Постанова

від 24.03.2008 по справі 14/1-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18»березня 2008 року                                                

Справа № 14/1-08

Колегія суддів

Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді

Олійник В.Ф.,  суддів Гончар Т.В.,

Кравець Т.В.

при секретарі

Бухановій Т.А.

за

участю представників сторін:

     позивача -не з'явився

1-го

відповідача -не з'явився

2-го

відповідача -Андрусенко В.В.

розглянувши

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуотранс»вх. № 467С/2 на

рішення господарського суду Сумської області від 07.02.08 по справі № 14/1-08

за

позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до

 1) Закритого акціонерного

товариства «СКС», м. Суми; 

     2) Товариства з обмеженою

відповідальністю «Дуотранс», м. Дніпропетровськ

про визнання

недійсним договору, -

встановила:

У

січні 2008 року ОСОБА_1., акціонер Закритого акціонерного товариства «СКС»,

звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договір

купівлі-продажу від 18.01.2007 року нежитлового приміщення, яке розташоване за

адресою:АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів,

навіси Б, В,  укладений між Закритого

акціонерного товариства «СКС»(далі -ЗАТ «СКС») та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Дуотранс»(далі -ТОВ «Дуотранс») та про зобов'язання ТОВ

«Дуотранс»повернути у власність ЗАТ «СКС»нерухоме майно, що знаходиться у

АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси

Б, В, шляхом виселення ТОВ «Дуотранс»із нерухомого майна що знаходиться у

АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси

Б, В.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 7.02.2008 року позовні вимоги

задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.01.2007 року

нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, нежитлове

приміщення, офіс і магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В,  укладений між Закритим акціонерним

товариством «СКС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дуотранс»,

посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округа

ОСОБА_2. Зобов'язано ТОВ «Дуотранс»повернути у власність ЗАТ «СКС»нерухоме

майно, що знаходиться у АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і магазин

непродовольчих товарів, навіси Б, В, шляхом виселення ТОВ «Дуотранс»із

нерухомого майна що знаходиться у АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і

магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В. Судові витрати покладені на 1-го

відповідача.

Не

погодившись з рішенням суду, ТОВ «Дуотранс»звернувся з апеляційною скаргою, в

якої просить скасувати рішення господарського Сумської області від 8.01.2008

року, оскільки, на його думку, судом неповно з'ясовані обставини, що мають

значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та

неправильного застосування норм чинного законодавства.

ОСОБА_1.

та ЗАТ «СКС»відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання їх

представники не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та

місце судового розгляду справи.

Перевіривши

повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх

підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог,

передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом

першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як

вбачається з матеріалів справи 7.12.2006 року на засіданні правління ЗАТ

«СКС»було прийняте рішення про відчуження належного підприємству нежитлового

приміщення по вул. Леніна б. 46 прим. 52, а саме: нежиле приміщення, офіс,

магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В. Вказане рішення було оформлене

протоколом зборів правління ЗАТ «СКС»від 7.12.2006 року №33.

18.01.2007

року, між ЗАТ «СКС»та ТОВ «Дуотранс»був укладений договір купівлі-продажу

нежитлового приміщення по вул. Леніна б. 46 прим. 52. Згідно умов цього

договору, ЗАТ «СКС»(продавець) передало, а ТОВ «Дуотранс»(покупець) прийняло

об'єкти нерухомості, що знаходиться у АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, офіс і

магазин непродовольчих товарів, навіси Б, В, та сплатило за вказане майно

1800000,00 грн. Вказаний договір, з боку продавця підписаний головою правління

ЗАТ «СКС»ОСОБА_3., збоку покупця -ОСОБА_4., та засвідчений приватним нотаріусом

Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2.

В

позовній заяві позивач посилається на відсутність необхідного обсягу

дієздатності у голови правління ЗАТ «СКС»при укладенні спірної угоди, оскільки

рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз

правозахисників» від 31.07.2007 р., на виконання якого Кіровським районним

судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист, протокол № 33 зборів

правління ЗАТ «СКС»від 07.12.2006 р. про продаж належного підприємству офісу та

магазину непродовольчих товарів, нежилого приміщенняАДРЕСА_1,  було визнано недійсним. Крім того, зазначає,

що вказане нерухоме майно відчужено на суму, яка перевищує 50 відсотків від

загальної вартості майна ЗАТ «СКС», а тому рішення про продаж такого майна

могли приймати лише загальні збори акціонерів ЗАТ «СКС», які, з цього приводу,

скликані не були.

При

розгляді справи по суті, господарський суд погодився з такими доводами позивача

та прийняв рішення про задоволення позову дійшовши висновку про те, що у голови

правління ЗАТ «СКС»не було повноважень на укладання від імені ЗАТ «СКС»договору

купівлі-продажу нежилого приміщення від 18.01.2007 р. та самостійне визначення

його умов, оскільки таких повноважень йому не надавав протокол № 33 від

07.12.2006 р., до того ж визнаний недійсним рішенням третейського суду від

31.07.2007 р., загальні збори акціонерів з цього приводу такого рішення не

приймали. При цьому, судом також було зазначено, що після укладення спірний

договір купівлі-продажу в порушення, п.п. 8.2.2. і п.п. 8.3.2. статуту ЗАТ

«СКС»в редакції, яка визнана недійсною рішенням третейського суду, не було

затверджено загальними зборами акціонерів.

Однак,

з цим не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно

до статті 41 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції

загальних зборів належить:

    а) визначення основних напрямів діяльності

акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

    б) внесення змін до статуту товариства, у

тому числі зміна розміру його статутного капіталу

    в) обрання і відкликання членів наглядової

ради;

    г) утворення і відкликання виконавчого та

інших органів товариства;

    д) затвердження річних результатів

діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства,

затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку,

строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку

покриття збитків;

    е) створення, реорганізація та ліквідація

дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та

положень;

    є) винесення рішень про притягнення до

майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

    ж) затвердження правил процедури та інших

внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури

товариства;

    з) вирішення питання про придбання

акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

    и) визначення умов оплати праці посадових

осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

    і) затвердження договорів (угод), укладених

на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

    ї) прийняття рішення про припинення

діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження

ліквідаційного балансу;

    й) прийняття рішення про обрання

уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у

випадках, передбачених законом. ( Частину п'яту статті 41 доповнено пунктом

"й" згідно із Законом N 3107-IV ( 3107-15 ) від 17.11.2005 )

    Повноваження, передбачені пунктами

"б", "в", "г", "д", "е",

"ї", "й", належать до виключної компетенції загальних

зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом

ЗАТ «СКС»у редакції 2000 р, який був чинний на момент укладення вказаного договору,

передбачено, що до компетенції правління належать усі питання діяльності

Товариства, крім тих, що діючим законодавством, цим статутом чи рішенням

загальних зборів акціонерів віднесені виключно до компетенції іншого органу

Товариства (п.п. 8.3.2.). Голова правління та заступник Голови правління мають

право без доручення виконувати дії від імені Товариства, у тому числі укладати

угоди, видавати доручення, підписувати фінансові, банківські та інші документи

від імені Товариства (п. 8.3.1.). Відповідно до п 8.2.2. статуту до компетенції

загальних зборів товариства відноситься повноваження затвердження договорів,

укладених на суму, що перевищує 1000 (тисячу) розмірів статутного фонду. Згідно

з п. 5.1. статуту статутний фонд товариства становить 19000 грн.

З

матеріалів справи вбачається, що спірний договір було укладено головою

правління ЗАТ «СКС»на суму 1800000 грн. Відповідно до вищенаведених положень

закону та статуту голова правління мав повноваження на укладення такого

договору, а до виключної компетенції загальних зборів акціонерів вирішення

таких питань не відноситься.

Посилання

позивача та господарського суду на порушення ЗАТ «СКС»при укладенні спірної

угоди частини 2 статті 98 ЦК України безпідставне, оскільки дана норма не

встановлює виключної компетенції загальних зборів учасників товариства приймати

рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і

більше відсотків майна товариства, оскільки перелік рішень, що відносяться до

виключної компетенції загальних зборів акціонерних товариств визначено у

вищезгаданих ст. 159 ЦК України та ст. 41 Закону України «Про господарські

товариства», а також у статутах товариств. Вказана норма регулює лише умови

прийняття зазначених рішень у випадку, якщо такі рішення приймаються загальними

зборами.

Крім

того, положеннями частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган

або особа, які відповідно до установчих документів  юридичної особи чи закону виступає від її

імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно,

та не перевищувати своїх повноважень.  У

відносинах з  третіми особами обмеження

повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім

випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма

обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким

чином,  колегія суддів зазначає, що у

голови правління ЗАТ «СКС»був необхідний обсяг повноважень на укладення цієї

угоди, а ТОВ «Дуотранс»був належним покупцем майна, та не знав та не міг знати

про обмеження повноважень голови правління, оскільки таких обмежень, на момент

укладення угоди, не існувало.

Неправомірність

вимог позивача також підтверджується наступним.

Згідно

до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», статті 115

Цивільного кодексу України, акціонерне товариство є власником майна,  переданого йому учасниками товариства у  власність як вклад до статутного (складеного)

капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської

діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не

заборонені законом.

Акціонер

є лише власником акцій.

Частиною

1 статті 319 Цивільного кодексу передбачено, що власник  володіє, 

користується,   розпоряджається

своїм майном на власний розсуд.

Відповідно

до  частини 1 статті 23 Закону України

«Про господарські товариства»управління товариством  здійснюють 

його  органи,  склад  

і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду

товариства.

Як

свідчать матеріали справи, в договорі купівлі-продажу від 18.01.2007 року, в

якості підстав його укладення з боку ЗАТ «СКС» зазначені статут товариства,

протокол №19 загальних зборів акціонерів від 3.06.2003 року, протокол №33 від

7.12.2006 року зборів правління ЗАТ «СКС».

Згідно

зі статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства

мають право:

    а) брати участь в управлінні справами

товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком

випадків, передбачених цим Законом;

    б) брати участь у розподілі прибутку

товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки

прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є

учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

    в) вийти в установленому порядку з

товариства;

    г) одержувати інформацію про діяльність

товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для

ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи

зборів;

    д) здійснити відчуження часток у статутному

(складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у

товаристві, в порядку, встановленому законом.

    Учасники можуть мати також інші права,

передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Тобто,

акціонер не наділений суб'єктивним правом відносно здійснення повноважень

власника майна товариства, так як він не є власником майна, що було предметом

відчуження.

Тому,

висновок суду першої інстанції про те, що укладення спірної угоди порушує права

позивача не обґрунтований законом.

Отже,

колегія суддів, аналізуючи наявні матеріали у справі, пояснення представників

сторін, дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення,

господарський суд не здійснив належної правової оцінки доказів у справі, не

з'ясував обставин справи, що свідчать про порушення прав позивача, як акціонера

ЗАТ «СКС»та порушив норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване

рішення підлягає скасуванню.

Скасовуючи

рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до переконливого

висновку про прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні

позову, оскільки відсутні правові підстави для визнання спірного договору

купівлі-продажу недійсним.

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст.

104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуотранс»задовольнити.

Рішення

господарського суду Сумської області від 07.02.08 року по справі № 14/1-08

скасувати, прийняти нове рішення.

В

позові відмовити.

Стягнути

з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Дуотранс»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, б. 152, кв.

410 код ЄДРПОУ 33475274) 9000 грн. державного мита за розгляд справи в

апеляційному провадженні.

   Головуючий суддя                                                                       

Олійник В.Ф.

                         Судді                                                                       

Гончар Т.В.

Кравець Т.В.