Ухвала

від 21.05.2012 по справі 2-264/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3742/2012Головуючий суду першої інстанції:Гордейчик Т.Ф. Доповідач суду апеляційної інстанції:Курська А. Г.

"21" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКурської А.Г. СуддівГорбань В.В. Макарчук Л.В. При секретаріБірковському А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про розвівання договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки, за заявою ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

15 лютого 2012 року на адресу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява від представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 про скасування заходів забезпечення позову за ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року у цивільній справі № 2-1067/07 у вигляді арешту елінга № 9 «а» в блоці № 6 на території споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів «Дельфін», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, власник ОСОБА_7, оскільки ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2010 року за результатами розгляду апеляційної скарги представника позивача за довіреністю ОСОБА_10 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, АКБ СР «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки, апеляційну скаргу представника позивача за довіреністю ОСОБА_10 відхилено, а рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року залишено без змін.

Зазначена ухвала набрала законної сили 01 лютого 2010 року.

На виконання зазначеної заяви, суд першої інстанції призначив питання до розгляду на 03 квітня 2012 року на 10 годину про що свідчить судова повістка, яку направлено ОСОБА_7 23 лютого 2012 року (а.с. 64).

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року клопотання задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, які накладені у відповідності до ухвали Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року, а саме: арешт із забороненням відчуження елінгу № 9 «а» загальною площею 42,2 кв.м. в блоці № 6 на території споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів «Дельфін» розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3.

На ухвалу суду представником ОСОБА_6- ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить ухвалу суду першої інстанції визнати незаконною та скасувати, оскільки судом не зазначено підстави скасування заходів забезпечення позову, а крім того не було повідомлено ОСОБА_6 про розгляд заяви відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України, чим порушено порядок розгляду цього питання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги визнає її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи клопотання представника відповідачки про скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що перешкод для скасування вжитих заходів забезпечення позову на даний час не вбачається. А крім того, суд зазначив, що неявка інших учасників судового процесу до суду відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України не є перешкодою для розгляду питання у їх відсутності.

З висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням процедури розгляду питання.

У частині 5 ст. 154 ЦПК України встановлено порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень вказаної норми закону таке питання вирішується у судовому засіданні. Про час і місце цього судового засідання обов'язково повідомляються всі особи, які беруть участь у справі. Неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції направив судову повістку про виклик до суду на 03 квітня 2012 року на 10 годину ОСОБА_7 за адресою її проживання у місті Дніпропетровськ (а.с. 64). Що стосується повідомлень інших осіб, що брали участь у справі, то відомостей про їх повідомлення в матеріалах справи немає.

За таких підстав, доводи апелянта про порушення норм процесуального закону з боку суду є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення, а саме не повідомив про місце і час розгляду заяви представника відповідачки ОСОБА_7 - ОСОБА_9, про скасування заходів забезпечення позову, позивача ОСОБА_6 і цим позбавив його права на доступ до суду, справедливий судовий розгляд з додержанням принципу рівності сторін, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є частиною національного законодавства України.

Зазначене свідчить про те, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 6 Конвенції щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. В даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо позивача була порушена і не було дотримано принципу рівності сторін, оскільки судовий розгляд заяви представника відповідачки ОСОБА_9 відбувався лише за участі представника відповідачки, а позивач був позбавлений можливості направити до суду свого представника та надати свої аргументи у відповідь.

Про порушення принципу рівності сторін зазначено в рішенням Європейського суду з прав людини «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року.

Обговорюючи клопотання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з її хворобою, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки до телеграми, яка надійшла на адресу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим 21 травня 2012 року, не додано доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання апелянта, а телеграму не завірено лікарняною установою (лікарем).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, які свідчать про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь в судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду справи судом апеляційної інстанції по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 315, 325 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді: