Постанова

від 20.05.2011 по справі 13/103-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Сп рава № 13/103-10

Колегія суддів у складі : головуючий суддя Бондар енко В.П., суддя Камишев а Л.М. , суддя Медуниця О .Є.

при секретарі Голозубові й О.І.

за участю представників с торін:

позивача - не з' явився

відповідача - не з' явився

3-ої особи - ОСОБА_1 (дов. № 3268 від 23.09.2008 року)

розглянувши апеляційну ск аргу позивача (вх. №) 1138С/1-38 на рішення господарського су ду Сумської області від 07.10.2010 р. у справі № 13/103-10

за позовом Приватного п ідприємства "Будівничий", м. Ро мни

до Виконавчого комітет у Роменської міської ради, м. Р омни

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача - ОСОБА_2

про визнання недійсни м та скасування рішення, -

встановила:

Позивач, ПП "Будівничий ", звернувся до господарськог о суду Харківської області з позовом в якому просив суд ви знати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітет у Роменської міської ради Су мської області від 24.10.1999 р. № 370 “П ро відчуження майна міської ради”.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 07 жо втня 2010 року по справі №13/103-10 (суд дя Лиховид Б.І.) в позові відмо влено.

Позивач, ПП "Будівничий", з рі шенням місцевого господарсь кого суду не погодився, подав до Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу, в якій, посилаючи сь на неповне з' ясування об ставин, які мають значення дл я справи, невідповідність ви сновків, викладених в рішенн і, обставинам справи, порушен ням норм матеріального та пр оцесуального права, просить скасувати рішення та прийнят и нове, яким визнати недійсни м та скасувати рішення Викон авчого комітету Роменської м іської ради від 24.10.1999 р. №370 "Про ві дчуження майна міської ради" .

Відповідач, Виконавчий ком ітет Роменської міської ради , відзив на апеляційну скаргу позивача не надав.

Третя особа, ОСОБА_2, в з апереченнях на апеляційну ск аргу зазначив, що вважає ріше ння господарського суду зако нним і обґрунтованим, прийня тим з дотриманням норм матер іального та процесуального п рава. Просить рішення господ арського суду Сумської обла сті від 07 жовтня 2010 року по спра ві №13/103-10 залишити без змін, а ап еляційну скаргу без задоволе ння. В додаткових запереченн я третя особа зазначає, що при прийнятті оскаржуваного ріш ення жодні права позивача не були порушення, оскільки вка зане рішення виконавчого ком ітету Роменської міської рад и прийняте з дотриманням вим ог діючого законодавства. Ус і приміщення по АДРЕСА_1 б ез якогось обмеження площею були включені до переліку об ' єктів, що підлягають прива тизації шляхом викупу ще на п очатку 1997 року.

Позивач подав клопотання( р азом із додатковими поясненн ями від 03.05.2011р.) про розгляд спра ви за відсутності його предс тавника у зв”язку із неможли вістю його явки в судове засі дання.

Відповідач в судове засіда ння не з' явився, свої предст авників не направив, про прич ини неприбуття не повідомив.

Враховуючи, сторони н алежним чином повідомлені пр о час та місце судового засід ання, колегія суддів вважає м ожливим розглядати справу за відсутності їх представникі в за наявними в ній матеріала ми, відповідно до ст. 75 Господа рського процесуального коде ксу України.

Дослідивши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представника 3-ої особи, пер евіривши правильність засто сування господарським судом першої інстанції норм матер іального та процесуального п рава, колегія суддів Харківс ького апеляційного господар ського суду встановила насту пне.

У серпні 2010року Приват не підприємство „Будівничий ”( далі ПП”Будівничий”) зверн улося до суду з позовом про ви знання недійсним та скасува ння рішення виконавчого комі тету Роменської міської ради Сумської області № 370 від 24.10.1999ро ку ”Про відчуження майна міс ької ради”, а також просив від новити строк позовної давнос ті. .Цим рішенням виконком доз волив відчужити способом вик упу за грошові кошти майно мі ської ради - другий поверх н ежилого приміщення по АДРЕ СА_1 площею 90 кв.м. адвокату ОСОБА_2

Позивач посилається на те, що вказане рішення прий нято із порушенням вимог чин ного законодавства, ст.7 Закон у України „ Про приватизацію невеликих державних підприє мств( малу приватизацію), а так ож процедури приватизації ма йна комунальної власності. П озивач зазначає,що порушено його права на участь у приват изації і придбання у власніс ть вказаного об”єкту нерухо мості.

Виконавчий комітет Р оменської міської ради проти позову заперечує та посилає ться на те, що він діяв в межах своїх повноважень і в тексті оскаржуваного рішення від 24 жовтня 1999р. №370 зазначив, що воно підлягає затвердженню на че рговому засіданні сесії місь кої ради. Крім того, зазначає в ідповідач, приміщення ,що про дано у 1999р., було включено в пер елік об”єктів комунальної вл асності, які підлягають прив атизації шляхом викупу в 1997р. Відповідач у зазначеному від зиві просив суд застосувати строк позовної давності до п озовних вимог.

Третя особа, яка не зая вляє самостійних вимог на пр едмет спору, ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечує, по силаючись на те, що Виконавчи й комітет міської ради діяв в ідповідно до закону, оскільк и згідно п.4 ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування ” до відання виконавчих орга нів сільських, селищних, місь ких рад належить підготовка і внесення пропозицій щодо п орядку та умов відчуження ко мунального майна.Оскаржуван е рішення виконкому, на думку третьої особи, не порушило пр ав позивача.

Судова колегія прийм ає до уваги наступне.

До матеріалів справи додано рішення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 370 від 24.10.1999р. „ Про відчуження майна м іської ради”.В даному рішенн я зазначено,що виконком місь кої ради,”розглянувши заяву адвоката ОСОБА_2 та врахов уючи,що”в будівлі в АДРЕСА_ 2 на даний час відсутній сам остійний вихід на другий пов ерх і влаштувати його немає т ехнічної можливості без зайн яття площі першого поверху, в ирішив „Дозволити відчужити способом викупу за грошові к ошти майно міської ради - др угий поверх нежилого приміще ння по АДРЕСА_1, площею 90 кв .м. адвокату ОСОБА_2.Ціну вс тановити шляхом оцінки його в ринкових цінах в установле ному законом порядку.”(а.с.10)

Отже із змісту даного рішення вбачається , що викон авчий комітет прийняв рішенн я про приватизацію спірного нежилого приміщення, що є вла сністю громади міста Ромни с амостійно.Також самостійно в иконавчим комітетом було виз начено спосіб приватизації т а порядок визначеня ціни про дажу.

Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26 Закону України „ Про місцев е самоврядування в Україні”( в редакції чинній на час прий няття оспорюваного рішення в иконкому) - виключно на плен арних засіданнях сільської, селищної, міської ради виріш уються пи тання про прийнятт я рішень щодо відчучення від повідно до закону комунально го майна.

Доцільність, порядок та умови відчуження об”єкті в права комунальної власност і визначаються відповідною радою ( ч.6 ст. 60 Закону України „ Про місцеве самоврядування).

Отже рішення про прод аж шляхом викупу за ринковою ціною спірного нерухомого п риміщення на другому поверсі по АДРЕСА_1 прийнято вико навчим комітетом Роменсько ї міської ради з перевищення м своїх повноважень , в поруше ння п.30,ч.1,ст.26 ; ч.6 ст.60 Закону Укра їни „Про місцеве самоврядув ання”( в редакції,що діяла на ч ас прийняття оскаржуваного а кту виконкому

Відповідач та т ретя особа наполягають на то му, що рішення про продаж спір ного приміщення було прийнят о у законний спосіб, оскільки Роменська міська рада Сумсь кої області рішенням від 28.12.1999р затвердила рішення виконавч ого комітету міської ради ві д 24.11.1999р.№ 370”Про відчуження майн а міської ради”.(а.с.68).

Дані доводи ( які були покладені в основу оскаржува ного рішення суду) не відпові дають вимогам Закону України „Про місцеве самоврядування ”, а саме п.30 ч.1 ст.26 ; ч.6 ст.60, а також , п.4 ст.29Закону України , де зазн ачено,що до відання виконавч их органів міських рад належ ить лише підготовка і внесен ня на розгляд ради пропозиці й щодо порядку та умов відчуж ення комунального майна.

Отже порядок, коли вик онком приймає рішення про ві дчуження комунального майна , а місцева рада затверджує да не рішення законодавством пр о місцеве самоврядування не передбачено.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи д ержавної влади і органи місц евого самоврядування, їх пос адові особи повинні діяти ли ше на підставі, в межах та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Отже, оскаржуваним рі шенням виконкому порушено ви моги п.30,ч.1,ст.26 ; ч.6 ст.60 Закону Ук раїни „Про місцеве самовряд ування”( в редакції,що діяла н а час прийняття оскаржуваног о акту виконкому),а також п.4 ст . 29 даного Закону та ст. 19 Консти туції України , що є підставою для визнання оскаржуваного акту недійсним.

Судова колегія погод жується із доводами позивача , що відповідачем також було п орушено вимоги законодавств а про приватизацію.

Так продаж комунальн ого майна має відбуватися ті льки шляхом приватизації. Ві дповідно ст. 7 Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств - місц еві Ради народних депутатів затверджують за поданням орг анів приватизації переліки о б”єктів , які перебувають у ко мунальній власності і підляг ають приватизації.

Орган приватизації н е надавав подання на затверд ження міській раді щодо прив атизації спірного об”єкту. М іська рада не приймала відпо відне рішення про його прива тизацію та про порядок його в ідчуження.

Статтею 3 Закону Украї ни „ Про приватизацію невели ких державних підприємств п ередбачено, що приватизація здійснюється шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом. Вик уп був можливий лише в разі зд ійснення приватизації праці вниками малого підприємства .

Відповідач та третя о соба наполягають на тому , що р ішення про приватизацію спір ного приміщення було прийнят о в 1997році при реалізації прог рами приватизації на 1997р.

Судова колегія не пог оджується із даними доводами .

Такі доводи протиріч ать самим обставинам прийня ття оскаржуваного рішення 1999р .та затвердження його місько ю радою, адже якби міською ра дою ще у 1997 році рішення про при ватизацію другого поверху сп ірної нерухомості вже було п рийнято, то не було би необхід ності в прийнятті оскаржуван ого акту.

Крім того,підпунктом 3.1.1.Програми приватизації май на комунальної власності Ром енської міської ради на 1997рік передбачено, що викуп застос овується до об”єктів малої п риватизації, зданих в оренду , якщо право на викуп було пере дбачено договором оренди. До матеріалів справи надано Пе релік об”єктів комунальної в ласності Роменської міської ради народних депутатів, які підлягають приватизації чер ез викуп в 1997році., де зазначено , що приміщення по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ВЖРЕ У і підлягає викупу у третьом у кварталі 1997р. орендарем ОС ОБА_2( а.с.63).

25 квітня 1997р між Фондом державного майна України та третьою особою по справі бул о укладено договір купівлі - п родажу приміщення за вказано ю вище адресою загальною пло щею 55кв.м., що складає 13/50 загальн ої площі всієї будівлі. У всту пній частині договору зазнач ено, що набувач є орендарем пр иміщення по АДРЕСА_1. ( а.с.38 ). Отже в програму приватизаці ї на 1997 рік було включено для ви купу майно, що було в оренді тр етьої особи, а приміщення дру гого поверху не перебували у будь-кого в оренді і в план пр иватизації не включалися і н е могли бути включені шлляхо м викупу відповідно до закон одавства про приватизацію.

Позивачу на час прийн яття оскаржуваного рішення № 370 від 24.10.1999р. належало приміщенн я на першому поверсі по АДР ЕСА_1, що складало частку в 10/50 від загальної площі приміще ння.Прийняття рішення викона вчим комітетом про викуп нер ухомого майна на другому пов ерсі певною особою (саме адво катом ОСОБА_2) є також пору шенням прав співласника- поз ивача на придбання приміщенн я в порядку визначеному зако ном, оскільки публікації в ін формаційному бюлетені та міс цевій пресі рішення про прив атизацію спірного об”єкту н е було здійснено, позивач був відсторонений від процесу п риватизації.

Доводи відповідача т а третьої особи про додержан ня вимог закону про приватиз ацію при прийтятті оскаржува ного акту виконкому не можут ь бути прийняті до уваги ще й т ому ,що із змісту оскаржувано го рішення вбачається, що вик онком прийняв рішення саме п ро продаж комунального майна , його спосіб і ціну ,а не вноси в пропозиції для міської рад и .

Те, що продаж нерухомо го майна другогого поверху н а підставі оскаржуваного ріш ення виконкому відбувся поз а процедурою приватизації св ідчить зміст договору від 28.12.20 00р., у вступній частині якого в казано, що продавцем спірног о приміщення є Виконавчий ко мітет Роменської міської рад и, що протирічить ст. 3 Закону У країни „Про приватизацію нев еликих державних підприємст в, оскільки продавцем може бу ти тільки орган приватизації .

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання п ро визнання поважною причину пропуску строку позовної да вності згідно ст.80 ЦК УРСР та с т. 267ЦК України.Підставою пози вач вказує порушення відпові дачем правил приватизації , в наслідок чого була відсутня інформація, необхідна позива чу для реалізаціїх свого пра ва на придбання спірного при міщення.Крім того позивач за значає, що його директору про наявність рішення виконкому №370 від 1999р. стало відомо випадк ово 29 серпня 2007р. із заяви грома дянина ОСОБА_3, до якої бул о додано копію зазначеного р ішення.З даною заявою він озн айомився випадково.

Судова колегія прийм ає дані пояснення позивача, а також приймає до уваги що поз ивач 22.10 2007 року звернувся до г осподарського суду Сумської області про визнання недійс ним оспорюваного по даній сп раві акту. Ухвалою даного суд у від 15 лютого.2007 р. справа за поз овом ПП” Будівничий” до вико нкому Роменської міської рад и, третя особа ОСОБА_2 була передана на розгляд до Ромен ського міськ районного суду за підсудністю, як місцевому адміністративному суду, про вадження у справі закрито.Ха рківський апеляційний адмін істративний суд ухвалою від 09.07.2008р. та Вищий адміністративн ий суд України ухвалою від 14.05.2 009р. залишили без змін ухвалу Р оменськогшо міськрайонного суду Сумської області від 15 л ютого 2008р.Отже остаточно пита ння щодо підсудності з”ясув алося 14.05.2009р.( а.с.17; 14-16).

Відповідно до частин 2;3 ст. 264ЦК України позовна давн ість переривається у разі пр ед”явлення особою позову; пі сля переривання перебіг позо вної давності починається за ново.Час,що минув до перерива ння перебігу позовної давнос ті , до нового строку не зарахо вується.

Третя особа посилаєт ься на те , що синові керівника ПП”Будівничий” ще у 2003році ст ало відомо про наявність у тр етьої особи у власності част ки спірного нерухомого майна з одержаного ним витягу з реє стру прав власності еа нерух оме майно.( а.с.66; 84).

Дані доводи не можуть бути прийняті судом, оскільк и по даній справі не приймає у часть син директора позивача . Наявність зазначеного витя гу із реєстру у сина директор а позивача не свідчить про об ізнаність позивача( його орг ану) про наявність такої випи ски.

Крім того , згідно ч.1 ст .261ЦК України перебіг позовної давності починається від дн я,коли особа довідалася або м огла довідатися про порушенн я свого права або про особу , я ка його порушила. Із вказаног о витягу не випливає , що збіль шення відсотків у власності третьої особи відбулося не з аконним шляхом , а у зв”язку і з порушенням Конституції Укр аїни , Законів України про при ватизацію і місцеве самовряд ування та не вбачається , що та кою особою є Виконавчий комі тет Роменської міської ради .

Отже відповідачем та третьою особою не надано док азів та не наведено підстав д ля того, щоб суд не врахував по яснення позивача відносно да ти, коли директору підприємс тва позивача стало відомо пр о порушення прав позивача, а с аме 29.08.2007р.

Враховуючи, що строк п озовної давності перервавс я, починаючи з 22 жовтня 2007 року ( а.с.14) та почав знову спливати 15.05.2009 р. ( а.с.17), а 28.08.2010 позивач зверн увся із даним позовом,судова колегія вважає, що немає підс тав вважати його таким, що спл инув.Судова колегія також вр аховує, що позивач заявляв су ду першої інстанції, що вважа є несплинувшим строк позовно ї давності, що зазначено в ріш енні суду.

На підставі виклад еного судова колегія вважає, що рішення суду першої інста нції прийнято при неповному з”ясуванні обставин справи, а висновки суду не відповіда ють обставинам справи.

За таких обставин апе ляційна скарга позивача підл ягає задоволенню, а рішення г осподарського суду Сумської області від 07.10.10. скасуванню. Су дова колегія приймає нове рі шення, яким задовольняє вимо ги позивача.Враховуючи, що по зивач просив визнати рішення виконкому Роменської місько ї ради №370 від 24.10.1999р. недійсним т а скасувати його, судова коле гія вважає, що вимоги про скас ування та визнання рішення н едійсним є тотожніми і тому в важає, що позовні вимоги заяв лені про визнання недійсним оскаржуваного акту, у зв”язк у із чим оскаржуване рішення слід визнати недійсним.

Керуючись статтями 85, 99, 101, ст. ч.2 ст. 103 п.п. 1,3 статті 104, ста ттею 105 Господарського процес уального кодексу України, ко легія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прива тного підприємства "Будівнич ий" задовольнити.

Рішення господарського су ду Сумської області від 07.10.2010 р. у справі № 13/103-10 скасувати і при йняти нове рішення, яким визн ати недійсним рішення Викона вчого комітету Роменської мі ської ради Сумської області від 24.10.1999 р. № 370 "Про відчуження ма йна міської ради".

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанов и по справі № 13/103-10 підписано 20.05.201 1 р.