Рішення

від 30.05.2011 по справі 34/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/158 30.05.11

За позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Техно Моду ль»

до Публічного акціонерного т овариства «Державний експор тно-імпортний банк України»

про визнання недійсним кредит ного договору

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н ві д 01.09.2010);

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 010-01/494 4 від 20.07.2010).

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2011 року Товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Техно Модуль»(далі - позивач або Товариство) звер нулось до господарського суд у з позовом до Публічного акц іонерного товариства «Держа вний експортно-імпортний бан к України»(правопопередник В ідкритого акціонерного това риства «Державний експортно -імпортний банк»; далі - відп овідач або Банк) про визнання недійсним кредитного догово ру № 86908К3 від 15.05.2008, укладеного між Банком та Товариством (далі - Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- у Кредитному договорі відс утні положення щодо розміру і порядку нарахування та оде ржання процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодек су України (далі - ЦК України );

- пункт 3.2.5 Кредитного догово ру суперечить приписам статт і 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

- пункт 3.2.6 Кредитного догово ру не відповідає вимогам чин ного законодавства України, так як на думку Товариства в К редитному договорі відсутні й предмет управління, а саме м айно, яке передається;

- пункт 5.5 Кредитного договор у не відповідає приписам ста тті 55 Закону України «Про банк и і банківську діяльність».

Банк позов не визнав, свої з аперечення мотивував тим, що :

- застосування у кредитних п равовідносинах процентної с тавки LIBOR+ не суперечить чинном у законодавству України;

- Кредитний договір був укла дений 15.05.2008 до прийняття Закону України «Про внесення змін д о деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору ба нківського вкладу та кредитн ого договору в односторонньо му порядку»від 12.12.2008 № 661, а тому п оложення частини 4 статті 55 За кону України «Про банки і бан ківську діяльність»не можут ь застосовуватися до Кредитн ого договору;

- Товариство не обґрунтувал о недійсність пункту 3.2.6 Креди тного договору;

- пункт 5.5 Кредитного договор у відповідає вимогам чинного законодавства України.

16.05.2011 у судовому засіданні пр едставник Банка в порядку ст атті 22 Господарсько процесуа льного кодексу України (далі - ГПК України) подав клопота ння про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 16.05.2011 ог олошувалась перерва до 30.05.2011.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об'єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 Банк та Товариств о (Позичальник) уклали Кредит ний договір, відповідно до пу нкту 3.1 якого Банк відкриває П озичальнику не відновлюваль ну кредитну лінію на умовах з абезпеченості, повернення, в ідкличності, строковості, пл атності та цільового характе ру використання відповідно д о положень та умов цього Кред итного договору.

Відповідно до пункту 3.2.5 Кред итного договору процентна ст авка за кредитом: Базова став ка LIBOR для доларів США + 11,11% річних . На дату укладання цього Кред итного договору процентна ст авка становить 13,75% річних. Нада лі процентна ставка встановл юється таким чином: якщо Пози чальник не перевів до Банку з 01.07.2008 загальні грошові потоки у розмірі, визначеному в пункт і 5.1.3.7, починаючи з першого дня м ісяця, наступного за звітним кварталом, процентна ставка збільшується на 2 процентних пункти. Процента ставка підл ягає щоквартальному коригув анню в залежності від обсягі в грошових потоків.

Розмір плати за управління кредитом: 125 доларів США в грив невому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування (пунк т 3.2.6 Кредитного договору).

Згідно пункту 5.5 Кредитного договору Позичальник зобов' язаний: реалізувати спільно з Банком «зарплатний проект» для всіх штатних співробітни ків підприємств Позичальник а (пункт 5.5.1 Кредитного договор у); здійснювати через рахунки , відкриті в Банку, переказні т а касові операції в націонал ьній та іноземній валюті (пун кт 5.5.2 Кредитного договору).

15.05.2008 Банк та Товариство (Пози чальник) уклали додаток № 1 до Кредитного договору, відпові дно до якого погодили графік вибірки та зниження ліміту з аборгованості.

Відповідно до частини 1 ста тті 1048 ЦК України позикодавец ь має право на одержання від п озичальника процентів від су ми позики, якщо інше не встано влено договором або законом. Розмір і порядок одержання п роцентів встановлюється дог овором. Якщо договором не вст ановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рі вні облікової ставки Націона льного банку України.

Згідно статті 1 Кредитного д оговору «Базова ставка LIBOR для доларів США»означає для кож ного періоду нарахування про центів ставку пропозицій деп озитів на міжбанківському ри нку для дванадцятимісячних д епозитів у доларах США (закру глену у більшу сторону, якщо н еобхідно до найближчої 1/1001%), ді йсну (з датою валютування) на 1 5 січня кожного року дії Креди тного договору, а найближчий попередній день, коли визнач алась така ставка. Визначена таким чином Базова ставка LIBOR д ля доларів США встановлюєтьс я відповідно на період з 16 січ ня по 15 січня кожного року дії Кредитного договору. На дату укладання Кредитного догово ру Базова ставка LIBOR для доларі в США становить 2,64 % річних.

Дана процентна ставка є між банківською та розраховуєть ся як середньоарифметичне зн ачення індивідуальних проце нтних ставок пропозицій ресу рсів банків-членів британськ ої асоціації.

Відповідно до діючих норм LI BOR застосовується як Лондонсь ка міжбанківська ставка проп озицій. Вказана ставка засто совується для розрахунків мі ж банками та є величиною, яка с відчить про те, під які процен ти банки можуть кредитувати один одного.

Так, зважаючи на наявний рів ень ліквідності банківської системи та прогноз її зміни н адалі, беручи до уваги обсяг о перацій на міжбанківському к редитному ринку та вартість ресурсів на ньому, керуючись статтею 25 Закону України «Про Національний банк України», статтями 47 та 66 Закону України «Про банки і банківську діял ьність»та Положенням про про центу політику Національног о банку України, затверджени м постановою Правління Націо нального банку України від 18.0 8.2004 № 389, Правлінням Національно го банку України прийнято по станову № 33 від 09.02.2005, якою рекоме ндовано банкам під час визна чення ціни за залученими кош тами в національній валюті о рієнтуватися на розмір облік ової ставки Національного ба нку України плюс 5-7 відсоткови х пункти (в залежності від тер міну залучення коштів), в іноз емній - на розмір ставки LIBOR пл юс 1-3 відсоткових пункти (в зал ежності від терміну залученн я коштів).

Відповідно до постанови Пр авління Національного банку України від 03.08.2004 № 363 розмір ста вки LIBOR доводиться щоденно слу жбовим розпорядженням Націо нального банку України «Про офіційний курс гривні до іно земних валют», а також розміщ ується на офіційному web-сайті Національного банку України .

Таким чином, враховуючи вищ енаведене, суд дійшов виснов ку про те, що застосування у Кр едитному договорі процентно ї ставки LIBOR+ не суперечить норм ам діючого законодавства Укр аїни.

Відповідно до частини 4 ста тті 55 Закону України «Про банк и і банківську діяльність» б анкам забороняється в одност оронньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшув ати розмір процентної ставки за кредитними договорами аб о зменшувати її розмір за дог оворами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за вин ятком випадків, встановлених законом.

Вказана правова норма була закріплена в Законі України «Про банки і банківську діял ьність»у зв' язку із прийнят тям Закону України «Про внес ення змін до деяких законода вчих актів України щодо забо рони банкам змінювати умови договору банківського вклад у та кредитного договору в од носторонньому порядку»від 12 .12.2008 № 661 (далі - Закон № 661), який на був чинності 10.01.2009.

Акти цивільного законодав ства регулюють відносини, як і виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 статті 5 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищ енаведене, суд дійшов виснов ку про те, що пункт 3.2.5 Кредитно го договору не суперечить ча стині 4 статті 55 Закону Україн и «Про банки і банківську дія льність», оскільки Кредитний договір був укладений між Ба нком та Товариством 15.05.2008, тобто до прийняття Закону № 661, а тому положення частини 4 статті 55 З акону України «Про банки і ба нківську діяльність»в редак ції згідно із Законом №661 не мо жуть застосовуватися до дано го Кредитного договору.

Відповідно до частини 3 ста тті 55 Закону України «Про банк и і банківську діяльність» б анкам забороняється вимагат и від клієнта придбання будь -яких товарів чи послуг від ба нку або від спорідненої чи по в'язаної особи банку як обов'я зкову умову надання банківсь ких послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні Кредит ного договору Банк та Товари ство відповідно до статей 627 т а 640 ЦК України досягли домовл еності та уклали Кредитний д оговір, у пункті 5.5.1 якого перед бачили реалізацію з Банком « зарплатного проекту»для всі х працівників Товариства.

Отже, пункт 5.5.1 Кредитного до говору щодо зобов' язання То вариства реалізації «зарпла тного проекту»з Банком є не в имогою останнього, а є домовл еністю між Банком та Товарис твом, що не суперечить вимога м чинного законодавства Укра їни.

При цьому, у випадку не пого дження даної умови з Банком, п озивач мав можливість не укл адати (не підписувати) Кредит ний договір у даній редакції з вказаною умовою.

Таким чином, враховуючи вищ енаведене, суд дійшов виснов ку про те, що пункт 5.5 Кредитног о договору не суперечить час тині 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діял ьність».

Обґрунтовуючи свою позовн у заяву, Товариство стверджу є, що пункт 3.2.6 Кредитного догов ору не відповідає вимогам чи нного законодавства України , так як на думку Товариства в Кредитному договорі відсутн ій предмет управління, а саме майно, яке передається.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Позивачем усупереч статті 33 ГПК України не доведено суд у, яким вимогам чинного закон одавства не відповідає пункт 3.2.6 Кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене , перелічені обставини справ и, оцінивши відповідно до ста тті 43 ГПК України наявні в мат еріалах справи докази та обс тавини справи за своїм внутр ішнім переконанням, суд дійш ов висновку про те, що Товарис тво не довело свої заявлені п озовні вимоги, а тому позовні вимоги про визнання Кредитн ого договору недійсним не пі длягають задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов' язані з розг лядом справи, при відмові в по зові покладаються на позивач а (частина 5 статті 49 ГПК Україн и).

Виходячи з викладеного та к еруючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення 10-денного строк у з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підпи сано 02.06.2011