Рішення

від 27.05.2009 по справі 2-150/09

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-150/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Якутюка B.C.,

при секретарі Давиденко M.B.,

участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_3 на його користь 334354 грн. боргу за договором позики, 164836 грн.77 коп. в рахунок відшкодування індексу інфляції за прострочення боргу, 1700 грн. витрат на сплату державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, посилаючись на те, що 17 липня 2006 року відповідач позичив у нього 45000 доларів США, які зобов’язувався повернути до 27 липня 2006 року, про що свідчить і письмова розписка ОСОБА_4Проте у вказаний строк відповідач гроші не повернув, а на його неодноразові усні вимоги повернути борг не реагує, в зв’язку з чим він і змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заявивши про те, що вказаний борг ним був повернутий позивачу, але без відповідної розписки, а тому просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

В подальшому відповідач в судове засіданні не з’являвся, пояснюючи тим, що він хворіє, але судом було встановлено, що ОСОБА_4 навмисно затягує розгляд справи, поскільки надана суду довідка про його хворобу не відповідає дійсності, тому суд вважає за можливе закінчувати розгляд справи без участі відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи вважає за необхідне позов задовольнити частково із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що фактично 15 травня 2006 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 в присутності свідків 22000 доларів США, які зобов’язувався повернути до 29 червня 2006 року, про що свідчить письмова розписка відповідача.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що друга розписка ОСОБА_4 була написана 17 липня 2006 року і сума була збільшена до 45000 доларів США, в зв’язку з неповерненням ним боргу у строк і в зв’язку з інфляцією, тому він і просив суд стягнути на його користь борг з урахуванням індексу інфляції з урахуванням цієї письмової розписки відповідача.

Із довідки Державного комітету статистики України від 01 грудня 2008 року видно, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з липня 2006 року по жовтень 2008 року включно становить 149, 3 %.

Із інформації Національного банку України від 10 грудня 2008 року вбачається, що станом на 10 грудня 2008 року офіційний курс долара США до гривни становить: 100 доларів США еквівалентно 743 грн.01 коп.

Із ч. 1 ст. 1046 ЦК України видно, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із ч.2 ст. 1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із ч.2 ст. 625 ЦК України видно, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із квитанції від 29 січня 2009 року видно, що ОСОБА_1 сплатив 1700 грн. державного мита.

Із квитанції від 29 січня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що поскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 фактично позичив у ОСОБА_1 22000 доларів США, то суд приймає до уваги його письмову розписку від 15 травня 2006 року і в зв’язку з порушенням ним боргових зобов’язань, що знайшло своє підтвердження, є підстави для часткового задоволення заявленого позову.

Розмір боргу (22000 доларів США) відповідно до курсу валют буде становити 150088 грн., а розмір інфляційних в зв’язку з простроченням боргу буде становити 73993 грн.

Поскільки письмова розписка відповідача від 17 липня 2006 року була написана без фактичного отримання грошових коштів в сумі 45000 доларів США, то суд не приймає її до уваги.

На підставі ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

Олександровича 150088 грн. заборгованості за договором позики, 73993 грн. інфляційних за прострочення боргу, 1700 грн. витрат за сплату державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 225811 грн.(двісті двадцять п’ять тисяч вісімсот одинадцять грн.). В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.