Рішення

від 26.05.2009 по справі 2-264/2009

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-264 2009р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Ничик Г. І., секретаря Петруняк Н.А.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника служби в справах дітей ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1Я звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить постановити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем з липня 2005 року по вересень 2007 р. перебувала в шлюбі, від шлюбу народився син ОСОБА_4. За рішенням суду після розірвання шлюбу дитину залишено на проживанні з нею. З моменту розірвання шлюбу відповідач не провідує дитину, не спілкується з нею, не надає коштів на утримання, тому малолітній син зовсім забув відповідача, він не відчуває батьківської турботи, страждає через відсутність батьківської уваги. Батьківство ОСОБА_2 носить формальний характер згідно свідоцтва про народження.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з сином, якому минуло 3 роки. Відповідач виїздив на роботу до м. Івано-Франківськ, він не заробляв грошей, тому позивачка в червні 2006 року його вигнала, дитині тоді було півроку. Одночасно пояснила, що протягом часу, відколи сторони спільно не проживають, відповідач декілька разів приходив до дитини, але Андрійко його не знає, називає його дядя. Зокрема, пригадала, що він приходив до дитини

в минулому році на зелені свята, на спаса, на ОСОБА_4, а цього року 20 січня. Звернула увагу на те, що в день народження її сина до неї завжди приїздить подружка, а батько дитини ні. Він разом з своєю мамою приходив до сина в грудні 2008 року на іменини - на «Андрія», але дитина не хотіла з ним гратись. їй відомо про те, що відповідач винен багато грошей, так як брав кредити в банках, і вона не хоче бажає переживати із-за того, що до них додому дзвонять з банку з приводу несвоєчасного повернення ним боргів. З позовом про стягнення з відповідача коштів на утримання сина позивачка не зверталась.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачкою він проживає в своїх батьків, в цьому ж селі, де й позивачка. Він неодноразово старався провідати дитину, але позивачка та її батьки не пускали його до сина, забороняли спілкуватись із дитиною, як йому, так і його матері. Для того, щоб уникнути конфліктних ситуацій, коли йшов провідувати дитину, він сам не йшов додому до ОСОБА_1, а разом чи з мамою, чи братом, який в даний час в служить в армії. В минулому році на «пасху» він разом з братом хотів зайти до дитини, але їх не пустили, хоча вони не були в нетверезому стані, не скандалили, а просто хотіли провідати дитину. Коли одного разу прийшов з своєю мамою, то їх допустили до дитини, він навіть знімав дитину на відео на мобільний телефон. Син в той день з ним грався. Одночасно пояснив, що підстави для позбавлення його батьківських прав відносно сина відсутні: він не ухиляється від виконання обов’язків по вихованню дитини, старається допомогли дитині матеріально, приходячи до дитини, приносить іграшки, солодощі. Відповідач не вживає алкогольні напої, вважає, що він не подає дитині поганого прикладу, і що нема підстав, по яких він міг би бути позбавлений батьківських прав. Так як мати дитини перешкоджала йому спілкуватись з сином, він звернувся в орган опіки та піклування з метою визначити йому час, періодичність та тривалість зустрічей з сином.

В судовому засіданні представник служби в справах дітей Городенківської районної державної адміністрації ОСОБА_3 підтримала висновок органу опіки та піклування Городенківської РДА про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, вважаючи, що позбавлення буде суперечити інтересам дитини. При цьому пояснила, що відповідач -звертався в службу в справах дітей щоб йому встановити дні та час зустрічей з дитиною, що свідчить про те, що він бажає брати участь у вихованні сина.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь в справі, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_4, який народився 24.12.2005року, стверджено, що його батьками є ОСОБА_4

ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 17.09.2007 р. підтверджено, що шлюб між батьками розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище матері ОСОБА_5. Дитина проживає разом з матір’ю, даний факт ствердили як сторони, так і свідки. Довідка

Городницької сільської ради № 123 від 10.02.2009 р. свідчить про те, що ОСОБА_4 знаходиться на утриманні матері.

З показань свідка ОСОБА_6, матері відповідача, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово разом з нею, а також сам йшов відвідати свого сина, при цьому завжди щось дитині несли: печиво, банани, іграшки. Коли вони разом прийшли до дитини минулого року на зелені свята, позивачка з криком звернулась до відповідача, виникла сварка, тому вони пішли, навіть не погравшись з дитиною. Стараючись не завдати дитині шкоди, розуміючи що дитина не привикла до них, щоб хлопчик не перестрашився, насильно ніколи не забирали дитину. Так як дитина ще маленька, його мама краще знає, що потрібно дитині, тому неодноразово, при зустрічах в селі, вона давала гроші, щоб позивачка щось купила внукові. Свідок пояснила, що дитина знає, що вона є його бабкою, також їй відомо про те, що позивачка не вчить дитину казати «тато» на відповідача, тому хлопчик називає його «дядя». Одночасно пояснила, що відповідач жалівся їй, що його не пускали до дитини, коли він йшов без неї провідати свого сина.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5, батько позивачки, суду пояснив, що коли внукові було чотири місяці, сторони припинили спільне проживання, а пізніше шлюб розірвали. За час, відколи вони спільно не живуть, свідок бачив, як відповідач два рази приходив до дитини, але дитина не хотіла йти до нього. Дитина нормально розвивається, незважаючи на те, що проживає без батька.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 21.01.2009 р. на дорозі в с. Городниця він був очевидцем, коли позивачка, яка йшла з сином ОСОБА_10, зустрілась з відповідачем, який був з своєю мамою, в той момент

ОСОБА_2 не підходив до дитини, хоча його мати розмовляла з дитиною.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В ході розгляду справи не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов’язками щодо сина, навпаки - встановлено, що він старається піклуватись про дитину, намагається налагодити контакт з дитиною, хоча позивачка чинить йому в цьому перешкоди. Аліментів на утримання сина відповідач не сплачує, оскільки позивачка не зверталась до суду з позовом про їх стягнення. На заявою ОСОБА_2 до органу опіки і піклування з приводу його участі у вихованні сина ОСОБА_4, комісія з питань захисту прав дитини Городенківської райдержадміністрації визначила спосіб участі відповідача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, що стверджено рішенням від 25.05.2009

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної

державної адміністрації від 13.03.2009 р. № 116/01-29 стверджено, що

комісією з питань захисту прав дитини вивчено питання щодо доцільності

позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, жителя с

Городниця. На підставі відомостей, які стосуються справи, було встановлено, що позбавляти його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, - недоцільно.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4.

На підставі ст. ст. 19, 158, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 209, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.