Рішення

від 24.02.2009 по справі 2-583/09

ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

№ 2-583/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючого судді Комарова В.А,

при секретарі Босовій О.О.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Макіївка справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «УМГ «Донбастрансгаз» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2009 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду позов до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2. У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що в квартирі АДРЕСА_3 вони мешкають на підставі ордеру № 734 серія ГІК, виданого Виконавчим комітетом міської Ради м. Макіївки 22.12.2005р. Вказане житло знаходиться на балансі ДК «Укртрансгаз» УМГ «Донбастрансгаз».

З метою реалізації свого права на приватизацію житла позивачка ОСОБА_3 30.12.2008р. звернулася до УМГ.Донбастрансгаз" ДК «Укртрансгаз» з проханням про надання їй та її чоловіку дозволу на приватизацію житла, в якому вони мешкають. Листом № 13-158 від 15.01.2009р. УМГ.Донбастрансгаз" ДК «Укртрансгаз» повідомило її про неможливість надання дозволу на приватизацію житла з причини введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007р. № 605-V, згідно з яким забороняється будь-яке відчуження майна, що складає основні фонди НАК «Нафтогаз України». Також позивачі посилаються на ст. 47 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати його у власність. Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Позивачі зазначають, що відчуження житлового фонду, приватизацію та оформлення права власності у даному випадку повинне здійснювати підприємство, засноване на державній власності - Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», у повному господарському віданні якої знаходиться квартира, яка підлягає приватизації згідно зі статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Таким чином позивачі, маючи право на приватизацію житла, в якому мешкають, не мають можливості його реалізувати. Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позивачі мотивують свої позовні вимоги щодо набуття права власності на житлову квартиру, розташовану за адресою: 86123, АДРЕСА_4, тим, що відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається з підстав, не заборонених законом.

Згідно ст. 345 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа може надбати право власності при приватизації державного майна та майна, що знаходиться у комунальній власності. Приватизація здійснюється у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовнії вимоги позивачів підтримала в повному обсязі, надавши суду аналогічні пояснення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідно до умов ст. 5 ЖК України та ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказана квартира належить до відомчого житлового фонду державного підприємства ДК «Укртрансгаз» і відноситься до державного житлового фонду.

Згідно з ч.2 ст. 810 ЦК України підстави, умови, порядок укладання та припинення договору найма житла, яке є об’єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом. Таким законом є Житловий кодекс України та підзаконні акти. В ст. 61 ЖК вказано, що договір найму жилого приміщення в будинках державного житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення, який видається у встановленому порядку.

Позивачі отримали квартиру в користування за ордером відповідно до Житлового кодексу України та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання ім. жилих приміщень в Українській РСР, затверджених спільною постановою Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 11.12.1984 р. № 470.

Позивачі звернулися з листом від 30.12.2008р.. до УМГ „Донбастрансгаз" ДК «Укртрансгаз» з проханням надати їм дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_5 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Листом УМГ „Донбастрансгаз" ДК «Укртрансгаз» № 13-158 від 15.01.2009р. їм було повідомлено про відмову у дачі згоди на приватизацію житла з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007 р. № 605-V. Внесеними цим Законом змінами до ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено таке: „Відчуження основних фондів державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, передача їх з балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, передача до статутного фонду інших юридичних осіб основних фондів та акцій таких підприємств, вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії НАК «Нафтогаз України», дочірніх та заснованих нею підприємств і газосховищ забороняється, крім випадків, коли результатом таких дій є створення державних підприємств, 100 відсотків яких є у державній власності України".

На виконання цього Закону та з огляду на те, що вказана квартира відноситься до основних фондів підприємства магістрального трубопровідного транспорту ДК «Укртрансгаз» (УМГ «Донбастрансгаз») Компанія не має права надавати дозвіл позивачам на відчуження основних фондів, тобто квартири, шляхом її приватизації. Крім того, оскільки вказана квартира є державним майном, що перебуває в складі основних фондів Компанії на праві господарського відання, відповідач не може погодитись з визнанням права власності на вказану квартиру за позивачами.

Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та документи, суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі мешкають в квартирі АДРЕСА_6 на підставі ордеру № 734 серія ПК, виданого Виконавчим комітетом міської Ради м. Макіївки 22.12.2005р. З метою реалізації свого права на приватизацію позивачі звернулись до відповідача, як балансоутримувача оспорюваного житла з проханням про надання їм дозволу на приватизацію житла, в якому вони мешкають. Свої доводи позивачі обгрунтовували ст. 9 Житлового кодексу України та ст. ст. 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідач в задоволенні прохання позивачів щодо надання дозволу на приватизацію відмовив, мотивуючи свою позицію введенням в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007р. № 605-V, відповідно до якого будь-яке відчуження основних засобів Компанії з 23.02.2007р. забороняється.

Судом з’ясовано, що Законом України від 6 лютого 2007 року № 605-V внесені зміни у частину другу статті 7 Закону від 15 травня 1996 р. № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», відповідно до яких реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, передача їх з балансу на баланс, концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, інших правочинів, що можуть привести до відчуження основних фондів та акцій цих підприємств, а також основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», дочірніх та заснованих нею підприємств і газосховищ забороняється, крім випадків, коли за результатом цих дій є створення державних підприємств, 100 відсотків яких є у державній власності України.

В преамбулі Закону зазначено, що він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту.

В статті першій даного Закону наведені терміни, які вжиті у такому значені: магістральний трубопровід -технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництва, а також нафтогазові, внутрішньопромислові, нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об’єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, також об’єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт і промисловий трубопровідний транспорт ( ст. 2).

Згідно з положенням ч.4 ст. 3 та ч. 1 ст, 4 Закону метою законодавства про трубопровідний транспорт є регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капітальний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров’я населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об’єктів цього виду транспорту.

Дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць іх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспорту.

Аналіз змісту норм зазначеного Закону свідчить, що сфера його дії поширюється на об’єкти, які безпосередньо пов’язані та забезпечують експлуатацію системи трубопровідного транспорту, як єдиного технологічного комплексу. Разом з тим, предметом спірних правовідносин між позивачами та ДК «Укртрансгаз» у цивільній справі є відчуження у власність фізичних осіб квартири шляхом її приватизації у будинку, який знаходиться у повному господарському віданні відповідача.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати його у власність. Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, виходячи із системного аналізу змісту норм Закону України «Про трубопровідний транспорт», суд дійшов висновку про відсутність об’єктивних підстав щодо поширення його положень на правовідносини, що виникають при приватизації державного житлового фонду, предметом регулювання яких є спеціальний нормативний акт - Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким суд вважає необхідним користуватись при вирішенні спірних правовідносин по справі.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Щодо процедури відчуження житлового фонду, приватизацію та оформлення права власності у даному випадку повинне здійснювати підприємство, засноване на державній власності - Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», у повному господарському віданні якої знаходиться квартира, яка підлягає приватизації згідно зі статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу, фізична чи юридична особа може надбати право власності при приватизації державного майна та майна, що знаходиться у комунальній власності. Квартира - це конструктивно відокремлена функціональна частина дво- або багатоквартирного житлового будинку, яка призначена та за санітарно-технічними нормами придатна для постійного в ній проживання. Громадяни мають право на приватизацію квартир державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативів, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України право власності на житло у громадянина може виникнути з наступних підстав: приватизація будинку (квартири), який входить до складу державного житлового фонду (відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 08.10.1992р.), отримання житла на підставі цивільно-правових угод (купівля-продаж, дарування та ін.), в порядку спадкування, в порядку новостворення, за набувальною давністю. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є цілком обгрунтованими, оскільки стосуються набуття права власності на житло шляхом його приватизації.

На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. ст. 345, 379, 382 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ст. ст. 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири № 22, розташованої в м. Макіївці по вул. Суздальській в будинку № 32.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 14 частину квартири № 22, розташованої в м. Макіївці по вул. Суздальській в будинку № 32.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.