Постанова

від 16.07.2009 по справі 4-171/09

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД ОДЕСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 4-171/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2009 року м. Одеса

Заступник голови військового місцевого суду Одеського гарнізону підполковник юстиції Деркачов О.В. при секретарі Рижих В.В. за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України капітана юстиції Чубка В.А., слідчого в особливо важливих справах зазначеної прокуратури підполковника юстиції Пельтека В. Г., обвинуваченого та його захисників - адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2, розглянувши подання Пельтека В. Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дудчани Нововоронцовського р-ну Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, перебував на військовій службі на посадах осіб офіцерського складу з червня 1998 року по березень 2008 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в/частина А1836, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч.5 та ст. 366 ч.2 КК України,

встановив:

У військовий місцевий суд Одеського гарнізону надійшло подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції Пельтека В. Г., погоджене з військовим прокурором Південного регіону України, про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно колишнього помічника командира частини - начальника фінансово-економічної служби військової частини А1836 ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч.5 та ст. 366 ч.2 КК України.

З подання та матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що являючись вищезазначеною службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2006-2007 років заволодів бюджетними грошовими коштами, які були виділені на грошове утримання особового складу вищезазначеної в/частини, в особливо великих розмірах на загальну суму 1040099 грн. 60 коп., а також в тому, що, з метою заволодіння коштами та приховування скоєного розкрадання готівки, склав завідомо неправдиві фінансові документи та вніс до інших офіційних фінансових документів завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.

14 березня 2008 року за результатами проведеної прокурорської перевірки військовим прокурором Херсонського гарнізону було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами в/частини А1836 грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, привласнення та розтрати, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

06 липня 2009 року за результатами розслідування даної кримінальної справи слідчим в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України підполковником юстиції Пельтеком В. Г. було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 3а ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч.5 та ст. 366 ч.2 КК України, яку того ж дня обєднано в одно провадження з порушеною 14 березня 2008 року кримінальною справою.

06 липня 2009 року об 11 годині 15 хвилин ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 115 КПК України, а 07 липня 2009 року - предявлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5 та ст. 366 ч. 2 КК України.

Постановою судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 9 липня 2009 року ОСОБА_3 продовжено строк затримання до 10 діб з метою додаткового вивчення даних про його особу та зясування інших обставин, які мають значення для обрання запобіжного заходу.

З внесеного до суду органом досудового слідства подання, пояснень в суді слідчого та думки прокурора, необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обгрунтовується: тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3; його реєстрацією за адресою дислокації в/ч А1836 і незабезпеченістю житлом з фондів Міністерства оборони України; незявленнями ОСОБА_3 3а викликами слідчого для проведення допитів 16, 19 та 22 червня 2009 року; відсутністю за повідомленою слідчому адресою місця фактичного проживання; встановленими фактами віддання підлеглим вказівок на виконання дій, спрямованих на приховування вчинених ним злочинів, а також ймовірною причетністю до знищення доказів шляхом підпалу; вчинення шахрайства; негативною характеристикою особистості, у звязку з чим прокурор і слідчий вважають, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі та порушуватиме покладені на нього процесуальні обовязки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 3аперечив будь-які факти перешкоджання встановленню істини у справі, показав про необізнаність щодо переважної більшості наведених слідчим фактів його виклику в якості свідка до військової прокуратури, про несвоєчасність надходжень повісток, про поважність незявлення до слідчого 19 червня 2009 року (у звязку із перебуванням в іншій місцевості), в період з 22 по 26 червня 2009 року (у звязку з хворобою), не погодився з представленими щодо нього, на його думку, лише негативними характеризуючими матеріалами, заявив про непричетність до підпалу або вчинення інших шахрайських дій та про погіршення стану власного здоровя, що потребує проведення оперативного лікування.

Вивчивши подання, додані до них матеріали кримінальної справи, зясувавши, в його підтримку, думку прокурора, заперечення проти внесеного подання захисників, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для обрання ОСОБА_3 3апобіжного заходу у вигляді взяття під варту, обгрунтовуючи це наступним.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у звязку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обовязків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Взяття під варту на стадії досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК України), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч.2 ст. 148 КПК України).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в кожному конкретному випадку незалежно від його виду (підписка про невиїзд, взяття під варту тощо), крім цих обставин, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003 у справі № 1-23/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому за своєю правовою природою запобіжний захід до обвинуваченого не є кримінальним покаранням.

Із змісту досліджених матеріалів кримінальної справи судом встановлено достатність даних, що свідчать про обгрунтованість обвинувачення саме ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч.5 та ст. 366 ч.2 КК України, санкції кожного з яких передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі строком понад трьох років. При цьому постанова про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого відповідає вимогам

ст. 132 КПК України, а саме обвинувачення було предявлено з додержанням вимог ст. 140 цього Кодексу.

Суд констатує, що до 6 липня 2009 року ОСОБА_3 у справі мав процесуальний статус свідка і був вільним у виборі місць свого проживання та пересування.

Відповідно до положень ст. 166 КПК України свідок викликається до слідчого повісткою, яка йому вручається під розписку, а вразі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів сімї, адміністрації за місцем роботи свідка, представникам житлово-експлуатаційної організації за місцем його проживання або іншим особам чи організаціям, які мають реальну можливість без затримки передати повістку адресату. Вказаним особам чи організаціям розяснюється їх обовязок забезпечити своєчасну доставку повістки за призначенням.

При виклику свідка телеграмою або телефонограмою їх зміст повинен бути своєчасно доведений до його відома працівниками поштової установи або вказаними вище особами та організаціями. Слідчий може особисто повідомити по телефону свідку про виклик.

За таких обставин процесуальне значення має наявність підтвердження про своєчасне отримання повістки свідком.

Разом з тим, з наданих органом досудового слідства письмового повідомлення (№ 1011/4 від 11 червня 2009 року) та рапорту посильного ОСОБА_4 (від 19 червня 2009 року - згідно якого повістка залишалась без вручення біля вхідних дверей) не вбачається будь-яких фактичних даних про належне та своєчасне вручення ОСОБА_3 повідомлень про його виклики до слідчого на 16, 19 та 22 червня 2009 року.

Із змісту складених 30 червня 2009 року слідчим Пельтеком В. Г. та 19 червня 2009 року військовим прокурором Херсонського гарнізону Ігнатовим К.В. довідок також вбачається, що ОСОБА_3 близько 10 години 19 червня 2009 року повідомив Ігнатову К.В. про неможливість прибути в цей день до прокуратури та пояснив особистими причинами небажання телефонувати про це Пельтеку В. Г., а близько 15 години цього ж дня - безпосередньо повідомив слідчому, що не прибув у визначений ним час у звязку із поломкою транспортного засобу.

Крім того, доводи органу досудового слідства про нібито завчасні телефонні сповіщення ОСОБА_3 про виклики до слідчого на 16, 19 та 22 червня 2009 року, не знайшли інших документальних підтверджень, крім особистих пояснень Пельтека В. Г. і складеної ним довідки, та були в суді заперечені обвинуваченим.

Про неможливість прибуття ОСОБА_3 до слідчого в період з 22 по 26 червня 2009 року через хворобу (гострий фаринго-трахеїт) та викликану нею тимчасову непрацездатність свідчать досліджені в суді листок непрацездатності (серії В АО № 449632 від 22 червня 2009 року та лист з сектору медичного забезпечення УМВС України в Херсонській області № 13/328 від 06 липня 2009 року.

При належному врученні 03 липня 2009 року повістки ОСОБА_3 та телеграми про його виклик до слідчого на 06 липня 2009 року, він прибув до Пельтека В. Г. з м. Херсона до м. Одеси.

За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок слідчого про неповажність незявлення ОСОБА_3 3а його викликами для проведення допитів 16, 19 та 22 червня 2009 року - у звязку з недоведеністю дотримання органом досудового слідства вимог ст. 166 КПК України при відсутності щодо свідка будь-яких процесуальних обмежень.

Є передчасним і висновок слідчого про те, що саме ОСОБА_3 причетний до підпалу приміщення фінансово-економічної служби в/частини А1836 з метою приховування слідів вчинених ним службових злочинів, а також причетний до вчинення інших шахрайських дій, що негативно характеризує його особу, оскільки в даний час за цими фактами продовжують тривати слідчі перевірки та за їх результатами не прийняті остаточні процесуальні рішення (про порушення кримінальної справи, про предявлення обвинувачення тощо).

Наведені ж в протоколах допитів свідка ОСОБА_5 (підлеглої ОСОБА_3), ревізорів ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в акті документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в/частини А1836 № 234/3/2/25 від 15 квітня 2009 року та висновку судово-технічної експертизи документів № 3067/03 від 15 травня 2009 року дані про обставини представлення ОСОБА_3 ревізорам завідомо неправдивих виправдувальних документів щодо нестачі в касі готівки, фактично мали місце до 14 березня 2008 року, тобто до порушення першої із кримінальних справ, та в подальшому (06 липня 2009 року) отримали окрему правову кваліфікацію у виді порушення стосовно нього кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КПК України, в звязку з чим не можуть бути визнані в якості факту перешкоджанню встановленню істини безпосередньо при провадженні досудового слідства.

Судом також не встановлено достатніх підстав вважати про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 буде перешкоджати встановленню істини в даній кримінальній справі, оскільки з березня 2008 року він звільнений з військової служби, заперечив в суді подальше підтримання будь-яких стосунків з службовими особами в/частини А1836, а органом досудового слідства не надано інших даних, які б спростовували ці заперечення.

Крім того, факт відсутності у ОСОБА_3 житла від Міністерства оборони України та його реєстрація за місцем дислокації військової частини А1836 також не є достатніми підставами стверджувати про відсутність у обвинуваченого постійного місця мешкання. Під час досудового слідства та в суді ОСОБА_3 послідовно показував про адресу свого місця проживання з 2005 року у родичів: АДРЕСА_2.

З досліджених атестаційних та інших характеризуючих матеріалів на ОСОБА_3 вбачається суперечливість їх змісту, при якій одночасно наявні як позитивні, так і негативні характеристики.

Так, зокрема, викликає сумнів достовірність факту накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за відсутність 11 лютого 2008 року на службі при наявності відомостей в атестації щодо нього про проведення саме в цей день командуванням частини з ОСОБА_3 офіційної бесіди.

Крім того, органом досудового слідства представлено суду дві протилежні за змістом і висновками службові характеристики на ОСОБА_3 3а підписом командира частини Алейнікова І.М. від 8 лютого (при направленні на ВЛК) та 7 березня 2008 року (при атестуванні).

З досліджених в суді даних щодо стану здоровя затриманої особи вбачається факт наявності в даний час у ОСОБА_3 декількох захворювань, що потребують амбулаторного лікування.

З врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу обвинуваченого, за відсутності обгрунтованої впевненості в тому, що більш мякі запобіжні заходи не зможуть забезпечити її належної поведінки, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні подання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_3 3апобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Керуючись ст. ст. 148, 155, 165і, 1652 КПК України,

постановив:

В задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції Пельтека В. Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дудчани Нововоронцовського р-ну Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в/частина А1836, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити.

ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі суду.

Контроль за виконанням постанови покласти на військового прокурора Південного регіону України.

На постанову прокурором, обвинуваченим та його захисниками протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.