Рішення

від 24.05.2011 по справі 28/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/86

24.05.11

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф.Д.", м. Київ

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд", м. Київ

про

стягнення  54 607,28 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники:

від позивача:

ОСОБА_1 за довіреністю № 2 від 08.02.2011

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Ф.Д." звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд" про стягнення 54 607,28 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого у позивача товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 53 830,78 грн. За порушення грошового зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 484,48 грн., відсотки річних в розмірі 292,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 порушено провадження по справі № 28/86 та призначено розгляд справи на 19.04.2011.

На призначене судове засідання 19.04.2011 представник відповідача не з’явився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв та клопотань щодо відкладення судового засідання не направив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 розгляд справи було відкладено на 24.05.2011.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 24.05.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи надсилались, зокрема за адресою вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

В судовому засіданні 24.05.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «А.Ф.Д.»(надалі по тексту ТОВ «А.Ф.Д.», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»(надалі по тексту ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД», відповідач) було досягнуто згоди щодо виконання поставки позивачем відповідачеві товару. ТОВ «А.Ф.Д.»поставило на підставі видаткових накладних, а ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД») прийняло товар, загальна вартість якого становить 62 829,78 грн., що підтверджується наступними документами, підписаними сторонами:

№

пз/п

Видаткова накладна

Довіреність

Вартість

поставленого товару з ПДВ, грн.

1

№ 115127 від 26.11.2010р.

№261110-3 від 26.11.2010р.

16 494,58

2

№ 115128 від 26.11.2010р.

№261110-4 від 26.11.2010р.

16 864,13

3

№ 115129 від 26.11.2010р.

№261110-1 від 26.11.2010р.

8 758,68

4

№ 115360 від 29.11.2010р.

№291110-7 від 29.11.2010р.

1 033,60

5

№ 115265 від 29.11.2010р.

№291110-1 від 29.11.2010р.

1 963,50

6

№ 115281 від 29.11.2010р.

№291110-2 від 29.11.2010р.

5 355,00

7

№ 115307 від 29.11.2010р.

№291110-5 від 29.11.2010р.

1 020,00

8

№ 115544 від 01.12.2010р.

№011210-6 від 01.12.2010р.

3 164,10

9

№ 115741 від 02.12.2010р.

№ 021210-5 від 02.12.2010р.

2 104,94

10

№ 116177 від 08.12.2010р.

№081210-1 від 08.12.2010р.

170,00

11

№ 116561 від 10.12.2010р.

№ 101210-5 від 10.12.2010р.

178,50

12

№ 117163 від 16.12.2010р.

№ 161210-4 від 16.12.2010р.

750,00

13

№ 117043 від 16.12.2010р.

№ 161210-1 від 16.12.2010р.

408,05

14

№ 117471 від 21.12.2010р.

№ 211210-1 від 21.12.2010р.

4 564,70

ВСЬОГО:

62 829,78

Для оплати отриманого товару позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки-фактури (містяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати поставленого товару виконав не належним чином, здійснивши оплату частково у розмірі 8999,00 грн., що  підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Позивачем 17.01.2011 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу щодо сплати боргу, що підтверджується фіскальним чеком №0922 від 17.01.2011 року та описом вкладення у цінний лист з відмітками поштового відділення від 17.01.2011.   

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на вимогу позивача та погашення боргу в повному обсязі.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між позивачем та відповідачем цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі позивачем певного товару у власність відповідача та щодо прийняття відповідачем зазначеного товару та оплати його вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено  договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

         Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, позивач звертався до відповідача з листом-вимогою щодо погашення заборгованості, однак відповідач на лист-вимогу не відповів, заборгованості у встановлені строки в повному обсязі не погасив.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу  в розмірі 53 830,78 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

  Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

  Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних в розмірі 292,02 грн. та втрат від інфляції в розмірі 484,48 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у зазначеному позивачем розмірі.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.    

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, представник в судове засідання не з’явився, проти доводів позивача не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27; код 31108420) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф.Д." (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд.12-А; код 31002851) 53 830,78 грн. (п’ятдесят три тисячі вісімсот тридцять гривень сімдесят вісім копійок) основного боргу, 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) інфляційних втрат, 292,02 грн. (двісті дев’яносто дві гривні дві копійки) відсотків річних, 546,07 грн. (п’ятсот сорок шість гривень сім копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

О.С. Копитова