК України шляхом часткового складання

призначених   покарань   остаточно  

призначено   покарання   у  

виді   9   років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року   народження,  

уродженця   і   мешканця

м.Красноармійська    Донецької   

області,    не працюючого,       судимого       12.08.2004       р.

Красноапрмійським

міськрайсудом  за ст.185 ч.І КК України

на 1 рік 6 місяців позбавлення

волі   з  

випробуванням   протягом   іспитового строку 1 рік відповідно до ст.75

КК України

засуджено

за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст.187 ч.2 КК

України - на 7

років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна

засудженого.

На підставі ст.70 ч.І КК України шляхом часткового складання

призначених   покарань  

призначено   покарання   у  

виді   8   років  

6   місяців

позбавлення

волі з конфіскацією всього майна засудженого. На підставі ст.71

ч.І  КК України до цього покарання частково

приєднано невідбуту частину

2

покарання за вироком Красноармійського міськрайонного

суду Донецької області від 12.08.2004 року і остаточно призначено покарання у

виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця і мешканця

м.Красноармійська   Донецької   області,  

учня

Красноармійського ПТУ-38, не судимого

засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.187

ч.2 КК

України - на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі

ст.70

ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно

призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без

конфіскації

майна;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

року   народження,   уродженця  

і   мешканця

м.Красноармійська    Донецької    області,   

не

працюючого, не судимого відповідно до ст.89

КК України

засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.187

ч.2 КК

України - на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі

ст.70

ч.І КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно

призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без

конфіскації

майна;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5

року   народження,   уродженця  

і   мешканця

м.Красноармійська   Донецької   області,  

учня

Красноармійського ПТУ-38, не судимого

засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.187

ч.2 КК

України - на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі

ст.70

ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно

призначено покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі без

конфіскації

майна.

ОСОБА_5.

іОСОБА_21 за ст.304 КК України виправдано за відсутністю складу злочину в їх

діях.

ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. за ст.357 ч.З КК України виправдано за відсутністю

складу злочину в їх діях.

Постановлено стягнути солідарно:

1.  

з ОСОБА_5.,

ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь ОСОБА_7. 1350 гривень на відшкодування

матеріальної шкоди, 2000 гривень - на відшкодування моральної шкоди, а всього

3350 гривень;

2.  

з ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь

ОСОБА_8. 675 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 гривень - на

відшкодування моральної шкоди, а всього 3675 гривень;

3.   з

ОСОБА_5.,ОСОБА_21, ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4. на користь ОСОБА_11. 769 гривень на

відшкодування

матеріальної шкоди, 2000 гривень - на відшкодування

моральної шкоди, а

всього 2769

гривень;

3

        3. з ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь ОСОБА_6

1205 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 гривень - на відшкодування

моральної шкоди, а всього 3205 гривень;

4.  

з ОСОБА_5.,ОСОБА_21, ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь

ОСОБА_9 550 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 гривень - на

відшкодування моральної шкоди, а всього 2692 гривні;

5.  

з ОСОБА_5., ОСОБА_2.,

ОСОБА_4. на користь ОСОБА_10 701 гривню на відшкодування матеріальної шкоди;

7.  

з ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь ОСОБА_14 867 гривень 50 копійок на

відшкодування матеріальної шкоди, 3000 гривень - на відшкодування моральної

шкоди, а всього 3867 гривень 50 копійок;

8.  

з ОСОБА_5.,ОСОБА_21, ОСОБА_3. на

користь ОСОБА_16. 354 гривні на відшкодування матеріальної шкоди,

9.  

з ОСОБА_5.,

ОСОБА_2., ОСОБА_3., на користь ОСОБА_18. 2359

гривень 65 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_8., ОСОБА_11., ОСОБА_6.,

ОСОБА_9ОСОБА_14 про стягнення витрат на лікування залишені без розгляду.

Задоволено позовні вимоги прокурора і постановлено стягнути солідарно на

відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_9 ОСОБА_13.,

ОСОБА_10., ОСОБА_14, ОСОБА_16. на користь Красноармійської центральної районної

лікарні:

з ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4. - 144 гривні 36

копійок;

з ОСОБА_5. і ОСОБА_2. -

154 гривні ЗО копійок;

з ОСОБА_5.,

ОСОБА_2., ОСОБА_4. - 138 гривень 87 копійок;

з ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

ОСОБА_3., ОСОБА_4. - 232 гривні 43 копійки;

з ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_3. - 327

гривень 78 копійок.

Вирішено питання

про речові докази у справі.

ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

ОСОБА_3., ОСОБА_4. визнано винними у тому, що вони протягом з 17 лютого по 18

березня 2005 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили грабежі і

розбійні напади з метою заволодіння чужим майном за таких обставин.

17 лютого 2005 року о 1-й годині 30 хвилин ОСОБА_5., ОСОБА_2і ОСОБА_4.,

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між

собою групою осіб, біля гуртожитку на вулиці Борового в м.Красноармійську з

метою викрадання чужого майна догнали ОСОБА_7. та ОСОБА_12., і застосовуючи до останніх насильство, яке не

було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, побили ОСОБА_7 руками і

ногами, завдавши йому легких тілесних ушкоджень, і відкрито викрали майно

останнього на загальну суму 1362 гривні.

20 лютого 2005

року о 2-й годині ОСОБА_5.,

ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на

бульварі Андрющенка в м.Красноармійську і діючи за попередньою змовою між собою

групою осіб, з метою заволодіння чужим майном напали на ОСОБА_8. і,

застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, побили його

руками і ногами, завдавши легких тілесних ушкоджень, які спричинили

4

короткочасний

розлад здоров'-».потерпілого, та .заволоділи майном ОСОБА_8 на загальну суму

1175 гривень.

22 лютого 2005

року о 1-й годині ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і

діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, повторно, біля кафе

"Дует" в парку ім.Горького в м.Красноармійську, зустріли ОСОБА_11 .

і, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я

потерпілого, побили його руками і ногами, завдавши йому легких тілесних

ушкоджень, і відкрито викрали майно останнього на загальну суму 809 гривень.

22 лютого 2005

року о 2-й годині ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_2., ОСОБА_4., які раніше вчинили розбійний напад, перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між собою та двома

невстановленими особами групою осіб, в районі залізничного вокзалу станції

Красноармійськ напали на ОСОБА_6та

ОСОБА_9і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я,

побили потерпілих руками і ногами, завдавши ОСОБА_6легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_9- легких тілесних

ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого, та

заволоділи майном ОСОБА_6

на загальну суму 1205 гривень і майном ОСОБА_9на загальну суму 692 гривні.

4 березня 2005

року о 4-й годині ОСОБА_5. і

ОСОБА_2., які раніше вчинили розбійний напад.* перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння і діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, біля стадіону на

проспекті Шахтобудівників в м.Красноармійську напали на ОСОБА_13. і,

застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, побили

потерпілого руками і ногами, завдавши легких тілесних ушкоджень, які спричинили

короткочасний розлад здоров'я потерпілого, та заволоділи майном ОСОБА_16на суму

100 гривень.

8 березня 2005

року о 20-й годині 30 хвилин ОСОБА_5.

ОСОБА_4., і ОСОБА_2., які раніше вчинили розбійний напад, перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між собою групою осіб,

біля кафе на вулиці Свердлова в м.Красноармійську напали на ОСОБА_10і,

застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, побили

потерпілого руками і ногами, завдавши легких тілесних ушкоджень, які спричинили

короткочасний розлад здоров'я потерпілого, та заволоділи майном Назаренка на

загальну суму 851 гривню.

11 

березня 2005 року о 1-й годині 20 хвилин ОСОБА_5.,ОСОБА_21.

ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_2., які раніше вчинили розбійний напад, перебуваючи

в стані алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між собою групою

осіб, біля будинку №12 на вулиці Шмідта в м.Красноармійську напали на ОСОБА_14

і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, побили

потерпілого руками, ногами і пляшкою, завдавши легких тілесних ушкоджень, які

спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого, та заволоділи майном

ОСОБА_15на загальну суму 1287 гривень 50 копійок.

березня 2005

року о 4-й годині 30 хвилин ОСОБА_5.,ОСОБА_21 і ОСОБА_2., які раніше вчинили

розбійний напад, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в автомобілі

ВАЗ-2101 під керуванням ОСОБА_15., домовились вчинити напад на пасажира цього ж

автомобіля ОСОБА_16. Коли вони і ОСОБА_16вийшли з автомобіля на вулиці Родинській

на хуторі

5

Запорожський Красноармійського району, ОСОБА_5.,ОСОБА_21 і

ОСОБА_2., діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, напали на

ОСОБА_16і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я,

побили потерпілого руками і ногами, завдавши легких тілесних ушкоджень, які

спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого, та заволоділи майном

ОСОБА_16на загальну суму 704 гривні.

17  

березня 2005 року о 22-й годині 15 хвилин ОСОБА_5. і ОСОБА_4.,

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між

собою групою осіб, повторно біля гуртожитку на вулиці Свердлова в

м.Красноармійську з метою викрадання чужого майна догнали ОСОБА_20. і

застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,

побили його руками і ногами, завдавши легких тілесних ушкоджень ОСОБА_20, і

відкрито викрали майно останнього на загальну суму 1220 гривень.

18  

березня 2005 року о 1-й годині ОСОБА_5.,ОСОБА_21,

ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_2., які раніше вчинили розбійний напад, перебуваючи

в стані алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою між собою групою

осіб, біля будинків №№ 66 і 69 на вулиці Денисова в м.Красноармійську напали на

ОСОБА_18. та ОСОБА_19. і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя

та здоров'я останніх, побили їх руками, ногами і пляшкою, завдавши легких

тілесних ушкоджень потерпілим, та заволоділи майном ОСОБА_18на загальну суму

2359 гривень 65 копійок.

В апеляціях:

прокурор просить змінити вирок і виключити з його мотивувальної частини

вказівку суду про визнання обставиною, що обтяжує покарання усіх засуджених,

вчинення ними злочину повторно, а також зменшити розмір стягнення з засуджених

ОСОБА_5, ОСОБА_3та ОСОБА_2на користь потерпілого ОСОБА_18з 2359 гривень 65

копійок до 2201 гривні 65 копійок. В обгрунтування доводів апеляції посилається

на те, що відповідно до вимог ст.67 КК України повторність не може бути визнана

обставиною, що обтяжує покарання засуджених, оскільки вона є кваліфікуючою

ознакою злочинів, а при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_18суд не врахував

того, що частина грошей, викрадених у потерпілого, в сумі 158 гривень була

вилучена у ОСОБА_3, долучена до справи в якості речового доказу, через що

матеріальна шкода, завдана потерпілому є меншою, ніж це встановлено судом;

захисник ОСОБА_21. просить пом'якшити покарання засудженому ОСОБА_1за

ст.187 ч.2 КК України і призначити його нижчим від найнижчої межі цієї норми

закону відповідно до вимог ст.69 КК України. В обгрунтування доводів апеляції

посилається на те, що під час досудового слідства були порушені права

засудженого ОСОБА_1на захист, передбачені ст.438 КПК України, застосовувалось

фізичне та психічне насильство, суд першої інстанції безпідставно визнав

встановленим вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, наявність

обмороження у всіх потерпілих, не врахував усіх обставин, які пом'якшують

покарання, через що призначив його ОСОБА_1надмірно суворим;

захисники

ОСОБА_3. . і ОСОБА_22., посилаючись на ті ж обставини, що і захисник ОСОБА_21.,

просять призначити відповідно засудженим ОСОБА_23. і ОСОБА_22. покарання за

ст.187 ч.2 КК України нижче від найнижчої межі цієї норми закону відповідно до

вимог ст.69

6

КК України і застосувавши вимоги ст.ст.75, 76 КК України

звільнити їх від покарання з випробуванням;

засуджений ОСОБА_1просить скасувати вирок щодо нього, а справу направити на

додаткове розслідування, посилаючись на те, що досудове і судове слідство

проведені упереджено і однобічно, його дії повинні бути кваліфіковані не за

ст.187 ч.2, а за ст.186 ч.2 КК України, міра покарання йому призначена надмірно

суворою. Крім цього, на його думку головуюча у справі суддя Заруцька підлягала

відводу, оскільки раніше розглядала справу щодо нього і постановляла

обвинувальний вирок;

засуджений ОСОБА_3просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове

розслідування, для перекваліфікації його дії зі ст.187 ч.2 на ст.186 ч.2 КК

України, посилаючись на те, що під час досудового слідства до нього були

застосовані незаконні заходи, порушено право на захист, висновки суду у вироку

грунтуються на суперечливих доказах у справі а покарання призначено йому

надмірно суворе;

засуджений ОСОБА_5просить

скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування через неповноту

і неправильність досудового слідства. В обгрунтування доводів апеляції

посилається на те, що суд безпідставно дійшов висновку про наявність

попередньої змови між засудженими при вчиненні злочинів, вирок суду

постановлено в порушення вимог ст.ст.334 КПК України, оскільки не встановлено

роль і ступінь участі кожного з засуджених при вчиненні злочинів, дії його

необгрунтовано кваліфіковані за ст.187 ч.2 КК України, а міра покарання

призначена надмірно сувора, без урахування обставин, які пом'якшували

покарання;

засуджений ОСОБА_4просить пом'якшити йому покарання або

скасувати вирок з поверненням справи на додаткове розслідування, посилаючись на

те, що його дії повинні бути кваліфіковані не за ст.ст.187 ч.2 і 186 ч.2, а за

ст.296 ч.І КК України, оскільки він через своє неповноліття не усвідомлював

корисливий характер дій інших засуджених щодо потерпілих. Під час досудового

слідства було порушено його право на захист, застосовувались незаконні заходи.

Суд розглянув справу з обвинувальним ухилом, без достатніх доказів у справі про

кількість і вартість викраденого майна поставив йому у вину ці обставини,

безпідставно дійшов висновку про наявність попередньої змови між засудженими,

безпідставно дійшов висновку про вчинення ним злочинів у стані алкогольного

сп'яніння. Також посилається на те, що головуюча у справі суддя Заруцька

підлягала відводу, оскільки раніше розглядала справу щодо ОСОБА_1і постановляла

обвинувальний вирок.

У доповненнях до апеляцій засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_1і

ОСОБА_4посилаються на те, що суд порушив їх права, не надавши можливості у повному

обсязі ознайомитись з матеріалами справи, протоколом судового засідання і

технічним записом судового процесу, чим позбавив їх права надати доповнення до

апеляцій.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію,

захисниківОСОБА_21 та ОСОБА_4.,

які підтримали свої апеляції, потерпілих ОСОБА_6та ОСОБА_9які заперечували проти апеляцій захисників і

засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,

апеляційний суд вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок

суду - зміні, виходячи з наступного.

При розгляді

справи судом першої інстанції були з належною повнотою досліджені докази у

справі: допитані засуджені, потерпілі, свідки, досліджені

7

протоколи

слідчих дій. Показання потерпілих про обставини вчинення злочинів щодо кожного

з них є послідовними і однозначними, вони узгоджуються з висновками

судово-медичних експертиз, з іншими доказами у справі. Будь-яких істотних

суперечностей в показаннях потерпілих немає, таких суперечностей не наведено в

апеляціях засуджених, через що їх доводи про те, що висновки суду у вироку

грунтуються на суперечливих доказах, є безпідставними. Висновки суду про

кількість і вартість майна, викраденого у потерпілих, грунтуються на показаннях

потерпілих про ці обставини, які не оспорювались засудженими в суді першої

інстанції і які узгоджуються з фактами виявлення і вилучення частини

викраденого майна у засуджених. Тому доводи апеляції засудженого ОСОБА_4про

відсутність у справі достатніх доказів про кількість і вартість викраденого

майна не можуть бути визнані обгрунтованими.

Доводи апеляцій

засуджених ОСОБА_1,

ОСОБА_1і ОСОБА_2про недоведеність існування попередньої змови

між співучасниками злочинів, про неправильну кваліфікацію їх дій за ст.187 ч.2

КК України по епізодах щодо потерпілих ОСОБА_8., ОСОБА_6та ОСОБА_9 ОСОБА_13.,

ОСОБА_10., ОСОБА_14, ОСОБА_16. і необхідність кваліфікації їх дій за ст.186

ч.2 КК України, а також доводи апеляції засудженого ОСОБА_4про необхідність

кваліфікації його дій за ст.296 ч. 1 КК України, суперечать фактичним

обставинам справи. Згідно висновків судово-медичних експертиз діями засуджених

вказаним потерпілим були завдані легкі тілесні ушкодження, які спричинили

короткочасний розлад їх здоров'я. Висновки експертиз у сукупності з показаннями

потерпілих свідчать про те, що засуджені застосували до потерпілих насильство,

яке було небезпечним для їх здоров'я, і це насильство було застосоване з метою

заволодіння майном потерпілих. Про існування попередньої змови між

співучасниками злочинів свідчать неодноразовість і узгодженість їх дій, про що

обгрунтовано зазначено у вироку суду. Тому підстави для перекваліфікації дій

засуджених за цими епізодами зі ст.187 ч.2 на ст.186 ч.2 чи 296 ч.І КК України

відсутні.

Не можуть бути

визнані обгрунтованими доводи апеляції засудженого ОСОБА_4про те, що він через

своє неповноліття не усвідомлював корисливий характер дій інших засуджених щодо

потерпілих. Показаннями самого засудженого ОСОБА_4, інших засуджених,

потерпілих встановлено, що заволодіння майном потерпілих відбувалось відкрито,

у присутності і за участі усіх співучасників злочинів, в тому числі самого

ОСОБА_4. Метою вчинення злочинів було саме заволодіння майном потерпілих.

ОСОБА_4на час вчинення злочинів досяг 17-річного віку, він не має відхилень у

розумовому і психічному розвитку, що свідчить про його можливість усвідомлювати

злочинний і корисливий характер своїх дій і дій інших співучасників злочинів.

Разом з тим,

висновки суду у вироку про те, що засуджені ОСОБА_5.,ОСОБА_21, ОСОБА_2.,

ОСОБА_4. і ОСОБА_2. 18 березня 2005 року при заволодінні майном потерпілого

ОСОБА_18. застосували насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих

ОСОБА_18. та ОСОБА_19., не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно висновків

судово-медичних експертиз зазначеним потерпілим діями засуджених було завдано

легких тілесних ушкоджень, які не спричинили розладу їх здоров'я, а посилання у

вироку на те, що цими висновками встановлено небезпечність для життя та

здоров'я завданих потерпілим тілесних ушкоджень у момент їх заподіяння за

обставинами їх завдання, не відповідають змісту висновків цих експертиз,

оскільки таких висновків вони не містять.

8

Тому, враховуючи

наведені обставини, дії засуджених, які заволоділи майном потерпілого ОСОБА_18. із

застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я

потерпілих ОСОБА_18. та

ОСОБА_19., повинні бути перекваліфіковані зі ст.187 ч.2 на ст.186 ч.2 КК

України. Оскільки засуджені вчинили й інші грабежі, за якими їх дії

кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, по якій їм призначено покарання,

призначення окремого покарання за цим епізодом не має необхідності.

Не відповідають

фактичним обставинам справи доводи апеляцій про істотне порушення вимог КПК

України при розгляді цієї справи.

Після затримання

ОСОБА_4, ОСОБА_3та ОСОБА_3, які вчинили злочини у неповнолітньому віці, до

участі у справі були допущені в якості їх захисників адвокати, які брали участь

у проведенні допитів зазначених засуджених та пред'явленні їм обвинувачення.

Участь батьків при пред'явленні обвинувачення неповнолітнім і їх допиті згідно

вимог ст.438 КПК України можлива за розсудом слідчого у разі, коли

неповнолітній не досяг 16 років або його визнано розумово відсталим. Такі

обставини були відсутні щодо вказаних засуджених. Засуджений ОСОБА_1взагалі був

повнолітнім на момент вчинення злочинів. Тому посилання у апеляціях захисників

ОСОБА_21.,ОСОБА_21, ОСОБА_22 на порушення вимог ст.438 КПК України при

проведенні досудового слідства є необгрунтованими.

Твердження

засуджених про застосування до них незаконних заходів під час проведення

досудового слідства були ретельно перевірені судом першої інстанції, для чого

були досліджені матеріали за поданнями про обрання запобіжного заходу у виді

взяття під варту, з яких убачається, що засуджені в суді заявляли про незастосування

до них незаконних заходів з боку працівників міліції. Також судом давалось

доручення прокурору про перевірку заяв ОСОБА_5,

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3та ОСОБА_2про застосування до них

незаконних заходів. Проведеними перевірками була встановлена безпідставність

таких заяв і в порушенні кримінальних справ щодо працівників міліції було

відмовлено. Усім цим обставинам суд дав належну оцінку у вироку і дійшов

обгрунтованого висновку про те, що зміна підсудними своїх показань і посилання

на застосування до них незаконних заходів є безпідставними і обумовлені їх

бажанням ухилитись від відповідальності за вчинені злочини.

Та обставина, що

суддя Заруцька раніше розглядала іншу справу по обвинуваченню ОСОБА_1і

постановляла щодо нього обвинувальний вирок, згідно вимог ст.ст.54, 55 КПК не

виключала можливості участі її у розгляді цієї кримінальної справи. Тому доводи

апеляцій засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_4про те, що з цих причин суддя Заруцька не

мала права брати участь у розгляді цієї справи і підлягала відводу, суперечать

зазначеним нормам КПК України і є необгрунтованими.

Вирок суду

відповідає вимогам ст.334 КПК України, оскільки відповідно до цієї норми закону

в ньому викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним щодо

всіх засуджених, із зазначенням часу, місця, способу та наслідків злочинів,

наведені докази вини засуджених та мотиви, з яких суд відкинув ті чи інші

твердження засуджених. Тому доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про невідповідність

вироку вимогам ст.334 КПК України не можуть бути визнані обгрунтованими.

Як вбачається з

матеріалів справи усім засудженим за їх заявами була надана можливість

ознайомитись протоколом судового засідання та іншими матеріалами справи, а

також з технічним записом судового процесу. При цьому,

9

засуджений ОСОБА_3знайомився з матеріалами справи  протягом 

8  днів, засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4і

ОСОБА_3- протягом 7 днів кожний.

Згідно вимог ст.88 КПК України сторони мають право знайомитись з протоколом

судового засідання і подавати свої зауваження протягом трьох діб, а з

матеріалами справи відповідно до ст.349 КПК України вони мають право

знайомитись протягом строку, встановленого для подання апеляції, тобто,

протягом 15 діб. Суд ознайомлював засуджених з усіма матеріалами справи

протягом 15 діб, тобто, відповідно з зазначеною нормою закону.

Враховуючи обсяг справи, наданий засудженим час був

достатній для ознайомлення їх з матеріалами справи. При цьому, засуджені

неодноразово відмовлялись знайомитись з матеріалами справи, вимагаючи участі їх

захисників при цьому, які заяви на ознайомлення з матеріалами справи не

подавали. Тобто, засуджені висували вимоги, не передбачені законом, про що

складались відповідні акти. Враховуючи усі наведені обставини, головуючим

обгрунтовано була винесена постанова про припинення ознайомлення засуджених з

матеріалами справи.

Таким чином судом першої були виконані вимоги ст.ст.88, 88-2, 349 КПК

України, які регламентують підстави та порядок ознайомлення сторін з

матеріалами справи. Тому доводи засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4у доповненнях до апеляцій

про те, що суд порушив їх права, не надавши можливості у повному обсязі

ознайомитись з матеріалами справи, протоколом судового засідання і технічним

записом судового процесу, є необгрунтованими.

Призначаючи покарання засудженим суд врахував ступінь тяжкості злочинів,

вчинених кожним із засуджених, роль кожного з них та ступінь участі, дані про

особу засуджених, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема,

суд врахував те що кожен із засуджених вчинив декілька тяжких злочинів із

застосуванням фізичного насильства до потерпілих, що ці злочини були вчинені

ними у стані алкогольного сп'яніння, про що вони самі пояснювали у своїх

показаннях під час досудового слідства. Доводи апеляцій засуджених і їх

захисників про недоведеність цієї обставини суперечать первинним показанням

засуджених, показанням потерпілих, про що у вироку суд навів відповідні мотиви.

Суд не вказав у вироку, що він визнає повторність вчинення злочинів

обставиною, що обтяжує покарання засуджених. Вказівка суду про врахування ним

вчинення злочинів засудженими неодноразово стосується врахування судом

конкретних обставин і дій засуджених, тобто, обставин, які характеризують

ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів і самих засуджених. Тому

доводи апеляції прокурора про необхідність виключення з вироку визнання

повторності обставиною, що обтяжує покарання, не можуть бути визнані

обгрунтованими.

Враховуючи

найбільш активну роль

ОСОБА_1 і ОСОБА_1, суд призначив їм більш суворе покарання, а

враховуючи те, що ОСОБА_4, ОСОБА_3та ОСОБА_2 були неповнолітніми на час

вчинення злочинів, суд призначив їм мінімальне покарання за ст.187 ч.2 КК

України. Покарання за сукупністю злочинів останнім також призначено шляхом

часткового складання покарань, у межах, близьких до мінімальних. Підстави для

призначення покарання усім засудженим нижчого від найнижчої межі, встановленої

санкцією ст. 187 ч.2 КК України, в апеляціях засуджених і їх захисників не

наведені і такі підстави для застосування до них вимог ст.69 КК України

відсутні.

10

Покарання призначено усім засудженим відповідно до вимог

ст.65 КК України, а доводи апеляцій засуджених і захисників про його надмірну

суворість не можуть бути визнані обгрунтованими.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_18. суд без

урахування свого ж рішення у вироку про передачу потерпілому грошей у сумі 158

гривень, які зберігаються на депозитному рахунку суду, прийняв рішення про

стягнення з засуджених ОСОБА_1,

ОСОБА_3та ОСОБА_2 2359 гривень 65 копійок на його користь на відшкодування

матеріальної шкоди, через що загальна сума стягнень на користь потерпілого

перевищує розмір завданої йому матеріальної шкоди. Тому апеляція прокурора в

цій частині підлягає задоволенню і розмір стягнення із засуджених на користь

потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди повинен бути встановлений у

сумі 2201 гривня 65 копійок.

Враховуючи  наведене, 

керуючись  вимогами  ст.ст.365,  

366   КПК   України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляції прокурора, а також засуджених ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

ОСОБА_4задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11

вересня 2006 року щодо ОСОБА_5

, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 змінити. Перекваліфікувати дії

засуджених по епізоду 18 березня 2005 року щодо потерпілих ОСОБА_18. та

ОСОБА_19. зі ст.187 ч.2 на ст.186 ч.2 КК України, залишивши без зміни

покарання, призначене їм вироком суду.

Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1,

ОСОБА_3та ОСОБА_2на користь потерпілого ОСОБА_18. на відшкодування матеріальної шкоди до 2201 гривні 65

копійок.

В решті цей

вирок залишити без зміни, а апеляції захисників ОСОБА_21.,ОСОБА_24, ОСОБА_22. - без задоволення.