Постанова

від 10.06.2011 по справі 11/775

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2011 р. Сп рава № 11/775

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючий суддя Мель ник О.В.

суддя Ого роднік К.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового за сідання Ващук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Рівненського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу відповідача фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 на рішення господарс ького суду Житомирської обла сті від 03.02.11 р. у справі № 11/775

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмеляр"

до фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 382 119 грн. 28 коп.

за участю представників ст орін:

позивача - не з' явився,

відповідача - не з' явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Хмеляр»пр ед'явлено позов до фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій в сумі 382119,28 грн. та витр ебування майна з чужого неза конного володіння, з яких: 262392,34 грн. основного боргу, 27748,89 грн. п ені, 6251,69 грн. 3% річних, 69796,36 грн. інф ляційних, 15930 грн. штрафу не сво єчасне повернення зворотної тари, 318600 грн. вартість майна, як им незаконно заволодів відпо відач.

Рішенням господарського суду Житомирської області в ід 03.02.2011 року (суддя Маріщенко Л .О.) позов задоволено частково . Стягнуто з відповідача на ко ристь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмеляр" 226404, 34 грн. боргу, 46413,77 грн. інфляційни х, 5385,56 грн. 3% річних, 2968,04 грн. витрат по сплаті державного мита, 65,16 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу. В частині стягнен ня вартості 31 бочки в сумі 18600 гр н. провадження у справі припи нено. В іншій частині в позові відмовлено.

При винесенні рішення су д першої інстанції провів вл асний перерахунок суми основ ного боргу та прийшов до висн овку, що з відповідача підляг ає стягненню борг за період з 01.07.07р. по 08.10.07р. на загальну суму 226 404,34 грн.. При цьому, суд прийшов д о висновку, що між сторонами і снували позадоговірні право відносини з поставки товару на підставі накладних, у зв' язку з чим в задоволенні позо ву про стягнення пені та штра фу за несвоєчасне повернення зворотньої тари позивачу бу ло відмовлено. Розраховуючи суму інфляційних та 3% річних, що підлягають стягненню з ві дповідача, суд прийняв до ува ги те, що строк виконання зобо в' язання настав 17.10.2007 року, нар ахувавши інфляційні за періо д з жовтня 2007 року по червень 2008 року в сумі 46413,77 грн. та 5385,56 грн. - 3% річних. Судом також здійснен о розрахунок кількості бочок КЕГ, в який позивач відвантаж ував відповідачу товар, згід но якого кількість бочок скл адає 4991 шт.. При цьому судом при йнято до уваги подане позива чем уточнення щодо поверненн я відповідачем 4960 бочок КЕГ до пред' явлення позову до суд у та встановлено наявну забо ргованість по поверненню 31 бо чки КЕГ на суму 18600 грн.. Однак, пі сля пред' явлення позову, по зивач зазначив, що відповіда ч повернув йому також 272 бочки КЕГ, у зв' язку з чим суд перш ої інстанції прийшов до висн овку про необхідність припин ення провадження в цій части ні.

Відповідач з прийнятим ріш енням господарського суду не погодився та подав апеляцій ну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову п останову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунт ована неправильним застосув анням норм матеріального пра ва. Апелянт вказує, що в нього не виникло зобов' язання по оплаті боргу, оскільки згідн о п. 29 договору купівлі-продаж у № 141-05 н від 14.11.2005 року, по факту по ставки підставою для оплати є товарно-транспортна наклад на, як єдиний первинний докум ент, який є підставою для спис ання товарно - матеріальних ц інностей вантажовідправник а і оприбуткування їх у ванта жоодержувача при перевезенн і вантажів в межах України. Вв ажає, що при відсутності у пок упця товарно-транспортної на кладної, в нього відсутні під стави для проведення оплати за придбаний товар. Окрім тог о зазначив, що судом невірно з астосовано ст. 625 ЦК України, ос кільки строк виконання зобов ' язання за договором при ві дсутності у покупця товарно -транспортної накладної не н астав. Вважає, що суд помилков о не прийняв до уваги положе ння ст. 629 ЦК України про обов' язковість договору.

Відповідно до поштових пов ідомлень про вручення поштов их відправлень, які містятьс я в матеріалах справи, процес уальні документи, що надсила лись судом за юридичною адре сою позивача, суду повернуті поштовою установою з познач ками "за зазначеною адресою н е проживає".

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ та свідоцтві про державну ре єстрацію юридичної особи.

До повноважень господарсь ких судів не віднесено устан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місце проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Тому від повідні процесуальні докуме нти надсилаються господарсь ким судом згідно з поштовими реквізитами учасників судов ого процесу. Примірники пові домлень про вручення рекомен дованої кореспонденції, пове рнуті органами зв'язку з позн ачками "адресат вибув", "адреса т відсутній" і т.п., можуть вваж атися належними доказами вик онання господарським судом о бов' язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певни х процесуальних дій.

Будучи належним чином пові домленими про місце, дату, час судового засідання, сторони участь повноважних представ ників під час розгляду справ и в апеляційному суді не забе зпечили, про поважність прич ин неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зв ертались, а тому з урахування м положення ст. 102 ГПК України щ одо строку розгляду апеляцій них скарг, колегія суддів апе ляційного господарського су ду вважає за можливе провест и розгляд апеляційної скарги за відсутності представникі в сторін.

Розглянувши апеляційну ск аргу, вивчивши матеріали спр ави, наявні в ній докази, пере віривши юридичну оцінку обст авин справи та повноту їх вст ановлення місцевим господар ським судом, дослідивши прав ильність застосування судом першої інстанції при винесе нні оскаржуваного рішення но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів Рівненського апеляційного г осподарського суду вважає, щ о рішення господарського суд у Житомирської області від 03.0 2.2011 року підлягає зміні, виходя чи з наступного.

Апеляційним судом встанов лено, що 14.11.05р. між сторонами був укладений договір купівлі - п родажу № 141-05, згідно якого прод авець продає, а покупець купу є і оплачує пиво та/або безалк огольні напої, що поставляєт ься в тарі, в тому числі зворот ній тарі.

Пунктами 7 та 8 договору вказ ано, що найменування, асорти мент, ціна товару визначаєть ся в додатках та/або інших док ументах ( прайс - листах, товар но - транспортних накладних, т ощо), які є невід'ємною частино ю даного договору.

Відповідно до п. 16 договору п риймання кожної партії товар у здійснюється уповноважени м представником відповідача у відповідності до вимог "Інс трукції про порядок прийманн я продукції виробничо-техніч ного призначення і товарів н ародного споживання по кільк ості" № П-6 від 15.06.65р. та по якості з маркуванням товару на етик етці і штампом про якість на т оварно-транспортній накладн ій або якісним посвідченням.

Згідно з п. 18 договору покуп ець зобов'язаний повернути з воротну тару в тій кількості та по виду, що були поставлені продавцем. Приймання-переда чі зворотної тари здійснюєть ся з оформленням відповідної накладної та/або акту на підс таві яких ведеться облік рух у зворотної тари, де обов'язко во вказується кожен вид пове рнутої зворотної тари та її к ількість.

Пунктом 19 договору встановл ено, що вартість зворотної та ри становить: бочка КЕГ ( незал ежно від її виду) - 500 грн. без ПДВ , дерев' яний піддон - 80 грн. без ПДВ. Вартість полімерного ящ ика та скло пляшки зазначаєт ься в накладних та / або в інши х документах.

Згідно п. 27 договору, строк по вернення зворотної тари - не п ізніше 15 днів з моменту постав ки товару, або відвантажуєть ся "в зворотній тарі" при насту пній поставці товару, якщо та ка відбувається після перебі гу вказаного строку.

Відповідно до п. 28 договору, о плата за товар по договору зд ійснюється у вигляді перерах унку покупцем суми грошових коштів на поточний рахунок п родавця у вигляді попередньо ї оплати ( згідно виставленог о рахунку) або по факту постав ки товару ( згідно супровідни х документів на товар).

За змістом п. 29 договору, по ф акту поставки підставою для оплати є товарно - транспортн а накладна, в якій вказується найменування, кількість, цін а, вартість, загальна вартіст ь товару.

Із дослідженого судом та пі дписаного сторонами акту зві рки розрахунків встановлено , що станом на 30.06.07р. заборгован ість відповідача перед позив ачем становила 91579,94 грн..

При визначені характеру пр авовідносин між сторонами, а пеляційний господарський су д вважає за необхідне зазнач ити наступне.

Частиною 4 ст.203 ЦК України вс тановлено, що правочин має вч инятися у формі, встановлені й законом.

Відповідно до ч.1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набу ття, зміну або припинення цив ільних прав та обов' язків. П равочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторон и мають право обирати форму п равочину, якщо інше не встано влено законом.

Приписами ч.1 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій фо рмі, якщо вимоги щодо форми до говору не встановлені законо м.

Відповідно до положень ч.1 с т.181 ГК України допускається у кладення господарських дог оворів у спрощений спосіб, то бто шляхом обміну листами, фа ксограмами, телеграмами, тел ефонограмами тощо, а також шл яхом підтвердження прийнятт я до виконання замовлень, як що законом не встановлено сп еціальні вимоги до форми т а порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, на підставі пер едачі товару за накладними м іж суб' єктами господарсько ї діяльності згідно з припис ами ст.ст.11,202,509,642 ЦК України, ст.173 Г К України можуть виникати зо бов' язання, які за своїм змі стом фактично є укладенням д оговору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного , із матеріалів справи слідує , що між сторонами виникли раз ові зобов' язання, оскільки згідно з видатковими, а не тов арно-транспортними накладни ми, як зазначено в договорі ві д 14.11.2005 року, позивач передавав відповідачу товар, а відпові дач його приймав та частково проводив розрахунок за його поставку.

У підтвердження такого вис новку, апеляційний господарс ький суд також приймає до ува ги те, що в виписках з банківсь кого рахунку позивача, надан их останнім оплата за господ арські операції з підприємце м ОСОБА_1 вказана, як однор азові угоди на підставі відп овідних накладних (т. 2 а.с. 49-60).

Отже, внаслідок проведення аналізу змісту договору та в идаткових накладних, наданих позивачем, суд першої інстан ції прийшов до вірного висно вку, що за умови відсутності ф актів укладення товарно - тра нспортних накладних, правові відносини з поставки товару виникали на підставі видатк ових накладних, а не договору купівлі-продажу №141-05 н від 14.11.2005 р оку.

При цьому судом першої інст анції було надано вірну оцін ку видатковим накладним, як н алежним доказам у підтвердже ння укладення договорів пост авки товару, за виключенням н акладних №00511 від 02.07.2007 року на су му 15150 грн. та № 00736 від 06.09.2007 року на с уму 18906 грн., які не містять відт иску будь - якої печатки відпо відача. При визначенні розмі ру основної суми боргу, судом першої інстанції також вірн о не прийнято до уваги помилк ові твердження позивача про те, що видаткові накладні №728 т а № 735 від 03.09.2007 року та від 06.09.2007 рок у, відповідно, видані на суму 1 9872 грн. кожна, в той час, як такі н акладні виписані на суму 18906 гр н., кожна.

У зв' язку з наведеним, пере рахувавши основну суму боргу , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач поставив відповідачу товар на суму 377524,4 грн., з урахуванням частково проведеного розрах унку на суму 242700 грн. та суми бор гу 91579,94 грн. станом на 30.06.2007 року (зг ідно акту звірки), до стягненн я з відповідача підлягає сум а 226404,34 грн..

Поряд з тим, апеляційний гос подарський суд вважає, що суд першої інстанції невірно ви значив строк виконання грошо вого зобов' язання, прийшовш и до висновку про наявність п озадоговірних правовідноси н між сторонами на підставі в идаткових накладних, не врах ував наявну у матеріалах спр ави вимогу про виконання гро шового зобов' язання від 06.03.200 8 року (т. 1 а.с. 133) та не застосував до даних правовідносин поло ження ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо о бов' язку боржника у семиден ний строк від дня пред'явленн я вимоги виконати обов' язок по поверненню боргу.

Отже, строк виконання зобов ' язання відповідачем з урах уванням часу на поштову дост авку такої вимоги виникає з 16. 03.2008 року, а не з 17.10.2007 року, як помил ково вказав суд.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних є способами захисту його май нового права та інтересу, сут ь яких полягає у відшкодуван ні матеріальних втрат кредит ора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредитору.

Враховуючи наявність у від повідача боргу в сумі 226404,34 грн. станом на 16.03.2008 року, тобто на де нь виникнення зобов' язання по його поверненню, та врахов уючи те, що позивач просив стя гнути борг з урахуванням 3% річ них за прострочення виконанн я грошового зобов' язання та індексу інфляції за період д о 16.04.2008 року, що вбачається з над аного ним розрахунку (т. 1 а.с. 41), провівши перерахунок указан их сум, апеляційний господар ський суд вважає, що з відпові дача підлягає стягненню 7018,53 гр н. інфляційних та 595,47 грн. - 3% рі чних.

Прийшовши до висновку про х арактер позадоговірних відн осин між сторонами у даному с порі, суд вірно відмовив тако ж у задоволенні позовних вим ог в частині стягнення штраф у.

Судом першої інстанції вір но здійснено розрахунок кіль кості бочок КЕГ, в який позива ч відвантажував відповідачу товар, згідно якого кількіст ь бочок складає 4991 шт.. При цьом у судом прийнято до уваги под ане позивачем уточнення щодо повернення відповідачем 4960 б очок КЕГ до пред' явлення по зову до суду та встановлено н аявну заборгованість по пове рненню 31 бочки КЕГ на суму 18600 гр н.. Однак, після пред' явлення позову, позивач зазначив, що в ідповідач повернув йому тако ж 272 бочки КЕГ, у зв' язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхід ність припинення провадженн я в цій частині.

З врахуванням викладеного , Рівненський апеляційний го сподарський суд вважає, що рі шення суду першої інстанції в частині стягнення з відпов ідача 226404,34 грн. боргу, а також пр ипинення провадження в части ні стягнення вартості тари в сумі 18600 грн. та в частині відмо ви в задоволенні позову щодо стягнення пені та штрафу від повідає нормам чинного закон одавства, фактичним обставин ам справи, підтверджене нале жними доказами, а тому підляг ає залишенню без змін.

Поряд з тим, в частині стягн ення інфляційних та 3% річних з а порушення виконання грошов ого зобов' язання місцевий г осподарський суд не повністю з' ясував обставини, що мают ь значення для справи натомі сть, виходячи з наявних в мате ріалах справи доказів, виніс помилкове рішення, яке в указ аній частині підлягає скасув анню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК У країни, Рівненський апеляцій ний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізич ної особи - підприємця ОСО БА_1 задоволити частково.

2. Рішення господарського с уду Житомирської області від 03.02.2011 р. у справі № 11/775 в частині ст ягнення з фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_1 5385,56 грн. 3% р ічних та 46413,77 грн. інфляційних - скасувати та в цій частині пр ийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеже ною відповідальністю "Хмеляр " задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (11601, АД РЕСА_1 ідентифікаційний ном ер НОМЕР_1) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю "Хмеляр" (02105, м. Київ, вул . Павла Усенка,8, ідентифікацій ний код 30466597) 595,47 грн. - 3% річних; 7018,53 г рн. інфляційних; 2340,18 грн. витрат по сплаті державного мита та 72,26 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

В решті рішення господарсь кого суду Житомирської облас ті від 03.02.2011 року у справі № 11/775 - залишити без змін.

4. Господарському суду Житом ирської області видати відпо відні накази.

5. Справу № 11/775 повернути в гос подарський суд Житомирської області.

Постанова набирає закон ної сили з дня її прийняття. По станову апеляційної інстанц ії може бути оскаржено до Вищ ого господарського суду Укра їни у касаційному порядку че рез Рівненський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.