Постанова

від 18.05.2011 по справі 13/17-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/17-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р.                                                          Справа № 13/17-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                           Щепанська Г.А.

суддя                                                   Демидюк О.О. ,

 суддя                                                   Бригінець Л.М.   

при секретарі  судового засідання  Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Мельніков Р.Ю. був присутній в судовому засіданні 11.05.2011р.)

відповідача -  не з'явився (Комісаров І.Д. був присутній в судовому засіданні 13.04.2011р. та 11.05.2011р.)

розглянувши апеляційну скаргу   Товариства з обмеженою відповідальністю "Дера"

на  рішення  господарського суду Вінницької області від 05.01.11 р.

у справі № 13/17-10  (суддя Тісецький С.С.)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дера" , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Хмельницький

про стягнення 30364,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.01.11 р. у справі № 13/17-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дера" (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (далі Відповідач) про стягнення 30364,77 грн.  відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати  та прийняти нове рішення яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дера" 30364,77 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. та державного мита в розмірі 303,65 грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- що судом першої інстанції не взято до уваги Акт взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем від 24.09.2007р. за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р., що підтверджує наявність дебеторської заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 14 592,85 грн.;

- господарський суд Винницької області від 05.01.2011р. прийняв рішення, яке обґрунтовано тим, що Позивач не довів факт підписання накладної №1789 від 14.05.2007р., а також накладної  №1820 від 24.05.2007р. особою уповноваженою довіреністю Відповідача на отримання товару, та відповідно факту отримання Відповідачем товару за зазначеними накладними;

- суд не врахував той факт, що згідно ч.1, ч.2 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою;

- виходячи з вище наведених обставин накладні №1789 від 14.05.2007р. та №1820 від 24.05.2007р. могли бути підписані і іншим представниками Відповідача;

- також Позивач зазначив, що згідно довідки ВАТ "УніКредит Банку" Відповідач здійснював розрахунки за накладною №1820 від 24.05.2007р., про що зазначено в графі "призначення платежу", що підтверджує схвалення Відповідачем поставку товару. У зв'язку з чим, встановлення особи, що підписала відповідні документи не є доцільним, так як її дії в будь-якому разі були схвалені Відповідачем та створили для нього відповідні права та обов'язки.

- суд мав упереджене ставлення до Позивача. Зокрема, про це свідчить те, що задовольняючи клопотання Відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи ухвалою від 31.03.2010р. суд поклав на Позивача обов'язок щодо її оплати (а.с 2 т.2).

У відзиві  на  апеляційну скаргу представник Відповідача пояснив і зазначив зокрема наступне, що договору на поставку товару за вказаними документами у 2007-2008 р. не було, а були позадоговірні одиничні господарські відносини.

Бухгалтерською звіркою ТОВ "Тріумф" встановлено, що заборгованості перед Позивачем немає і такий акт було залучено до справи.

Позивач неправильно стверджує, що нібито є якись інший акт взаємозвірки і підписаний Відповідачем і в ньому зафіксовано заборгованість.

Відповідачем заперечено підписи бухгалтера і керівника на довіреностях і накладних, актах звірки, оскільки вони їх не ставили і вони відрізняються від справжніх підписів.

Посилання позивача на лист від 20.12.07р. про наявність боргу 55592,85 грн., не є доказом. Оскільки спростовується бухгалтерськими документами Відповідача (акт звірки і виписки з банку).

Так само, хибні твердження позивача, що накладні могли бути підписані і іншими особами, оскільки обов'язок покладається на поставщика перевіряти повноваження осіб, які одержують товар та подають документи.

Акт  звірки  не  може  бути  доказом,   оскільки  його Відповідач  не підписував, а тим більше в тому акті зазначено недостачу лише Позивачем за їх бухгалтерськими документами, а у Відповідача відсутні бухгалтерські документи про одержання товару на вказану суму.

Не вірні доводи Позивача, що в судовому засіданні Відповідач визнавав борг, оскільки це нічим не підтверджено і не відповідає дійсності.

Позивач заперечив призначення судово-почеркознавчої експертизи за клопотання Відповідача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення , судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи в обґрунтування позовних вимог в ході з'ясування обставин виникнення заборгованості відповідач заперечив факт отримання ним товару за накладними №1789 від 14.05.2007р. та №1820 від 24.05.2007р., пояснюючи, що особа уповноважена довіреністю на отримання товару не підписувала вказані накладні, а відповідно і товар не отримувався.

Викликана в судове засідання першої інстанції Чернова О.А., у відповідності до ст. 30 ГПК України, особа уповноважена довіреністю на отримання товару, пояснила суду, що підписи на накладних №1789 від 14.05.2007р. та №1820 від 24.05.2007р. та на довіреності серії ЯНИ №512196 вона не ставила та товар вказаний в накладних не отримувала (а.с. 85 т.1).

Крім того, відповідно до довідки ВАТ "УніКредит Банку" через яку відповідно до пояснення представника Позивача Відповідач здійснював оплату за отриманий товар, в графі "призначення платежу" не вказано, що оплата здійснювалась по рахунку за отриманий по накладних №1789 від 14.05.2007р. та №1820 від 24.05.2007р. товар.

Ухвалою від 31.03.2010р. Для перевірки обставин підписання  накладних №1789 від 14.05.2007р. та №1820 від 24.05.2007р. та довіреності серії ЯНИ №512196  у справі  було призначено судово-почеркознавчу експертизу на підставі ст.41 ГПК України, на вирішення якої були поставлені запитання:

Чи виконано підпис на накладній №1789 від 15.05.2007р. в графі "отримав", в дорученні серії ЯНИ №512196 від 14.05.2007р. в графі "Зразок підпису особи, що одержала довіреність",  на накладній №1820 від 24.05.2007р. в графі "отримав", особою уповноваженою довіреністю чи іншою особою?

Чи виконано підпис  на накладній №1789 від 15.05.2007р. в графі "отримав", в дорученні серії ЯНИ №512196 від 14.05.2007р. в графі "Зразок підпису особи, що одержала довіреність",  на накладній №1820 від 24.05.2007р. в графі "отримав", спотвореним почерком?

Чи виконано підпис  на накладній №1789 від 15.05.2007р. в графі "отримав", в дорученні серії ЯНИ №512196 від 14.05.2007р. в графі "Зразок підпису особи, що одержала довіреність",  на накладній №1820 від 24.05.2007р. в графі "отримав", в незвичних умовах?

Чи не знаходилась особа, якою виконано підпис  на накладній №1789 від 15.05.2007р. в графі "отримав", в дорученні серії ЯНИ №512196 від 14.05.2007р. в графі "Зразок підпису особи, що одержала довіреність",  на накладній №1820 від 24.05.2007р. в графі "отримав", в незвичайному стані?

Не погоджуючись з ухвалою суду про призначення експертизи, Позивач оскаржив її до апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.03.2010р. залишено без змін.

20.04.2010р. від завідуючого Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов лист про необхідність оплати експертних послуг за проведення експертизи. В зв'язку із тим, що п. 4 ухвали суду від 31.03.2010 р. було зобов'язано Позивача оплатити проведення експертизи, суд звернувся з листом №3536 від 21.04.2010р. до Позивача, в якому зазначив про необхідність проведення оплати, надавши копію рахунку експертної установи (а.с. 94-96).

Однак Позивач оплату за проведену експертизу не здійснив, посилаючись в листах та клопотаннях на існування інших доказів у справі за якими, на його думку, може бути розглянуто даний спір, на скрутне матеріальне становище та інші обставини, та клопотав розглянути справу за наявними в ній доказами.

Оскільки Позивач не оплатив проведення експертизи, а особа, яка нібито отримала товар підтвердила, що підписи на накладних їй не належать, відпали підстави для задоволення позовних вимог Позивача.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.  ст. 99, 101,103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення  господарського суду Вінницької області від 05.01.11 р. у справі № 13/17-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дера" - без задоволення.

2. Справу № 13/17-10  повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                       Щепанська Г.А.  

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Бригінець Л.М.  

Відрук прим.:

1-до справи;

2,3- сторонам.