Постанова

від 06.05.2011 по справі 18/196

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2011 № 18/196

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак ової Г.В.

суддів:

при секретарі:

при секретарі судового за сідання - Камінській Т.О.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю

розглянувши апеляційну ск аргу Комунального підприємс тва «Київжитлоспецексплуат ація» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 30.11.2010 р оку (підписано 08.12.2010р.)

по справі № 18/196 (суддя Ма ндриченко О.В.)

за позовом Акціонерн ої енергопостачальної компа нії «Київенерго» в особі Стр кутурного відокремленого пі дрозділу «Енергозбут Київен ерго», м.Київ

до Комунального підприємс тва «Київжитлоспецексплуат ація», м.Київ

про стягнення 38 542,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопост ачальна компанія „Київенерг о” в особі Структурного відо кремленого підрозділу „Енер гозбут Київенерго” звернула сь до господарського суду мі ста Києва з позовом до Комуна льного підприємства „Київжи тлоспецексплуатація” про ст ягнення з відповідача 34 875,98 грн . боргу за спожиту теплову ене ргію, 1 244,85 грн. інфляційної скла дової боргу, 3% річних в сумі 309,11 грн., пені в сумі 2 112,28грн.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 30.11.2010р. позо в задоволено повністю. Стягн уто з Комунального підприємс тва «Київжитлоспецексплуат ація» на користь Акціонерної енергопостачальної компані ї «Київенерго» суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції у розмірі 36 120,83 г рн., 2112,28 грн. - пені, 309,11 грн. - 3% річн их з простроченої суми, 385,42 грн . - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. - витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Комунальне підпр иємство «Київжитлоспецексп луатація» звернулось до апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою, в які й просить рішення господарсь кого суду міста Києва від 30.11.2010р . по справі № 18/196 скасувати та пр ийняти нове рішення, яким стя гнути з відповідача на корис ть позивача 65,44 грн. - інфляційн их втрат, 867,52 грн. - пені, 126,95 грн. - 3% р ічних, припинити провадження на суму основного боргу в роз мірі 21589,42 грн., в іншій частині п озовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста К иєва від 30.11.2010р. прийнято з пору шенням норм матеріального т а процесуального права. При ц ьому, скаржник зазначає, що пр и розгляді справи місцевий г осподарський суд не оцінив д оводи та розрахунки відповід ача про наявність у нього пер еплати станом на 01.12.2009р. в сумі 1 3 286,58 грн., а також заперечення в ідповідача щодо тарифів, на п ідставі яких позивачем визна чалась вартість теплової ене ргії.

На підставі апеляційної ск арги Комунального підприємс тва «Київжитлоспецексплуат ація» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 02.03.2011 р оку, згідно ст. ст. 53, 93, 98 ГПК Украї ни, Київським апеляційним го сподарським судом ухвалою ві д 02.03.2011р. відновлено строк подан ня апеляційної скарги та пор ушено апеляційне провадженн я.

Акціонерною енергопостача льною компанією «Київенерго » подано відзив на апеляційн у скаргу, в якому позивач прос ить рішення господарського с уду міста Києва від 30.11.2010 року у справі № 18/196 залишити без змін , а апеляційну скаргу - без за доволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтрима в вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в суд овому засіданні заперечив пр оти доводів апеляційної скар ги з підстав, викладених у від зиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши мат еріали справи, заслухавши по яснення представників сторі н, обговоривши доводи апеляц ійної скарги, проаналізувавш и на підставі встановлених ф актичних обставин справи пра вильність застосування судо м першої інстанції норм зако нодавства, колегія суддів Ки ївського апеляційного госпо дарського суду дійшла виснов ку, що апеляційна скарга підл ягає задоволенню частково, в иходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2000 року м іж Акціонерною енергопостач альною компанією „Київенерг о” в особі Структурного відо кремленого підрозділу „Енер гозбут Київенерго” (енергопо стачальна організація) та Ко мунальним підприємством „Ки ївжитлоспецексплуатація” (а бонент) укладено договір на п остачання теплової енергії у гарячій воді № 250146.

Згідно п.1.1. договору предмет ом цього договору є постачан ня, користування та своєчасн а сплата в повному обсязі спо житої теплової енергії у гар ячій воді, на умовах, передбач ених договором.

Відповідно до п. 2.2.1. договору енергопостачальна організа ція зобов' язується постача ти теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опал ення та вентиляцію - в періо д опалювального сезону, гаря чого водопостачання - протя гом року в кількості та обсяг ах згідно з додатком №1 до дого вору.

Абонент, відповідно до п.п. 2.3 .1., 2.3.2. договору зобов' язуєтьс я додержуватись кількості сп оживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах , які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх пе ревищення, та своєчасно спла чувати вартість спожитої теп лової енергії. Виконувати ум ови та порядок оплати, в обсяг ах і в терміни, які передбачен і в Додатку №4 до Договору.

Додатком № 4 до Договору (п. п. 2, 4, 5) сторони погодили, що абоне нт до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Ене ргопостачальній організаці ї» вартість, заявленої у дого ворі кількості теплової енер гії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрах унків на початок місяця. Різн иця між заявленою та фактичн о спожитою абонентом теплово ю енергією сплачується ним с амостійно, не пізніше 15 числа місяця слідуючого за розраху нковим. Абонент щомісяця з 12 п о 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбут у табуляграму фактичного спо живання теплової енергії за попередній період, акт звірк и на початок розрахункового періоду (один примірник офор мленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Відповідно до п. 8.1. договору він набуває чинності з дня йо го підписання та діє до 31.12.2000 ро ку

Згідно з п. 8.4 договору Догові р вважається пролонгованим н а кожний наступний рік, якщо з а місяць до закінчення строк у його дії про його припиненн я не буде письмово заявлено о днією зі сторін

В матеріалах справи відсут ні докази припинення договор у від 01.10.2000р.

Позивач вказує на неналежн е виконання відповідачем зоб ов' язань за Договором по оп латі спожитої теплової енерг ії та зазначає, що за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. у відповідача ви никла заборгованість за вико ристану теплову енергію, яка станом на 01.05.2010р. становить 34 875,98 г рн., що підтверджується довід кою про розрахунок основного боргу за теплову енергію та т абуляграмами обліку теплово ї енергії.

Відповідач посилається на те, що за період з 01.12.2008р. по люти й 2009р. позивачем були застосов ані тарифи, які затверджені Р озпорядженнями КМДА від 27.11.2008 р оку № 1662, № 1663, від 25.12.2008 року № 1780/1, від 05.02.2009 року № 127, № 128, які були скасов ані Указами Президента Украї ни № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.20 09 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі , що не відповідають законам т а Конституції України, а тому , за доводами відповідача, нар ахування плати за спожиту те плову енергію протягом грудн я 2008 - лютого 2009 років, слід про водити за тарифами згідно ро зпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007р., а відтак у відповідача стано м на 30.11.2009р. наявна переплата в с умі 13 286,58 грн., неврахована пози вачем при розрахунку позовни х вимог.

Договір від 01.10.2000 р. є договоро м енергопостачання, а тому пр ава та обов' язки сторін виз начаються в тому числі полож еннями параграфу 3 глави 30 Гос подарського кодексу України .

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК Укра їни за договором енергопоста чання підприємство (енергопо стачальник) відпускає електр ичну енергію, пару, гарячу і пе регріту воду (далі - енергію ) споживачеві (абоненту), який зобов' язаний оплатити прий няту енергію та дотримуватис я передбаченого договором ре жиму її використання, а також забезпечити безпечну експлу атацію енергетичного обладн ання, що ним використовуєтьс я.

Відповідно до ч.6 ст.276 ГК Укра їни розрахунки за договорами енергопостачання здійснюют ься на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до в имог закону.

Статтею 20 Закону України «П ро теплопостачання» передба чено, що тарифи на теплову ене ргію, реалізація якої здійсн юється суб'єктами господарюв ання, що займають монопольне становище на ринку, є регульо ваними. Тарифи на виробництв о, транспортування та постач ання теплової енергії затвер джуються органами місцевого самоврядування, крім теплов ої енергії, що виробляється с уб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виро бництво теплової і електричн ої енергії та/або використов ують нетрадиційні та поновлю вані джерела енергії, на підс таві розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотран спортуючими та теплопостача льними організаціями за мето диками, розробленими централ ьним органом виконавчої влад и у сфері теплопостачання.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні пос луги» законодавство у сфері житлово-комунальних послуг б азується на Конституції Укра їни і складається з норматив но-правових актів у галузі ци вільного, житлового законода вства, цього закону та інших н ормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується вихо дячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засо бів обліку або за нормами, зат вердженими у встановленому п орядку (ч.2 ст.32 Закону України « Про житлово-комунальні послу ги»).

Між сторонами відсутні роз біжності щодо обсягів теплов ої енергії поставленої позив ачем відповідачу, а спір вини к під час визначення розміру оплат, проведених за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи при визначенні сальд о розрахунків на 01.12.2009р. позивач виходив з того, що за період з грудня 2008р. по листопад 2009р. вар тість спожитої відповідачем теплової енергії була ним сп лачена. При цьому, вартість по ставленої енергії протягом г рудня 2008р. - лютого 2009р. позивач визначив на підставі тарифі в, встановлених Розпоряджен нями КМДА від 27.11.2008 року № 1662, № 1663, в ід 25.12.2008 року № 1780/1, від 05.02.2009 року № 127, № 128.

В той же час, зазначені розп орядження Київської міської державної адміністрації бул и скасовані Указами Президен та України № 1199/2008 від 24.12.2008 року № 6 5/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року , як такі, що суперечать Консти туції та Законам України.

Відповідно до вимог ст.19 Кон ституції України правовий по рядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Враховуючи викладене, судо ва колегія вважає, що у відпов ідача відсутній обов'язок ви конувати рішення про встанов лення тарифів на теплову ене ргію, які суперечать Констит уції та Законам України, з час у прийняття цих рішень. Нарах ування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими р ішеннями, змушує відповідача робити те, що не передбачено з аконодавством.

З огляду на зазначене, нарах ування плати за теплову енер гію, спожиту протягом грудня 2008р. - лютого 2009р., слід проводи ти за тарифами, затвердженим и розпорядженням Київської міської державної адміністр ації № 86 від 31.01.2007р., відтак варті сть поставленої відповідачу протягом грудня 2008р. - лютого 2009р. теплової енергії, згідно і з здійсненим судовою колегіє ю розрахунком, становить 10 159,21 г рн. Відповідач сплатив за пос тавлену протягом грудня 2008р. - лютого 2009р. теплову енергію в с умі 23 445,79 грн.

Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується, що ста ном на 30.11.2009р. у відповідача ная вна переплата в сумі 13 286,58 грн., я ку позивач не врахував при зв ерненні з позовом у даній спр аві.

Відповідач звертався до по зивача з листом від 09.04.2009 року № 153/1/23-1664 з проханням провести пер ерахунок нарахувань за тепло ву енергію спожиту протягом грудня 2008р. - лютого 2009р. по всі х договорах на постачання те плової енергії, проте позива ч листом від 28.04.2009 року № 048-05/1-3951 від мовив відповідачу у такому п ерерахунку.

Посилання позив ача на те, що предметом спору у даній справі є стягнення заб оргованості за спожиту тепло ву енергію у перод з 01.12.2009р. по 01.05. 2010р. та не стосується вирішенн я питання вартості спожитої енергії за період грудня 2008р. - лютого 2009р., колегією суддів до уваги не беруться з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено в имоги про стягнення з відпов ідача заборгованості за Дого вором, вказуючи на споживанн я теплової енергії за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. Відтак, в предме т доказування в даній справі входить: 1) вхідне сальдо забо ргованості на початок заявле ного періоду;2) вартість спожи тої теплової енергії за спір ний період та 3) вартість оплач еної за спірний період тепло вої енергії. При цьому, відпов ідач не заперечує вартість с пожитої та вартість оплачено ї за заявлений період теплов ої енергії, а вказує на невірн е визначення вхідного сальдо заборгованості відповідача за договром на початок заявл еного періоду. Визначення ро зміру вхідного сальдо на поч аток заявленого періоду за Д оговором беззаперечно вплив ає на розмір заборгованості на кінець заявленого періоду .

З огляду на зазначене, судов а колегія вважає, що місцевим господарським судом безпідс тавно не прийняті до уваги до води відповідача про наявніс ть переплати за спожиту тепл ову енергію станом на 30.11.2009р.

Таким чином, у урахуванням в становленої судовою колегіє ю переплати відповідача за Д оговором, що існувала станом на 30.11.2009р. в сумі 13 286,58 грн. та здійс неної відповідачем проплати за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. в сумі 9203,90 грн. (оплата проведена 01.02.2010р .), у відповідача перед позивач ем існує заборгованість за п оставлену теплову енергію ст аном на 01 травня 2010р. в розмірі 21 589,41 грн., яка визнана відповіда чем у відзиві на позов та в суд овому засіданні.

Згідно з п.1 ст.193 ГК України, су б'єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов'язання належ ним чином відповідно до зако ну, інших правових актів, дого вору, а за відсутності конкре тних вимог щодо виконання зо бов'язання - відповідно до вим ог, що у певних умовах звичайн о ставляться. При цьому, до вик онання господарських догово рів застосовуються відповід ні положення ЦК України з ура хуванням особливостей, перед бачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК Україн и договір є обов' язковим дл я виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передб ачено, що одностороння відмо ва від зобов' язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов ' язання по оплаті позивачу 21 589,41 грн. основного боргу за до говором на постачання теплов ої енергії у гарячій воді №250146 від 01.10.2000р. за період з 01.12.2009р. по 01.05.2 010р., місцевим господарським с удом правомірно задоволені п озовні вимоги в частині стяг нення з відповідача основног о боргу на суму 21 589,41 грн. Щодо р ешти суми основного боргу, за явленої до стягнення, то в цій частині в задоволенні позов у слід відмовити.

Відповідачем суду апеляці йної інстанції надано угоду № 6 від 30.11.2010р., яка укладена між с торонами, про припинення зоб ов' язання зарахуванням зус трічних однорідних вимог, з п осиланням на яку відповідач просить припинити проваджен ня у справі в частині стягнен ня суми основного боргу в роз мірі 21 589,41 грн., оскільки саме на цю суму було припинено викон ання зобов' язання за Догово ром №250146 від 01.10.2000р.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу. До даткові докази приймаються с удом, якщо заявник обґрунтув ав неможливість їх подання с уду першої інстанції з причи н, що не залежали від нього.

Як пояснив відповідач в суд овому засіданні, угода №6 від 3 0.11.2010р. на час винесення місцеви м господарським судом оскарж уваного рішення сторонами пі дписана не була, а тому в суд п ершої інстанції не надавалас ь.

Відповідно до п.32 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застос ування норм Господарського п роцессуального кодексу Укра їни, порушені у доповідних за писках про роботу господарсь ких судів у 2007р.» частиною перш ою статті 104 ГПК України, яка ви значає вичерпний перелік під став для скасування або змін и рішення, не передбачено мож ливості такого скасування (з міни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, я ка сталася після прийняття р ішення місцевого господарсь кого суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки на момент винесенн я оскаржуваного рішення госп одарським судом міста Києва, зазначеної угоди не існувал о, тому судова колегія не вбач ає підстав для скасування рі шення господарського суду мі ста Києва від 30.11.2010р. в частині с тягнення з відповідача 21 589,41 гр н. основного боргу.

При цьому, судова колегія за значає, що угода №6 від 30.11.2010р. має бути врахована на стадії вик онання судового рішення.

Позивач просит ь стягнути з відповідача 2112,28 п ені за несвоєчасне виконання відповідачем умов договору, 1 244,85 грн. інфляційних та 309,11 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Факт прострочення відпові дачем виконання грошових зоб ов' язань підтверджується м атеріалами справи.

У разі порушення зобов' яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенн я боржником зобов' язання. П енею є неустойка, що обчислює ться у відсотках від суми нес воєчасно виконаного грошово го зобов' язання за кожен де нь прострочення виконання.

Згідно зі ст.230 ГК України штр афними санкціями визначають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.

Згідно з ч.6 ст. 231 ГК України шт рафні санкції за порушення г рошових зобов' язань встано влюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користу вання чужими коштами, якщо ін ший розмір відсотків не пере дбачено законом або договоро м.

Згідно п. 7 додатку № 4 до дого вору абоненту на суму боргу н а початок кожного розрахунко вого періоду (місяця) енергоп остачальною організацією на раховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту йог о повного погашення, але не бі льше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов' язання, якщо інше н е встановлено законом або до говором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов' язання мало бути викона но.

Позивач нараховує пеню із р озрахунку подвійної обліков ої ставки Національного банк у України за прострочення оп лати теплової енергії у пері од з січня 2010р. по травень 2010р.

Згідно зі здійсненим судов ою колегією перерахунком зая вленої до стягнення пені, вих одячи з встановленого розмір у вхідного сальдо станом на п очаток визначеного позиваче м періоду та з урахуванням мі сячних нарахувань по поточно му споживанню теплової енерг ії, розмір пені, що підлягає ст ягненню з відповідача станов ить 867,52 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України пе редбачено, що боржник, який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, на вимогу кред итора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Згідно зі здійсненим судов ою колегією перерахунком зая влених до стягнення інфляцій ної складової боргу та 3% річни х, враховуючи обставини наве дені при розрахунку пені, роз мір інфляційної складової бо ргу та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача ста новить, відповідно, 65,44 грн. та 1 26,95 грн.

В іншій частині заявлених д о стягнення пені, інфляційно ї складової боргу та 3% річних слід відмовити з вищевикладе них підстав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висно вку, що рішення від 30.11.2010р. прийн яте господарським судом міст а Києва з неповним з' ясуван ням обставин, що мають значен ня для справи та підлягає час тковому скасуванню. Суд апел яційної інстанції приймає по справі рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст . 99, 101-105 Господарського процесуа льного кодексу України, апел яційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ком унального підприємства «Киї вжитлоспецексплуатація» на рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року у спр аві № 18/196 задовольнити частков о.

2. Рішення господарського с уду міста Києва від 30.11.2010 року у справі № 18/196 скасувати в части ні стягнення з Комунального підприємства «Київжитлоспе цексплуатація» на користь Ак ціонерної енергопостачальн ої компанії «Київенерго» в о собі Структурного відокремл еного підрозділу «Енергозбу т Київенерго» 13 286,56 грн. основно го боргу, 1 179,41 грн. інфляційної с кладової боргу, 1 244,76 грн. пені, 182 ,16 грн. 3% річних.

3. Прийняти нове рішення, як им позов задовольнити частко во.

Стягнути з Комунальног о підприємства «Київжитлосп ецексплуатація» (01034, м. Київ, ву л. Володимирська,51-А, ідентифі каційний код 03366500) на користь А кціонерної енергопостачаль ної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокрем леного підрозділу «Енергозб ут Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова,31, ідентифікаційн ий код 26187764) 21 589,41 грн. основного бо ргу, 65,44 грн. інфляційної складо вої боргу, 867,52 грн. пені, 126,95 грн., 3% р ічних, 226,49 грн. державного мита та 148,68 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Акціонерної ен ергопостачальної компанії « Київенерго» в особі Структур ного відокремленого підрозд ілу «Енергозбут Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова,31, ід ентифікаційний код 26187764) на кор исть Комунального підприєм ства «Київжитлоспецексплуа тація» (01034, м. Київ, вул. Володими рська,51-А, ідентифікаційний ко д 03366500) 158,93 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити г осподарському суду міста Киє ва.

6. Матеріали справи № 18/196 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді