Рішення

від 06.06.2011 по справі 20/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/85

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.06.11 р.                                                                                 Справа № 20/85                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі   Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» м.Шахтарськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс», м.Слов'янськ

про стягнення 45 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитрієв О.С. – директор, особисто

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» про стягнення передплати в сумі 45 000 грн. на підставі ст.ст.526, 527, 530, 216 ЦК України.

Позовну заяву мотивує тим, що між позивачем та відповідачем вживались заходи по укладенню договору на поставку вугілля № 06/10 від 06.10.2008 р., але зазначений договір сторонами підписаний не був. У той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» на підставі рахунку-фактури № 158 від 08.10.2008 р. перераховано відповідачу 50 000 грн. передплати за вугільну продукцію. Дана продукція відповідачем поставлена не була. Позивач звертався до відповідача з проханням повернути суму передплати, але відповідачем було повернено 21.07.2010 р. лише 5 000 грн. При цьому позивач зазначив, що він звертався до відповідача з претензіями про повернення 45 000 грн. неповернутої передплати за рахунком № 158 від 08.10.2008 р., але зазначені претензії повертались йому з відміткою поштового відділення про те, що ТОВ «Промисловий Альянс» за зазначеною адресою не перебуває. Позивач вважає, що оскільки договір на поставку вугілля № 06/10 від 06.10.2008 р. сторонами не укладений, рахунок-фактура сплачена, але вугілля не поставлене, тому даний правочин є недійсним згідно ст.216 ЦК України.  До позовної заяви позивачем додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де визначено адресу відповідача та запис про те, що стан юридичної особи - ТОВ «Промисловий Альянс» - зареєстрований в цьому реєстрі. Саме ці обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 45 000 грн. боргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву суду не надав.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення відповідача.

Ухвали суду від 08.04.2011 р., 28.04.2011 р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Враховуючи викладене, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.

08.10.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 158 на сплату за вугілля марки Т (0-100) кількістю 102,04083т  на загальну суму 50 000 грн.

10.10.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю 50 000 грн. за вугілля згідно рахунку № 158 від 08.10.2008 р., про що свідчить виписка Шахтарського відділення № 6687 Ощадбанку України.

Доказів поставки відповідачем позивачу товару, визначеного рахунком-фактурою № 158 від 08.10.2008 р. матеріали справи не містять.

21.07.2010 р. відповідачем перераховано позивачу 5 000 грн. в якості часткового повернення передоплати за вугілля згідно рахунку № 158 від 08.10.2008 р., про що свідчить виписка філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Шахтарськ Донецької області».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв 03.03.2011 р. відповідачу претензію № 27/02 від 27.02.2011 р. на суму 45 000 грн., але зазначена претензія повернута позивачу 09.03.2011 р. з відміткою відділу поштового зв'язку на конверті «за зазначеною адресою не проживає». Зазначена претензія направлялась відповідачу за адресою: пр.Комсомольський, 23, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122.

З наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.03.2011 р. та станом на 10.05.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» з ЄДРПОУ не виключений та зареєстрований за адресою: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, провулок Комсомольський, будинок 23.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача 45 000 грн. боргу у вигляді неповерненої суми передплати за поставку вугільної продукції.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (ст.215 ЦК України).

За приписами ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Позивач обґрунтовуючи позов стверджував, що між сторонами вживались заходи по укладенню договору на поставку вугілля № 06/10 від 06.10.2008 р., але зазначений договір сторонами підписаний не був.    

Матеріали справи не містять як самого договору, так не містять й доказів вжиття заходів по його укладенню.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» перераховано відповідачу 50 000 грн. передплати за вугільну продукцію на підставі рахунку-фактури № 158 від 08.10.2008 р., складеного відповідачем з посиланням на договір № 06/10 від 06.10.2008 р.

Зазначені обставини свідчать про поведінку сторін, яка засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків, а саме про схвалення позивачем правочину щодо поставки товару.

Згідно ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.  

Отже, обставини, на які посилається позивач, зокрема на недійсність правочину через недотримання сторонами письмової форми цього правочину та невиконання зобов'язань по поставці товару, не свідчать про наявність підстав та умов для визнання цього правочину недійсним в розумінні статей 215 та 218 ЦК України.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення залишкової частини передплати в сумі 45 000 грн., що підтверджується відповідною претензією № 27/02 від 27.02.2011 р.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем суми 45 000 грн. передоплати згідно рахунку № 158 від 08.10.2008 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передоплати за вугілля згідно рахунку № 158 від 08.10.2008 р. є обґрунтованими.

Відповідач протилежного не доводів, доказів повернення спірної суми або поставки вугілля на суму передоплати згідно рахунку № 158 від 08.10.2008 р. суду не представив.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» м.Шахтарськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» м.Слов'янськ про стягнення 45 000 грн.  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, провулок Комсомольський, будинок 23, код ЄДРПОУ 32720998, р/р № 26003019010164 у філії відділення Укрексімбанк, МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (86200, м.Шахтарськ, вул.Ватутіна, 2/8, код ЄДРПОУ 13500891, р/р 26006301666003 у філії відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Шахтарськ, МФО 334613) 45 000 грн. – боргу, державне мито в сумі 450,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Величко Н.В.