Постанова

від 16.05.2011 по справі 14/22-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011 року Справа № 14/22-11

Дніпропетровський апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Наум енка І.М. - доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., М ороза В.Ф.,

при секретарі судового зас ідання: Заболотній О.В.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 пр едставник, довіреність № 78 ві д 14.03.11;

від позивача: ОСОБА_2. ди ректор, протокол № 1 від 30.05.07;

від відповідача 1: ОСОБА_3 представник, довіреність № 46 8-О від 02.03.11;

представник відповідача 2 в судове засідання не з"явивс я, про час та місце судового за сідання повідомлений належн им чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги п ублічного акціонерного това риства комерційного банку “П риватБанк”, м.Дніпропетровсь к, на рішення господарсь кого суду Дніпропетровської області від 03.03.2011р. у справ і №14/22-11

за позовом товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Союзінвестгруп”,

м.Дніпроп етровськ

до відповідача 1 п ублічного акціонерного това риства комерційного банку “П риватБанк”,

м.Дніпроп етровськ

до відповідача 2 т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Українське фіна нсове

агентств о “Верус”, м.Дніпропетровськ

про визна ння недійсним договору порук и від 02.09.2010р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 03.03.2011р. у справі №14/22-11 (суд дя Панна С.П.) позовні вимоги Т ОВ “Союзінвестгруп” задовол ено повністю. Визнано недійс ним договір поруки б/н від 02.09.2010 р., укладений між ПАТ КБ "Прива тбанк" та ТОВ "Українське фіна нсове агентство "Верус".

Приймаючи вищезгада не рішення, господарський су д виходив з невідповідності вищезгаданого договору пору ки визначеним для договорів даного типу вимогам чинного законодавства України, зокре ма, відсутності доказів отри мання від позивача згоди на п окладення на нього відповідн их обов' язків, що виникли пр и укладанні оспорюваного пра вочину.

Не погодившись з дани м рішенням, скаржник /відпові дач-1/ звернувся до апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій, поси лаючись на неправомірність о станнього, просить дане ріше ння скасувати та прийняти у с праві нове рішення, повністю відмовивши в задоволенні по зовних вимог.

В обґрунтування викладен их в апеляційній скарзі запе речень скаржник посилається на те, що оспорюваний договір поруки повністю відповідає вимогам чинного законодавст ва України, а саме, ч.1 ст.547 Цивіл ьного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу Укра їни; укладений з урахуванням “внутрішньої волі” сторін; б езпосереднього впливу на пра ва та обов' язки позивача не створює; більш того, стверджу є, що позивач, як Позичальник з а кредитним договором, сторо ною у договорі поруки бути не може, у зв' язку з чим не потр ібна й згода останнього на йо го укладення.

В свою чергу, у відзиві на ап еляційну скаргу позивач напо лягає на правомірності оскар жуваного рішення, натомість, доводи апеляційної скарги в важає необґрунтованими та б езпідставними.

Заслухавши пояснення упов новажених представників сто рін, дослідивши матеріали сп рави, обговоривши доводи апе ляційної скарги, відзиву на н еї, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скар га задоволенню не підлягає.

Отже, як встановлено госп одарським судом першої інст анції, вбачається з матеріал ів справи та не заперечуєтьс я сторонами, 12.09.2008р. між Приватб анком, як Банком, та ТОВ "Союзі нвестгруп", як Позичальником , було укладено кредитний дог овір №2096, згідно п.п.А.1, А.2 якого б анк надав Позичальнику строк овий кредит, ліміт якого скла дає 40 000,00 доларів США, з метою по повнення оборотних коштів, а також, 2600,00 доларів США на оплат у страхових платежів у випад ку і в порядку, передбачених п .п. 2.1.5, 2.2.12 даного договору.

Відповідно до п.А.5 вищезгад аного кредитного договору, з обов' язання Позичальника з абезпечуються договором зас тави транспортного засобу №2 096/ДЗ від 12.09.2008р., а також, договора ми поруки від 12.09.2008р.

Так, 12.09.2008р. між гр.ОСОБА_2., я к заставодавцем, та ЗАТ КБ "При ватбанк", як заставодержател ем, було укладено договір зас тави автотранспорту №2096/ДЗ, зг ідно п.1.1 якого, предметом дого вору визначено надання в зас таву автотранспорту, опис як ого зазначений в п.6 цього дого вору, в забезпечення виконан ня зобов'язань ТОВ "Союзінвес тгруп" (позичальник) перед за ставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальни ком зобов'язань, забезпечени х заставою, та (або) невиконанн я заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати за доволення за рахунок передан ого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кред иторами заставодавця та (або ) позичальника./а.с.29 том 1/.

12.09.2008р., за попередньою згодою боржника, ТОВ "Союзінвестгру п", між гр.ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_4, як поручителями, та Приватбанком, як кредитор ом, було укладено, відповідно , договори поруки №1, №2, №3, за п.1.1 я ких предметом договорів є та кож надання поруки поручител ями перед кредитором за вико нання ТОВ "Союзінвестгруп", як боржником, своїх обов' язкі в за кредитним договором від 12.09.2008р. №2096. /а.с.30 том 1/.

В свою чергу, 12.09.2008р., за попере дньою згодою боржника, ТОВ "Со юзінвестгруп", між ТОВ "Союзук ртранс", як поручителем, та При ватбанком, як кредитором, бул о укладено договір поруки №4, в ідповідно до п. 1.1 якого предме том договору є знову ж таки на дання поруки поручителем пер ед кредитором за виконання Т ОВ "Союзінвестгруп", як боржни ком, своїх обов' язків за кре дитним договором від 12.09.2008р. №2096. /а.с.34 том 1/.

Окрім того, згодом, 02.09.2010р. між ТОВ "Українське фінансове аг ентство "Верус", як поручителе м, та Приватбанком, як кредито ром, був укладений договір по руки б/н, предметом якого визн ачено надання поруки поручит елем перед кредитором за вик онання ТОВ "Союзінвестгруп" в сіх своїх обов' язків за кре дитним договором №2096 від 12.09.2008р., за яким кредитор надав боржн икові кредит у сумі 40 000,00 доларі в США, а боржник, зі свого боку , взяв на себе зобов' язання о тримані кредитні кошти повер нути у строк до 12.09.2011р.

При цьому слід зауважити, що даний договір є двосторонні м, укладений без попередньої згоди на то боржника, ТОВ "Сою зінвестгруп", що сторонами, зо крема, відповідачем-1, не запер ечується, підтверджується ві дсутністю на договорі печатк и та підпису уповноваженого представника ТОВ "Союзінвест груп". /а.с.35 том 1/.

Саме визнання недійсним ви щезгаданого договору поруки б/н від 02.09.2010р., як такого, що супе речить вимогам чинного закон одавства України та спрямова ного на штучну зміну підсудн ості, і є предметом даного спо ру.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивіль ного кодексу України, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України передбачені загал ьні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності пра вочину, зокрема, зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства ; особа, яка вчиняє правочин, п овинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; вол евиявлення учасника правочи ну має бути вільним і відпові дати його внутрішній волі; пр авочин має вчинятися у формі , встановленій законом; право чин має бути спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочи ну прямо не встановлена зако ном, але одна із сторін або інш а заінтересована особа запер ечує його дійсність на підст авах, встановлених законом, т акий правочин може бути визн аний судом недійсним (оспорю ваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивіль ного кодексу України).

Відповідно до ст.101 ГПК Укр аїни, в процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу. До даткові докази приймаються с удом, якщо заявник обґрунтув ав неможливість їх подання с уду першої інстанції з причи н, що не залежали від нього.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь.

Разом з цим, неспроможними к олегія суддів вважає доводи скаржника з приводу того, що о спорюваний договір поруки бе зпосереднього впливу на прав а та обов' язки позивача /бор жник/ не створює, адже, відпові дно до ч.1 ст.554 Цивільного кодек су України, у разі порушення б оржником зобов'язання, забез печеного порукою, боржник і п оручитель відповідають пере д кредитором як солідарні бо ржники, якщо договором порук и не встановлено додаткову (с убсидіарну) відповідальніст ь поручителя.

Більш того, за ст.557 Цивільног о кодексу України, боржник, як ий виконав зобов'язання, забе зпечене порукою, повинен н егайно повідомити про це пор учителя. Поручитель, який виконав зобов'язання, забезп ечене порукою, у зв'язку з н енаправленням йому боржнико м повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має пр аво стягнути з кредитора без підставно одержане або пр ед'явити зворотну вимогу до б оржника. Таким чином, у зв' язку із неможливістю повідом ити поручителя про виконання зобов' язання перед кредито ром, оскільки за оспорюваним договором поруки ані сам пор учитель, ані його місцезнахо дження боржнику були невідом і, застосування вищезгаданої правової норми може призвес ти до небажаних наслідків дл я позивача /боржника/, зокрема , подвійної сплати суми основ ного зобов' язання /тобто, і кредиторові, і невідомому по ручителю за зворотною вимого ю/.

Помилковим апеляційний го сподарський суд вважає також твердження апелянта стосовн о того, що позивач, як Позичаль ник за кредитним договором, с тороною у договорі поруки бу ти не може, у зв' язку з чим не потрібна й згода останнього на його укладення.

Відповідно до п.1 ст.626 Цивіль ного кодексу України, догово ром є домовленість двох аб о більше сторін, спрямована н а встановлення, зміну або при пинення цивільних прав та об ов'язків.

Так, за ст.511 Цивільного коде ксу України, у випадках, встан овлених договором, зобов' яз ання може породжувати для тр етьої особи права щодо боржн ика та (або) кредитора. В свою чергу, на підставі п.2 ст.556 Цивільного кодексу України, до поручителя, який виконав з обов'язання, забезпечене пор укою, переходять усі права кр едитора у цьому зобов'язанні , в тому числі й ті, що забезпеч ували його виконання.

Отже, природа поруки поляга є у поєднанні волі боржник а і поручителя відповідати с пільно, а тому порука за до говором передбачає волев иявлення як боржника, так і по ручителя. Враховуючи ж від сутність згоди боржника /поз ивача/ на укладення оспорюва ного договору поруки б/н від 02 .09.2010р., останній цілком правомі рно визнаний господарським с удом першої інстанції недійс ним на підставі п.3 ст.203, п.1 ст.215 Ц ивільного кодексу України, я к такого, що суперечить самом у поняттю договору.

/Аналогічної правової пози ції дотримується Вищий госпо дарський суд України у своїх постановах від 12.11.2009р. у справі №57/59-09, від 18.06.2010р. у справі №8/252-09, від 05.08.2010р. у справі №1/309 тощо /.

З урахуванням викладеного вище, судова колегія вважає, щ о господарським судом повно, всебічно та об' єктивно роз глянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка. Таким чином, оскаржув ане рішення господарського с уду відповідає вимогам чинно го законодавства України та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК Укр аїни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 03.03.2011р. у справі №14/22-11 - за лишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерн ого товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпро петровськ, - без задоволенн я.

Постанова набирає закон ної сили з моменту проголоше ння і може бути оскаржена в к асаційному порядку протяго м двадцяти днів до Вищого гос подарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз