Ухвала

від 23.05.2011 по справі 30/90-09-2386

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/90-09-2386

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відновленні строку

"23" травня 2011 р. Справа № 30/90-09-2386

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.

суддів Картере В.І., Жекова В.І.

розглянувши апеляційну скаргу

Прокурора Приморського району м. Одеси

на рішення  Господарського суду Одеської області

від 28.05.2009р.

по справі № 30/90-09-2386

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АРКАДА”

до Приватного підприємства „ПРОГРЕС-РИЕЛТ”

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Одеської області 18.05.2011р. надійшла апеляційна скарга Прокурора Приморського району м. Одеси  на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2009р. по справі № 30/90-09-2386 про визнання права власності. Зазначена апеляційна скарга отримана Одеським апеляційним Господарським судом 20.05.2011р. за вхідним  № 1754/11.

До апеляційної скарги додано заяву  про поновлення процесуального строку на звернення до господарського суду апеляційної інстанції, розглянувши яке, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 85 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Конкретна сфера таких правовідносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Зазвичай наступний акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього, але, якщо з прийняттям нового акта таке положення ним не передбачене, то самим цим актом автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Вказана позиція знайшла своє відображення в рішеннях Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997р. «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 ЦПК України»та №4-зп від 03.10.1997р. щодо офіційного тлумачення ч.5 ст.94 та ст. 160 Конституції України.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою та громадянами, судом та учасниками судового процесу, породжуючи впевненість, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Наведене вище положення щодо неможливості застосування внесених в процесуальний закон змін до правовідносин, які існували до набрання таких змін законної сили, повною мірою застосовується і до ГПК України. При цьому слід зазначити, що Закон України „Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 р., яким внесені зміни до норм ГПК України, застережень щодо їх зворотної дії не містить.

Отже, для кожного учасника процесу по господарській справі нормами Господарського процесуального кодексу України встановлені відповідні процесуальні права та обов'язки, які діють саме на період чинності таких норм вказаного кодексу. Також, відповідні процесуальні права і обов'язки зазначеними нормами встановлені і для самого суду, що наділений державою правом розглядати і вирішувати, віднесені до його компетенції справи, тобто, суд, як учасник процесу, на відміну від інших його учасників процесу, наділений законодавцем власними повноваженнями при розгляді справи. При цьому, слід зазначити, норми Господарського процесуального кодексу України визначають права та обов'язки як учасників процесу, так і осіб, що не були залучені до участі у конкретній справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків (ст. 107 ГПК України), також ці норми визначають весь хід судового процесу та встановлюють для кожного суб'єкту господарських процесуальних відносин міру обов'язкової і можливої поведінки.

Оцінюючи заяву скаржника про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, з врахуванням викладених вище положень, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010року за № 2453- VІ, судові рішення, прийнятті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Господарським процесуальним кодексом України, який діяв на час розгляду справи по суті встановлено основні вимоги щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, зокрема ч.2 ст.93 ГПК України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку, а саме: відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

За змістом цієї норми подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Вказаною нормою також встановлено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, рішення, що оскаржується, винесено судом першої інстанції 28.05.2009р., в той час як апеляційна скарга   Прокурора Приморського району м. Одеси отримана Господарським судом Одеської області 18.05.2011р. за вх. 1356/2011 (згідно штампу канцелярії Господарського суду Одеської області), тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч.2  ст. 93 ГПК України, (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваного судового рішення).

Відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року за № 2453- VІ, який набрав чинності 30 липня 2010р. до ст. 93 ГПК України у тому числі внесені відповідні зміни за приписами якої законодавчо скасовано обмеження щодо 3-х місячного строку оскарження судових рішень в апеляційному порядку, що не є у даному випадку обґрунтованою підставою звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Із клопотання та матеріалів справи не вбачається доказів, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Судова колегія зазначає, що дії скаржника щодо підготовки та оформлення апеляційної скарги повинні відповідати нормам ГПК України та здійснюватись у встановлені строки. Подання апеляційної скарги повинно здійснюватися у відповідності з вимогами ст.ст.91, 93, 94 ГПК України.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає доводи прокурора стосовно поважності пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення, оскільки таке посилання суперечить вимогам ст. 20 Закону України „ Про прокуратуру”, приписам ГПК, які регулюють спірні відносини та Закону України „Про доступ до судових рішень”        № 3262- ІV від 22.12.2005р. за яким, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного  цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом. Аналогічної думки дотримується Вищий господарський Суд України у постановах від 09 листопада 2010р.            № 9-30/76-05-2167 та від 16 листопада 2010р. № 6/175/09 де за таких самих підстав суд апеляційної інстанції поновив строк на апеляційне оскарження прокурору проте рішення суду апеляційної інстанції скасовано с посиланням на приписи Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року за № 2453- VІ, якій набрав чинності 30 липня 2010р.

Наведені постанови Вищого господарського суду України на день винесення даної ухвали е чинними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відновлення строку подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без розгляду.

      Керуючись ст. 53, 86, 91, 93, 97 ГПК України,

Ухвалила:

Відмовити Прокурору Приморського району м. Одеси в задоволенні заяви про відновлення строку подання апеляційної скарги (вх. № 1754/11 від 20.05.2011р. ОАГС) на рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2009р. у справі № 30/90-09-2386.

Апеляційну скаргу Прокурора Приморського району м. Одеси  залишити без розгляду.

Головуючий суддя                                                                         Пироговський В.Т.

Судді                                                                                          Картере В.І.

                                                                                          Жеков В.І.