Постанова

від 23.05.2011 по справі 18/5025/85/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/5025/85/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.                                                                Справа № 18/5025/85/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М.  

 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС"    на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 11.03.11 р.

у справі № 18/5025/85/11 (суддя   Саврій В.А. )

позивач  Виробничий кооператив "Ранок"

відповідач  Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС"

про стягнення  боргу 39614,81 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача -  не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.03.2011 р. у справі  №18/5025/85/11 (суддя Саврій В.А.) місцевий господарський суд задоволив позов Виробничого кооперативу "Ранок" до Державного  підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу " Хмельницька АЕС" та присудив до стягнення з останнього на користь позивача 39614,81 грн., з яких 31195,45 грн. інфляційних втрат та 8419,36 грн. відсотків річних. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 396,14 грн. державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Державне  підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу " Хмельницька АЕС" в поданій апеляційній скарзі та його представник безпосередньо в судовому засіданні просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити  в задоволенні  позовних вимог.

При цьому, як на підставу своїх вимог, посилається, зокрема, на те, що ВДВС Нетішинського міського управління юстиції було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, щодо примусового виконання наказів №11/5075, №11/5076, №8/19/4522, виданих господарським судом Хмельницької області на виконання рішень у вищезазначених справах. Вказані виконавчі провадження, як зазначає скаржник, було зупинено у зв'язку з включенням ДП НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", чим і пояснюється невиконання вищезазначених рішень суду.     

Крім того, в поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає,  що обов'язковою умовою щодо стягнення відсотків річних та індексу інфляції є існування між стягувачем та боржником саме грошового зобов'язання. Відтак, на думку скаржника, з дня відкриття виконавчого провадження у нього виник обов'язок не сплатити борг, а виконати рішення суду, оскільки між сторонами виконавчого провадження вже немає цивільно-правових відносин в розумінні ч.1 ст.1 ЦК України, так як в такому випадку відсутня дисппозитивність: вільне волевиявлення сторін, і, навпаки,  з'явилось примушення до виконання.

Хибними, на думку скаржника, є застосування місцевим господарськийм судом до боржника (відповідача) заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України в період виконання рішення суду, оскільки, як зазначає апелянт, законодавством передбачені правові наслідки невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду, що полягає у покладенні на боржника спеціальної відповідальності, визначеної Законом України "Про виконавче провадження" у вигляді стягнення виконавчого збору та встановленого цим же Законом обов'язку державного виконавця невідкладно розпочати примусове виконання рішення суду майнового характеру.

Натомість, апелянт зазначає, що чинним законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати  відсотків  річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, а тому вказаний позов, на думку скаржника, був задоволений місцевим господарським судом необгрунтовано та безпідставно.

Таким чином, апелянт вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, що, на думку скаржника,  є підставою для скасування останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ВК "Ранок" вважає рішення місцевого господарського суду законним і обгрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, а тому просить суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, просить суд розглядати справу без участі його представника.

В судове засідання 23 травня 2011 року представники сторін не з'явились.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11 березня 2011 р. у справі №18/5025/85/11 - скасувати; прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, розглядом матеріалів справи місцевим господароським судом було встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.01.2005 р. у справі № 11/5076, яке набрало чинності,  позов виробничого кооперативу "Ранок" до державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 80506,61 грн., в тому числі 61194,76 грн. боргу за виконані на підставі договору підряду від 19.01.2001 р. роботи, 13606,00 грн. інфляційних нарахувань, 5705,76 грн. - відсотків  річних, а також покладено на відповідача судові витрати в сумі 923,07 грн.; рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.01.2005 р. у справі №11/5075, яке набрало чинності,  позов виробничого кооперативу "Ранок" до державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задоволено в повному обсязі та стягнуто на підставі договору підряду від 19.04.2002р. з відповідача на користь позивача 6235,78 грн., в тому числі 4394,15 грн. інфляційних нарахувань, 1842,63 грн. - відсотків  річних, а також покладено на відповідача судові витрати в сумі 180,36 грн.; рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.11.2008 р. у справі № 8/19/4522 з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП Хмельницька атомна електростанція на користь ВК «Ранок» стягнуто 73617.71 грн., з них: 63513,70 грн. – інфляційних нарахувань та 10104,01 грн. – відсотків річних; рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.09.2004 р. у справі № 2-1573-04 зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції прийняти до провадження визнану у встановленому порядку претензію на суму 54934,28 грн.  

Місцевим господарським судом було досліджено, що за період примусового виконання рішень державною виконавчою службою було стягнуто на користь стягувача -  Виробничого підприємства «Ранок» 1005,73 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №172 від 28.04.2006 року та № 189 від 29.04.2005 року.

Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, згідно виконавчого провадження у справі № 12/281 від 06.12.2006 року із суми заборгованості ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Хмельницька атомна електростанція було знято 11140,00 грн., що підтверджується актом звіряння № 3 від 01.05.2007 року.

Актом звіряння №1, дослідженим місцевим господарським судом, підтверджується, що станом на 01.03.2010 року загальна сума заборгованості ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП Хмельницька атомна електростанція перед Виробничим підприємством «Ранок» становить 204227,01 грн., з яких, згідно вищезазначених рішень Господарського суду Хмельницької області, нарахування за встановленим індексом інфляції становить – 81514,00 грн., відсотки річних –17653,00 грн.   

При цьому, як зазначив суд першої інстанції, вищезазначені нарахування проводились до 01.06.2008 року.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд погодився з розрахунком позовних вимог, зробленим позивачем у даній справі, та зазначив, що загальна сума, яка підлягає стягненню без врахування розміру основної заборгованості в розмірі 116129,04 грн., відповідно, становить 39614,81 грн., з яких  31195,45 грн. інфляційні втрати та 8419,36 грн. відсотки річних.  

Колегією Рівненського апеляційного господарського суду досліджено, що провівши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, оцінюючи їх в сукупності, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було застосовано наступні норми матеріального права: ст.ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.598,  599-601, 604-609, 625, 629  ЦК України, ч.ч.1, 3 ст.202 ГК України та з огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов"язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов"язання та відповідно не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Відтак, місцевий господарський суд, як вбачається, дійшов до висновку, що вимоги позивача заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд документами і підлягають задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача.

Однак, з такими доводами і власне висновками місцевого господарського суду колегія Рівненського апеляційного господарського суду погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно, до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, для стягнення відсотків річних та індексу інфляції обов'язковою умовою є існування між стягувачем та боржником саме грошового зобов'язання. Оскільки, з дня відкриття виконавчого провадження у боржника виникає обов'язок виконати рішення суду, а не сплатити борг з огляду на що вбачається, що між сторонами виконавчого провадження не існує цивільно-правових відносин в розумінні ч.1 ст.1 ЦК України, так як відсутня диспозитивність: вільне волевиявлення сторін, і навпаки - з'являється примушення до виконання.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов"язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов, невиконання вимог яких тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Так, відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, в даному випадку, як вбачається, невиконання рішень судів пов'язане з внесенням боржника - ДП НАЕК «Енергоатом» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Враховуючи це, застосування місцевим господарським судом до боржника (відповідача) заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбачених цивільним законодавством, зокрема, ч.2 ст.625 ЦК України, в період виконання судових рішень, на думку колегії Рівненського апеляційного господарського суду, є хибним.

Натомість, законодавством передбачені правові наслідки невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду, що полягає у покладенні на боржника спеціальної відповідальності, визначеної Законом України "Про виконавче провадження", у вигляді стягнення виконавчого збору та встановленого цим же Законом обов'язку державного виконавця невідкладно розпочати примусове виконання рішення суду майнового характеру.

Враховуючи те, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу за період примусового виконання відповідного судового рішення, колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що поданий в даній справі позов не підлягає задоволенню через його безпідставність та необгрунтованість.

З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу відповідача  слід задоволити, а рішення господарського суду господарського суду  Хмельницької області від  11.03.2011 р.  у справі №18/5025/85/11, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому не відповідають обставинам справи - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105,106  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу  Державного  підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу " Хмельницька АЕС" - задоволити.

2. Рішення господарського суду  Хмельницької області від  11.03.2011 р.  - скасувати. Прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.