Рішення

від 28.12.2009 по справі 2-583/09

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                 

                                                                                                                  Справа  № 2-583/09                                                                                              

                                                                          РІШЕННЯ

                                                                      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі-Лисяк А.А.

з участю представника позивачки ОСОБА_1-ОСОБА_2, представників відповідача прокуратури Пустомитівського району Львівської області-Войценка А.І., ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача прокуратури Львівської області-Жукровського В.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Пустомитівського району Львівської області, прокуратури Львівської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої їй співучасниками сфальсифікованої проти неї кримінальної справи,-

                                                                                 встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої їй співучасниками сфальсифікованої проти неї кримінальної справи, мотивую свої вимоги тим, що 25.09.2000 р. прокуратура Пустомитівського району Львівської області розпочала проти неї досудове слідство і 27.11.2000 р. прийняла   постанову про   порушення кримінальної справи № 164-0214 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 165 і ч.2 ст.172 ККУ (в редакції 1960 р.).

На основному обвинувальному документі, а саме договорі від 08.10.1997 р., відсутній її підпис, а 23.08.2005 р. цей документ представлено в суді їй для ознайомлення із підробленим підписом. Однак не дивлячись на це, прокуратура району і районний суд незаконно відкрили кримінальну справу прийнявши до розгляду та затягували на довгих 5-ть років.

Прокуратурою району сфальсифіковано постанову від 05.03.2001 р. про перебування позивачки на лікуванні в Пустомитівській райлікарні, хоча в цей час вона перебувала на роботі в Італії.

05.03.2001 р. прокурор району ОСОБА_5 незаконно видав постанову про її розшук, хоч вона ні від кого не ховалась. В зв”язку з цим 15.09.2003 р. під час її повернення з Італії на кордоні в м.Чопі вона була затримана українськими прикордонниками. 13.10.2003 р. слідчий прокуратури ОСОБА_6 змусив її дати підписку про невиїзд. Ще двічі її затримували при перетині кордону 28.11.2003 р. та 28.12.2003 р., а саме через 2 дні після того, як прокурор Бризіцький І.Д. дав їй дозвіл на виїзд.

09.12.2003 р. прокурором Бризіцьким І.Д. затверджено обвинувальний висновок і кримінальну справу № 164-0214 про її обвинувачення за ст. 364 ч.2 ККУ (в новій редакції від 01.09.2001 р.) і в порядку ст. 232 КПК направлено для розгляду до Пустомитівського районного суду Львівської області.

24.02.2004 р. суддя Кукса Д.А. в корисливих цілях самовільно сфальсифікував звернення до прикордонної служби про її затримання, чого на судовому засіданні сказано не було.

19.09.2005 р. суд прийшов до висновку, що в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 364 ККУ і прийняв рішення виправдати, а міру запобіжного заходу підписку про невиїзд скасувати.

11.01.2006 р. колегія суддів апеляційного суду   Львівської області вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.09.2005 р. щодо ОСОБА_1 залишила без змін , а апеляційне подання державного обвинувача, помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області без задоволення. Отже вона була незаконно позбавлена вільного виїзду протягом 2001 – 2006 р.р.

У зв”язку з незаконними діями працівників прокуратури і суду вона була позбавлена права на роботу протягом 9-ти місяців, двічі втрачала контракт на роботу за кордоном, захворіла на стенокардію, гіпертонію та інші хвороби. Неодноразово прийшлось звертатись до лікарів і лікуватись. Ці хвороби, а також головні і серцеві болі, які почались після відкриття проти неї сфабрикованої кримінальної справи, не проходять до цього часу.

Сім”я позивачки із 6-ти чоловік залишилася без засобів існування, в тому числі малолітня дитина і мати інвалід 1-ої групи, вдова фронтовика.

Перебування в якості підсудної завдало їй страждань внаслідок фізичного та психічного впливу, позбавило можливості реалізації її планів і бажань, призвело до порушення нормальних життєвих зв”язків, погіршення відносин з оточуючими, поширення всяких брехливих чуток про крадіжки на роботі, набуття різних хвороб, нервозного стану у сім”ї, потребувало додаткових зусиль для організації життя.

Через дії відповідачів страждає не лише вона, а й її сім”я, члени якої постійно переживають за здоров”я позивачки, моральна атмосфера в сім”ї погіршилась. Вони також вимушені виправдовуватись, пояснювати, що вона не винна і справа сфальсифікована.

Незаконними діями працівників прокуратури, міліції, суду, прикордонної служби, РДА їй завдано моральної та   матеріальної   шкоди,   пов”язаної   з   незаконним   пред”явленням обвинувачення, затриманням та перебуванням під слідством і судом.

Розмір її моральної та матеріальної шкоди безмежний, але якщо навести його в грошовому виразі, то він має компенсувати витрати, пов”язані з відновленням здоров”я, відпочинком від цього, що сталося з нею та членами сім”ї.

В зв”язку з цим позивачка просить стягнути з прокуратури Пустомитівського району Львівської області в її користь моральну шкоду в сумі 700000 гривень та матеріальну шкоду в розмірі 156769 гривень.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги  підтримали в повному обсязі, дали покази аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовних вимог не визнали та пояснили, що завдана позивачці моральна та матеріальна шкода не підтверджена будь-якими доказами, а тому в позові просять відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної та кримінальної справи, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

09.12.2003 р. слідчим прокуратури Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 пред”явлено обвинувачення ОСОБА_1 за ст.364 ч.2 КК України та скеровано кримінальну справу до Пустомитівського районного суду Львівської області.

19.09.2005 р. Пустомитівський районний суд Львівської області постановив відносно позивачки ОСОБА_1 виправдальний вирок, який 11.01.2006 р. колегією суддів апеляційного суду   Львівської області вирок залишено без змін , а апеляційне подання державного обвинувача, помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області без задоволення.

Відповідно до Закону України „Про порядок відшкодування шкоди спричиненої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду” №266/94-ВР від від 01.12.1994 р. підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого. Право на відшкодування такої шкоди виникає у випадку постановлення виправдального вироку суду.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав і розмір грошового відшкодування визначається від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала шкоду та з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з положень ст.121 Конституції України, ст.ст.1,3,4,5,7,13 Закону України „Про прокуратуру” органи прокуратури складають єдину відокремлену централізовану систему державних органів, на які покладено функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді в передбачених законом випадках.

Правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування шкоди, завданої позивачці діями органів прокуратури Пустомитівського району Львівської області і їх посадових осіб, шо призвело до постановлення виправдального вироку.

Відповідальність органів прокуратури в даному випадку регулюється відповідно до ст.1176 ч.6 ЦК України, а саме що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в ч.ч.1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) сілідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166,1167 ЦК України відповідно до ч.1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідальність за шкоду, завдану фізичній та юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов”язків згідно із ст.1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах.  

Позивачкою та її представником не наведено будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог в частині матеріальної шкоди і все викладене ними базується лише на їх показах. Подані ними документи на іноземній мові з перекладами не є належним чином  прошнуровані, завірені і не беруться судом до уваги.  

Доказів заподіяння позивачці матеріальної шкоди судом не здобуто і в судовому засіданні не встановлено, а тому у задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім цього, суд вважає за необхідне частково задоволити позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача прокуратури Пустомитівського району Львівської області моральної шкоди в сумі 20 (двадцять) тисяч гривень враховуючи глибину її моральних та душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв”язків.    

Керуючись ст.ст.10,60,212-215,216,218 ЦПК України, ст.ст.23,1167,1172,1176 ЦК України, Законом України „Про порядок відшкодування шкоди спричиненої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду” №266/94-ВР від від 01.12.1994 р.,-

                                                                                   вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.

Стягнути з прокуратури Пустомитівського району Львівської області в користь ОСОБА_1 20 (двадцять) тисяч гривень за нанесену моральну шкоду.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                              Мусієвський В.Є.