Рішення

від 18.05.2011 по справі 25/561-45/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/561-45/130 18.05.11

За позовом: Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Пріоритет-інтер”

До відповідача: Закрито го акціонерного товариства “ ОТП Банк”

Третя особа: Національн ий банк України

Про: визнання недійсним договору про надання кредит у

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Форсюк В.Л.

Відповідача: Лиштова Ю.В.

Третьої особи: не з'явились

Суть спору: визнання недійсним договору про нада ння кредиту № CR 07-390/29-1 від 14.08.2007, укла деного між сторонами спору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що предметом спірного до говору є надання кредиту у до ларах США, а на думку позивача , норми законодавства встано влюють вичерпний перелік вип адків застосування сторона ми в зобов'язаннях іншого зас обу платежу, ніж гривня, зокре ма іноземної валюти. Позивач вважає, що спірний договір ук ладено без додержання обмеже нь встановлених законодавст вом. Тому позивач вважає, що сп ірний договір укладено з пор ушенням норм законодавства т а просить визнати його недій сним на підставі ст.ст. 201, 203, 215 Ци вільного кодексу України.

В запереченнях на позовну з аяву відповідач вказав, що ви користання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобо в'язаннями допускається у ви падках, порядку та на умовах, в становлених законом. Відпові дач зазначив, що він належним чином отримав генеральну ба нківську ліцензію № 191 від 02.03.1998 н а право здійснення банківськ их операцій, серед яких перед бачено право здійснювати опе рації з валютними цінностями . Невід'ємною частиною вказан ої ліцензії є дозвіл № 191-1 від 08.1 1.2006 з додатком, в якому наведен о перелік операцій, які має п раво здійснювати відповідач . Тому, на думку відповідача, п озивач, внаслідок хибного тл умачення норм законодавства , помилково посилається на не законність спірного договор у.

Рішенням від 17.12.2009 (суддя Моро зов С.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищий господарський суд Ук раїни Постановою від 21.04.2010 каса ційну скаргу позивача задово льнив, рішення Господарськог о суду міста Києва від 17.12.2009 ска сував, а справу направив до су ду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно резолюції справу 25/561 передано на розгляд судді Ба лац С.В.

Ухвалою від 14.05.2010 прийнято до провадження справу 25/561, присво єно справі № 25/561-45/130 та призначен о на 21.06.2010.

Під час нового розгляду спр ави позивач свої вимоги підт римав та вказав, що відповіда чем не доведено того, що він ма є індивідуальну або генераль ну ліцензію на здійснення ва лютних операцій. Більш того, рішенням Печерського районн ого суду міста Києва від 14.05.2010 у справі № 2-552-1/10, яке набрало зако нної сили та залишене без змі н ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27.10.2010 та ухвало ю Вищого спеціалізованого су ду України з розгляду цивіль них і кримінальних справ вст ановлено відсутність у відпо відача генеральної ліцензії на здійснення валютних опер ацій станом на день укладенн я спірного договору. Тому, на д умку позивача, вказаний факт є преюдиціальним та доведен ню не підлягає. Відповідно по зивач, просив визнати спірни й договір недійним на підста ві 227 Цивільного кодексу Украї ни.

Під час нового розгляду спр ави відповідач проти задовол ення позову заперечив та вка зав, що він має генеральну бан ківську ліцензію № 191 від 02.03.1998 на право здійснення банківськи х операцій, серед яких передб ачено право здійснювати опер ації з валютними цінностями. Невід'ємною частиною вказан ої ліцензії є дозвіл № 191-1 від 08.1 1.2006 з додатком, в якому наведен о перелік операцій, які має п раво здійснювати відповідач . Тому, на думку відповідача, п озовні вимоги є необґрунтова ні та задоволенню не підляга ють.

Під час нового розгляду спр ави третя особа надала суду з аяву в якій послалась на судо ву практику та листи Націона льного банку України з приво ду спірних відносин.

В судовому засіданні 21.06.2010 по зивач також заявив клопотанн я про витребування наступних доказів у відповідача та тре тьої особи: - відомості про ная вність у відповідача генерал ьної ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпа дають під режим ліцензування відповідно до Декрету КМ Укр аїни “Про систему валютного регулювання і валютного конт ролю”; - відомості щодо отрима ння відповідачем індивідуал ьної ліцензії на здійснення валютної операції за кредитн им договором № 25/561, тобто ліцен зії на використання іноземно ї валюти як засобу платежу; - в ідомості про повноваження ос іб, які підписали договір про надання кредиту №CR-07-390/29-1 від 14 се рпня 2007 року від імені відпові дача.

Ухвалою від 21.06.2010 клопот ання позивача про витребуван ня доказів задоволено, розгл яд справи відкладено на 14.07.2010, о днак судове засідання не від булося у зв' язку з направле нням справи до Київського ап еляційного господарського с уду. Ухвалою Київського апел яційного господарського суд у від 20.07.2010 апеляційну скаргу ТО В “Пріоритет-Інтер” на ухвал у від 21.06.2010 повернуто заявнику.

Вищий господарський суд Ук раїни Постановою від 27.10.2010 каса ційну скаргу ТОВ “Пріоритет- Інтер” залишив без задоволен ня, ухвалу Київського апеляц ійного господарського суду в ід 20.07.2010 - без змін, а справу пер едано до суду першої інстанц ії для подальшого розгляду.

Ухвалою від 13.12.2010 розгляд спр ави призначено на 13.01.2011 та зобов 'язано відповідача надати су ду письмові пояснення та нал ежні докази на підтвердження обставин викладених в них, що до наявності у відповідача г енеральної ліцензії на здійс нення валютних операцій, які підпадають під режим ліценз ування відповідно до Декрету КМ України “Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю”, щодо отримання в ідповідачем індивідуальної ліцензії на здійснення валю тної операції за кредитним д оговором № 25/561, тобто ліцензії на використання іноземної ва люти як засобу платежу та щод о про повноваження осіб, які п ідписали договір про надання кредиту №CR-07-390/29-1 від 14 серпня 2007 ро ку від імені відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2011 з'явилис я, проте витребуваних судом д окументів не надав.

Ухвалою від 13.01.2011 розгляд спр ави відкладався на 02.02.2011 та втре тє зобов'язано відповідача н адати суду письмові поясненн я та належні докази на підтве рдження обставин викладених в них, щодо наявності у відпов ідача генеральної ліцензії н а здійснення валютних операц ій, які підпадають під режим л іцензування відповідно до Де крету КМ України “Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю”, щодо отри мання відповідачем індивіду альної ліцензії на здійсненн я валютної операції за креди тним договором № 25/561, тобто ліц ензії на використання інозем ної валюти як засобу платежу та щодо про повноваження осі б, які підписали договір про н адання кредиту №CR-07-390/29-1 від 14 сер пня 2007 року від імені відповід ача.

Представник відповідача в судове засідання 02.02.2011 з'явилис я, проте витребуваних судом д окументів не надав.

Ухвалою від 02.02.2011 розгляд спр ави відкладався на 21.02.2011 та вчет верте зобов'язано відповідач а надати суду письмові поясн ення та належні докази на під твердження обставин викладе них в них, щодо наявності у від повідача генеральної ліценз ії на здійснення валютних оп ерацій, які підпадають під ре жим ліцензування відповідно до Декрету КМ України “Про си стему валютного регулювання і валютного контролю”, щодо о тримання відповідачем індив ідуальної ліцензії на здійсн ення валютної операції за кр едитним договором № 25/561, тобто ліцензії на використання іно земної валюти як засобу плат ежу; належним чином засвідче ну копію рішення Печерського районного суду від 14.05.2010р. (спра ва № 2-552-1/10), ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27.10.2010р. та у хвали Вищого спеціалізовано го суду України по вказаній с праві.

Представник відповідача в судове засідання 21.02.2011 з'явився , і надав копію банківської лі цензії № 191, зареєстровану 02.03.1998 т а дозволу № 191-1 від 08.11.2006 в якому з азначено, що вказаний дозвіл дає відповідачеві право зді йснювати операції згідно з д одатком до нього, проте відпо відачем вказаного додатку су ду не надано. Відповідачем по милково надано суду додаток до дозволу № 191-1 від 08.07.2009, т обто додаток до іншого дозво лу, а додаток до дозволу № 191-1 ві д 08.11.2006, в якому визначено перел ік операцій, які може здійсню вати відповідач, суду не нада но. В судовому засіданні 21.02.2011 о 12:00 оголошувалася перерва до 14 :20 того ж дня.

В ході розгляду позивач пов ідомив суду, що рішенням Пече рського районного суду від 14.0 5.2010 у справі №2-552-1/10 (копія в матері алах справи), що залишено без з мін ухвалою Апеляційного суд у міста Києва від 27.10.2010 та ухвал ою Вищого спеціалізованого с уду України з розгляду цивіл ьних і кримінальних справ вс тановлено відсутність у відп овідача генеральної ліцензі ї на здійснення валютних опе рацій станом на день укладен ня оспорюваного договору. Ви щий спеціалізований суд Укра їни з розгляду цивільних і кр имінальних справ ухвалою від 09.02.2011 поновив строк подання зая ви про перегляд рішення Пече рського районного суду м. Киє ва від 14.05.2010, ухвали апеляційног о суду м. Києва від 27.10.2010 та ухвал и Вищого спеціалізованого су ду України з розгляду цивіль них і кримінальних справ від 17.12.2010. Вказана ухвала із заявам и про перегляд судових рішен ь та доданими до них документ ами надіслані до Верховного Суду України. Верховний Суд У країни ухвалою від 11.02.2011 відкри в провадження у справі.

Тому, ухвалою від 21.02.2011 провад ження у справі №25/561-45/130 зупинено до прийняття рішення Верхов ним Судом України за наслідк ами перегляду судових рішень у справі №2-552-1/10 за позовом ОСО БА_1 до ПАТ “ОТП Банк”, ОСОБ А_2, треті особи: Національни й банк України, приватний нот аріус Київського міського но таріального округу ОСОБА_3 , ОСОБА_4, про визнання кр едитного договору та договор у іпотеки недійсним.

Ухвалою від 19.04.2011 провадження у справі поновлено та призна чено судовий розгляд на 12.05.2011, а відповідача в черговий раз з обов'язано надати суду належ ним чином засвідчені копії л іцензій станом на день уклад ення спірного договору, оскі льки надані копії ліцензій в идані значно пізніше укладен ня спірного договору.

В судове засідання 12.05.2011 пред ставник відповідача надав ви требувані судом документи. У судовому засіданні 12.05.2011 оголо шено перерву до 18.05.2011, про що сто рони повідомлені належним чи ном.

В судовому засіданні 18.05.2011 ог олошено вступну та резолютив ну частини рішення.

Заслухавши пояснення пред ставників позивача, відповід ача, дослідивши наявні у мате ріалах справи докази суд, -

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України видав відповідачеві банківс ьку ліцензію № 191, яка зареєстр ована Національним банком Ук раїни 02.03.1998 за № 273.

08.11.2006 Національним банком Укр аїни видано відповідачеві до звіл № 191-1 на право здійснення о перацій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 49 Закону Ук раїни "Про банки і банківську діяльність", згідно з додатко м до цього дозволу. В додатку д о названого дозволу зазначен о, що відповідач має право зді йснювати операції з валютним и цінностями, зокрема залуче ння та розміщення іноземної валюти на валютному ринку Ук раїни.

14 серпня 2007 між позивачем (Поз ичальник) та відповідачем (Ба нк) було укладено договір № CR 07- 390/29-1 про надання кредиту (надал і - спірний договір), згідно п .1.1 якого Банк надає Позичальн ику кредит в розмірі, що не пер евищує ліміт фінансування (2 0 00 000 доларів США), а Позичальник приймає, зобов' язується на лежним чином використати та повернути Банку кредит, а так ож сплатити проценти та вико нати інші зобов' язання, вст ановлені у цьому договорі.

Пунктом 1.1.1 Спірного договор у визначено, що кредит може на даватися в валюті - долари С ША.

Пунктом 1.4.1 Спірного договор у передбачено, що проценти за кредит розраховуються Банко м від суми наданого та непога шеного кредиту на підставі п роцентної ставки в розмірі (LIB OR + 6,5%) річних із розрахунку 360 дні в на рік. У відповідності до ро зділу “Визначення термінів” Спірного договору LIBOR - це фік сована індикативна процентн а ставка, яка розраховується як середньоарифметичне знач ення індивідуальних процент них ставок пропозиції ресурс ів банків - членів британськ ої банківської асоціації; пр и реалізації цього договору LIBOR визначається за даними REUTERS н а відповідну дату.

Строк кредитування визнач ений до 14 серпня 2015 року включн о (п. 1.6 Спірного договору).

У відповідності до п. 1.11 Спір ного договору платежі щодо п овернення кредиту, сплати пр оцентів за кредитом мають бу ти здійснені Позичальником у валюті кредиту в порядку і на умовах, встановлених цим дог овором. Інші платежі за догов ором, що розраховуються у вал юті кредиту, підлягають вико нанню у валюті України (гривн ях) виходячи з валютного курс у НБУ або міжбанківського ва лютного курсу на день викона ння (сплати).

Згідно із п. 1.11.1 Спірного дого вору Банк може, на власний роз суд, прийняти виконання Борг ових зобов' язань, що мають б ути виконані у валюті кредит у, в іншій валюті. При відсутно сті або недостатності у Пози чальника коштів для здійснен ня платежів у відповідній ва люті, та при наявності у Позич альника іншої валюти, Позича льник зобов' язаний запропо нувати Банку виконання в так ій іншій валюті. Банк може зді йснити конвертацію у відпові дності з чинним законодавств ом України за чинними тарифа ми Банку.

Спір виник внаслідок того, щ о позивач вважає, що оскільки жодна з сторін спірного дого вору не має відповідної ліце нзії (дозволу) на здійснення о перацій у валюті, то спірний д оговір підлягає визнанню нед ійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного коде ксу України підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу. Від повідно до ч. 1 ст 203 Цивільного кодексу України зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також ін тересам держави і суспільств а, його моральним засадам.

Згідно ст. 227 Цивільного коде ксу України правочин юридич ної особи, вчинений нею без ві дповідного дозволу (ліцензії ), може бути визнаний судом нед ійсним.

Частиною 1 статті 1054 Цивільно го кодексу України передбаче но, що за кредитним договором банк або інша фінансова уста нова (кредитодавець) зобов'яз ується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у роз мірі та на умовах, встановлен их договором, а позичальник з обов'язується повернути кред ит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземні й валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст. 99 Конститу ції України Грошовою одинице ю України є гривня. Забезпеч ення стабільності грошової о диниці є основною функцією ц ентрального банку держави - Н аціонального банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 192 Цивільного кодексу України законним пл атіжним засобом, обов'язкови м до приймання за номінально ю вартістю на всій території України, є грошова одиниця Ук раїни - гривня. Однак, у відпов ідності до ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України у випадках і в порядку, встановлених зако ном в Україні може використо вуватися іноземна валюта.

Таким чином, зважаючи на виз начення кредитного договору , встановлене ст. 1054 Цивільного кодексу України, та поняття "к ошти" за ст. 2 Закону України "Пр о банки і банківську діяльні сть" Банк може надати кредит п озичальникові у розмірі та н а умовах, встановлених догов ором, у національній валюті (г ривні) або іноземній валюті - у випадках і в порядку, встанов лених законами України.

Порядок використання іноз емної валюти визначаються За конами України "Про банки і ба нківську діяльність", "Про Нац іональний банк України" і Дек ретом Кабінету Міністрів Укр аїни "Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю", виданими відповідно до н их нормативними актами, яким и передбачена можливість зді йснення розрахунків в інозем ній валюті при одержанні ком ерційного чи банківського кр едиту в іноземній валюті і йо го погашенні.

Статті 47 і 49 Закону України "П ро банки і банківську діяльн ість" визначають операції ба нків із розміщення залучених коштів від свого імені, на вла сних умовах та на власний риз ик як кредитні операції, неза лежно від виду валюти, яка вик ористовується. Вказані опера ції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

У положеннях ч. 2 ст. 44 Закону У країни "Про Національний бан к України" зазначено, що Націо нальний банк діє як уповнова жена державна установа при з астосуванні законодавства У країни про валютне регулюван ня і валютний контроль. До ком петенції Національного банк у у сфері валютного регулюва ння та контролю належить, зок рема видача та відкликання л іцензій, здійснення контролю , у тому числі шляхом здійснен ня планових і позапланових п еревірок, за діяльністю банк ів, юридичних та фізичних осі б (резидентів та нерезиденті в), які отримали ліцензію Наці онального банку на здійсненн я валютних операцій, в частин і дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 с т. 5 Декрету Кабінету Міністрі в України "Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю" Національним банко м України видаються генераль ні ліцензії комерційним банк ам на здійснення валютних оп ерацій, що не потребують інди відуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

При цьому, відповідно до нор м пп. “г” п. 4 ст. 5 Декрету Кабіне ту Міністрів України "Про сис тему валютного регулювання і валютного контролю" викорис тання іноземної валюти на те риторії України як засобу пл атежу або як застави віднесе но до операцій, які потребуют ь ліцензії.

У нормах ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяль ність" зазначено, що банки маю ть право здійснювати операці ї з валютними цінностями на п ідставі банківської ліцензі ї.

Таким чином, зазначеними по ложеннями законів України вс тановлено, що уповноважені б анки на підставі виданої НБУ банківської ліцензії та пис ьмового дозволу на здійсненн я операцій з валютними цінно стями, мають право використо вувати іноземну валюту на те риторії України при здійснен ні розрахунків, в тому числі і здійснювати операції з нада ння кредитів в іноземній вал юті.

Як встановлено, відповідач має генеральну банківську л іцензію на право здійснення банківських операцій, визнач ені частиною першою та пункт ами 5-11 частини другої статті 47 Закону про банки, серед яких п ередбачено право здійснюват и операції з валютними цінно стями. Крім того, до вказаної л іцензії відповідачеві видан о дозвіл від 08.11.2006 з додатком, в я кому наведено перелік операц ій, які має право здійснювати відповідач з валютними цінн остями.

Відтак, відповідач на підст аві наявних у нього банківсь кої ліцензії та письмового д озволу на здійснення операці й з валютними цінностями мав право укладати кредитні дог овори, видавати кредити та ві дповідно, вимагати виконання зобов' язання в іноземній в алюті. Така ж правова позиція викладена в листі Верховног о Суду України від 07.10.2010.

Враховуючи викладене, вимо ги позивача про визнання спі рного договору недійсним є н еобґрунтованими, матеріалам и справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають .

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати по кладаються на позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 82-84 Господа рського процесуального коде ксу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відм овити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня підписа ння рішення, оформленого від повідно до ст. 84 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Суддя С.Балац

Дата підписання: 26.05.2011