Постанова

від 18.03.2009 по справі 2-а-828/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року справа № 2-а-828/09

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Помогайбо В.О., при секретарі Єременко B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про зобов’язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, " щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 p.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про зобов’язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 5666, 95 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив його права та інтереси.

Позивач та його представник у судовому засіданні, позовні вимоги підтримали по підставах викладених у позові, просили позовну заяву задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету України. Закон України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не убачається будь-яких порушень законодавства з боку УПФУ. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно д п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня - 49, 80 грн. Отже, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Крім того, зазначив, що позивачем пропущений річний строк на звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Тому просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі. Також просив провести розгляд справи без участі представника управління.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі М.Маріуполя, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

З 2006 року Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України" "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"" від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22, 10.1993, № 3-551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 p., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист громадян, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідач у запереченнях посилається на положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Це посилання є хибним, оскільки ст.5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем порушений строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України, суд не приймає з огляду на наступне. Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, оскільки він довготривалий час сподівався на те, що відповідач, як державний орган влади, самостійно виплатить йому доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Отже, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, ’ 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріполя Донецької області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як "дитині війни" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

В решті позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.