Постанова

від 07.06.2011 по справі 13/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/21

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.06.2011 р.           справа №13/21

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача  Величко Н.Л.

Суддів              Алєєвої І.В., Склярук О.І.  

При секретарі  Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились  

від відповідача:  не з'явились    

прокурор не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “АВТО-ТЕРМО”, м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) у справі № 13/21 (суддя Яресько Б.В.)

за позовом: Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради м. Луганськ  

до відповідача: Дочірнього підприємства “АВТО-ТЕРМО”, м. Луганськ

про стягнення 73900 грн. 90 коп.

Встановила:

  1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

           Рішенням   господарського  суду   Луганської області від 09.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) у справі № 13/21 (суддя Яресько Б.В.) позов задоволений частково та стягнуто з дочірнього підприємства “Авто-Термо”, м. Луганськ, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, борг з орендної плати за землю в сумі 60545 грн. 81 коп., пеню в сумі 2572 грн. 44 коп.; стягнуто з дочірнього підприємства “Авто-Термо”, м. Луганськ,   на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, на користь державного бюджету України державне мито у сумі –631 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 201 грн. 56 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду,  в якій просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення судом першої інстанції  винесене з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що обставини   відсутності  заборгованості   ДП   "Авто-Термо"   за   спірний   період підтверджено довідкою ДП1 в Жовтневому районі у м. Луганськ № 369/19 від 10.01.2011р. та відповідно до ст.ст. 13, 14, 19 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за   земельні   ділянки   державної   або   комунальної   власності   (крім    громадян) самостійно обчислюють суму земельного  податку та орендної плати  щороку  за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

На підставі зазначених норм законодавчих актів скаржник вважає, що обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору оренди землі, а будь-які зміни орендної плати у грошовому виразі вимагають погодження сторін, а в разі не досягнення згоди з цього приводу в судовому порядку, як це передбачено ст.ст. 23,30 Закону України "Про оренду землі".

Вважає, що обставини узгодження сторонами грошової ставки на відповідний період не доведені та розрахунок річної орендної плати здійснюється позивачем з урахуванням грошової оцінки земельної ділянки, яка також була змінена протягом дії договору, але не узгоджена сторонами.

Таким чином, не доведено обставин несплати відповідачем орендної плати відповідно до умов укладеного сторонами договору, та безпідставно визначена спірна заборгованість на підставі власного рішення, а не узгоджених сторонами умов з внесенням відповідних змін до договору.

Також вважає посилання суду на п 29.1 Договору, згідно якого Орендар зобов'язаний після проведення у встановленому  порядку індексації грошової оцінки землі  звернутися до Управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин для отримання відповідної довідки є необґрунтованими, оскільки у цьому пункті Договору мова йде тільки про проведення індексації грошової оцінки, а не грошової оцінки взагалі. На думку скаржник, орендар не брав на себе зобов'язання отримувати довідки про зміну нормативної грошової оцінки землі та здійснювати розрахунок орендної плати з урахуванням цих змін, тому вважає розрахунок орендної плати не ґрунтується на довідках про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не суперечить умовам договору.

          3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційні скарги

Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Сторони своїх представників у судове засідання не направили.  

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою,  про день та час судового засідання повідомлені належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

Рішенням Луганської міської ради від 13.12.2005 №37/377 Дочірньому підприємству „Авто-Термо” в оренду терміном на 49 років до 13 грудня 2054 року була надана земельна ділянка за адресою: вул. Фрунзе, б.123а, загальною площею 0,5027 га під розміщені будівлі та споруди.

Між Луганською міською радою (орендодатель) та Дочірнім підприємством "Авто-Термо" (орендар) на виконання вказаного рішення було укладено договір оренди землі від 23.05.2006р., реєстрація якого була проведена 29.06.2006р. за №040640200363.

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Згідно п.11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному в п.9 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору оренди.

Орендна плата нараховується за весь період фактичного користування земельною ділянкою, і сплачується також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Згідно п.26.4 орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В п. 13 договору сторони передбачили обов'язок відповідача у разі прострочення оплати орендної плати за договором сплатити пеню в розмірі що дорівнює пені за несвоєчасну оплату земельного податку.

Згідно довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 4675146 грн. 63 коп., а на 2010 р. –4950980 грн. 28 коп.

Як вбачається з  копій податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки відповідача, які він надавав в державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Луганська розрахований ним розмір орендної плати за спірним договором склав в 2009 році – 30959 грн. 08 коп.; в 2010 році –24888 грн. 58 коп.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з серпня 2009 року по вересень 2010 р. підлягала сплаті орендна плата в сумі 71167 грн. 01 коп., сплачено відповідачем –10621 грн. 20 коп., розмір заборгованості становить 60545 грн. 81 коп.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України            "Про державну податкову службу в Україні"  де ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення  обліку  платників  податків,  інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", яка діяла на момент подання позову, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної форми власності було включено до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Статтею 27 вищезазначеного закону контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. 

Згідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби  за  місцезнаходженням  земельної ділянки  податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю", чинного на день подання позову, контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до  ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Однак цією ж статтею орендодавці - Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, зобов'язані  до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, з метою виконання ДПІ покладених на них функцій контролю.

Таким чином,  згідно з законодавством орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності визнана загальнодержавним обов'язковим платежем, який самостійно обчислюється платником орендної плати  на підставі договору оренди, обчислена орендна плата декларується, шляхом подання платником відповідному органу державної податкової служби  за  місцезнаходженням  земельної ділянки  податкової декларації на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та сплачується до державного бюджету у порядку, що  визначений  Законом  України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно до п. 4.2.2. ст. 4 Закону України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на день подання позову, в разі виявлення заниження податкового зобов'язання в податковій декларації, або виявлення арифметичних або методологічних помилок, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Отже якщо сума зобов'язання з орендної плати за землю у податковій декларації буде визначена неправильно, донарахування суми зобов'язань здійснює спеціально уповноважений контролюючий орган, в даному випадку податковий орган, в якому зареєстроване та перебуває на обліку Дочірнє підприємство "АВТО-ТЕРМО".

Таким чином, судова колегія вважає, що саме на податковий орган покладений обов'язок щодо контролю за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки надані у оренду на підставі договорів оренди земель державної та комунальної власності.

Згідно п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, який набув чинності на час прийняття рішення судом першої інстанції,  підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ст.288.(п.288.2,288.4,288.5),289 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом,та не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст.15, 21, 30 Закону України від 06.10.1998р. № 161-ХІУ "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, порядку її внесення і перегляду є істотними умовами договору оренди землі; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"), зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

          Частинами 1 статей 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Щодо зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, то наведені норми передбачають таку можливість або у випадку істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, або у зв'язку з істотною зміною обставин у виняткових випадках.

Тобто зміна розміру орендної плати, як істотної умови договору, здійснюється за згодою сторін у письмовій формі.

Судова колегія зазначає, що ні договором, ні законом зміна умов договору  щодо розміру річної орендної плати на підставі довідки, виданої від імені орендодавця, в односторонньому порядку не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами зміни до договору оренди землі від  23.05.2006р. у письмовій формі не вносились.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 290.1 статті 290 Податкового кодексу визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до ч.4 ст.69 Бюджетного кодексу України плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач у своєму позові просив суд стягнути платежі з орендної плати на користь Луганської міської ради, а не в доход відповідного бюджету та неправомірно стягнув заборгованість по орендній платі за землю на користь юридичної особи, Луганської міської ради.

 Судова колегія вважає, що посилання суду першої інстанції на п 29.1 Договору, згідно якого орендар зобов'язаний після проведення у встановленому  порядку індексації грошової оцінки землі звернутися до Управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин для отримання відповідної довідки є необґрунтованими, оскільки у цьому пункті договору мова йде тільки про проведення індексації грошової оцінки, а не грошової оцінки землі взагалі. Тобто орендар не брав на себе зобов'язання отримувати довідки про зміну нормативної грошової оцінки землі та здійснювати розрахунок орендної плати з урахуванням цих змін .

Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції невірно застосована ст.35 ГПК України щодо встановлення преюдиціальних фактів, які встановленні рішенням господарського суду Луганської від 17.11.2009р. у справі № 19/243.

Так судом першої інстанції правильність розрахунку позивача заборгованості по орендній платі за землю встановлена лише на підставі того, що рішенням господарського суду Луганської від 17.11.2009р. у справі № 19/243 було встановлено правомірність розрахунку орендної плати здійсненного позивачем, та стягнута орендна плата по спірному договору по липень 2009 року включно. Однак у справі № 13/21 період стягнення заборгованості за орендну плату за землю іншій та у рішенні господарського суду Луганської від 17.11.2009р. у справі № 19/243, копія якого наявна у матеріалів справи, взагалі не встановлені будь-які обставини що можуть бути використанні відповідно до ст.35 ГПК України, як факти, що не потребують доказуванню.

Згідно довідки №369/19 від 1-.01.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ДП "Авто-термо" не має заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) станом на 10.01.2011р.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не з'ясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті,  невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "АВТО-ТЕРМО", м. Луганськ, заборгованості з орендної плати за землю у сумі 60 545 грн. 81 коп., пеню в сумі 2572 грн. 44 коп. за недоведеністю.

На підставі  викладеного,  керуючись ст.99, ст.101, п.2 ст.103, п.1,п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія –

   П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства “АВТО-ТЕРМО”, м. Луганськ,  задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) у справі № 13/21 скасувати.

У позові Прокурору м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ,  до дочірнього підприємства “Авто-Термо”, м. Луганськ,  про стягнення  боргу з орендної плати за землю в сумі 60545 грн. 81 коп., пені в сумі 2572 грн. 44 коп. на користь Луганської міської ради м.Луганськ, відмовити.

  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

  Головуючий суддя-доповідач                                               Н.Л. Величко

  Судді                                                                                         І.В. Алєєва

       О.І. Склярук  

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  09.06.2011р.

                                                                                            Надруковано 6 примірників:

2 –сторонам по справі

1 - прокурору

1 –у справу

1 –господ. суду

1-  ДАГС