Рішення

від 22.09.2006 по справі 401/2-2005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

401/2-2005

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.09.06     

               Справа №  401/2-2005/294/13-06

За позовом             товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко”, с. Княжичі

Броварського району

до відповідачів:          

1) Броварської районної державної адміністрації Київської області, м. Бровари

2) товариства з обмеженою відповідальністю “Діамант і Ко”, м. Бровари

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 –

                    Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

про                   визнання недійсним договору оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрованого в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р.

                                                  Головуючий суддя                    Наріжний С.Ю.,

                                                                      судді                              Маляренко А.В.

                                                                                                    Іваненко Я.Л.,

    за участю представників сторін:

від позивача:          –Перевозник П.М. –за довіреністю;

від відповідача 1: – Максак С.М.–за довіреністю;

від відповідача 2: –Ложечкін Ю.О.,  Кац О.Н., Юрченко Е.Г. за довіреністями;

від третьої особи: – Борецька О.Ю. за довіреністю.

                                                            СУТЬ СПОРУ :

          Справа № 401/2-2005/294/13-06 ухвалою від 28.08.2006р. прийнята до провадження колегією суддів господарського суду Київської області у складі: суддя Наріжний С.Ю. –головуючий, суддів Маляренка А.В. та Іваненко Я.Л. відповідно до ухвали заступника голови суду від 19.08.2006р.

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко”, с. Княжичі звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.10.2005р. до Броварської районної державної адміністрації, м. Бровари та товариства з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко”, м. Бровари в якому просить визнати недійсним укладений між ними договір оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрований в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний договір оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрований в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р. був укладений під впливом обману з боку відповідача 2 –товариства з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко” та відповідно до ст. 230 ЦК України має бути визнаний недійсним. Обман полягає в тому, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Діамант і Ко” було досягнуто згоди про обмін земельними ділянками, який був оформлений нотаріально посвідченими протоколами зборів засновників обох товариств. На твердження позивача, товариство з обмеженою відповідальністю “Діамант і Ко” про обмін відповідача 1 не проінформувало і оформило договір оренди землі від 03.06.2006р. на земельну ділянку, яка включала в себе і частину, передбачену для обміну на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко”.

Крім того, позивач твердить, що спірний договір оренди землі від 03.06.2004р. всупереч вимогам ст.11 Закону України „Про оренду землі” не містить обов'язкової істотної умови –визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, що відповідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі” також є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідач 1 подав суду пояснення по справі від 21.11.2005р. № 808/07-11, в яких підтверджує, що спірний договір оренди землі від 03.06.2006р. в порушення ст. 15 Закону України „Про оренду землі” не містить обов'язкової істотної умови, таким чином договір не відповідає чинному законодавству, і ця обставина є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач 2 подав суду клопотання про повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального апарату суду, яке судом задоволено.

Ухвалою від 09.11.2005р. суд на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України за клопотанням позивача вжив заходів до забезпечення позову, ухвалою від 22.11.2005р. суд відмовив відповідачу 2 у задоволенні клопотань про скасування заходів забезпечення позову та про заміну неналежного відповідача 1 –Броварської районної державної адміністрації на належного відповідача –Київську обласну державну адміністрацію та відповідно про передачу справи за підсудністю до господарського суду міста Києва. Постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2006р. та Вищого господарського суду України від 20.04.2006р. залишено без змін ухвали господарського суду Київської області від 09.11.2005р. та від 22.11.2005р. Верховний суд України ухвалою від 01.06.2006р. відмовив в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 20.04.2006р.

Ухвалою від 05.05.2006р. суд на підставі ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 –Київську обласну державну адміністрацію, м. Київ.

Відповідач 2 в поданих суду запереченнях від 17.08.2006р. проти позову заперечує та вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав:

позивач не є стороною спірного договору оренди землі від 03.06.2004р., таким чином спірний договір оренди землі від 03.06.2004р. не стосується позивача та не порушує його законні права та  інтереси;

відсутні підстави для визнання спірного договору оренди землі від 03.06.2004р. недійсним, вичерпний перелік яких наведений у ст.ст. 203, 215 ЦК України,

спірний договір оренди землі від 03.06.2006р. укладений на підставі належним чином оформленого проекту землевідведення, відповідає вимогам земельного законодавства, і містить всі необхідні істотні умови, визначені ст. 15 Закону України „Про оренду землі”;

факт введення в оману в розумінні ст. 230 ЦК України стосується виключно сторін правочину, до яких позивач не належить, а сторона в договорі –Київська обласна державна адміністрація, від імені якої договір оренди землі від 03.06.2004р. був підписаний Броварською районною державною адміністрацією, до суду про визнання недійсним правочину не зверталась. Відповідач 2 не вводив в оману позивача при укладанні спірного договору оренди землі від 03.06.2006р., і не міг цього робити, оскільки позивач не є стороною в договорі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1 у поясненнях від 21.08.2006р. № 11-26-14455 розгляд справи про визнання недійсним договору оренди землі від 03.06.2004р. залишає на розсуд суду та просить розглядати справу за відсутності її представника. Представник третьої особи присутній в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача.

Відповідачем 2 подано клопотання від 07.09.2006р. про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ст.1 ГПК України підприємства мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів для запобігання правопорушенням. На момент підготовки проектної документації на землевідведення та укладення спірного договору оренди землі від 03.04.2006р. позивач не мав відношення до правовідносин, що виникли з приводу укладання вказаного договору, відповідно договір не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Клопотання залишається судом без задоволення з огляду на наступне. Відсутність права на звернення з позовом з підстав зазначених в клопотанні не може мати наслідком припинення провадження за відсутністю предмету спору, оскільки зазначені обставини можуть бути встановлені лише при розгляді спору по суті наслідком чого є прийняття відповідного рішення.  

Також відповідачем 2 подано клопотання від 22.09.2006р. про залучення до участі у справі Київську обласну державну адміністрацію в якості відповідача 1. Клопотання мотивовано тим, що спірний договір підписано Броварською районною державною адміністрацією не від свого імені, а від імені Київської обласної державної адміністрації, яка доручила провести таку дію. Таким чином належним відповідачем повинна бути Київська обласна державна адміністрація.

Клопотання залишається судом без задоволення з огляду на наступне. З договору оренди від 03.06.2004р. №4508 вбачається, що орендодавцем за ним виступає Броварська районна державна адміністрація і підписано договір  Броварською районною державною адміністрацією.

Також відповідачем 2 подано клопотання від 22.09.2006р. про перерву в судовому засіданні для можливості ознайомлення з уточненням обґрунтування позовних вимог поданим позивачем. Оскільки уточнення обґрунтування позовних вимог позивачем не подавалося суд відхиляє зазначене клопотання.

Також відповідачем 2 подано усне клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення законності в діяльності Броварської районної державної адміністрації які проявляються у визнанні відповідачем1 позову, небажанні внести зміни до спірного договору, зацікавленість у вирішенні спору. Зазначене клопотання залишається судом без задоволення, оскільки відсутні належні докази порушення відповідачем 1 законності в своїй діяльності.

Щодо заяв відповідача 2 про необхідність прийняттям судом за розглядом кожного клопотання окремої ухвали то вони не задоволені судом з огляду на положення ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в якій зазначено, що виклад клопотань сторін міститься в описовій частині рішення, а у мотивувальній –доводи на підставі яких суд відхилив клопотання.

Заявами від 07.09.2006р., та від 22.09.2006р. представниками відповідача 2 заявлявся відвід  колегії суддів від розгляду справи. Ухвалами заступника голови суду від 08.09.2006р. та від 22.09.2006р. заяви про відвід залишено без задоволення.

В судовому засіданні 22.09.2006р. оголошувались перерви з 10 год. до 11 год., 11 год 50 хв. до 11 год  52 хв., та з 13 год. 52 хв. до 14 год 44 хв.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко”, с. Княжичі (далі – товариство “Трудар”) до Броварської районної державної адміністрації, м. Бровари (далі –Броварська РДА) та товариства з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко”, м. Бровари (далі – товариство „Діамант”), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 –Київська обласна державна адміністрація, м. Київ (далі –Київська ОДА) про визнання недійсним укладеного між відповідачами 1 та 2 договору оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрованого в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р., вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши додатково зібрані у справі докази, суд

                                                            встановив:

розпорядженням від 15.08.2003р. №476 “Про передачу в оренду земельної ділянки для несільськогосподарських потреб” Київська ОДА вирішила передати товариству “Трудар” в оренду на 49 років земельну ділянку площею 31,422 га (пісків –28,422 га, боліт –3,0 га) на території Княжицької сільської ради за рахунок земель державної власності. Вилучення та надання в оренду земельної ділянки площею 31,422 га (пісків –28,422 га, боліт –3,0 га) товариству “Трудар” під будівництво культурно-оздоровчого комплексу. Вилучення та надання в оренду товариству „Трудар” земельної ділянки загальною площею 31,422 га згідно проекту відведення, розробленого Київським регіональним центром державного земельного кадастру (висновок державної землевпорядної експертизи Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 04.06.2003р. № 6-170) погоджено розпорядженням Київської обласної ради ХХІV скликання від 18.08.2003р. №158 “Про висновок обласної ради щодо вилучення та надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки ТОВ “Трудар ЛПБ і Ко”.

Розпорядженням від 15.08.2003р. №477 “Про погодження місця розташування об'єкта” Київська ОДА погодила товариству “Діамант” місце розташування об'єкту –земельну ділянку площею 9,5 га (пісків –3,0 га, польових доріг –0,02 га, забудовані землі –6,3 га) за рахунок земель державної власності на території Княжицької сільської ради. Відповідно до зазначеного розпорядження на замовлення товариства “Діамант” було розроблено проект відведення земельної ділянки, який було погоджено висновком державної землевпорядної експертизи від 24.11.2003р. №6-666.

13.01.2004р. між товариством “Трудар” та товариством “Діамант” було досягнуто домовленості про взаємні поступки (обмін) земельними ділянками. Про це свідчить протокол №22 загальних зборів засновників товариства “Трудар” від 13.01.2004р., яким вирішено вилучити із земельної ділянки площею 31,422 га на користь товариства “Діамант” земельну ділянку площею 2,9103 га. Протокол посвідчений приватним нотаріусом Косенко Л.А. 13.01.2004р. та зареєстрований в реєстрі за №№ 80,81. Також про обмін земельними ділянками свідчить протокол зборів учасників товариства “Діамант” від 13.01.2004р., яким вирішено відмовитися від права користування земельною ділянкою площею 1,5 га на користь товариства “Трудар”. Цей протокол посвідчений приватним нотаріусом Косенко Л.А. 13.01.2004р. та зареєстрований в реєстрі за №82.

Згідно до ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до частин 1,4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін. Згідно із частиною 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Виходячи із зазначеного визначення, обмін нотаріально посвідченими протоколами від 13.01.2004р. між товариствами “Трудар” та “Діамант” за правовим змістом є вчиненим у письмовій нотараільно посвідченій формі правочином обміну земельних ділянок, який не заборонений земельним та цивільним законодавством України.

Зазначений факт встановлений судом при розгляді справи № 400/2-2005 у постанові господарського суду Київської області від 12.01.2006р., яка залишена без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2006р. та набрала законної сили, і, відповідно до частини другої ст.35 ГПК України, даний факт не потребує повторного доведення.

Заперечення відповідача 2, що зазначена постанова прийнята у адміністративній справі і тому не може бути взята до уваги при розгляді господарської та у зв'язку з тим, що  ТОВ „Діамант і Ко” приймало участь по справі № 400/2-2005 в якості третьої особи не сприймаються судом з огляду на наступне. Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Формою судового рішення господарських судів є, зокрема, і постанова. До того ж аналізуючи судові рішення (постанову господарського суду Київської області від 12.01.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2006р.) по справі  № 400/2-2005  за позовом ТОВ “Трудар ЛПБ і Ко” до Київської обласної державної адміністрації  за участю третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача ТОВ „Діамант і Ко” про визнання недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 27.01.2004р. №24 суд враховує, що хоча ТОВ „Діамант і Ко” було залучено до справи лише третьою особою, але фактично предметом спору було питання правомірності надання  йому земельної ділянки (9,5 га) строком на 49 років. Постановою господарського суду Київської області від 12.01.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.03.2006р. встановлено факт незаконного надання  відповідачу 2 земельної ділянки (9,5 га) строком на 49 років. Встановлено, що товариство “Діамант”, всупереч взятим на себе зобов'язанням, про досягнуті домовленості з товариством “Трудар ЛПБ і Ко” Київську обласну державну адміністрацію не повідомило, в результаті чого незаконним розпорядженням від 27.01.2004р. №24 “Про надання в оренду земельної ділянки” Київська обласна державна адміністрація затвердила розроблений проект відведення земельної ділянки та вирішила надати товариству “Діамант” в оренду на 49 років земельну ділянку площею 9,5 га (піски –3,0 га), польові шляхи –0,02 га, порушені землі –6,3 га) на території Княжицької сільської ради для будівництва торгово-складського комплексу, без врахування правочину обміну земельними ділянками. Також постановою встановлено, що недійсність розпорядження  Київської обласної державної адміністрації про надання ТОВ „Діамант і Ко” земельної ділянки (9,5 га) строком на 49 років є наслідком обману з боку ТОВ „Діамант і Ко” під час її отримання.

Суд вважає за необхідне враховувати зазначені постанову, яка є чинною і не скасованою, при розгляді справи №401/2-2005/294/13-06.

Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дотримуючись взятих на себе зобов'язань за вищезазначеним правочином обміну земельними ділянками, товариство “Трудар” уклало договір оренди землі від 09.06.2004р. не на земельну ділянку площею 31,422 га, визначену у розпорядженні Київської ОДА від 15.08.2003р. №476, а на земельну ділянку площею 29,9099 га. 09.06.2004р. між Броварською РДА та товариством „Трудар” підписано акт прийому-передачі земельної ділянки площею 29,9099 га за рахунок земель запасу в адмінмежах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Товариство “Діамант”, всупереч взятим на себе зобов'язанням, про досягнуті домовленості з товариством „Трудар” Київську ОДА та Броварську РДА не повідомило, в результаті чого розпорядженням Київської ОДА від 27.01.2004р. №24 “Про надання в оренду земельної ділянки” затверджено розроблений ТОВ „Атлант-К” проект відведення земельної ділянки та вирішено надати товариству “Діамант” в оренду на 49 років земельну ділянку площею 9,5 га (піски – 3,0 га), польові шляхи –0,02 га, порушені землі –6,3 га) на території Княжицької сільської ради для будівництва торгово-складського комплексу, без врахування правочину обміну земельними ділянками. 03.06.2004р. на підставі вищевказаного розпорядження від 27.01.2004р. № 24 між Броварською РДА та товариством „Діамант” укладено спірний договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Бурлакою О.В. за № 4508, та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 04.06.2004р. за № 2.

Відповідно до частини 1 ст. 230 ЦК України, пункту 13 Роз'яснення президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 (із змінами і доповненнями) якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Судом відхиляється посилання відповідача 2 на те, що оскільки позивач не є стороною спірного договору оренди землі від 03.06.2004р., відповідач 2 не міг вводити позивача в оману. Суд робить висновок про те, що товариством “Діамант” при підготовці і поданні матеріалів погодження передачі в оренду земельної ділянки свідомо не поставлено до відома сторони у договорі – орендодавця –Броварської РДА та органу, за дорученням якого діяв орендодавець –Київської ОДА про існування правочину обміну земельними ділянками з товариством “Трудар”, який має істотне значення для визначення розташування та розміру земельної ділянки, що передбачалася для передачі в оренду, тобто мало місце замовчування існування істотних обставин.

Зазначений факт встановлений судом при розгляді справи № 400/2-2005 у постанові господарського суду Київської області від 12.01.2006р. Крім того, відповідно до частини 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Зазначеною постановою у справі № 400/2-05 з вище визначених підстав визнано недійсним розпорядження Київської ОДА від 27.01.2004р. №24 „Про надання в оренду земельної ділянки”, на підставі якого було укладено спірний договір оренди землі від 03.06.2004р.

Судом відхиляється клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, мотивоване тим, що товариство „Трудар” не є належним позивачем у справі, оскільки товариство „Трудар” не є стороною спірного договору оренди землі від 03.06.2004р., відповідно відсутні докази  порушення його прав та законних інтересів. Спірний договір оренди землі від 03.06.2004р. порушує право позивача на земельну ділянку площею 1,5 га за укладеним  та нотаріально посвідченим правочином обміну земельними ділянками. Ст. 152 Земельного кодексу України встановлює способи захисту прав на земельні ділянки, серед яких пунктом в) визначено визнання угоди недійсною. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Право іншої заінтересованої особи, крім сторін в договорі, на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину визначено ст. 16 ЦК України, яка визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів такого захисту пунктом 2 частини 2 зазначеної статті визначено визнання правочину недійсним. Пункт 3.1 Роз'яснення президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” визначає можливість визнання недійсною угоди, укладеної внаслідок помилки, обману за позовом заінтересованої особи (а не сторони в договорі), прокурора чи його заступника.

Водночас, судом відхиляється посилання позивача та відповідача 1 на те, що спірний договір оренди землі від 03.06.2004р. не містить обов'язкової істотної умови –визначення сторони, яка несе ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки. Статтею 15 Закону України „Про оренду землі визначено істотними та обов'язковими для договорів оренди землі наступні умови:

o          об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

o          строк дії договору оренди;

o          орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

o          умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

o          умови збереження стану об'єкта оренди;

o          умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

o          умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

o          існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

o          визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

o          відповідальність сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди землі від 02.06.2004р. містить всі визначені законом обов'язковими істотні умови, в тому числі пунктом 1.5 визначено сторону договору, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди –орендодавця.

Таким чином, спірний договір оренди землі від 03.06.2004р., укладений між Броварською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко” підлягає визнанню недійсним у відповідності до ст. 230 ЦК України як такий, що вчинений під впливом обману.

Відповідно до вищевикладеного, позов товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко” до Броварської районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко” про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрованого в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р. суд задовольняє повністю, та у відповідності до ст. 49 ГПК України покладає на відповідачів в рівних частинах відшкодування позивачу судових витрат, які складаються з державного мита в сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.15, частиною 4 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, частиною 1 ст. 124, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16, 20, частинами 1, 4 ст. 202, частиною 1 ст. 207, ст.ст. 216, 230, 526   пунктами 3.1, 13 Роз'яснення президії ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко”, с. Княжичі задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним укладений між Броварською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко” договір оренди землі від 03.06.2004р. №4508, зареєстрований в реєстрі договорів оренди землі за №2 від 04.06.2004р.

3. Стягнути з Броварської районної державної адміністрації (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 04054820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко” (Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, р/р 26004041901 в АК “Промислово-фінансовий банк” м. Києва, МФО 320906, код ЄДРПОУ 23579089) державне мито в сумі 42,50 грн. (сорок дві гривень п'ятдесят копійок) та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Діамант і Ко” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 22957945, р/р 26002300008100 в АКБ „Форум”, м. Київ, МФО 322948) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трудар ЛПБ і Ко” (Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, р/р 26004041901 в АК “Промислово-фінансовий банк” м. Києва, МФО 320906, код ЄДРПОУ 23579089) державне мито в сумі 42,50 грн. (сорок дві гривень п'ятдесят копійок) та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            С.Ю. Наріжний

Судді                                                                                              А.В. Маляренко

                                                                                                    Я.Л. Іваненко