Рішення

від 04.10.2006 по справі 12/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/278

   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                                                              телефон канцелярії

проспект Миру,20                                                                                                                        7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

03 жовтня 2006 р.                                                                                              Справа № 12/278

За позовом: Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»м. Чернігів, вул. Горького, 40

Відповідач:  Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю “Менський льонопереробний пункт”   м.Мена, вул..Леніна,153

Про стягнення  3529грн. 60коп.    

                                                                                                               Суддя  Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   Костенкова О.П. юрисконсульт дов.№29/4613 від 11.10.05р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3464грн. 58коп.  заборгованості за спожиту активну електроенергію та 65грн. 02коп. пені за прострочку оплати, згідно договору № 528 від 23.12.04р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального  кодексу України.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача,  дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

23.12.04 року між сторонами було укладено договір № 528 на постачання електричної енергії. Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання  поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачувати  позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно  з умовами договору.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач відпустив відповідачу електроенергію   на загальну суму 3464грн 58коп. Позивачем виставлено відповідачу рахунки №AD 528_07-2006 від 24.07.2006р. на суму 1575,62грн., №528_07-2006 від 26.07.06р. на суму 1587,12грн., №528_08-2006 від 26.08.2006р. на суму 301,84грн.

Згідно п.2.2.5. договору  та угоди №3 від 03.11.05р.  про зміни та доповнення умов договору про постачання електричної енергії  №528 від 23.12.04р. відповідач проводить остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку.

Матеріалами справи підтверджується вручення позивачем відповідачу рахунків на оплату.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів , договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи  відповідач взяті на себе зобов'язання  не виконав і за спожиту електроенергію в повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 3464,58грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 29.08.06р., який підписаний сторонами, та матеріалами справи.

Позивач просить стягнути також з відповідача пеню в сумі 65грн. 02коп., відповідно до п. 4.2.1. договору, за прострочку оплати спожитої електроенергії за період з 31.07.06р. по 11.09.06р..

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що у випадку не оплати платіжних документів у передбачені договором терміни, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла  в період, за який  нараховується пеня , за кожну прострочену добу по дату проведення оплати..

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем виконання зобов'язання  щодо оплати спожитої електроенергії, а  тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є також обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що  відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту електроенергію своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в  частині стягнення основного боргу в сумі 3464 грн. 58 коп. та пені в сумі 65грн. 02коп.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

          Керуючись ст.ст. 525,526,546,549 Цивільного кодексу України , ст.ст.   193, 230,231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Менський льонопереробний пункт”  (м.Мена, вул..Леніна,153, р/р 260026119 в ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 32629959) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»м. Чернігів вул. Горького, 40 (поточний рахунок № 26033333830356 в Чернігівському Центральному відділенні ПІБ, МФО 353456, код 22815333) 3464грн. 58коп. боргу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Менський льонопереробний пункт”  (м.Мена, вул..Леніна,153, р/р 260026119 в ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 32629959) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»м. Чернігів вул. Горького, 40 (розрахунковий рахунок № 26006001000005 в Чернігівській філії ВАТ Банк “ БІГ Енергія” , МФО 353508, код 22815333)  65 грн. 02 коп. пені, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                Л.М. Лавриненко