Рішення

від 16.05.2011 по справі 39/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/80

16.05.11

За позовом    Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до            Київського міського центру  фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт"     

про      стягнення заборгованості за споживання необлікованої електричної енергії у сумі            

2 567,08 грн.

                                                                                                                          Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2010/12/29-8 від 29.12.2010 р.)

Від відповідача:   не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського міського центру  фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт"  (відповідач) 2 567,08 грн.  заборгованості за споживання необлікованої електричної енергії за актами порушень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 2494,33 грн., суму інфляційної складової боргу в розмірі  57,37 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 15,38 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно підключився до електричних мереж, чим порушив правила користування електричною енергією. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 р. порушено провадження у справі № 39/80 та призначено справу до розгляду на 16.05.2011 р. о 12:00 год.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.05.2011 р., не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2011 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/80 від 18.04.2011 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01001,  м. Київ, вул. Хрещатик, 12).

Направлення вказаної ухвали суду відповідачеві підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачем 21.04.2011 р. - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103014748486.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/80 відповідач  був повідомлений  своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача  в судовому засіданні  16.05.2011 р. від останнього  до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.05.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.05.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про заміну позивача у справі - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р., на підставі ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну позивача у справі - Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.05.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2011 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.05.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                              ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією (далі Правила), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договорів не допускається.

Згідно ст. 27 Закону України  “Про електроенергетику” від 16.10.1997 визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 Правил користування електричною енергією передбачено, що саме споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Крім того, відповідно до п. 6.41. Правил визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

14 липня 2010 року на підставі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 року (далі –Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача в присутності представника відповідача був складений акт № 03434 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач, в порушення пунктів 1.3, 5.1 та 6.40 ПКЕЕ, здійснив самовільне підключення струмоприймачів до електромереж АЕК Київенерго” по вул. Овруцькій, 27.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електромереж АЕК «Київенерго». Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 03434 від 14.07.2010 року, який підписано представниками обох сторін.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії   № 229 від 21.07.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення на підставі акту порушень № 03434 від 14.07.2010 р. провести розрахунок за актом згідно з п.2.6. методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень правил користування електричною енергією від 14.07.2010 р. за № 03434 за період з 17.02.2009 р. по 14.07.2010 р. складає 2494,33 грн.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

28.12.2010 р. позивач направив на адресу відповідача цінним листом копію  рахунку         № 97003434/7 на суму 2494,33 грн. за актом порушень № 03434 від 14.07.2010 р., в якому було встановлено термін оплати до 29.10.2010 р.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку в 30 денний термін не перерахував.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2494,33 грн. документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в розмірі  57,37 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 15,38 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційної складової боргу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 15,38  грн. та суми інфляційної складової боргу  в розмірі 57,37 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

                                                          В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київського міського центру  фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" (01001,   м. Київ,  вул. Хрещатик, 12; ідентифікаційний код 21565278)  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305)  2494,33 грн. (дві тисячі чотириста дев’яносто чотири гривні  33 коп.) основного боргу, 57,37 грн. (п’ятдесят сім гривень 37 коп.) інфляційної складової боргу, 15,38 грн. (п’ятнадцять гривень 38 коп.) три відсотки річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість  гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                                  Гумега О. В.

           Дата підписання

повного рішення: 19.05.2011 р.